Льон олійний: особливості вирощування
![Льон олійний: особливості вирощування фото, ілюстрація](https://propozitsiya.com/sites/default/files/styles/580x/public/field/image/lon_oliynyy-zag.png?itok=Ed1DX5cd&v=1706107231)
Льон олійний — одна з найдавніших і доволі перспективних культур, насіння якої широко використовують у різних галузях: технічній, харчовій, медичній. Також він є хорошим попередником для багатьох сільськогосподарських культур, має високий рівень рентабельності виробництва.
На сьогодні льон олійний займає понад 3,5 млн га посівних площ у світі. Основними країнами, які вирощують льон олійний, є США (1360 тис. га), Канада (812 тис. га), Індія (930 тис. га), Аргентина (101 тис. га). Останніми роками в Україні спостерігався значний спад льоновиробництва. Та зі зростанням попиту на лляне насіння на міжнародному й внутрішньому ринках поступово підвищується й зацікавленість сільгоспвиробників цією культурою. А це, своєю чергою, сприятиме збільшенню посівних площ під нею. Динаміка виробництва льону така: 2009 року льоном олійним було засіяно 40,8 тис. га, 2010 р. — 58,9, 2011 р. — 60,3, 2012 р. — 55,8, 2013 р. — 46,1, 2014 р. — 33,7, 2015 р. — 62,2, 2016 р. — 66,8, 2017 р. — 47,3, 2018 р. — 31,5, 2019 р. — 17,7 тис. га.
Льон олійний можна вирощувати в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України завдяки його біологічним властивостям і екологічній адаптованості. На сьогодні основні його посіви зосереджені в південних і східних областях (Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській). Хоча останніми роками площі під цією культурою збільшуються в областях центрального регіону.
Розвиток галузі льонарства в сучасних умовах неможливий без виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції, яка б користувалась попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це значною мірою залежить від використання нових сортів льону та економічно доцільних технологічних прийомів вирощування.
Сучасна практика вирощування льону олійного — це мінімалізована енерго-, ресурсоощадна та екологічно безпечна технологія. Основні агротехнічні прийоми вирощування льону олійного такі: попередник, обробіток ґрунту, удобрення, підготовка насіння, строки та способи сівби, норми висіву, догляд за посівами, способи збирання врожаю.
Розміщення в сівозміні
Вирощування льону олійного на одному й тому самому полі спричиняє зниження його врожайності внаслідок дії ендогенних (кореневих виділень) та екзогенних (патогенів бактерій і грибів) факторів, накопичення в ґрунті збудників фузаріозу, стеблової гнилі льону та інших хвороб, які зберігають свою ґрунтову життєздатність протягом семи років. У сівозміні льон можна повертати на те саме поле не раніше як через 6-8 років.
Кращими попередниками є озимі зернові, зернобобові, баштанні, картопля, кукурудза на зелений корм та інші просапні культури, після яких поле залишається чистим від бур’янів. Ефективне розміщення льону по пару. Не рекомендується висівати льон олійний після соняшнику, ріпаку, суданської трави та льону. Льон олійний рано звільняє поля, тому є добрим попередником для озимих і ярих культур.
Основний обробіток ґрунту
Вибір агротехнічних заходів основного обробітку ґрунту під льон олійний залежить від попередника, засміченості полів бур’янами, вологості ґрунту. Після збирання попередника проводять лущення стерні на глибину 6–8 см дисковими знаряддями, через 10–12 днів після цієї операції — основний обробіток ґрунту (оранка на глибину 23–25 см). Після появи сходів бур’янів, до настання заморозків, потрібно виконати дві-три культивації.
