«Кернел» поділився результатами випробувань

10 грудня пройшла щорічна конференція компанії «Кернел» PRO100 AGRO, під час якої її провідні фахівці розповіли про чергові досягнення і про зміни в партнерській програмі а також поділилися результатами випробувань схем живлення і захисту кукурудзи та соняшнику, що проводилися на 11 демополігонах у різних місцевостях Лісостепу та Північного Степу.

Ранні посіви виявилися виправданими

Цього року виграв той, хто не побоявся посіяти кукурудзу рано, щоб «упіймати» вологу і забезпечити максимальний розвиток рослин до початку літньої спеки. Такі висновки випливають з результатів досліду, поставленого на демополігоні поблизу м. Гребінка Полтавської обл., які озвучив керівник науково-дослідного відділу компанії «Кернел», доктор сільськогосподарських наук Аркадій Лунгул. Зокрема, кукурудза, посіяна 14 квітня, продемонструвала врожайність на рівні 60,8 ц/га, 25 квітня – 57,3 ц/га, а 9 травня – лише 45,2 ц/га. Пізні посіви не встигли відцвісти до середини липня, коли почалася посуха, і, відповідно, вродили найгірше. «У 2020 р. ранні оптимальні строки сівби зсунулися ще раніше», - прокоментував ситуацію Аркадій Лунгул.

При цьому серед п’яти гібридів найбільш пластичним до строків сівби виявився Р 9241, що продемонстрував урожайність відповідно 55,7; 53,4 і 51,8 ц/га. Ділянки гібридів Мілорд і ДКС 3939, висіяні 25 квітня, продемонстрували лише невелике зниження врожайності порівняно з висіяними 14 квітня, а от висіяні 9 травня різко «провалилися» в урожайності порівняно з більш ранніми посівами.

Теплий березень, коли на півдні Чернігівщини, поблизу смт Варва, температура ґрунту досягала 8°С, спонукав посіяти рано (8 квітня) і соняшник. Виявилося, що такий ранній строк сівби, а особливо пізніше похолодання, різні гібриди перенесли по-різному. Так, при густоті сівби 63 тис. шт./га на гібриді П63ЛГ06 до збирання мали 55 тис. рослин/га, а на СИ Експерт – 35 тис. рослин/га. «Щоб ранні посіви дали максимальний ефект, потрібно досконально вивчити всі технологічні питання, пов’язані з ними», - підсумував А. Лунгул.

Удобрення

Основне живлення під соняшник і кукурудзу в компанії «Кернел» намагаються внести з осені в обсязі 70-80% від необхідного. А от у якості стартового добрива спочатку вносили крупногранульоване швидкорозчинне добриво Yara. Згодом перейшли на мікрогранульоване добриво Easy Start завдяки тому, що воно містить два види фосфору і, відповідно, легше засвоюється. Перехід на локально-стрічковий спосіб (на глибину 18-20 см) при осінньому внесенні добрив підвищив засвоюваність поживних елементів: азоту до 90% порівняно з 60% за внесення врозкид, фосфору – з 25 до 40%, калію – з 65-70 до 85-90%. А під час сівби здійснюється внесення гранульованих або рідких добрив за технологією Pop-up, тобто в безпосередній близькості від насіння. Це вимагає застосування добрив з низьким сольовим індексом або високорозчинних.

Тепер же агрохолдинг переходить на рідкі добрива («Діафан», «Віта Комплекс», тощо). І нещодавні досліди показують, що цей перехід цілком виправданий. Так, дослід на вищезгаданому демополігоні на Полтавщині показав, що «Діафан» з формулою 5:20:5 нормою 20 кг/га дав найвищу прибавку врожайності на кукурудзі – 3,7 ц/га.

Численні досліди допомогли визначити оптимальні дози добрив. Так, поблизу смт Варва на малогумусних чорноземах з середнім рівнем забезпечення доступним азотом та підвищеним – калію й фосфору на кукурудзі найвищу прибавку врожайності (10,1 ц/га) на фоні 120 кг/га діамофоски 10:26:26 і 25 кг/га Діафану (5:20:5) дало внесення 162 кг/га д. р. азоту в формі КАС-32 і сульфату амонію. Водночас практично таку саму прибавку (9,9 ц/га) дало внесення 141 кг/га д. р. у формі КАС-32. А за рахунок виключення зі схеми живлення 100 кг/га сульфату амонію внесення самого лише КАС-32 виявилося вигіднішим. «Тут внесення сульфату амонію не забезпечило приросту врожайності, але на бідніших ґрунтах ситуація була б іншою», - прокоментував головний агрохімік компанії «Кернел», кандидат с.-г. наук Олександр Доценко.

