Діяти на випередження: енергонезалежні та кормозабезпечені

Економічний успіх молочного господарства залежить від багатьох виробничих складових, у тому числі і від рівня його технічного оснащення.

Олександр Сторожук, засновник та генеральний директор ФГ «Степ» переконаний, техніку треба вибирати вдумливо та з таким розрахунком, щоб її вистачило не на один чи два роки служби, а мінімум на 10 років.

«Сучасний підхід до вибору с.-г. агрегатів суттєво відрізняється від того, що було раніше, — стверджує очільник господарства.

— Зараз не лише зростає конкуренція між компаніями, але й самі люди почали краще розуміти, що їм потрібно від тої чи іншої одиниці техніки.

Зараз на ринку немає поганих чи хороших гравців, кожна технічна компанія змушена поставляти якісну продукцію через активну конкуренцію.

Втім ми завжди керуємося правилом купувати агрегат, який є найбільш відповідним під умови нашого виробництва».

ФГ «Степ», що знаходиться у м. Жашків (Черкаська обл.), було створено у 2001 році. «Ми одразу визначилися із напрямом діяльності —  будемо займатися рослинництвом та розвивати тваринництво — але, знаєте, плани планами, а те що отримали на початку ніяк не можна було назвати вдалим стартом, — розпочав свою розмову Олександр Сторожук, засновник та генеральний директор підприємства.

— У статок нам досталося 80 гол. великої рогатої худоби червоно-рябої породи. Надої на той час були низькі, про якісну кормову базу варто було і мріяти. Так що працювати прийшлось багато та наполегливо, щоб досягти тих результатів, які ми маємо наразі».

Раніше, до створення ФГ «Степ», тут був колгосп, спеціалізацією якого було розведення великої рогатої худоби молочного напряму виробництва, свинарством взагалі не займалися.

«Я прийшов сюди працювати на посаду агронома по захисту рослин, потім став агрономом, через деякий час заступником директора…

А в 1996 році пішов, як то кажуть, «на свої хліба», — згадує пан Олександр. —  Згодом, у 2001 році, взяв тут 100 га землі, потім люди здали мені свої паї..

Так, крок за кроком, ми почали йти до своєї мрії, створювати високорентабельне с.-г. підприємство».

Виробничі потреби потребують якісної техніки

Наразі земельний банк ФГ «Степ» становить 1780 га, з яких 100 га виділено під люцерну (йде на заготівлю сінажу), 200 га — під силосну кукурудзу, 300 га — під зернову кукурудзу. Крім того, тут вирощують озимий (на 200 га) та ярий (100 на га) ячмінь, а також пшеницю. «Раніше засівали 300 га пшеницею, яка здебільшого йшла на потреби свинарства, утім зараз плануємо збільшувати площу посівів під цю культуру до 400 га —на відгодівлі маємо 14,5 тис. свиней, а у кінці червня минулого року завезли ще 1000 свиноматок».

Для забезпечення власного поголів’я високопоживним раціоном господарство закладає до 2 тис. т сінажу та 8,5 тис. т силосу. Всі поля біля ферми засіяні тільки кормовими культурами, це, за словами очільника господарства, робиться для того, щоб здешевити логістику. «Закладаємо три траншеї силосу та одну яму сінажу. Перший та другий укоси люцерни йдуть на сінаж. Якщо погодні умови дозволяють зібрати люцерну з третього та четвертого укосу, робимо з неї сіно». Люцернове та лугове сіно фахівці господарства пресують у круглі тюки за допомогою двох рулонних прес-підбирачів VB 3155 від компанії KUHN. Ці агрегати було придбано ФГ «Степ» 4 роки тому. «Перший VB 3155 ми купили у 2019 році, а потім, у 2021 році, придбали другий.

Господарство не припиняє нарощувати темпи виробництва та будувати амбітні плани щодо незалежного енергозабезпечення. «Якби не було котлів, нам би і зараз вистачило б ці два прес-підбирача. VB 3155 — дуже хороші та надійні машини, але наші потреби зростають…», — ділиться своїми думками генеральний директор ФГ «Степ». Очільник підприємства переконливо впевнений, саме в енергонезалежності та нарощуванні виробничих обсягів стабільне майбутнє його господарства

Енергонезалежне ставлення до господарювання

Енергонезалежність та зниження витрат — основні переваги впровадження на фермі альтернативних методів опалення. «На незалежне енергозабезпечення почали виходити 10 років тому, — згадує пан Олександр. — Саме тоді ми встановили перший твердопаливний котел, що працює на соломі. Зараз він опалює адміністративне приміщення, майстерню, гуртожиток і столову. Наразі розумію, це було правильне рішення!». Кожного року господарству треба тюкувати не менше 12 тис. т соломи, яка «йде» на опалення великої кількості приміщень різного призначення (щоб збільшити кількість «палива», у цьому році тут планують тюкувати і кукурудзяну солому). «Один котел на альтернативному паливі (на соломі) повністю обслуговує дві школи, другий забезпечує опаленням лікарню, школу та будинок культури у Ставищенському районі. Та і тут місцева школа №4 опалюється за допомогою котла, що працює на соломі. Крім того,  отоплюємо свинарські приміщення (там встановлено твердопаливний котел на 1 МВт), секцію відгодівлі та корівники».

