Коли і як сіяти озимий ячмінь у зв’язку з екстремальною посухою: рекомендації на осінь 2020 року
Уже кілька років як південь України увійшов у смугу несприятливих умов за вологозабезпеченістю. Так, Агрофірма «Промінь» Біляївського району Одеської області уже 4 роки не має ніяких урожаїв будь яких культур. Опади були на рівні 3–5 мм, і ті не часто. Цілий регіон Одеської області — Бессарабія — вже 2 роки не одержує врожаїв. Так, Тарутинський район цього року одержав урожай пшениці з площі 20,8 тис. га по 18 ц/га, урожай озимого ячменю з площі 14,4 тис. га по 23,4 ц/га. Урожай ячменю був вищий, але його прямо від комбайнів міняли на пальне, щоб продовжити збирати врожай пшениці. Збереглося тільки 31% пшениці і 56% ячменю. 27 тис. га озимини було перекультивовано. Схожа картина спостерігалась і в інших районах Бесарабії і області.
Чому склалися такі надзвичайно складні умови? Природа цього року обділила аграрія опадами. Це факт. Але і ми багато в чому винні. Культура землеробства на півдні України складалася протягом сторіч. І раніше спостерігалися схожі умови з вологозабезпеченя, але катастрофи не було. Сівозміни з обов’язковою наявністю парів, збереження родючості ґрунтів шляхом внесення біологічних добрив і таке інше майже щорічно забезпечували одержання гарантованих врожаїв. Сьогодні вже рідко хто розуміє, що наявність 4–5% гумусу в ґрунтах були гарантією водоутримуючої здатності і одержання врожаїв в умовах посухи.
Сьогодні в багатьох районах області, де превалювали в посівах соняшник і ріпак, наявність гумусу наближається до критичної відмітки 1,5–2%, де одержати будь-який врожай стає проблематичним. Врятувати такі ґрунти можуть тільки багаторічні трави. Тобто, треба повернутися до сівозмін, обов’язково ввести пари, обмежити в посівах соняшник до 10% площі, ріпак виключити зовсім, бо він займає попередники під пшеницю.
Головними культурами на півдні України сьогодні мають бути тільки озима пшениці і озимий ячмінь. Тільки вони в цих складних умовах можуть давати гарантовані врожаї.
Озимий ячмінь краще адаптований до несприятливих умов вирощування. Сіється він по найгірших попередниках, а врожаї часто дає вище пшениці. Кращими сортами України є 4 сорти: Достойний, Снігова королева, Дев’ятий вал і Валькірія. Це сорти СГІ-НЦНС. Вони часто дають урожаї в виробничих умовах за 10 т/га. Всі вони — «дворучки» з підвищеною адаптивністю. Жодний іноземний сорт не дає кращих результатів.
Коли і як їх сіяти? Змінився клімат, і вже 30–40 років кращим строком сівби є перша декада жовтня. Раніше сіяти не треба, інакше ячмінь виколоситься ще до нового року і загине при перших морозах. Причому сіяти у рекомендований строк можна незалежно, чи є в ґрунті волога, чи її нема. Ячмінь може долежати в сухій землі до весни і не втратити схожості. А весною одержати сходи, за наявності вологи добре розкущитись і дати нормальний урожай. Цю особливість "дворучок" ми часто використовували раніше за суворих зим для запобігання вимерзанню при сівбі за оптимальних строків сівби - сіяли насінницькі посіви у "лютневі вікна", сходи одержували на початку березня, а врожаї отримували понад 7 т/га.
Часто сумніваються, а чи не загине ячмінь, якщо з’являться сходи на провокаційній вологі, а потім ця волога висохне. Не загине. Наприкінці жовтня ячмінь нормально почувається і на конденсаційній волозі.
Норма висіву протруєного насіння 4 млн. зерен на гектар. Загущувати не треба. Навпаки, в умовах екстремальної посухи кращі врожаї дають більш зріджені посіви. Якщо буде волога, ячмінь здатний сформувати до 30 продуктивних стебел на рослину. Європа сіє озимий ячмінь тільки 2-2,25 млн. зерен на гектар, бо там висока культура землеробства, і одержує високі врожаї. Наша норма розрахована на погану культуру землеробства і, звичайно, на посуху.
Для умов нинішньої осені я рекомендував би наступні сорти:
Достойний (озимий-«дворучка») у Реєстрі сортів рослин з 2006 року, завдяки підвищеної адаптивності до абіотичних факторів визнаний національним стандартом України є найбільш поширеним серед сортів озимої групи. Скоростиглий, достигає раніше за всі сорти озимого ячменю селекції СГІ-НЦНС, створювався для умов південних регіонів України. Біологія сорту дозволяє висівати його в "лютневі вікна", добре кущиться навіть за пізніх сходів восени. Посухостійкість складає 7-8 балів; зимо-, морозостійкість на рівні 7 балів.
Дев’ятий вал (озимий-«дворучка») у Реєстрі сортів рослин з 2015 року, сорт степової екології з високим потенціалом продуктивності, вирізняється підвищеною крупністю зерна 47,1-49,4 г, добрим кущінням та високою врожайністю в умовах недостатнього вологозабезпечення. За роки вивчення показав здатність формувати врожаї на рівні 9–10,5 т/га, з надбавкою до національного стандарту 0,7-1,7 т/га. Зимо-, морозостійкість високі (7-8 балів), на рівні національного стандарту. Посухостійкість (8-9 балів), середньорослий, середньоранній, достигає на 2–3 дні пізніше сорту Достойний.
Крім того, нещодавно виведено новий сорт Скарб Пальміри (озимий), насіння якого ще нема на ринку, оскільки він у Реєстрі сортів рослин лише з 2020 р. Це сорт степової екології, високоврожайний, гарно кущиться та формує гідні врожаї в умовах недостатнього вологозабезпечення. Зимо-, морозостійкість високі (7–8 балів), на рівні стандарту - сорту Достойний. Посухостійкість (8–9 балів), середньорослий (нижчий за сорт Дев’ятий вал), середньоранній.
Анатолій Лінчевський,
академік НААН України, доктор сільськогосподарських наук,
заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки