Як оцифрувати фермерське господарство
Агробізнес змінюється. Часи безтурботного господарювання минули. Якщо донедавна домінували великі, нині перемагають ефективні, то завтра лідерами стануть інтелектуальні.
Агресивне нарощування земельного банку та прагнення «витиснути з цієї землі все до останньої краплі» вже нині дається взнаки її деградацією, зниженням продуктивності й накопиченням боргів. І все це — на тлі незворотних кліматичних змін. Тож агробізнес перетворюється на гонку озброєнь новими технологіями, штучним інтелектом, Інтернетом речей, новими знаннями й пошуком новітніх підходів до підвищення ефективності.
Покоління технологічних рішень в агро-ІТ змінюються надзвичайно стрімко: зовсім недавно для диференційованого внесення добрив брали тести ґрунту, відправляли їх у лабораторію, згодом створювали карти диференційного внесення для польової техніки, записували на «флешку» і т. ін. Уже торік проби ґрунту можна було відбирати й аналізувати просто в полі за допомогою портативного пристрою. Нині взагалі така потреба відпала! Найшвидше й найпростіше рішення: датчики, що аналізують стан ґрунту та його потребу в елементах. Установлені на штанзі сільгосптехніки (з кроком у 6 м), ці датчики дають команду на контролер щодо внесення певної кількості конкретного елемента.
Хочете знати, як глибоко тракторист зорав ниву? Раніше це значення обчислювали математичним шляхом із урахуванням швидкості руху, обертів двигуна тощо. Нині ж достатньо поставити ультразвуковий датчик, щоб мати абсолютний контроль якості ґрунтообробітку.
Агротехнології семимильними кроками йдуть до тотального домінування штучного інтелекту в ухваленні рішень. Усе тому, що зростає кількість джерел даних — від різноманітних датчиків, погодних станцій, дронів, супутникових знімків, а також даних щодо хімічного аналізу ґрунтів, вмісту вологи в зерні та ваги кожної зернової партії. Крім того, ще ж є бухгалтерська звітність, світові ціни на культуру, графіки подачі вагонів-зерновозів на залізниці й маса інших найрізноманітніших даних, які треба обробити. Кінцева мета цього складного аналітичного процесу — отримати максимальний прибуток на гектар.
Одним із етапів на цьому шляху в АПК є запровадження діджитал-проєктів із застосуванням «Інтернету Речей» чи IoT (Internet of Things): обмін даними датчиків, установлених на комбайнах, тракторах, вагах, вологомірах. Частково чи повністю агросектор таки почав запроваджувати новітні технології. Поговоримо про найцікавіше.
ЩО ТАКЕ IOT
Абревіатура IoT прийшла до нас із англійської мови та дослівно означає Internet of Things, або Інтернет Речей (датчики, контролери та інше), які обмінюються даними між собою без втручання людини. На основі цих даних програмне забезпечення формує зрозумілі для аграрія звіти.
Складові елементи Iot-платформи в агро:
1. Електронні мапи полів
2. Датчики на техніці: GPS-трекери, лічильники насіння й добрив, датчики заповнення бункера комбайна
3. Датчики рівня пального та проточні витратоміри
4. Ультразвукові сканери (глибина оранки поля, наповнення кузова зерновоза, аналіз наявних мікроелементів у ґрунті та ін.)
5. Електронні вагові контролери на елеваторі, вологоміри на елеваторі
6. Електронні АЗС
7. RFID-картки та зчитувачі інформації: автоматична ідентифікація водія і МЗ
8. BLE-мітки причіпного обладнання
9. Система «свій-чужий» для комбайна+зерновоз
10. Погодні станції
11. Дрони/супутники
ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ В АГРОБІЗНЕСІ: ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?
Датчики й контролери, що встановлені на сільгосптехніці (лічильники насіння, контролери на обприскувачах, витратоміри й датчики рівня пального, датчики наповнення бункера комбайна, сканер наповнення зерновоза, сканер глибини оранки) + датчики на вагових і елеваторах (вологоміри, сканери якості зерна та контролери ваги) обмінюються даними та візуалізують інформацію на екрані вашого комп’ютера у вигляді зрозумілих звітів.
