Як знизити кислотність грунтів?
За оцінками фахівців, ґрунти з підвищеною кислотністю в нашій країні є на понад 10 млн га. Найгостріша ситуація із закисленням ґрунтів спостерігається у Вінницькій області, де їхня частка становить 50% від загальної площі обстеженої ріллі, у Житомирській — 23, Київській — 21 та Хмельницькій — 21, Сумській — 24, Черкаській — близько 34%.
В Україні щороку в господарський обіг залучають понад 1 млрд т речовин природного та штучного походження, зокрема відходи та побічні продукти хімічної промисловості. Пошук можливості їхнього використання як нейтралізатора кислих ґрунтів є надзвичайно актуальним, адже це дасть змогу не лише додатково повертати до ґрунту біогенні елементи, винесені з урожаєм, а й вирішити питання утилізації побічної сировини промислового виробництва.
Саме таким нейтралізатором кислотності ґрунту є органо-кальцієве добриво Меліорант-ПЛЮС. Це продукт переробки (біоконверсії) стічних вод та технологічних осадів, отриманих під час виробництва хімічного волокна, що містить органічної речовини до 19%, загального азоту — до 0,18%, загального Р2О5 — 2–3,5, SО4 — 6,6, обмінного Са — 11, Мg — 0,3%, Fe — до 350 мг/кг, мікроелементи: Zn — до 7895 мг/кг, Сu — 0,6, Mn — до 226, Ni — 16, Рb — 20,7 мг/кг.
З метою вивчення агрохімічних та токсикологічних характеристик Меліоранту-ПЛЮС та визначення доцільності його використання як нейтралізатора кислотності ґрунтів з удобрювальними властивостями впродовж 2016 року були проведені польові досліди, агрохімічні аналізи, визначення вмісту мікроелементів і важких металів згідно з методикою ведення польової справи і лабораторних аналізів.
Під час цих досліджень уперше було розроблено комплексну агрономічну оцінку органо-мінеральних відходів хімічного виробництва волокна. Результати проведених науково-дослідних робіт дали можливість встановити позитивний вплив Меліоранту-ПЛЮС насамперед на фізико-хімічні показники ґрунту та на рівень накопичення у ньому основних поживних речовин.
У польових дослідженнях за аналог добрива Меліорант-ПЛЮС узято вапнувальний матеріал Доломіт-Імпекс на фоні оптимальної дози мінеральних туків — N60P60K60. Біологічну експертизу проводили на сірому лісовому пилувато-суглинковому ґрунті з пшеницею озимою (дослідне господарство «Чабани» ННЦ «Інститут землеробства НААН») та з кукурудзою на зерно, соняшником і буряками цукровими на чорноземі типовому на базі Панфільської дослідної станції.
Удобрення польових культур проводили згідно зі встановленим регламентом. Норми внесення препарату становили 4 т/га за нативної вологості до 78%, у перерахунку еквівалентно вологості аналога Доломіт-Імпекс — близько — 2,5 т/га по фону мінеральних добрив в обох випадках (N60P60K60).
Визначення поживного режиму ґрунту за вирощування пшениці озимої показало, що впродовж вегетаційного періоду внесення обох видів меліорантів поліпшує умови мінерального живлення рослин азотом, фосфором і калієм порівняно як із контролем без добрив, так і з фоном NPK. Це свідчить, що внесення обох цих продуктів сприяє трансформації органічної речовини у засвоювані рослинами форми (табл. 1).
Застосування меліорантів за один сезон не мало помітного впливу на накопичення в ґрунті мікроелементів та важких металів: їхній уміст незначно відрізнявся від природного або відповідав рівню мінерального фону N60P60K60 (табл. 2).
Екстремальні умови вегетаційного періоду 2016 р. помітно впливали на формування врожайності зерна пшениці озимої, проявляючи водночас стабілізуючий ефект від застосування обох видів меліорантів. За врожайності на контролі без добрив 3,5 т/га зерна пшениці за внесення N60P60K60 її показник підвищився на 56%, а за внесення добрив Доломіт-Імпекс — на 81%, Меліорант ПЛЮС — на 82%, що свідчить про створення оптимальних умов мінерального живлення рослин.
Порівнюючи ефективність меліорантів щодо фону, слід відмітити, що прибавка врожаю зерна пшениці озимої була в межах 15–16% (табл. 3).
Висновки
1. Встановлено, що застосування нейтралізатора кислотності Меліорант-ПЛЮС на землях зі слабокислою реакцією ґрунтового розчину (рН 5,1–5,5) наближає її до значень нейтральної реакції і сприяє оптимізації мінерального живлення рослин (продукт вивчали за внесення восени або навесні під основний обробіток ґрунту). За таких умов формується врожайність сільськогосподарських культур, що в середньому до 15% перевищує фонову дозу мінеральних добрив і діє на рівні порівняно з аналогом. За застосування меліоранту поліпшується якість основної продукції і не відбувається накопичення в ній важких металів.
2. За вирощування пшениці озимої визначено позитивний вплив Меліоранту-ПЛЮС дозою 4 т/га і Доломіту-Імпекс — 2,5 т/га на формування фізико-хімічних показників сірого лісового ґрунту, що має реакцію ґрунтового розчину, наближену до слабокислої. Водночас гідролітична кислотність знизилась на 11% порівняно з контролем (без добрив).
3. Доведено, що врожайність зерна пшениці озимої на фоні внесення N60P60K60 підвищилась на 56%, і на цьому ж фоні за внесення Меліоранту-ПЛЮС — на 82%, а за використання аналога Доломіт Імпекс — на 80% щодо контролю без добрив — 3,5 т/га. Вміст протеїну, білка й клітковини за застосування меліорантів підвищувався порівняно з контролем без добрив і фоном N60P60K60.
О. Улицький, д-р геол. наук,
В. Єрмаков, канд. тех. наук,
ДЗ «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління»,
В. Ящук, канд. с.-г. наук,
Міністерство екології та природних ресурсів України
Інформація для цитування
Проблема кислих ґрунтів: рішення є!/ О. Улицький, В. Єрмаков, В. Ящук// Пропозиція/ — 2017. — № 4. — С. 92-93