Про виробничі досягнення та щоденні рутинні клопоти

Ретельний підхід до кормової бази та якісного поліпшення дійного стада виправданий прагненням господарства досягти високих показників молочної продуктивності.

• Загальне стадо нараховує 1400 голів 450 дійного. Зараз на ранньому сухостої (тварини за 60 днів до отелення) разом із нетелями знаходиться 96 гол., на пізньому (за 21 день до отелення) — 48 гол. Практично вся худоба чорно-ряба голштинізована (зі старих «запасів» ще залишилося 20 гол. червоно-рябої породи). «П’ять років тому почали завозити чорно-рябу з Чехії, минулого року докупили ще 66 голів. А так намагаємося поповнювати дійне стадо власним ремонтним молодняком, — розповідає Віталій Шкафенко, заступник директора по тваринництву ФГ «Степ». — Наразі середньодобова молочна продуктивність становить 35 л, утім із настанням жаркої погоди надої дещо «впали» (до 30 л)».

• Дійне стадо розподіляють на високодійних (середньодобовий надій 40-50 л), середньодійних (нижче 40 д/добу) та низькоудійних (тварини, що йдуть у запуск). Також застосовують розподіл дійного поголів’я на тварин першої та другої (і більше) лактацій. «Первісткам потрібно більше часу проводити біля кормового столу, а більш дорослі корови їм цього робити не дають. Окрім того вони потребують більше уваги з боку обслуговуючого персоналу ферми», — говорить пан Віталій. Середній лактаційний вік місцевої корови становить 4-5 лактацій.

• Молоко екстра-класу(вміст жиру та білка становлять 3,8 та 3,4-3,5% відповідно, бактеріальне забруднення — 48-50 тис./см³, КСК — 186 тис./см³). Молоко здають на два заводи: ТОВ «Сиророб» (м. Кіровоград) і ТзОВ «Фуд Делівері» (м. Миколаїв).

• Чотири роки тому господарство перейшло з прив’язі на безприв’язну технологію утримання. Для цього було проведено повну модернізацію існуючих виробничих приміщень та встановили сучасний доїльний зал. Зараз на фермі шість виробничих приміщень, в яких розподілені різні технологічні групи тварин: дійне стадо (високодійні, середньодійні та низькоудійні корови), молодняк, телички, нетелі. «Зараз розпочали будівництво нової родилки на 120 гол., оскільки стара розрахована тільки на 60 гол., Її нам вже не вистачає».

• Утримання тварин на глибокій підстилці. У сухостійних корів і телят вигортання старої підстилки здійснюється 1 раз на 2 тижні («але підсипаємо кожного дня»), в інших технологічних групах — через день. Роздача кормів двічі на день (зранку о 7.00 та об 11.00).

• Практикують триразове доїння (о 5.00; 12.00 та 18.00) — для цього встановлено доїльний зал у зони виходу з доїльного залу з чистою водою ДеЛаваль типу паралель (2х12). «Нещодавно зробили ще 8 додаткових доїльних місць (2х4), оскільки маємо наміри збільшити дійне поголів’я  до 750 гол.». Першими видоюються новотільні корови, за ними  високо- та середньодійні, а потім вже тварин, які знаходяться на лікуванні. До планування приміщення, в якому встановлено доїльний зал, фахівці господарства підійшли доволі серйозно і продумали все до дрібниць — не забули і про правильну організацію копитних ванн (розташовані в зоні виходу з доїльного залу). «Ми активно використовуємо копитні ванни для підтримання здорового стану дистального відділу кінцівок у корів. Спочатку тварини проходять дві ємності для попереднього очищення копит, а далі — з дезінфікуючою речовиною (мідним купоросом). Використовуємо ванни до 5 градусів морозу, за нижчої температури їх не застосовуємо».

• Сухостійний період розподіляють на ранній (тварини за 60 днів до отелення)  та пізній (за 21 день до отелення). До запуску на сухостій підходять вибірково. «Якщо бачимо, що корова на 180-190-й день тільності не збавляє темпів молочної продуктивності (дає 35 л і більше), то переводимо її на низькокалорійний, менш насичений соковитими кормами раціон в іншу технологічну групу. За рахунок цього нам вдається поступово знизити рівень надоїв до 25 л. За такого підходу проблем потім запустити корову не виникає».

• Ближче до отелення корів переводять у «родилку». «Акушерського втручання намагаємося уникати, основна маса корів народжують самостійно», — ділиться заступник директора по тваринництву. Тим не менш, з метою усунення зайвого ризику, у приміщенні постійно перебуває персонал, який забезпечує 24-годинний контроль за тільними коровами. Фахівці господарства у разі необхідності можуть надати тваринам своєчасну кваліфіковану рододопомогу. «Якщо більше 7-8 год. тривають роди, тільки тоді втручаємося. Також надаємо рододопомогу у разі складного отелення. Наприклад, якщо плід іде ніжками».

