ЛОКАЛЬНЕ ВНЕСЕННЯ ХІМІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ під час догляду за посівами

Велике розмаїття природно-кліматичних і грунтових умов, засміченість полів багатьма видами бур’янів, великий набір у сівозмінах культурних рослин і багато інших чинників спричинили потребу в запровадженні різноманітних прогресивних операцій і технологій застосування пестицидів, які дадуть змогу максимально зменшити кількість внесення робочого розчину на одиницю площі та зведуть нанівець забруднення навколишнього середовища та зібраної продукції шкідливими сполуками.

Одним із найраціональніших напрямів у розв’язанні цього завдання є поєднання механічного та хімічного способів боротьби з бур’янами. У країнах Західної Європи цей спосіб захисту рослин від бур’янів використовують доволі давно і широко через вищу економічну ефективність і екологічну безпеку цієї технології. У країнах з розвиненим сільським господарством питання економічності та екологічності технологій виробництва продукції рослинництва завжди були на першому плані.
 Широко використовують цей спосіб за обробітку посівів просапних культур, зокрема цукрових буряків, кукурудзи на зерно та силос, соняшнику та овочів. У посівах просапних культур бур’яни знищують механічним способом, тобто підрізанням їх стрільчастими лапами культиваторів під час виконання міжрядного обробітку. Проте, незалежно від того, за якою культурою ми виконуємо догляд і яка ширина міжрядь її посіву, завжди є так звана захисна зона. У цій зоні знищити бур’яни механічним способом практично неможливо. Захисна зона потрібна для того, щоб, по-перше, не зрізати культурних рослин під час обробітку міжрядь, а по-друге, щоб частинки грунту, які підніматимуть і переміщуватимуть лапи культиваторів, не присипали та не травмували сходів. З огляду на це по обидва боки від середини рядка створюється захисна смуга, яка являє собою стрічку. Ширина цієї стрічки залежить від культури та способу ведення агрегату рядком і становить приблизно 18–25 см. Звідси й назва — стрічкове внесення гербіцидів. Обробка цієї стрічки хімічними препаратами є найефективнішим способом знищення бур’янів у ній.
Цей спосіб обробки посівів має декілька переваг порівняно із суцільним обприскуванням. Насамперед зменшується витрата коштів на проведення хімічної обробки, тому що препарат вноситься не самостійно, а водночас із міжрядним обробітком, тобто за один прохід агрегату виконуються дві технологічні операції. Підраховано, що за стрічкового внесення гербіцидів у посівах кукурудзи чи соняшнику (за міжрядь 70 см ширина обробленої гербіцидом стрічки дорівнює 25–30 см) площа внесення препарату становить лише 30–35%  сумарної площі міжрядь, а, відповідно, і кількість внесення робочого розчину у 2–2,5 раза менша порівняно із суцільним внесенням. Звідси економія коштів на вартості препарату, а також на транспортуванні води, приготуванні робочого розчину і менші витрати часу на заправленнч агрегатів робочим розчином.
Дво- або триразове зменшення витрати робочої суміші пестицидів за стрічкового внесення дає можливість тією самою кількістю препарату обробити вдвічі-втричі більшу площу посівів.

Стрічкове внесення гербіцидів є важливим у питаннях охорони навколишнього середовища, тому що зменшується небезпека нагромадження залишкової кількості препаратів за інтенсивного їх використання впродовж кількох років. У системі сівозмін стрічкове внесення гербіцидів дає можливість обробляти посіви не боячись, що пестициди негативно вплинуть на чутливі до цих препаратів дальші сільськогосподарські культури у сівозміні.
Проте не завжди стрічкове внесення гербіцидів у поєднанні з міжрядною культивацією є економічно доцільнішим порівняно із суцільним внесенням. За високої забур’яненості полів сумарні витрати на стрічкове внесення гербіцидів і дво- або триразовий міжрядний обробіток просапними культиваторами у деяких випадках перевищують витрати на суцільне внесення препарату.
Існують технології, за якими стрічкове внесення грунтових гербіцидів виконують водночас із висівом просапних культур або культивацією міжрядь. Для стерньових сівалок типу Horhe можливе внесення в смугу завширшки 10–15 см під лапу. Для виконання таких технологічних операцій спеціальних машин вітчизняного виробництва немає. Тому на практиці створюють агрегат, у якому поєднують з універсально-просапним трактором сівалку або просапний культиватор і підживлювач-обприскувач типу ПОМ-630.

