Програма звільнення угідь від вибухових пристроїв у дії: каток поперед трактора – і вперед, поїхали камікадзе поля розміновувати!

Звичайне інформування про стан гуманітарного розмінування несподівано викликало бурхливу дискусію під час засідання парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики. Розповідаючи народним обранцям про ситуацію зі звільненням угідь від вибухових пристроїв, заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний взявся коротко, як і було обумовлено на початку заходу, ввести депутатів у курс важливої нині для немалої кількості сільгосппідприємств справи. Ця діяльність охоплює також й інформування населення про ризики, які несуть вибухонебезпечні предмети, а також маркування територій і так далі, закінчуючи «знищенням на складах того, що не підпадає під конвенцію». Тобто саме гуманітарне розмінування – лише частина тих заходів, що координується міністерством економіки, яке також адмініструє нині програму компенсацій аграріям.

Міжнародні стандарти проти здорового глузду?

Представник Мінекономіки зупинився на особливостях України, зокрема акцентував увагу, чому ми трішечки унікальні у цій справі у порівнянні зі світовим досвідом.

За його словами, зазвичай гуманітарне розмінування здійснюють оператори протимінної діяльності – компанії, які отримали відповідний дозвіл, аби працювати у цій сфері. В Україні насправді, окрім них також задіяні сили ДСНС, Національної поліції, Міністерства оборони й інших урядових структур, залучених у процес. Це велика різниця, тому що оператори працюють, керуючись міжнародними стандартами, які також врегульовані й в Україні. Урядові структури діють за внутрішніми директивами. Там є певні відмінності у підходах. Але головне те, що згадані структури, як випливає з доповіді посадовця, працюють швидше від операторів, котрі «чітко дотримуються міжнародних стандартів, тому вони повільні».

На ремарку депутатів: «А хіба наші не дотримуються?», Ігор Безкаравайний відказав, що «вони дотримуються директив, які регулюються здоровим глуздом. Тобто міжнародний оператор має вилучити всі металеві предмети на полі вагою більше 8 грамів. Якщо вони цього не зробили, контроль якості не пройшли, відтак перероблюється заново. Урядові структури не дотримуються цієї норми, яка виписана в міжнародному праві, в іноземних стандартах та угодах, проте теж виконують свою роботу правильно і ділянки після них безпечні».

Повномасштабне вторгнення змушує переосмислити систему

Посадовець у своєму спічі коротко нагадав народним обранцям, як розвивалася система протимінної діяльності в Україні: до 2014 року працювали з залишками Першої і Другої світових воєн. Надалі система протимінної діяльності, яка є зараз, почала формуватись після вторгнення росії і, власне, у 2018-му було ухвалено закон про протимінну діяльність, який визначає в Україні правові та організаційні засади та особливості державного регулювання у цій сфері. Потім почали приймати стандарти. І станом на 2023-й в нашій країні працювали шість операторів – компаній, які здійснюють цю роботу. Зараз їх сорок чотири, до процесу залучено близько п’яти тисяч осіб.

Якщо порівнювати 2022-й з 2014-м, додав заступник міністра, тоді система формувалась під маленьку проблематику на сході, там, де потрібно було локалізувати осередки небезпеки. Станом на зараз масштаб значно більший і тому існуюча система потребує переосмислення. Не реформи, не знесення, не перебудови, а саме переосмислення хто з ким, як координується і як це буде працювати.

Тож, за словами Ігоря Безкаравайного, у цьому контексті торік було вирішено, що перший віце-прем'єр-міністр – міністр економіки координує в Україні всі зусилля урядових, неурядових структур, міжнародних партнерів для того, щоб пришвидшити процес. Запроваджено й програму підтримки агроформувань на звільнення територій від вибухонебезпечних предметів, тобто передбачено компенсацію для господарств, котрі вдалися до таких заходів за допомоги операторів протимінної діяльності. Хоча деяким підприємствам проводили роботи ДСНС або Державна служба спеціального транспорту.

У сільгосппідприємствах часто вдаються до послуг «сірих» саперів

«На превеликий жаль, є випадки, коли розмінування здійснюється нелегально, сірими, чорними саперами, можна як завгодно це називати, але такі факти існують» , – розповів заступник міністра депутатам, додавши, що на компенсації цьогоріч передбачено 3 мільярди гривень. Така сума, за попередніми розрахунками, дасть змогу очистити 75 тисяч гектарів, які використовуються агровиробниками. Причому у програми дві складові. Тож участь у ній можуть взяти не лише господарства, що тільки збираються вдатися до розмінування території, а й ті, що вже це зробили.