Що стосується фосфорно-калійного живлення, то найкращі результаті на фоні 100 кг/га сульфату амонію, 405 кг/га КАС-32 і 25 кг/га Діафану 5:20:5 дало внесення 65 кг/га нітроамофоски 9:24:24.

А от в аналогічних умовах на вищезгаданому демополігоні на Полтавщині найефективнішим, як з точки зору прибавки врожайності (5,7 ц/га), так і з точки зору економіки, стало внесення КАС-32 разом зі 100 кг/га сульфату амонію загальною нормою 111 кг/га д. р. азоту. Натомість по фону 300 кг/га КАС-30, 100 кг/га сульфату амонію і 25 кг/га Діафану практично однакову (трохи більше 9 ц/га) прибавку дали два варіанти: 70 кг/га амофосу (10:42) і 60 кг/га амофосу разом з 55 кг/га хлористого калію. Ясна річ, перший варіант виявився економічно вигіднішим.

На соняшнику на цьому полігоні на фоні 100 кг/га сульфату амонію, 150 кг/га КАС-30 і 25 кг/га Діафану (5:20:5) найбільшу прибавку врожайності (3,5 ц/га) дали 115 кг/га діамофоски 10:26:26, тобто по 30 кг/га д. р. фосфору й калію. Практично таку ж прибавку (3,4 ц/га) дали 50 кг/га хлористого калію, а з урахуванням нижчих витрат на добрива останній варіант удобрення виявився навіть вигіднішим.

Поблизу м. Старокостянтинів Хмельницької обл. на опідзолених чорноземах з підвищеним рівнем фосфору і високим – калію на фоні 120 кг/га сульфату амонію найбільш вигідним виявилося внесення 65 кг/га нітроамофоски 9:24:24, що дало прибавку врожайності соняшнику 5,5 ц/га. Підвищення норми внесення нітроамофоски до 230 кг/га збільшило прибавку врожаю до 6,2 ц/га, але знизило економічну вигідність порівняно з попереднім варіантом.

Зате найвищу прибавку врожайності кукурудзи (14,7 ц/га), і найкращий економічний ефект на фоні 205 кг/га карбаміду і 25 кг/га Діафану тут дали 230 кг/га нітроамофоски .

На заході Черкащини на реградованих чорноземах з 3,3% гумусу і середнім рівнем доступного азоту на соняшнику на фоні 120 кг/га діамофоски (10:26:26) і 25 кг/га Діафану найкращий результат показало внесення 50 кг/га КАС-30.

«Соняшник показав низьку реакцію на інтенсивне живлення, тому збільшувати норму добрив під цю культуру не варто», - резюмував Олександр Доценко.

Досліджували також реакцію соняшнику на мікродобрива на полігоні поблизу Варви. Найкращі результати були отримані від дворазового внесення Боро СЛ по 1 л/га – урожайність соняшнику перевищила 50 ц/га, що означало приріст у 6,8 ц/га порівняно з контролем без мікроелементів. Крім того, прибавку більш ніж 5 ц/га показали добрива Сіреал (1+2 кг/га), Келп СЛ (двічі по 2 л/га) і Актив СЛ (2 л/га).

А дослідження способів внесення цинку на кукурудзу показало, що за внесення хелату цинку разом з рідкими комплексними добривами врожайність на 1,1-1,6 ц/га вища, ніж за внесення мікродобрива фоліарно у фазі 3-5 листків.

Пестициди

Що стосується захисту кукурудзи, то головним напрямком досліджень компанії «Кернел» був пошук ефективних гербіцидів. «Інсектициди в деяких регіонах ми не застосовували взагалі, оскільки не було льоту метелика», - пояснив Аркадій Лунгул. Перш за все в компанії хотіли перевірити, чи справді необхідні ґрунтові гербіциди. Бо деякі агрономи запевняють, що цілком достатньо обробки Люмаксом у фазі 2-3 листки культури.

Цього року, як розповів А. Лунгул, ситуація була складною. Вегетація видалася ранньою, але розтягнутою. А коли похолодало в квітні-травні, то кукурудза «сиділа» в той час як бур’яни росли. Тому, як вважає пан Лунгул, без ґрунтових гербіцидів, які стримали першу хвилю бур’янів, навіть Люмакс сам по собі не мав би потрібного ефекту.

Еталонною схемою захисту компанії стало внесення в якості ґрунтового гербіциду бакової суміші Кратос 2,5 л/га, Цукрон 0,4 л/га і Тотал К 2,5 л/га, а в фазі ВВСН 12-13 – Тітус Екстра 50 г/га і Хармоні 12 г/га. Вона забезпечила врожайність у 92 ц/га за витрат на ЗЗР $44 на гектар. Різні варіанти економії витрат (до 1,5 разів) призводили до зниження врожайності на 3-16 ц/га. Заміна Хармоні на Балерина 40 г/га забезпечила зростання врожайності на 1,6 ц/га за незначного зростання витрат на ЗЗР. А заміна страхової схеми агрофірми на Стеллар Плюс 1,25 л/га забезпечила найвищу врожайність (96,2 ц/га), але й потягла за собою значне збільшення витрат. «При цьому на варіантах без застосування клопіраліду спостерігався найбільший розвиток падалиці соняшнику», - додав А. Лунгул.