Ранньовесняний обробіток ґрунту
Насіння льону для появи дружних сходів потребує дрібногрудкуватої структури ґрунту. Тому він полягає в звичайному закритті вологи та культивації з боронуванням на глибину 5–6 см (а під час унесення мінеральних добрив — на 8–10 см) та в передвисівній культивації на глибину не більше як 5–6 см із наступним коткуванням кільчастошпоровими котками. Добру якість передвисівного обробітку ґрунту забезпечують комбіновані агрегати, які одночасно добре розпушують посівний шар, ущільнюють і вирівнюють поверхню ґрунту. На легких ґрунтах передвисівний обробіток ґрунту проводять також із застосуванням зчіпки важких, середніх і легких борін у два-три сліди на глибину загортання насіння (до 2 см).
Удобрення
Рослини льону олійного мають короткий вегетаційний період. У кореневої системи досить слабка вбирна здатність, тому культура добре реагує на внесення мінеральних добрив. Доза добрив залежить від попередників: зокрема після стерньових — N45–60P60K45–60, після просапних культур — N30–45P60K60. Фосфорні та калійні добрива вносять під основний обробіток, азотні — навесні, під передвисівну культивацію, приділяючи особливу увагу рівномірності їхнього внесення.
Крім макроелементів, льон у процесі свого розвитку має потребу також у борі, марганці, цинку, кобальті, міді та інших мікроелементах. Кожен із них відіграє важливу роль у рослинному організмі та є необхідним для нормального росту й розвитку культури.
Сорти
Всі сучасні сорти льону олійного, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, належать до різновиду льону-кучерявця. Їхня потенційна врожайність становить 2– 2,5 т/га. Правильний вибір сортів льону олійного має вирішальне значення для його успішного вирощування.
До каталогу сортів рослин, придатних для поширення в Україні, 2019 року було внесено 24 сорти льону олійного (кучерявця). Наразі вітчизняні сорти становлять 87,5%, іноземні — 12,5%.
Таким чином сформувалася чітка тенденція до монопольного становища вітчизняної селекції на ринку насіння льону олійного, а позиції іноземних селекційних компаній дуже поступаються за критерієм кількості сортів. Власниками сортів Світлозір, Айсберг, Дебют, Водограй, Золотистий, Ківіка, Орфей, Південна ніч, Вогні Дніпрогесу, Запорізький богатир, Патрицій, Живинка є Інститут олійних культур НААН; сортів Еврика, Аквамарин, Північна зірка, Блакитно помаранчевий, Оригінал, Симпатик — ННЦ «Інститут землеробства НААН»; право власності на сорт Надійний належить Росії; Віра та Версаль — ТОВ «Науковий інститут селекції»; Айвенго — ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції (ВНІС)»; Лібра — селекції Нідерландів, а сорт Лірина — Німеччини. Всі вказані сорти льону — олійного напряму використання.
Сорт Ківіка рекомендовано до вирощування в Степу України; Айсберг, Золотистий, Віра, Водограй, Південна ніч, Дебют, Лірина, Надійний, Орфей — для Степу й Лісостепу; решта вісім, як найбільш комплексні, — для всієї території України. Активне сортооновлення через заміну старих сортів льону олійного новими, сучаснішими й адаптованішими до умов вирощування, — правильний шлях до зростання виробничих показників льону олійного.
Сівба
Насіння льону за два-три місяці до сівби протруюють препаратами Вінцит 050 CS, к. с. (1,5–2 л/т), Круїзер 600 FS, т.к.с (2 л/т), Модесто Плюс 510 FS, TH (16,7 л/т) із додаванням мікроелементів: борної кислоти (1,5 кг/т), сірчанокислої міді та сірчанокислого цинку (обох — по 2 кг/т).
Сівбу льону олійного проводять якомога раніше, водночас із ранніми ярими культурами. За сівби в ранні строки в рослин льону краще розвивається коренева система, вони швидко зростають і випереджають за розвитком бур’яни. Вегетація рослин перебігає у сприятливіших умовах із відносно невисокою температурою повітря та достатньою вологістю ґрунту, вони стійкіші проти ураження хворобами й вилягання, раніше достигають.