• Післяродових ускладнень у господарстві практично немає. «Якщо дотримуватись правил утримання сухостійних корів, можна уникнути таких проблем, як молочна лихоманка, затримка плаценти, зміщення сичуга, мастити, парези і, звісно, зниження молочної продуктивності, — впевнений Віталій Шкафенко. —  Після родів корові в обов’язковому порядку даємо енергетики у кількості 30-40 л мінімально. Якщо відмовляється пити, тоді закачуємо її насосом».

• «Проблеми із відтворенням та захворювання на мастит дуже часто є наслідком інфекцій, на які корови наражаються у сухостійний період, — впевнені на підприємстві. — Корови особливо вразливі до нових інфекцій, унаслідок яких розвивається мастит упродовж перших двох тижнів сухостою, за два тижні до отелення та впродовж двох тижнів після нього. А ось нетелі схильні до маститів протягом усього періоду тільності, та особливо в останні два тижні перед отеленням». Відсоток маститів на фермі не перебільшує 1,5%.

• Новонароджене теля залишається «під мамою» близько 30 хв., після чого переводять в окремий домик (взимку з підігрівом), в якому воно перебуває одну добу. Далі його переміщують на індивідуальне утримання в іглу до 3-тижневого віку. Після цього телята по 8 гол. розподіляються в окремі загони, де перебувають протягом 3 місяців. У більш дорослому віці телята йдуть на групове утримання (по 18-20 гол.) із віковим розподіленням на групи (3-6 міс., 6-8 міс., 8-10 міс., 10-12 міс. та старше 12 міс.). «Телиць старше 12 міс. переважуємо, вакцинуємо та готуємо до першого запліднення, яке проводимо у тварин 13-місячного віку з вагою не менше 400 кг. Контроль запліднення проводимо за допомогою УЗД на 32-й  та 90-100-й дні після осіменіння».

• Декорнуацію (обезрожуваня) телятам проводять у 10-14-денному віці хімічним способом за допомогою спеціальної пасти.

• У господарства є власний банк молозива (від первісток молозиво не беруть, тільки від корів). Телята випоюються молозивом у кількості 3 л не пізніше 1 год. після народження. «Нічні випоювання також робимо обов’язково. ЗНМ ми не використовуємо взагалі, — додає Віталій Шкафенко. — Потім до 3-тижневого віку наші телята тричі на день отримують цільне пастеризоване молоко по 3 л (всього за день 9 л) та гранулу з 5-го дня після народження у (робимо її самі за власною рецептурою). Сіно з’являється у раціоні телят з 3-тижневого віку, а молоко закінчуємо давати у 3-міс.».

• Вже не перший рік фахівці ФГ «Степ» працюють із сексованою спермою, якою запліднюють як корів, так і телиць. «Перші два рази осіменяємо сексованою спермою, на третій використовуємо стандартну сперму. Зазвичай, телиці мають вищий ступінь запліднюваності, ніж старші корови. Так, відсоток успішного запліднення по першому разу у корів становить 67%, у телиць — 85%». За використання сексованої спермопродукції у господарстві з 10 теличок народжується один бичок. Бичків тримають до 12 міс. (до ваги 450 кг), а потім здають. Телички йдуть на ремонт власного стада. «Кожного місяця здаємо по 35-40 бичків. Зараз на них хороша ціна — 88-89 грн за 1кг живої ваги».

• Ортопедичний сервіс всього поголів’я здійснюється у плановому порядку двічі на рік, додатково — перед запуском корів на сухостій (за 2 міс. до отелення). На підприємстві є штатний лікар-ортопед, який розчищає ратиці перед запуском, а вже дворазову планову розчистку здійснює найнята ортопедична бригада фахівців. «У нашого лікаря-ортопеда роботи вистачає, у нього щодня через станок проходить 10-15 тварин у профілактичних цілях і до 10 тварин— на перев’язки чи лікуванні. З появою такого спеціаліста у господарстві відсоток корів з ортопедичними проблемами знизився з 15% до 5%».

• До вакцинації у ФГ «Степ» відносяться дуже серйозно, працюють за картою обов’язкових профілактичних щеплень. «У перший день після народження телятам для зняття бактеріальної напруги вводимо 1 мл Зупрево, з 2-тижневого віку — вакцину Бовіліс Бовіпаст РСП. Телиць у 12 міс. перед заплідненням вакцинуємо полівалентною вакциною  Бовіліс Vista 5 L5 SQ. Для специфічної профілактики інфекційних хвороб, викликаних збудниками клостридіозної етіології, використовуємо вакцину Коглаваксом. Дуже задоволені цим препаратом — і якщо раніше стикалися з певними проблемами, то зараз по клостридіозам маємо адекватну ситуацію», — підсумовує Віталій Шкафенко.

Л. Крюкова
керівник проєкту
«Тваринництво та ветеринарія»
https://www.facebook.com/TVmagazine.ua/