Золоті київські пшениці — основа продовольчого фронту!
Пшениця озима є провідною культурою України і багатьох країн світу. Велике її поширення пояснюється високою пластичністю культури, а також поживною цінністю її зерна. За вмістом поживних речовин зерно пшениці більш відповідає вимогам харчування людини, ніж зерно інших злаків. У зерні пшениці міститься 12–24 % білка, 53–58% крохмалю, близько 2 % жиру і також зола і клітковина.
Основне призначення пшениці — забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами — продовольством. Тому створення нових, більш адаптованих до сучасних погодних умов, сортів та підвищення їх генетичного потенціалу у виробничий площині є пріоритетним питанням для селекціонерів усіх часів.
В цьому напрямі особливо ефективно працює колектив Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі «Інститут»), на чолі з директором Інституту, всесвітньовідомим генетиком-селекціонером, Героєм України, академіком НАН України Володимиром Васильовичем Моргуном.
Щороку, з метою популяризації вітчизняної селекції та насінництва зернових культур і технологій їхнього вирощування, традиційно на полях Інституту проводиться міжнародна науково-практична конференція «День Поля», участь у якій беруть десятки висококваліфікованих співробітників з передових установ та аграрних підприємств нашої держави, колеги із-за кордону.
Цьогоріч, враховуючи особливості військового стану в країні, всі етапи конференції були проведені безпосередньо на полях Інституту та Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі «Дослідне виробництво») в селищі Глеваха Фастівського району Київщини.
У роботі форуму взяли участь близько 100 учасників, серед яких представники виконавчої влади, науковці, керівники і фахівці іноземних та вітчизняних агрохолдингів, насінницьких формувань, фермерських господарств.
Також активну участь приймали міжнародні компанії: «Сингента» (Швейцарія), «Байєр» (Німеччина), «Індіго Агрікалче» (США), «Агрісол/Валагро» (Україна/ Італія), агрохолдингу Agroprosperis Group (Україна-США), Укрпромінвест-Агро, які мали змогу, що називається впритул, ознайомитися із селекційними напрацюваннями Інституту — сортами золотих київських пшениць, які є вагомим доробком у зміцненні продовольчої безпеки нашої країни, особливо у час повномасштабної війни.
Пленарну частину конференції відкрив вітальним словом Сергій Ярославович Коць, заступник директора ІФРГ НАН України з наукових питань, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, який від імені академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна побажав учасникам міжнародного заходу плідної роботи та незабутніх вражень від спілкування.
До його вітань приєднався голова Фастівської районної державної адміністрації Київської області — Владислав Володимирович Литвин, який привітав усіх учасників заходу зі святом хліба і хлібороба, і закликав практиків у важкий воєнний час тісніше об’єднуватися з наукою. Він зазначив, що аграрії Фастівського району вже сьогодні готові до таких кроків. А тому основне завдання конференції акцентувати увагу на проблемах, з якими стикаються керівники і спеціалісти сільськогосподарських підприємств.
До того ж учасники цього зібрання мають можливість поспілкуватися з науковцями, ознайомитися з новими сортами пшениці озимої селекції Інституту, технологіями їх вирощування та заздалегідь законтрактувати високоякісний вітчизняний посівний матеріал, вироблений у Дослідному виробництві.
Голова Фастівської районної ради Віктор Петрович Веремейчик побажав учасникам конференції важкого колосу і легкої ниви! Він розповів про стан справ в аграрному секторі Фастівщини, зазначивши, що нині район за аграрним потенціалом став одним із провідних у Київській області.
Віктор Петрович також висловив сподівання, що шлях від демонстрації нових сортів і до їхнього вирощування на полях Фастівського району буде значно коротшим, і Київщина стане одним із провідних аграрних регіонів України.
Головна доповідь конференції «Внесок Інституту фізіології рослин і генетики НАН України у забезпеченні продовольчої безпеки країни», з якою виступив член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Руслан Андрійович Якимчук, була присвячена новим сортам пшениці озимої та особливостям їх вирощування.
Слід зазначити, що за порівняно короткий період селекційний процес досяг вражаючих успіхів. Прийнявши від народної селекції на початку ХХ століття сорти злаків з урожайністю 7 ц/га, на сьогодні науковці створили сорти злаків із генетичним потенціалом понад 100 ц/га.
З чого починається новий сорт? Маєте рацію: він починається з задуму селекціонера. Хтось сказав: якщо селекціонер за своє життя дав людям бодай один хороший сорт, він може вважати себе щасливим – сказав Руслан Андрійович. — А в творчому доробку академіка Моргуна близько 200 сортів та гібридів сільськогосподарських культур, які занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. На основі найсучасніших досягнень молекулярної генетики, селекції та біотехнології вченим Інституту вдалося розробити теоретичні основи і методи створення високопродуктивних, з високою якістю зерна і стійких для стресових чинників довкілля сортів пшениці озимої з урожайністю понад 100 центнерів зерна з гектара.
Доповідач висловив сподівання, що шлях від демонстраційних посівів нових сортів та опрацювання елементів технологій їх вирощування до впровадження їх на полях – буде дедалі коротшим і Україна стане хлібним кошиком усієї Європи.
