Гіганти агробізнесу про нові технології, - Київський Міжнародний інвестиційний форум

5-6 жовтня в Києві проходив Київський Міжнародний інвестиційний форум 2017 (КМІФ-2017). Серед найважливіших економічних і політичних тем, порушених на форумі, обговорювалося і майбутнє агробізнесу як драйву української економіки. Про те, як залучати інвестиції, які технології впроваджувати, щоб компанія була успішною, розповідали лідери вітчизняного АПК на одній з панельних дискусій КМІФ-2017. propozitsiya.com публікує думки спікерів.

Юрій Косюк, засновник ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП)

МХП відритий для будь-яких інновацій, підкреслив Юрій Косюк. «Ми постійно придивляємося до нових технологій, IT-бізнесів, щоб бути майданчиком, бізнес-інкубатором, партнерами для людей, які прагнуть розпочати щось нове. Цим ми демонструємо свою відкритість: ви можете прийти в компанію, оглянути все, що хочете, спробувати знайти, що вам може бути цікаво і те, що ви завтра зможете нам продати або зробити разом з нами».

Виявляти таку відкритість дають змогу прозорість компанії, правильно побудовані бізнес-процеси. «У нас немає ніяких військових таємниць, чорних схем - цим я пишаюся. Ми відриті для всього світу і будь-яких нових технологій. У нас для цього є люди, гроші і, найголовніше, - апетит, і ми відчуваємо цю необхідність».

Раніше озвучені плани з розширення земельного банку (з 370 до 550 тис. га землі, - ред.) для МХП тепер не є пріоритетними. «Йти в зелену енергетику нам цікавіше, ніж розширювати земельний банк. Ключовими є унікальність і прибутковість інвестицій». МХП вважає перспективними напрямками для інвестицій біогаз, сонячну енергетику, нові клієнтські проекти, IT-проекти: вони демонструють вищу віддачу. «Йти потрібно туди, де ти унікальний і можеш бути кращим. Йти туди, куди всі біжать, тому що це модно - це смішно ... Зелена енергетика - це той напрямок, куди ми рухаємося».

Пилип Грушко, партнер інвестиційної компанії SD Capital

Весь світ знає про якість українського чорнозему. Відчуваючи величезний потенціал, іноземці готові інвестувати в першу чергу в ті напрями, які створюють додаткову вартість, розповів П. Грушко. «Агросектор - це високомаржинальний ринок, він привабливий, але є політичні, судові ризики і проблеми з якістю».

У своїх проектах SD Capital працює за схемою відкриття парасольки над інвестором і повного супроводу. Крім цього потрібні «довгі» і окупні гроші, які комерційні інститути готові дати, але під великі гарантії.

«Перший зерновий термінал SD Capital будував без партнерів, сьогодні реалізуємо проект спільно з Cargill, розуміючи, що завантаження активу буде забезпечене. Зі свого боку ми даємо гарантії отримання необхідних дозволів - це те, що від нас чекають». У будівництво даного терміналу проінвестовано 150 млн доларів.

Віталій Ставнійчук, директор департаменту виробництва, випробувань і розвитку агробізнесу Kernell

Змінивши акценти у виборі технологій за останні 3 роки, Kernell збільшив урожайність у 2 рази. "Було завдання вийти на стійке виробництво і високі результати. Цього вдалося досягти, змінивши підходи до управління бізнесом. Зараз наші кластери управляються на місцях".

Така структура самодостатня і не залежить від людського фактора. Але рецепту готових технологій немає, підкреслив В. Ставнійчук. "Все технології можуть бути тільки адаптивними під конкретні поля, культури".

Досвід українських компаній у впровадженні інновацій настільки захоплюючий, що їм уже нема чого вчитися за кордоном. І це відзначають іноземні делегації. "Нас не задовольняють ті продукти, які можна придбати. Ми хочемо створити загальний продукт - Digital Agribusiness, що охоплює процеси від планування до реалізації та моніторингу". До кінця року буде запущений його перший модуль, інші - в 2018 році. Agribusiness унікальний тим, що система самонавчається і пристосована до конкретної ділянки.

Алекс Ліссітса, засновник «Українського клубу аграрного бізнесу», президент холдингу ІМК

Що стосується раціоналізаторських ідей, то від їх дефіциту він не потерпає. "Ідей більше, ніж потрібно. Мені доводиться зупиняти регіональних колег, вони дуже рвуться зі своїми пропозиціями. Але підбираючи людину на посаду головного дослідника, я зупинився на нашому стажисті, якому 23 роки. Він дійсно досліджує все і притягує таких же 23-річних".

Також А. Ліссітса поділився своїми секретами управління холдингом. "5 років тому середній вік керівництва був близько 60, зараз це 32 роки. Я найстарший серед керівництва".

При виборі рішення в розрахунок перш за все приймається його ефективність, тобто прибутковість з гектара. В цьому плані компанія досягла певного піку. "Надалі навіть невелике підвищення ефективності досягається дуже складно, ми досягли стелі своїх можливостей. Зараз переходимо на безпаперову бухгалтерію, це спрощує систему обліку".

З МХП ми настільки близькі в прагненні ефективності, що обмінюємося не лише зарплатними відомостями, а й технологічними картами, це таке здорове соцзмагання. Йде постійний обмін інформацією.

Ерцег Желько, операційний директор агропромхолдингу «Астарта-Київ»

Інвестиції в аграрний сектор зростають, також спостерігається вибух у використанні цифрових технологій в АПК. Але окупність цих інвестицій дуже слабка, підкреслив Ерцег Желько. "Зараз багато IT-продуктів, однак їх розробники далекі від бізнес-процесів в аграрному секторі. Ми аналізували 50 стратапів, але знайшли мало утилітарності".

Тому "Астарта" спробувала створити гібрид - команду людей, які досконально розбираються і в сільському господарстві, і високих технологіях. "Це єдиний ефективний формат. Впровадження технологій прямо в рамках компанії дає їм справжню цінність".

Зараз відстежити всі інноваційні напрями дуже важко. Але телеметрія, дрони, точне землеробство стають обов'язковими. І ці інструменти вже важко вважати інноваціями. "Ми хочемо створити продукт з фокусом на управлінні польовими операціями, які для нас найважливіші. Ми пішли далі всіх, дивимося в майбутнє, враховуючи інтернет речей, big data, штучний інтелект тощо. Це вже приносить свої результати. Йдеться вже не про автоматизацію, а про повну віртуалізацію полів, телеметрію всіх процесів, людей, агрономів, охоронців. тобто повне віртуальне управління».