Провідні зарубіжні фірми — виробники сільськогосподарських машин — для міжрядного обробітку вже на стадії проектування та розробки машин закладають можливість швидкого та простого переобладнання просапного культиватора в агрегат для поєднання технологічних операцій міжрядного обробітку та стрічкового внесення гербіцидів. Вітчизняні заводи — виготовлювачі сільськогосподарської техніки — таких машин не виробляють.
Відкрите акціонерне товариство “Богуславська сільгосптехніка” виконує модернізацію культиваторів для міжрядного обробітку просапних культур. Для цього на рамі культиватора встановлюють бак власного виробництва місткістю 600 л та робоче обладнання для внесення гербіцидів. Бак для робочого розчину виготовлений із скловолокнистого поліестеру, стійкого до механічних пошкоджень, агресивного середовища та ультрафіолетового випромінювання. Робоче обладнання, яке містить фільтр, насос, пульт регулювання тиску, елементи комунікацій високого та низького тиску, а також розпилювачі виробництва провідних іноземних фірм, забезпечує якісну, надійну, довговічну та безвідмовну роботу агрегату. Все робоче обладнання виготовлене з матеріалів, стійких до дії агресивного середовища.
Серед усього робочого обладнання, яке забезпечує ефективність і якість процесу, найважливішими є розпилювачі. Для якісного виконання стрічкового внесення гербіцидів мають бути застосовані спеціальні розпилювачі. Причина ж ось у чому.
 За звичайного штангового обприскування розпилювачі розміщені на відстані приблизно 50–100 см від оброблюваної поверхні. За час проходження розпиленою робочою рідиною цієї відстані відбувається оптимальне краплеутворення, тобто розмір краплин становить 150–200 мкм. Швидкість польоту краплин під час осідання на оброблювану поверхню має бути такою, яка б забезпечила найбільший ступінь покриття рослинної поверхні та краще утримання препарату на ній. А за стрічкового внесення гербіцидів відстань від розпилювачів до місця осідання препарату становить лише 15–20 см. І за цей значно коротший проміжок пройденого краплею шляху розпилювач має забезпечити утворення таких самих за розмірами та швидкістю краплин, як і за звичайного суцільного штангового обприскування, щоб забезпечити якісні показники обприскування.
Від розпилювачів також залежить рівномірність розподілу робочого розчину по ширині оброблюваної стрічки. За агротехнічними вимогами до стрічкового внесення гербіцидів у посівах просапних культур нерівномірність внесення по ширині стрічки має не перевищувати 25%.