У довоєнний період сорти пшениці озимої селекції Інституту займали площу посіву у межах 2 млн га, що становить 30 % усіх посівів цієї культури в Україні, а кожен третій буханець хліба виробляється із сортів пшениці, створених академіком Володимиром Васильовичем Моргуном.
Ареал впровадження сортів селекції Інституту доволі широкий – від Львівського Полісся до Степів Донеччини і далеко за межами країни. Валовий збір зерна з цих посівів щороку повністю задовольняє потреби України в продовольчому зерні, що є вагомим внеском у забезпечення продовольчої безпеки країни та зміцнення її експортного потенціалу.
Серед уже відомих на особливу увагу заслуговують такі універсальні сорти інтенсивного типу, як Подолянка, Богдана та Снігурка. Вони забезпечують стабільно високі врожаї зерна в усіх природно-кліматичних зонах України, мають відмінну посухо- та зимостійкість. Головна їхня перевага – висока виробнича надійність. Перелік сортів можна продовжити й доволі відомими новинками – Городниця, Київська 17, Софія Київська, Щедрівка Київська та інші.
Також неабиякий інтерес у агровиробників мають високоінтенсивні сорти, які за оптимальних умов вирощування та енергонасиченої технології забезпечують отримання рекордних урожаїв. Це сорти Астарта, Фаворитка та Новосмуглянка. Цьогоріч їхній перелік поповнили абсолютно нові сорти – Київська 20, Джамала та Астарта Нова, які вдало поєднують високу продуктивність із якістю зерна.
У зв’язку з нестабільним експортом аграрної продукції Інститут активно впроваджує новий напрям селекційної роботи – створення сортів, зерно яких має високу хлібопекарську якість. До цієї групи входять Здоба Київська та Донор Київський, які характеризуються унікальною якістю зерна, основне направлення якого спрямоване на виробництво хлібобулочних виробів високої якості та екстра якісного борошна, в тому числі і для експорту. Слід підкреслити унікальність сорту пшениці озимої Донор Київський, зерно якого містить 17,0–18,0 % білка високої якості.
В Інституті успішно діє «Клуб 100 центнерів», який став своєрідною шкалою новітніх агротехнологій. Сьогодні зусилля селекціонерів Інституту зосереджені на підвищенні посухостійкості та зимостійкості пшениці озимої, зміцненні імунітету проти основних хвороб, зокрема, вірусних, підвищенні якості зерна та використанні сучасних біотехнологічних методів селекції. Адже наш поклик нести добро людям і бути лідером у цій благородній справі.
Не менш цікавою та актуальною була доповідь завідувача відділом мінерального живлення рослин Інституту, академіка НАН України Віктора Валентиновича Швартау на тему: «Основи раціональних технологій живлення та захисту пшениці озимої». Доповідач окреслив шляхи підвищення ефективності використання добрив, сучасні рішення у контролі хвороб, бур’янів і протидії виляганню.
Він повідомив, що вчені Інституту брали активну участь у розробці системи нарощування продуктивності пшениці озимої за дефіциту ресурсів, яка впроваджена у провідних агропідприємствах Київської, Черкаської, Вінницької, Полтавської та інших областей. Це впровадження забезпечило отримання додаткової аграрної продукції, а основи оптимальних технологій викладено у виданні «Клуб 100 центнерів».
«Інститут для наших партнерів пропонує не лише сорти та насіння, а й технологічний супровід їхнього вирощування. Ці рішення є основою аграрного виробництва в Україні під час війни та в період повоєнної відбудови, мають виключне значення для забезпечення продовольчої безпеки держави та збереженню ролі України, як одного із гарантів продовольчої безпеки світу», — зазначив доповідач.
І з цими словами не можна не погодитися!
Особливу зацікавленість учасників конференції викликала доповідь член-кореспондента НАН і НААН України Олександра Ілліча Рибалка, в якій він розкрив актуальність нового напряму селекції, що передбачає створення продукції для раціонального харчування. Увагу гостей було зосереджено на необхідності вирощування не лише високоврожайних якісних сортів пшениці озимої, ячменю і спельти, а й таких, що містять у зерні низку корисних організму людини нутрієнтів, здатних запобігти виникненню важких захворювань та подовжити життя.
Одним словом, хліб майбутнього, крім поживних якостей, буде мати й лікувальні властивості.
Після завершення пленарної частини Руслан Якимчук на демонстраційному полі ознайомив учасників конференції із відомими сортами та лініями-кандидатами у сорти пшениці озимої, яких було представлено більше 110. Він давав детальну характеристику кожного сорту, відповідав на численні запитання хліборобів. А побачити було що, навіть тим, хто займається насінництвом не один десяток років. Сорти Інституту користуються неабияким попитом в усіх областях України.
