Спецможливості
Технології

Контроль бур’янів у посівах кукурудзи

07.03.2013
1545
Контроль бур’янів  у посівах кукурудзи  фото, ілюстрація

Однією з найсерйозніших проблем під час вирощування кукурудзи є засміченість полів комплексом бур’янів — зимуючих та ярих, багаторічних і однорічних.

Однією з найсерйозніших проблем під час вирощування кукурудзи є засміченість полів комплексом бур’янів — зимуючих та ярих, багаторічних і однорічних.

Я. Макух, канд. с.-г. наук,
завлаб гербології,
Інститут біоенергетичних культур
і цукрових буряків

Так, у Степу відмічено найпоширеніші та найбільш шкодочинні види: щириця звичайна, амброзія полинолиста, плоскуха звичайна. На полях, забур’янених значною мірою, зустрічаємо: мишій сизий, плоскуху звичайну, щирицю звичайну і лободоподібну, паслін чорний, березку польову, осот рожевий. У Центральному Лісостепу значного поширення на кукурудзі набули такі бур’яни: щириця звичайна, лобода біла, паслін чорний, просо куряче, види гірчаків, пирій повзучий тощо. У даній зоні із усього різноманіття бур’янів домінуючим видом для кукурудзи є плоскуха звичайна. Складність знищення хімічним способом названих бур’янів полягає в тому, що вони належать до різних груп резистентності, мають високий рівень стійкості практично до всіх класів хімічних речовин та характеризуються надзвичайною адаптивністю.
   До основних причин, що викликали високу забур’яненість кукурудзяних агроценозів у сучасних умовах, крім високої адаптивності бур’янів до навколишнього середовища, відносимо порушення науково обгрунтованої системи обробітку грунту та рекомендованих сівозмін (через зростання площ, засіяних даною культурою), малий часовий проміжок для внесення гербіцидів. Як відомо, скорочення процесів обробітку грунту (нульовий обробіток, плоскорізний, мінімальний), як правило, супроводжується різким збільшенням потенційної забур’яненості та кількості бур’янів. Тому з упровадженням нових безполицевих обробітків грунту без гербіцидів (як досходових, так і післясходових) не обійтись. Однак на очищених від кореневищних і коренепаросткових бур’янів полях за наявності рослинних решток на поверхні грунту чи мульчі можна активно застосовувати мінімізацію обробітку. За мінімального («ноу-тілл», «стрип-тілл») та інших обробітків і наявності великої кількості пожнивних решток краще вносити післясходові гербіциди, позаяк грунтові досить легко локалізуються у цих рештках і не проникають у грунт. На полях, де ми не спроможні прогнозувати рівень забур’янення посівів (нові ділянки, площі, які планували під іншу культуру), слід обов’язково провести оранку на глибину 25–27 см — це, насамперед, дасть можливість зменшити забур’яненість посівів на 30–50% порівняно з мілким обробітком грунту чи прямою сівбою. Оранка дасть можливість зменшити засмічення кореневищними і коренепаростковими злісними бур’янами.
   У кукурудзи період від появи сходів до утворення шести-семи листків є критичним щодо конкуренції за фактори життя. Лише протягом перших десяти днів після сходів рослини кукурудзи вже суттєво не реагують на їхню забур’яненість. Водночас за знищення бур’янів через 20 днів після появи сходів урожайність кукурудзи знижується на 11%, через 30 днів — 20%, а через 40 днів — на 41%. Тож завважте, що внесення навіть найдорожчих ефективних гербіцидів на забур’янених посівах кукурудзи в фазі п’яти-шести та більше листків може бути малоефективним (бур’яни контролюємо, але врожай можемо отримати нижчий). Разом із тим, кукурудза потребує надійного захисту від бур’янів протягом перших 40–50 днів вегетації, пізніше цього періоду їхня поява вже не така шкідлива для формування врожаю.
Останнім часом господарства активно використовують страхові післясходові гербіциди, мотивуючи це низькою дією грунтових внаслідок недостатньої кількості вологи в грунті. Однак, враховуючи, що в структурі посівних площ у господарстві 20% займає кукурудза, навіть за 100% забезпечення обприскувачами не завжди вдається внести страховий гербіцид, тому без внесення базового (ацетохлор, S-метолахлор, пропізохлор) не обійтись. Переваги грунтових — широкий спектр контролю однорічних злакових, дводольних широколистих та багаторічних бур’янів. Основна умова (і водночас — недолік) їхнього використання — обов’язкова забезпеченість грунту вологою: ефективність грунтових гербіцидів підвищується за достатньої кількості вологи в грунті (за посушливої погоди їх краще вносити із загортанням у вологий грунтовий шар. Від наявності вологи в грунті залежить і дія гербіцидів S-метолахлор + тербутилазин, S-метолахлор + атразин, S-метолахлор + тербутилазин + мезотрон, які можна застосовувати як до сходів, так і в ранній післясходовий період — у фазі двох-трьох листків кукурудзи. За посушливих погодних умов ефективнішим заходом захисту кукурудзи від бур’янів у післясходовий період є внесення у фазі трьох-п’яти листків культури бакових сумішей гербіцидів на основі сульфонілсечовин. Не слід забувати, що кукурудза чутлива до гербіцидів групи 2.4-Д і Дикамба. Внесення їх у вищих, ніж рекомендовано, нормах, а також у термін, пізніший за оптимальний (три-п’ять листків кукурудзи), призведе до суттєвого пошкодження рослин і, як наслідок, спричинить зниження продуктивності.
Найбільша ефективність застосування гербіцидів на кукурудзі спостерігається за раннього післясходового їхнього внесення (не пізніше десяти днів після появи сходів культури), проте на сильно забур’янених полях слід внести грунтовий гербіцид.
У наших дослідженнях ми розглянемо найпоширеніші грунтові і післясходові гербіциди на кукурудзі на основі таких діючих речовин: нікосульфурон, 40 г/л, к. с.; римсульфурон, 32,5 г/кг + дикамба, 609 г/кг, в. г; мезотріон, 480 г/л, к. с., ацетохлор, 900 г/л, к. е.; метолахлор, 960 г/л, к. е.

Застосування
грунтових гербіцидів
Грунтові гербіциди вносили суцільним наземним обприскуванням грунту після сівби кукурудзи із загортанням боронами, витрата робочої рідини становила 300 л/га. Обліки бур’янів проводили на постійно зафіксованих майданчиках у рамці розміром 0,25 м2 = 1,25 х 0,20 м, яку накладали по діагоналі ділянки в чотирьох місцях. Кількість бур’янів за видами визначали перед проведенням обприскування посівів гербіцидами та через 30 днів потому.
У структурі забур’яненості посівів кукурудзи перед обприскуванням гербіцидами переважали дводольні види бур’янів, шт./м2: лобода біла — 11,7, незабутниця дрібноквіткова — 10,4, жабрій звичайний — 12,9, півняче просо — 18,5, паслін чорний — 6,4, мишій сизий — 14,5, гірчак почечуйний — 6,1, гірчак березкоподібний — 7,5, щириця звичайна — 10,6, фіалка польова — 3,2, інші види — 9,2. Загальна кількість бур’янів — 111 шт./м2, із них 29,7% — злакові.
   З аналізу результатів досліджень видно, що грунтові гербіциди справляли  різну біологічну активність на бур’яни. За норми внесення ацетохлору 1,5 л/га біологічна ефективність у середньому становила 71,2%, у тому числі на посіви злакових бур’янів — 76,9%. Збільшення норми ацетохлору до 3,0 л/га забезпечувало очищення площі від бур’янів до рівня 72,3%. Ефективно ацетохлор у нормах 1,5 і 3,0 л/га пригнічував лободу білу — 72,8–75,6%, паслін чорний — 69,5–71,0%, гірчак почечуйний — 76,3–78,7%. Проте щирицю звичайну контролював на рівні 62,0–65,7%, гірчак березкоподібний — 60,5–64,4%.
   Внесення метолахлору нормою 1,2 л/га забезпечувало пригнічення 58,7% бур’янів, із них злакових — 70,6–72,0%, щирицю звичайну — 64,3%. Менш ефективно пригнічувались (біологічна активність — у межах 52–60%): лобода біла, незабутниця дрібноквіткова, жабрій звичайний, паслін чорний, гірчаки почечуйний і березкоподібний, фіалка польова. Вищу біологічну активність відмічено за використання S-метолахлору нормою 1,2 л/га — в середньому 69,8%. Активно S-метолахлор пригнічував злакові бур’яни: півняче просо — 87,1% та мишій сизий — 82,9%. З дводольних S-метолахлор активно пригнічував лободу білу — 66,5%, паслін чорний — 70,5, гірчаки почечуйний і березкоподібний — 65,5–65,8, щирицю звичайну — 68,0%.
Отже, внесення грунтових гербіцидів дає можливість протягом 30 днів після обприскування ефективно стримувати як злакові, так і дводольні широколисті бур’яни.