З берізкою повністю справилися при внесенні в якості ґрунтового гербіциду суміші Кратос і Тотал К по 2,5 л і в якості страхового 1,6 л/га Елюміс або 4 л/га Люмакс. При цьому без Кратоса берізка потроху проскакувала. Найефективнішими проти гірчаків виявилися варіанти системи захисту, що включали ґрунтове внесення бакової суміші Кратос і Тотал К (можна ще з Цукроном), а в якості страхового гербіциду – Стеллар Плюс або суміш Тітус Екстра і Хармоні/Балерина.

Одним з найбільш проблемних бур’янів на полях компанії «Кернел» є амброзія. Це зумовило труднощі з підбором страхового гербіциду для соняшнику. Один гербіцид не забирав амброзію, другий забирав, але не забирав лободу і хрестоцвіті. Особливо складно було боротися з берізкою і гірчаком. «Пледж на Західній Україні в вологі роки прибирав навіть берізку, але мав відчутну фітотоксичність», - додав А. Лунгул. Тоді в компанії випробували новий препарат Фоліо (пропізохлор+хлорідон), який задовольнив фахівців «Кернел», показавши найкращу ефективність проти амброзії в нормі 3 л/га. Також ці випробування показали, що Фоліо і Акріс добре прибирають однорічні злаки, а Фоліо – ще й лободу. Примекстра ТЗ Голд і Акріс повністю прибрали хрестоцвіті, а Акріс зовсім не проявив фітотоксичності.

В Ніжинському районі на Чернігівщині Фоліо випробували як засіб проти хвоща, на який зовсім не діють ґрунтові гербіциди. Як розповів А. Лунгул, там, де не було достатньо вологи і був погано оброблений ґрунт, препарат не так добре спрацював, але 80% хвоща все-таки уразив. Таким чином вдалося домогтися стримування першої хвилі хвоща, а далі, коли соняшник підростає, хвощ не настільки шкодочинний.

Порівняння трьох страхових гербіцидів після Преміум Голд 4,5 л/га показало, що найвищий приріст урожайності соняшнику порівняно з контролем взагалі без гербіцидів спостерігався за застосування Челендж 1,5 л/га, фітотоксичність була відсутня за внесення Геліантекс 45 г/га, а повністю забрав лободу білу Пледж у нормі 0,1 л/га.

Як продовжив Аркадій Лунгул, зараз компанія на значних площах соняшнику повертається від системи захисту Clearfield до класичної, водночас повністю не відмовляючись від першої. До цього спонукали спостереження за розвитком соняшнику і пшениці, розміщеної після соняшнику. «Після Євролайтнінгу соняшник тиждень стояв увесь лимонний. Ми застосували антистресанти, але вони не вивели культуру зі стресу – вивела висока температура. Дехто грішить на промивання ґрунтових гербіцидів, але насправді це результат дії страхових препаратів. Крім того, в сухі роки, особливо в Степу, на пшениці після соняшнику на перекриттях і розворотах помітно відставання в розвитку», - розповів А. Лунгул. Тому компанія повертається до наступної схеми: Преміум Голд 4,5 л/га в якості ґрунтового гербіциду, в фазі 1-2 пари листків Челендж 1,5 л/га і в фазі 2-3 пари листків Фюзилад Форте 1 л/га. До того ж ця схема забезпечила на 2-3 ц/га вищу врожайність, ніж Clearfield.

Досліди з фунгіцидами на соняшнику показали, що обов’язково слід обробляти культуру двічі, і одна з обробок повинна припадати на фазу зірочки. Найвищу ж урожайність показала схема Деразал Екстра 0,8 л/га в фазу ВВСН 18-32 і Аканто Плюс 0,7 л/га в фазу ВВСН 50-55. Прибавка врожайності склала 2,5 ц/га навіть порівняно з внесенням Деразал Екстра в фазу ВВСН 14-16. Перенесення ж другої обробки на фазу ВВСН 60-65 призводило взагалі до плачевних результатів.

Вже третій рік, як розповів А. Лунгул, компанія має проблему зі склеротиніозом соняшнику, яку досі нічим не вдавалося вирішити. Але цього року обнадійливі результати показало внесення разом з РКД 1,5 л/га Склероциду: в середині липня ураженість білою гниллю становила 1,8% порівняно з 8,7% без Склероциду, а в середині серпня – відповідно 5,6 і 18,9%.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

За матеріалами конференції PRO100 AGRO