Гер­бо­кри­тич­ний період ку­ку­руд­зи та її за­хист

В Україні, за даними наших обстежень та науково-дослідних установ, на 57% полів забур’яненість оцінюється як висока, на 43% — як середня. Чистих від бур’янів посівів не зареєстровано.

С. Тан­чик, д-р с.-г. на­ук, завіду­вач
ка­фе­д­ри зем­ле­роб­ст­ва та гер­бо­логії,
А. Ба­бен­ко, за­вла­бо­ра­торії «Гер­бо­логія»,
НУБіП Ук­раїни

Ос­нов­ним ар­гу­мен­том, який виз­на­чає ак­ту­аль­ну засміченість посівів сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, є по­тен­ційні за­па­си насіння бур’янів у ор­но­му шарі грун­ту. Аналіз по­тенційно­го за­бур’я­нен­ня ріллі у різних грун­то­во-кліма­тич­них зо­нах Ук­раїни по­ка­зав, що в умо­вах до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня за­па­си насіння бур’янів у шарі 0–30 см у се­ред­нь­о­му ста­нов­лять 1,8 млрд шт./га, за до­стат­ньо­­го зво­ло­жен­ня — 1,3 млрд шт./га. Ці по­каз­ни­ки свідчать про за­гроз­ли­ве істот­не збільшен­ня по­­тенцій­ної за­­смі­ченості ріллі. Особ­ли­вої ак­ту­аль­ності про­бле­ма оп­тимізації кон­тро­лю бур’янів на­бу­ває під час ос­­воєння си­с­тем еко­логічно­го зем­ле­роб­ст­ва з вла­с­ти­вою їм тен­денцією до мінімізації ви­ко­ри­с­тан­ня гербіцидів.
   Ку­ку­руд­за має ве­ликі по­тенційні мож­ли­вості у фор­му­ванні ви­со­ких уро­жаїв зер­на і зе­ле­ної ма­си. Це стає ре­аль­ністю за спри­ят­ли­вих еко­логічних умов і до­три­ман­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня, які відповіда­ють біологічним ви­мо­гам ку­ку­руд­зи. Зна­ю­чи ці ви­мо­ги, мож­на по­сла­би­ти або повністю уник­ну­ти не­га­тив­но­го впли­ву то­го чи іншо­го фак­то­ра. З-поміж чин­ників, які стри­му­ють збіль­шен­­ня ви­роб­ництва зер­на і зе­ле­ної ма­си ку­ку­руд­зи, бур’яно­ва рос­линність за­ли­шається на першому місці за рівнем негативного впливу. У посівах цієї куль­ту­ри в зоні Лісо­сте­пу Ук­раїни зустрічається від 35 до 80 видів, із яких 8–15 вва­жа­ють найшкідливіши­ми і найбільш не­без­печ­ни­ми — пізні ярі і ба­га­торічні ко­ре­не­па­ро­ст­кові.
На­ши­ми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що ріст ку­ку­руд­зи відзна­чається ве­ли­кою нерівномірністю. У перші 15 днів після по­яви сходів тем­пи при­ро­с­ту у ви­со­ту порівня­но ви­сокі і ста­нов­лять 1,2–2,3 см за до­бу. На­ступні 12–14 днів ростові процеси сут­тєво зни­жується — до 0,2 см за до­бу. У по­­даль­шо­му тем­пи рос­ту по­сту­по­во під­ви­щу­ють­ся і до­ся­га­ють мак­си­му­му, як пра­ви­ло, за 7–10  днів до ви­ки­дан­ня во­лоті. То­му за висіву ши­ро­ко­ряд­ним спо­со­бом і повільно­го рос­ту в по­чат­ко­вий період ку­ку­руд­за прак­тич­но не бо­реть­ся з бур’яно­вою рос­линністю і не­ здат­на кон­ку­ру­ва­ти з нею за фак­то­ри жит­тя. Розв’язан­ня цієї про­бле­ми знач­ною мірою за­ле­жить від пра­виль­ності вста­нов­лен­ня кри­тич­них періодів кон­ку­рент­них відно­син і вдо­с­ко­на­лен­ня за­хо­дів за­хи­с­ту куль­ту­ри від бур’янів.