Увесь збір даних відбувається без втручання людини, що мінімізує можливості нецільового використання товарно-матеріальних цінностей і розкрадань на агропідприємстві. Дані від IoT-платформи легко інтегруються з 1С, ERP, CRM-системами, з Microsoft Power BI, завдяки чому менеджмент і власник бачать повну й чітку картину діяльності агропідприємства: від списання ТМЦ і розрахунків собівартості сушіння зерна на елеваторі виходячи з його фактичної вологості, зафіксованої датчиком, до нарахування заробітної платні за фактично оброблені гектари. Програмне забезпечення збирає зображення й дані полів із супутників, літаків, дронів, а потім аналізує її за допомогою штучного інтелекту і надає інформацію про стан полів і культур для агрономів і фермерів.
ЯК ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ КОНТРОЛЮЄ ЗБІР УРОЖАЮ
Контроль за збором урожаю особливо важливий, якщо аграрій користується послугами найманих комбайнів, зерновозів та сторонніх елеваторів.
По-перше, на кожен бункер комбайна треба встановити порогові датчики його наповнення, зазвичай їхня кількість становить від чотирьох до десяти одиниць. Обов’язково треба ставити «нульовий» датчик на дно бункера, щоб контролювати можливі висипи збіжжя знизу.
По-друге, треба чітко розуміти, що зі «свого» комбайна збіжжя не буде відвантажене в «чужий» зерновоз. Тому треба встановлювати систему «свій-чужий» у вигляді електронних міток на комбайни+зерновози. Коли програмне забезпечення побачить «свого», то тільки тоді почнеться відвантаження з комбайна в «свій» зерновоз.
Також програмне забезпечення відстежує, щоб збіглися GPS-координати комбайна+зерновоза. Це треба для того, щоб «своя» електронна мітка не спрацювала в разі, якщо хтось привезе із собою цю мітку в кишені та захоче відкрити нею «чужий» зерновоз.
По-третє, аграрію треба контролювати маршрут зерновоза від поля до вагової або елеватора. Це робить програмне забезпечення і в разі порушень автоматично інформує власника врожаю про негаразди, а саме: про відхилення від маршруту, підозрілі зупинки, зайві маніпуляції тощо.
І четверте, найголовніше: виконання функцій зважування врожаю та контролю за його вологістю (наприклад, для кукурудзи). Це вирішується шляхом установлення на елеваторах та вагових, послугами якого користується агропідприємство, незалежного вагового контролера на комп’ютер ваговика, а також установлення власного вологоміру, що приєднаний до програмного забезпечення.
ТАКИМ ЧИНОМ, АГРАРІЙ КОНТРОЛЮЄ ПРОЦЕС ЗБИРАННЯ Й ЗВАЖУВАННЯ ВЛАСНОГО ВРОЖАЮ ТА ВІДСТЕЖУЄ В РЕЖИМІ ОН-ЛАЙН: ПОЛЕ, НАЙМЕНУВАННЯ КУЛЬТУРИ, ДАТУ, ЧАС, КІЛЬКІСТЬ ЗІБРАНИХ ГЕКТАРІВ І ЯКИМ САМЕ КОМБАЙНОМ, ОБСЯГ ВИВАНТАЖЕНОГО ЗБІЖЖЯ ІЗ БУНКЕРА КОМБАЙНА В КОНКРЕТНИЙ ЗЕРНОВОЗ, МАРШРУТ ЗЕРНОВОЗА ДО ВАГОВОЇ, ПРОЦЕДУРУ ЗВАЖУВАННЯ ТА ВІДБОРУ ПРОБИ НА ВОЛОГІСТЬ ІЗ ПЕРЕДАВАННЯМ ПУЛУ ДАНИХ У ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
ЯКІ ЗАВДАННЯ ВИРІШУЄ IOT В АГРОСФЕРІ
• Автоматичний розрахунок оброблюваної площі поля в розрізі технологічних операцій і для нарахування зарплати
• Автоматична ідентифікація водія
• Автоматизований контроль видачі пального з ідентифікацією водія і транспортного засобу, зливи ПММ
• Маршрути, автоматичні повідомлення про порушення, фото- і відеофіксація
• Облік ТМЦ: насіння, добрив і ЗЗР. Загальні витрати по підприємству на полі й у розрахунку на гектар
• Загальні витрати пального по господарству в розрізі типів польових робіт