Кожен учасник міжнародної конференції мав можливість побачити кращі сорти київських пшениць, серед яких особливий інтерес викликали сорти-новинки з високою продуктивністю, якістю зерна та стійкістю до посухи — Астарта Нова, Звенигора, Вежа Київська, Ювілейна Патона та Вижниця. Насичений інформацією огляд забрав більше часу, ніж було заплановано, запитань та дискусій щодо нових сортів і застосування окремих елементів технології було багато, особливо коли доповідач говорив про особливості селекційної справи, яка, крім фахових знань, потребує багато терпіння, точності, копіткої роботи та фарту.
Адже через руки селекціонера проходять десятки тисяч колосків, перш ніж новий сорт прийде до хлібної ниви. Використовуючи нові високопродуктивні сорти та сучасні технології аграрії зможуть забезпечити гідний достаток нашої країни. Оскільки площі під пшеницею практично не зростають, то досягти збільшення її виробництва можливо лише завдяки підвищенню врожайності.
В продовженні заходу за круглим столом вдалося поспілкуватися з його учасниками.
Директор ПП «Веселий роздол» Вознесенського району Миколаївської області Михайло Олександрович Молдованенко зазначив, що з Інститутом почав працювати не так давно, на полях свого господарства під урожай наступного року вже підібрав собі декілька сортів та подякував академіку Моргуну за його творчу працю, за смачний запашний хліб із київських пшениць на столі.
Далі розмову продовжив директор ТОВ «Прилуцький хлібодар» (Чернігівська область) Сергій Олександрович Козинний: «Сорти пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України на наших полях були одними з найкращих. Я дуже задоволений обраним для сівби сортом пшениці озимої Здоба Київська, яка за якістю зерна є унікальним для борошномелів та хлібопекарів. Хочу відмітити й високу врожайність сорту пшениці озимої Дарунок Поділля.
А від хліборобів нашого товариства — доземний уклін і щира хліборобська вдячність науковцям Інституту за титанічну працю їх рук і розуму».
Одним із поважних гостей був директор АФ «Гранат» (Одеська область) Анатолій Іванович Артеменко: «Працюючи в сільському господарстві більше 20 років, лише у 2023 році отримав у жорстких умовах Одеського Степу врожай пшениці на рівні 9–10 т/га. Сорт Малинівка —це просто шедевр».
«Чи багато сортів пшениці озимої потрібно Україні? Це питання турбує кожного, хто так, чи інакше причетний до зерновиробництва. Одним воно цікаве з погляду одержання максимального врожаю, іншим задля досягнення найвищої якості під час переробки на борошно, — з цієї фрази почав свій виступ директор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт» Іван Петрович Шилов. — Аграріїв гаслами не купити. Бо й справді: хто хоче працювати – той працює і в складних умовах воєнного стану. Хліб має стати локомотивом не лише для села, а й для економіки в цілому», — запевнив доповідач.
Також усіх присутніх привітав доктор біологічних наук, член-кореспондент Національної академії наук України Богдан Володимирович Моргун. «Сьогодні я побачив багато знайомих облич, людей, з якими співпрацюємо десятки років, — зазначив він. — Це означає, що аграрії продовжують цікавитися нашими сортами, а особливо новинками. Тож сподіваємося, що наша селекційна робота перетвориться на добрі врожаї у господарствах-партнерах».
На закінчення конференції директор ДСВ ІФРГ НАН України Давид Віталійович Коновалов висловив слова щирої вдячності всім учасникам конференції і ще раз наголосив, що сорти пшениці озимої, які пропонує Інститут, є одними із найкращих. «За насінням київських пшениць до нас звертаються аграрії з усієї України. Інститут і Дослідне виробництво вже розпочали реалізацію насіння під урожай 2025 року. В асортименті всім відомі сорти, які вже широко використовуються у виробництві: Астарта, Городниця, Софія Київська, Здоба Київська, Фаворитка, Снігурка, Богдана, Подолянка, Новосмуглянка, Щедрівка Київська та Київська 17.
І нові сорти, які пропонуємо виробнику: Синтетик 240, Київська 19, Київська 20 та Джамала, — сказав Давид Коновалов. — Ми завжди раді новим замовникам і готові задовольняти всі їхні потреби у високоякісному посівному матеріалі. Агрономам варто пам’ятати золоте правило: зекономлена копійка на насінні — втрачена гривня на врожаї. Бажаєте бути прибутковим — сійте якісним насінням!
Київські пшениці – надійна основа в агробізнесі для хліборобів України.
Я хочу щоб якнайшвидше закінчилась війна і в Україні запанував мир, стабільність і спокій. Ми хлібороби хочемо мирного неба над полями, щоб вирощувати хліб, годувати України і весь світ та будувати добробут. Наш девіз “Не треба боятися перспективи, треба її використовувати”. Хліб — це наша мирна зброя!»
Придбати високоякісне насіння пшениць озимої пшениці можна безпосередньо в Інститут фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ НАН України) або в Дослідному сільськогосподарському виробництві ІФР НАН України Dsv.ifrg@ukr.net
Звернувшись до науковців Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, ви матимете змогу не лише придбати високоякісне насіння кращих сортів озимої пшениці, а й отримати повний консультативний супровід – від підготовки ґрунту до збирання врожаю. Разом ми сильніші! Ми працюємо з Вами, для Вас та процвітання України!