   На по­чат­ку 70-х років ми­ну­ло­го сто­річчя вчені й прак­ти­ки ще спе­ре­ча­ли­ся про те, що вва­жа­ти кри­тич­ним періодом шкідли­вості бур’янів. Бу­ло ствер­д­же­но за­галь­но­виз­на­ну дум­ку, сфор­му­ль­о­ва­ну A. B. Воєводіним: кри­тич­ний період шкідли­вості бур’янів — це етап ве­ге­тації, про­тя­гом яко­го бур’яни спри­чи­ню­ють найдо­шкульніший вплив на куль­турні рос­ли­ни. По­дальші досліджен­ня по­ка­за­ли, що кри­тич­ний період шкідли­вості різний у різних куль­тур, за­ле­жить від за­без­пе­че­ності фак­то­ра­ми жит­тя (світлом, во­ло­гою, еле­мен­тами жив­лен­ня), життєвої фор­ми куль­ту­ри (од­но-, дво-, ба­га­торічні) і ме­ти ви­ро­щу­ван­ня (на зе­ле­ну ма­су або зер­но). Ба­га­то куль­тур­них рос­лин із низь­кою кон­ку­ренто­с­про­мож­ністю (сто­лові бу­ря­ки, морк­ва) не ма­ють кри­тич­но­го періоду, то­му бур’яни в їхніх посівах слід зни­щу­ва­ти про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації.
Вста­нов­ле­но, що для умов Пра­во­бе­реж­но­го Лісо­сте­пу між дво­ма кон­тро­ля­ми (весь період ве­ге­тації рос­лин — без бур’янів і весь період — із бур’яна­ми) різни­ця в уро­жаї зер­на ку­ку­руд­зи ста­но­вить близь­ко 52%, тоб­то ку­ку­руд­за не­ спро­мож­на са­мостійно пригнічу­ва­ти бур’я­ни. У варіан­тах із при­сутністю бур’я­нів уп­ро­довж пев­ної ча­с­ти­ни періо­ду ве­ге­тації найбільше зни­жен­ня вро­жаю відміча­ли за рос­ту бур’янів про­тя­гом пер­ших 40 днів від по­яви сходів ку­ку­руд­зи. Найрізкіше зни­жен­ня вро­жаю (8,2%) спо­с­теріга­ли за ве­ге­тації бур’янів у посівах в інтер­валі 30–40 днів від по­яви сходів ку­ку­руд­зи, от­же, до на­стан­ня цьо­го періоду небажаної рослинності бур’янів слід поз­бу­ти­ся. У до­­слі­­дах Н. Є. Во­робй­о­ва вив­ча­ли то­ле­рантність до бур’янів пше­ниці, ку­ку­ру­дзи і со­няш­ни­ку. Підсум­ки вченого збіга­ють­ся із вис­нов­ка­ми, зроб­ле­ни­ми
І. Ве­се­ловсь­ким та С. Тан­чи­ком: ку­ку­руд­зу потрібно обов’яз­ко­во за­хи­ща­ти від бур’я­нів, оскільки са­ма во­на їх пригнічу­ва­ти та­кою мірою, щоб не бу­ло відчут­но­го зни­жен­ня вро­жай­ності, не мо­же.
   Кри­тич­ний період шкідли­вості бур’я­нів не збігається з кри­тич­ним пе­ріодом по­тре­би рослин у во­лозі й еле­мен­тах жив­лен­ня: шко­ди­ти бур’яни по­чи­на­ють на­ба­га­то раніше, ніж про­яв­ляється кон­ку­ренція за во­ло­гу, по­живні ре­чо­ви­ни та світло. Це чітко вид­но на рис. 1 і 2, що по­ка­зу­ють за­­лежність уро­жай­ності ку­ку­руд­зи від термінів на­яв­ності бур’янів у посівах. У цей період ос­нов­ною фор­мою взаємо­відно­син між рос­ли­на­ми є але­ло­па­тич­ний вплив. Провівши криві за­леж­ності уро­жай­ності від періоду кон­ку­ренції з бур’яна­ми, у місці їхньо­го пе­ре­ти­нан­ня зна­хо­ди­мо точ­ку, після до­сяг­нен­ня якої не­га­тив­ний вплив бур’яно­вих рос­лин на куль­ту­ру стає не­зво­ротнім.
Для ран­нь­о­с­тиг­лих гібридів ку­ку­руд­зи кри­тич­ний період відно­син куль­тур­них рос­лин із бур’яна­ми три­ває від по­яви сходів і до кінця ве­ге­тації, од­нак найбільше ви­ра­же­ний про­тя­гом 20–45 днів від по­яви сходів. Для се­ред­нь­о­ран­ніх гібридів найчіткіше ви­ра­же­ний ін­тер­вал кон­ку­рент­них відно­син спо­с­те­рі­гається в ме­жах від 30 до 50 днів від по­яви сходів: у се­ред­нь­о­му на межі 45 днів на­стає кри­тич­ний мо­мент. От­же, про­тя­гом вка­за­них періодів не­обхідно вжи­ти ком­плекс за­ходів для за­хи­с­ту посівів від бур’янів, інак­ше ма­ти­ме­мо мож­ли­ве зни­жен­ня вро­жай­ності у по­над чо­ти­ри ра­зи.