• Активно працюємо з місцевими владами, з галузевими асоціаціями, такими як Всеукраїнська аграрна рада, Український клуб аграрного бізнесу для того, щоб популяризувати можливості цієї програми, – зазначив заступник міністра, закликавши керівників сільгосппідприємств ознайомитися з інформацією на сайті міністерства. Мовляв, як подати заявку та інше – це все там детально розписано.

«Завдання, охопити якомога більше територій і компенсувати аграріям ці видатки», – наголосив Ігор Безкаравайний.

Землі мають бути розташовані поза зоною бойових дій

На урядовому порталі дійсно можна прочитати повідомлення від імені міністра економіки, датоване 30 травня 2024 року, такого змісту:

«Запрацювала програма, яка, за нашими очікуваннями, допоможе швидше повернути забруднені мінами землі до господарського використання. Держава компенсуватиме фермерам 80% витрат вартості розмінування земель, а також виплатить компенсації тим, хто вже очистив свої ділянки і почав на них працювати. Це важливий крок до створення повноцінного ринку послуг з розмінування та формування конкурентних, ринкових цін від операторів на очищення території України. Адже попит формуватиме пропозицію, а відповідно, ми сподіваємось, здешевить і пришвидшить процес розмінування.

Участь можуть узяти аграрії, землі яких уже розміновані сертифікованими операторами протимінної діяльності (ОПМД) в період з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року.

Такі сільгоспвиробники вже сьогодні можуть заповнити та подати заявку на отримання компенсації на адресу Центру гуманітарного розмінування compensation@uachd.org.

До заявки, скріпленої ЕЦП, потрібно додати:

копію договору із сертифікованим оператором на надання послуг з розмінування;

копії актів наданих послуг, що підтверджують проведення розмінування;

копії платіжок, що підтверджують розрахунок за надані послуги з розмінування.

Обов’язкові умови для участі у програмі:

землі розташовані на деокупованій території поза зоною бойових дій;

факт забруднення ділянок підтверджений Центром протимінної діяльності за результатами нетехнічного обстеження сертифікованим ОПМД;

аграрій не перебуває під санкціями, кінцевий власник товаровиробника – не громадянин держави-агресора;

фермер не має податкового боргу, його підприємство не перебуває в стадії ліквідації чи банкрутства.

В разі, якщо всі необхідні документи надані, а умови – виконані, Центр вносить аграрія до переліку фермерів, яким пропонується надати компенсацію. Перелік вивчає Комісія з розгляду питань, пов’язаних з наданням компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення, яка виносить остаточне рішення. Фермер отримає компенсацію 80% суми, витраченої на оплату послуг з розмінування, якщо фактична ціна не перевищує вартість, визначену відповідно до методологічних рекомендацій Мінекономіки. Якщо ж вартість вища, то уряд відшкодує 80% від вартості, розрахованої на основі методологічних рекомендацій.

Крім того, подавати заявки на компенсації можуть фермери, які лише планують розпочати розмінування власних с/г ділянок або на яких працюють як орендарі. Вони це можуть зробити через Державний аграрний реєстр. Після цього їхні заявки опрацьовуються Центром гуманітарного розмінування, який оголошує відповідні тендери в системі Prozorro. Участь в цих тендерах зможуть взяти всі охочі сертифіковані оператори протимінної діяльності, які й визначатимуть вартість розмінування на відкритих торгах в системі».

Наче й компенсації дають, та чомусь заявок нема

Як дивно, проголошена на комітеті доповідь Ігоря Безкаравайного викликала серед депутатів шквал запитань, зауважень та негативних коментарів. Народні обранці недорозумівалися: з якого такого дива питанням розмінування сільгоспугідь відає тепер Мінекономіки? Хоча раніше опікувалося Мінагрополітики…

«Ті закони, ухвалені Верховною Радою, де є чітка норма, де ви як Мінекономіки повинні прийняти певний акт підзаконний, наприклад, мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої, ви просто саботуєте вже рік, просто рік ви це не робите, – прозвучало на засіданні. – Але де є якась «тємка», Міністерство економіки з прапором перше біжить…».

А на пояснення Ігоря Безкаравайного, мовляв, «Мінекономіки дотичне до розмінування, адже це не тільки вилучення небезпечних предметів із землі, але й відшкодування вартості аграріям для того, щоб перезапустити економіку», прозвучало: «Міністерство аграрної політики це також могло робити».

Так само, вважають депутати, Мінагро змогло б залучати виробників українського обладнання в сферу гуманітарного розмінування. Тому що переважна більшість всього, що зараз використовується для цього на полях – імпорт.