Сіють льон звичайним рядковим способом зерновими сівалками, що мають анкерні сошники, з міжряддям 15 см та нормою висіву 5–7 млн схожих насінин на 1 га, або 50–70 кг/га. За використання льону олійного для виготовлення волокна та олії норму висіву збільшують на 10–15 кг. Насіння льону олійного висівають на глибину 3–4 см за умови якісної підготовки ґрунту та достатнього вмісту вологи в ньому, а за посушливих умов — на глибину до 5 см.
Догляд за посівами
Догляд за посівами льону олійного передбачає низку агротехнічних прийомів, які сприяють одержанню вищого врожаю. Після сівби посіви коткують кільчасто–зубчастими котками. Першою операцією з догляду посівів є руйнування ґрунтової кірки. На вузькорядних посівах проводять боронування райборінками впоперек напрямку рядків. Якщо насіння ще не проросло, то кірку руйнують кільчасто-шпоровими котками. В подальшому догляд за льоном полягає в знищенні бур’янів, шкідників і хвороб, підживленні рослин, застосуванні заходів для запобігання втратам урожаю від вилягання.
У зв’язку з повільним ростом рослин льону аж до фази бутонізації слід дбати про чистоту посівів. Найефективнішим прийомом знищення бур’янів є обробка гербіцидами, передбаченими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» на поточний рік, або їхніми баковими сумішами залежно від видового складу бур’янів, такими як: Агрітокс, Ачіба, Базагран М, Барклей Галлап 360, Віасат Зоря, Гроділ Максі 375 ОD, Лонтрел Гранд, Фюзілад Форте 150 ЕС, Пік 75 WG, Шогун, Шедов, Центуріон, Хармоні 75 та ін. Обробіток найкраще проводити у фазі «ялинки» за висоти рослин 3–12 см. Обробляти гербіцидами посіви краще за температури 15-20°С.
Льон олійний слабко уражується хворобами та ушкоджується шкідниками. Основними шкідниками льону є льонова блішка, совка-гамма, льонова плодожерка, лучний метелик. Головними заходами захисту від шкідників є якісний обробіток ґрунту, ранні терміни сівби, знищення бур’янів, дотримання просторової ізоляції посівів (не менше як за 2 км від полів, де вирощували льон попереднього року), знищення післязбиральних решток (недорозвинених стебел льону, коробочок), обробка поля хімічними засобами — інсектицидами.
Значної шкоди посівам льону олійному можуть завдавати хвороби, які знижують урожай і погіршують якість продукції. В окремих випадках вони призводять до значного зрідження посівів або повної їхньої загибелі. Найчастіше льон уражують такі хвороби: фузаріоз, антракноз, бактеріоз, аскохітоз та пасмо. Профілактичними заходами проти хвороб є ретельне очищення насіння, сівба в оптимальні терміни, передвисівне протруювання насіннєвого матеріалу (за два — шість місяців до сівби).
Способи збирання льону олійного
Збирають льон олійний прямим комбайнуванням, двофазним збиранням та із застосуванням десиканту. За прямого збирання льону оптимальною є фаза ранньої жовтої стиглості рослин, коли в посіві 25% насіннєвих коробочок жовтого кольору і 75% — жовто-зеленого. За пізнішого збирання різко підвищується ураженість насіння хворобами, а за більш раннього, коли 65–70% коробочок ще зелені, втрата насіння підвищується до 65%. Для зниження втрат застосовують десикацію. Цей захід прискорює настання фази жовтої стиглості насіння, і початок збирання настає на 2-10 діб раніше. Для десикації добирають препарати, які швидко підсушують листя, коробочки, чашолистки льону, котрі за теплої погоди буріють через одну-дві доби після застосування. Десикація полегшує механізоване збирання льону олійного та сприяє зменшенню втрат насіння.
Л. Губенко, канд. с.-г. наук
Журнал «Пропозиція», №11, 2019 р.