   Вста­нов­лен­ня кон­ку­рент­но­го взає­мо­впли­ву між ок­ре­ми­ми ви­да­ми бур’я­­­нів та ку­ку­руд­зою дає змо­гу об­­грун­то­ва­но роз­роб­ля­ти за­хо­ди з кон­тро­лю шкід­ли­вої рос­лин­ності і зве­с­ти їхній не­га­тив­ний вплив до мінімаль­них зна­чень. На­ши­ми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що най­е­фек­тивнішою си­с­те­мою за­хи­с­ту всіх сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, у т. ч. і ку­ку­руд­зи, від бур’янів є інте­г­ро­ва­на, яка поєднує за­побіжні, зни­щу­вальні та спеціальні за­хо­ди. Спо­с­те­ре­жен­ня пе­ре­ко­ну­ють, що най­кра­ще про­тидіють бур’янам куль­ту­ри суцільно­го висіву, особ­ли­во пше­ни­ця і жи­то озимі, які є най­кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми для ку­ку­руд­зи.
Ку­ку­руд­за роз­ви­ває по­туж­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му, 70% якої розміщується в об­роб­лю­вано­му шарі (0–30 см) грун­ту. От­же, вона по­тре­бує гли­бо­ко­го го­мо­ген­но­го ша­ру грун­ту, який за­без­пе­чує спри­ят­ливі умо­ви рос­ту і роз­вит­ку куль­тур­них рос­лин. Після зби­ран­ня зер­но­вих ко­ло­со­вих або зер­но­бо­бо­вих під ку­ку­руд­зу доцільно про­ве­с­ти лу­щен­ня стерні дис­ко­ви­ми зна­ряд­дя­ми на гли­би­ну 6–8 см. Че­рез два-три тижні мірою про­ро­с­тан­ня насіння бур’янів і на від­нос­­но чи­с­тих від ди­ко­ро­с­лих рос­лин посівах про­во­дять без­по­ли­це­вий об­ро­бі­ток грун­ту чи­зель­ни­ми або пло­с­коріз­ни­ми зна­ряд­дя­ми на гли­би­ну 25–27 см. Та­кий зяб­ле­вий об­робіток ство­рить спри­ят­ливі аг­­ро­фізичні, аг­рохімічні та фіто­санітарні умо­ви. На засміче­них по­лях, особ­ли­во з ба­га­торічни­ми ко­ре­не­па­ро­ст­ко­ви­ми (осот ро­же­вий, бе­рез­ка по­льо­ва) та ко­ре­не­вищ­ни­ми (пирій по­взу­чий) бур’я­на­ми, а та­кож після ку­ку­руд­зи різно­го ви­ко­ри­с­тан­ня й ріпа­ку не­обхідно про­ве­с­ти дис­ку­ван­ня зав­глиб­шки 6–8 см; після ку­ку­руд­зи та у фазі ро­зе­ток ба­га­торічних ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих — дво­крат­не дис­ку­ван­ня; у фазі сходів («ши­лець») ко­ре­не­вищ­них бур’янів — про­ве­с­ти оран­ку на гли­би­ну 25–27 см, а за мож­ли­вості — на 27–30 см.
   Ос­танніми ро­ка­ми у за­хисті посівів ку­ку­руд­зи від бур’янів ви­роб­нич­ник на­дає пе­ре­ва­гу за­сто­су­ван­ню гербіцидів, особ­ли­во за мінімаль­них об­робітків або пе­ре­хо­ду на «ноу-тілл», «стрип-тілл». Із грун­то­вих пре­па­ратів ви­со­кою ефек­тив­ністю про­ти ма­лорічних од­но- та дво­до­ль­них бур’янів вирізня­ють­ся: При­мек­с­т­ра Голд 720 SС та При­м­ек­с­т­ра ТZ Голд 500 SС, пре­па­ра­ти гру­пи ме­то­лах­лор (Ду­ал, 96% к. е.) та аце­то­хлор (Аденіт, 50% к. е., Трофі, 90% к. е.). Се­ред після­с­хо­до­вих (стра­хо­вих) гербіцидів відзна­ча­ють­ Міла­г­ро 040 SС, який має ши­ро­кий період за­сто­су­ван­ня (4–10 лист­­ків ку­ку­руд­зи) і кон­тро­лює од­но- та ба­га­торічні зла­кові бур’яни. Для підси­лен­ня пре­па­ра­ту про­ти дво­доль­них бур’янів доцільно за­сто­со­ву­ва­ти ба­кові суміші з гербіци­да­ми Ес­те­рон 600 ЕС,
к. е. Ос­тан­німи ро­ка­ми ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня на­бу­ває пре­па­рат Елюміс, який ефек­тив­ний про­ти од­но- та ба­га­торічних зла­ко­вих та дво­доль­них бур’янів.
Та­ким чи­ном, ком­плекс­не за­сто­су­ван­ня за­побіжних та ви­ни­щу­валь­них за­ходів кон­тро­лю бур’янів у посівах ку­ку­руд­зи дає мож­ливість от­ри­му­ва­ти ви­сокі та сталі вро­жаї цієї куль­ту­ри.