Особливістю стрічкового внесення гербіцидів є те, що стрічка обробляється одним розпилювачем, тобто немає перекриття сусідніх конусів розпилу. Ширина оброблюваної смуги становить 25–30 см. Для конусних і спарених плоскоструминних розпилювачів вона досягається регулюванням висоти розміщення останніх над оброблюваною поверхнею, а для щілинних — кутом повороту розпилювачів відносно своєї осі. Конструкція цих розпилювачів дає змогу встановлювати їх під різним кутом до напрямку руху агрегату і тим самим досягти потрібної ширини оброблюваної смуги.
Усі наведені вище чинники говорять про те, що для досягнення високої якості та ефективності стрічкового внесення гербіцидів використання звичайних розпилювачів неможливе. Всім вимогам щодо найоптимальніших розмірів краплин, швидкості осідання їх на оброблювану поверхню, забезпечення рівномірності та ширини оброблюваної стрічки відповідають розпилювачі, які випускаються відомими у всьому світі фірмами Lechler (Німеччина) і Teejet (США). Вони виробляють найкращі розпилювачі для стрічкового внесення гербіцидів, які забезпечують потрібний розмір краплин робочої рідини, рівномірний її розподіл по ширині стрічки та проникнення препарату в рослинний покрив у період вегетації рослин.
Під час роботи агрегату робоча рідина з баку через фільтр потрапляє до насоса, за допомогою якого через пульт керування подається до розпилювачів. Надлишок робочої рідини від пульта керування переливається у бак. Розпилювачі обладнанні відсічними пристроями, які запобігають витіканню робочого розчину на зупинках, а також під час поворотів агрегату та переїздів із ділянки на ділянку.
Стрічкове внесення гербіцидів доцільно застосовувати практично на всіх культурах, що вирощуються з відповідною шириною міжрядь. У розвинених країнах такий спосіб широко використовують під час догляду за посівами кукурудзи на зерно та силос, сої, соняшнику, цукрових буряків, овочевих культур. Провідні фірми — виробники культиваторів — пропонують додаткове обладнання для стрічкового внесення гербіцидів. Гербіциди, що використовуються під час обприскування сільськогосподарських культур, мають високу вартість, тому за стрічкового їх внесення досягається найбільший економічний ефект, що дає можливість знизити собівартість одиниці продукції та отримати додатковий прибуток. Тому в багатьох господарствах запроваджено саме стрічкове внесення гербіцидів.

У технологічному процесі догляду за посівами просапних культур важливим є не тільки обприскування та розпушування міжрядь, а й підживлення рослин, зокрема міжрядне розпушування з локальним внесенням аміачної води або рідких комплексних добрив. Ефективність і доцільність проведення такого поєднання технологічних операцій підтверджена науковими дослідженнями. Підживлення, зазвичай, виконується аміачною водою або рідкими комплексними добривами, які містять великий відсоток азоту. Своєю чергою азот є елементом росту рослин і сприяє підвищенню врожайності культур та одержанню більшого біологічного врожаю. За даними наукових досліджень, локальне підживлення аміачною водою та рідкими комплексними добривами підвищує врожайність соняшнику на 13–14%, кукурудзи на зерно на 14–15, цукрових буряків на 15–16, кукурудзи на силос на 18–20%.
Для локального внесення в грунт рідких комплексних добрив та аміаку використовують з незначним переоснащенням те саме обладнання, що і для стрічкового внесення гербіцидів. Переоснащення полягає в тому, що, замість стрільчастих лап, на культиватор встановлюють долотоподібні, на задньому боці яких приварено металеву трубку для подавання в грунт рідких добрив на глибину 10–12 см. Ця трубка з’єднана з основною магістраллю гнучким рукавом високого тиску. Бак, фільтр, насос, пульт регулювання тиску та елементи комунікацій ті самі, за винятком каліброваних на норму виливу шайб та патрубків і перехідників, мають високу якість виготовлення та надійні у роботі.
Вітчизняні заводи — виробники культиваторів для міжрядного обробітку та догляду за посівами — не пропонують аналогічного обладнання для стрічкового внесення гербіцидів і підживлювання посівів аміачною водою і рідкими комплексними добривами. На сьогодні замовити та придбати таке обладнання можна лише у відкритому акціонерному товаристві “Богуславська сільгосптехніка”.
Враховуючи сказане вище, можна зробити висновок, що стрічкове внесення хімічних засобів захисту рослин дає можливість отримати високу економічну ефективність із мінімальними витратами коштів і робочого часу. При цьому зводиться нанівець забруднення вирощеної продукції та навколишнього середовища шкідливими сполуками хімічних препаратів.

В. Марченко,
канд. техн. наук, доцент