Післясходові гербіциди
Післясходові гербіциди вносили суцільним наземним обприскуванням грунту в фазі формування двох-десяти листків у рослин кукурудзи, витрата робочої рідини становила 250 л/га. Бур’яни на цей час мали три-п’ять листків у рослин злакових бур’янів, а дводольні види перебували у фазі сім’ядолі — двох листків. Кількість бур’янів за видами визначали як перед проведенням обприскування гербіцидами, так і через 30 днів потому.
   У структурі забур’яненості посівів кукурудзи перед обприскуванням відмічено, шт./м2: лободу білу — 10,8, незабутницю дрібноквіткову — 13,9, півняче просо — 16,5, паслін чорний — 5,5, мишій сизий — 13,7, гірчак почечуйний — 8,2, пирій повзучий — 14,4, щирицю звичайну — 10,3, тонконіг однорічний — 4,7, інші види — 10,6 шт./м2. Загальна кількість бур’янів — 109 шт./м2, із них 45,2% — злакові (49 шт./м2).
За результатами досліджень, після застосування гербіциду римсульфурон, 32,5 г/кг + дикамба, 609 г/кг (норма витрати — 385 г/га) відмічено суттєве зменшення засміченості посівів дводольними та однодольними видами бур’янів. Біологічна ефективність дії препарату була у межах 85,5%: кількість лободи білої зменшилась на 81,0%, щириці звичайної — 91,9, гірчаку почечуйного — 89,2, злакових видів бур’янів — 90,7%.
   Проведення захисту посівів кукурудзи від бур’янів за допомогою гербіциду на основі нікосульфурону, 40 г/л, у нормі витрати 1,25 л/га забезпечило зменшення засміченості на 86,5%. Ефективність дії препарату проти однорічних злакових видів бур’янів була у межах 92,6–95%, лише кількість пирію повзучого зменшилась на 77,3%. Досить високою виявилась ефективність дії препарату проти деяких дводольних видів бур’янів: лободи білої, щириці звичайної, незабутниці дрібноквіткової, гірчаку почечуйного. Водночас із застосуванням мезотріону, 480 г/л, нормою 0,2 л/га досягли зменшення кількості півнячого проса та мишію сизого на 18,2 та 19,4%, тоді як дводольні цей гербіцид контролював на 91,8%.
   Отже, за внесення післясходових гербіцидів особливу увагу слід приділити тим із них, які ефективно контролюють як дводольні однорічні та багаторічні, так і однорічні та багаторічні злакові бур’яни. На сьогодні ефективними для застосування на кукурудзі в післясходовий період, крім згаданих вище гербіцидів на основі діючих речовин, будуть такі: S-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л (нормою 4,0–4,5 л/га); ізоксафлютол, 255 г/л + тієнкарбазон-метил, 90 г/л + ципросульфамід, 150 г/л (нормою 0,44–0,5 л/га); нікосульфурон, 500 г/кг +римсульфурон, 250 г/кг (нормою 40–50 г/га); форамсульфурон, 31,5 г/л + йодосульфурон, 1,0 г/л + тієнкарбазон-метил, 10 г/л + ципросульфамід, 15 г/л (нормою 1,25–1,5 л/га); римсульфурон, 500 г/кг + тифенсульфурон-метил, 250 г/кг (нормою 20–25 г/га); нікосульфурон, 30 г/га + мезотрон, 75 г/га (нормою 1,2–2,0 л/га).

Інтерв'ю
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее

1
0