• Контроль і облік видачі пального з АЗС, контроль присутності МЗ під час заправки
• Заправки/зливи пального, витрата пального на один гектар обробленої площі, контроль рівня пального в баку
• Ідентифікація ТЗ під час вивантаження з комбайна (BLE і RFID-мітки), контроль присутності ТЗ під час вивантаження, контроль роботи шнека, показники намолоту в розрізі комбайнів
• Урожайність, валовий збір, карта врожайності поля
• Супутникові знімки полів, прогнозування врожайності, моніторинг полів дронами
• Аналітика розвитку культур = індекси стану рослин: EVI2, GRVI, VARI, NDVI, NDRE, ENDVI
• Дані від локальної метеостанції, показники температури й вологості ґрунту, кількість опадів за період, контроль погодних умов під час роботи обприскувачів
• Незалежний облік ваги на елеваторі, ідентифікація ТЗ на ваговій, вологість і вага зерна, яке перевозять із поля, автоматичне визначення поля й культури
А ЩО ДАЛІ?
Усі дані, отримані від Iot-платформи, обробляються програмним забезпеченням та формуються в різноманітні звіти на екрані комп’ютера. Також, як було зазначено вище, можлива інтеграція із системами обліку (1С, Microsoft Power BI та ін.).
Сучасні інструменти ведення операційної діяльності підвищать ефективність робочих процесів завдяки синхронізації. Таким чином інтеграція дасть змогу побачити динаміку витрат підприємства та собівартість кожного гектара.
А ХТО ПОДБАЄ ПРО ФЕРМЕРА?
Коли мова йде про інновації та всілякі новинки, то найчастіше аграрії думають, що це можуть собі дозволити лише великі підприємства або агрохолдинги, які мають у своєму штаті високооплачуваних спеціалістів із впровадження інновацій та ведення моніторингу і які мають необмежені ресурси. Але насправді це не зовсім так, тому що найчастіше саме найманий менеджмент великих підприємств чинить найбільший спротив упровадженню автоматизації та електронного контролю.
ЩО НАЙБІЛЬШЕ ЗАВАЖАЄ ФЕРМЕРОВІ ПОЧАТИ ПРАЦЮВАТИ З ІННОВАЦІЯМИ?
По-перше, брак часу на вивчення усіляких інновацій, порівняння функціоналу програмних забезпечень. А без чіткого розуміння зробити вдалий вибір неможливо.
По-друге, це невпевненість: а чи потрібно воно взагалі. Хоча увесь світ переходить на «цифру».
По-трете, покоління інновацій змінюються дуже швидко. Хто це «нове» втілюватиме в господарстві? І цей перелік питань нескінченний.
Тож у результаті фермер якщо й використовує якесь цифрове рішення, то найчастіше воно не комплексне, або це набір незв’язаних та не інтегрованих між собою рішень. Тому потрібно допомогти аграріям комплексно впроваджувати кращі світові інноваційні розробки та запропонувати цілісну інтегровану систему й комплекс послуг із упровадження та супроводу на будь-якому агропідприємстві незалежно від розмірів його земельного банку.
Навіть маленькі фермерські господарства, що винаймають, наприклад, комбайни та зерновози, можуть об’єднатися із сусідніми господарствами та підключитися до програмного забезпечення, щоб контролювати збір врожаю в режимі он-лайн. У такому разі кожен фермер отримає персональний пароль доступу та буде бачити в програмному забезпеченні тільки свої володіння. Витрати на програмне забезпечення та професійний моніторинг коштують декілька доларів на гектар на рік, що не йде в порівняння із середньостатистичними втратами від розкрадання врожаю, пального, насіння та інших цінностей.
Ірина Кравець
Журнал «Пропозиція», №11, 2019 р.