Присутніх на засіданні зацікавила статистика відсотків розмінування територій, які безпосередньо відноситься до агропромислового комплексу. На це заступник міністра зауважив, що спочатку робиться «нетехнічне обстеження», і якщо вже там знайдено предмети, які потребують знешкодження, то ці площі йдуть під розмінування. Після огляду 30 тисяч квадратних кілометрів і виявлення небезпечних ділянок, 60 відсотків з них – це саме агропромисловий комплекс. Посадовець також озвучив приблизну вартість розмінування. «Якщо дивитися методичні рекомендації, розроблені Мінекономіки, на основі яких будується компенсація, то вона варіюється в залежності від типу забруднення. Найдешевший, близько 40 тисяч гривень, середній – майже 50 тисяч і найскладніший тип забруднення – приблизно 60 тисяч гривень за гектар».

Як зазначив Ігор Безкаравайний, за час дії програми компенсацій надійшло чотири заявки від агровиробників за контрактами, які були закриті до квітня. Це середні господарства: два з Херсонщини, два – з Миколаївщини. Сумарно вийшло близько 20 мільйонів гривень. Але якщо казати про компенсації за ділянки, що плануються до розмінування, на жаль, ще не було жодного звернення. Тому заступник міністра звернувся до народних обранців поширити цю інформацію в тих колах, які їм доступні.

Бензином полили поле, підпалили, згоріло – і гайда обстежувати

Чому за час дії програми від аграріїв надійшло нуль заявок на проведення розмінування? І це при тому, що земля у багатьох господарствах, особливо у прифронтових областях, просто нашпигована вибуховими пристроями. На це питання спробував відповісти депутат Дмитро Соломчук. За його словами, він зі своєю командою об’їздив села і трохи розібрався у цій темі. Вважає, що програма не запрацює ніколи. «Тому що аграрії, наприклад, торік Херсонщину власними силами розмінували, залучаючи там ДСНС, піротехніків та інших. Площа становила 50 тисяч гектарів. Цьогоріч ця цифра вже сягнула 280 тисяч. Вони вже там засіяли, вже зібрали врожай, ніяких документів у них на це немає, тому що доплачували готівкою там деесенеснику, спеціалісту якомусь, все робилося поспіхом. Зараз, де є ще замінованість – роблять огляд по-простому, бензином полили поле, підпалили, згоріло та й пішли обстежувати. Практично всі так діють. І документів на ці витрати ніяких нема – все за готівку. Чому? Тому що минулоріч тільки за живі гроші Херсонщина свою продукцію й реалізовувала. Бо коли в Херсонській області, податкова якої сидить у Полтаві, хтось купляв зерно за «безнал», його автоматично ставили в ризикові, тобто обороти були чисто готівкові. Адже у господарників – у них там сівалка, трактор благодійні на позабалансовому рахунку, насіння на позабалансовому, добрива на позабалансовому, сховище на позабалансовому. І коли в нього вийшла продукція, він її не може реалізувати, бо податкова каже, а де ти це зерно взяв, в тебе нічого не було. А в нього ж все, комбайни, все на позабалансовому, все гуманітарна допомога, в нього немає, він не купляв… Гроші – йому нема за що купити. І через те у них немає документів, щоб вам щось пред’явити.

Друге. Встановлюючи ці ціни, я не знаю, наскільки це правда, (так по чутках фермерів, маю кожного телефон з кожного села), що там перевага дається чотирьом-п'яти компаніям. Але ніхто з аграріїв заявок не буде подавати, тому що вони мають заплатити 20 відсотків, а Мінекономіки 80 зі свого боку. Ну якщо взяти 20 відсотків, це фермеру доведеться викласти 10 тисяч гривень своїх. На сьогодні він платить орієнтовно деесенесникам, тим, хто долучаються і розміновують – приблизно 100 доларів за гектар – дають готівкою. Вони кажуть: «нафіг нам платити у Мінекономіки десять тисяч, як у мене тут бігають за чотири! І в мене швидко йде розмінування, а там ще купу документів оформляти і всього іншого.

Ви ж самі знаєте, що фермер чіпляє, бере там десять тракторів МТЗ чи Т-150, каток попереду – і вперед, і поїхали камікадзе розміновувати. Трактор підірвався, ціле щось залишилось – підремонтували, а ні – на металобрухт. Там гори тих тракторів лежить… Причому деяких аграріїв взагалі криміналять, тому що вони збирають ракети від смерчів – і в металобрухт, звозять на бригади. Там наскладалося купи цього непотребу кацапського. Вони не мають його зберігати, а в них ніхто не забирає, і воно на пекучому сонце такими горами лежить… Тому змінюйте щось у програмі!» – звернувся Дмитро Соломчук до Ігоря Безкаравайного.

Після бурхливих дискусій депутати аграрного комітету вирішили звернутися до Прем'єр-міністра України щодо перегляду цієї бюджетної програми. Наголошувалося, що її, разом з «невластивими функціями», треба забрати у Міністерства економіки, бо вона «не дуже працює» і передали у відання Мінагрополітики.

Валерій Друженко.

Малюнок Олексія Кустовського