Гербокритичний період кукурудзи та її захист
В Україні, за даними наших обстежень та науково-дослідних установ, на 57% полів забур’яненість оцінюється як висока, на 43% — як середня. Чистих від бур’янів посівів не зареєстровано.
В Україні, за даними наших обстежень та науково-дослідних установ, на 57% полів забур’яненість оцінюється як висока, на 43% — як середня. Чистих від бур’янів посівів не зареєстровано.
С. Танчик, д-р с.-г. наук, завідувач
кафедри землеробства та гербології,
А. Бабенко, завлабораторії «Гербологія»,
НУБіП України
Основним аргументом, який визначає актуальну засміченість посівів сільськогосподарських культур, є потенційні запаси насіння бур’янів у орному шарі грунту. Аналіз потенційного забур’янення ріллі у різних грунтово-кліматичних зонах України показав, що в умовах достатнього зволоження запаси насіння бур’янів у шарі 0–30 см у середньому становлять 1,8 млрд шт./га, за достатнього зволоження — 1,3 млрд шт./га. Ці показники свідчать про загрозливе істотне збільшення потенційної засміченості ріллі. Особливої актуальності проблема оптимізації контролю бур’янів набуває під час освоєння систем екологічного землеробства з властивою їм тенденцією до мінімізації використання гербіцидів.
Кукурудза має великі потенційні можливості у формуванні високих урожаїв зерна і зеленої маси. Це стає реальністю за сприятливих екологічних умов і дотримання технології вирощування, які відповідають біологічним вимогам кукурудзи. Знаючи ці вимоги, можна послабити або повністю уникнути негативного впливу того чи іншого фактора. З-поміж чинників, які стримують збільшення виробництва зерна і зеленої маси кукурудзи, бур’янова рослинність залишається на першому місці за рівнем негативного впливу. У посівах цієї культури в зоні Лісостепу України зустрічається від 35 до 80 видів, із яких 8–15 вважають найшкідливішими і найбільш небезпечними — пізні ярі і багаторічні коренепаросткові.
Нашими дослідженнями встановлено, що ріст кукурудзи відзначається великою нерівномірністю. У перші 15 днів після появи сходів темпи приросту у висоту порівняно високі і становлять 1,2–2,3 см за добу. Наступні 12–14 днів ростові процеси суттєво знижується — до 0,2 см за добу. У подальшому темпи росту поступово підвищуються і досягають максимуму, як правило, за 7–10 днів до викидання волоті. Тому за висіву широкорядним способом і повільного росту в початковий період кукурудза практично не бореться з бур’яновою рослинністю і не здатна конкурувати з нею за фактори життя. Розв’язання цієї проблеми значною мірою залежить від правильності встановлення критичних періодів конкурентних відносин і вдосконалення заходів захисту культури від бур’янів.
На початку 70-х років минулого сторіччя вчені й практики ще сперечалися про те, що вважати критичним періодом шкідливості бур’янів. Було стверджено загальновизнану думку, сформульовану A. B. Воєводіним: критичний період шкідливості бур’янів — це етап вегетації, протягом якого бур’яни спричинюють найдошкульніший вплив на культурні рослини. Подальші дослідження показали, що критичний період шкідливості різний у різних культур, залежить від забезпеченості факторами життя (світлом, вологою, елементами живлення), життєвої форми культури (одно-, дво-, багаторічні) і мети вирощування (на зелену масу або зерно). Багато культурних рослин із низькою конкурентоспроможністю (столові буряки, морква) не мають критичного періоду, тому бур’яни в їхніх посівах слід знищувати протягом усього періоду вегетації.
Встановлено, що для умов Правобережного Лісостепу між двома контролями (весь період вегетації рослин — без бур’янів і весь період — із бур’янами) різниця в урожаї зерна кукурудзи становить близько 52%, тобто кукурудза не спроможна самостійно пригнічувати бур’яни. У варіантах із присутністю бур’янів упродовж певної частини періоду вегетації найбільше зниження врожаю відмічали за росту бур’янів протягом перших 40 днів від появи сходів кукурудзи. Найрізкіше зниження врожаю (8,2%) спостерігали за вегетації бур’янів у посівах в інтервалі 30–40 днів від появи сходів кукурудзи, отже, до настання цього періоду небажаної рослинності бур’янів слід позбутися. У дослідах Н. Є. Воробйова вивчали толерантність до бур’янів пшениці, кукурудзи і соняшнику. Підсумки вченого збігаються із висновками, зробленими
І. Веселовським та С. Танчиком: кукурудзу потрібно обов’язково захищати від бур’янів, оскільки сама вона їх пригнічувати такою мірою, щоб не було відчутного зниження врожайності, не може.
Критичний період шкідливості бур’янів не збігається з критичним періодом потреби рослин у волозі й елементах живлення: шкодити бур’яни починають набагато раніше, ніж проявляється конкуренція за вологу, поживні речовини та світло. Це чітко видно на рис. 1 і 2, що показують залежність урожайності кукурудзи від термінів наявності бур’янів у посівах. У цей період основною формою взаємовідносин між рослинами є алелопатичний вплив. Провівши криві залежності урожайності від періоду конкуренції з бур’янами, у місці їхнього перетинання знаходимо точку, після досягнення якої негативний вплив бур’янових рослин на культуру стає незворотнім.
Для ранньостиглих гібридів кукурудзи критичний період відносин культурних рослин із бур’янами триває від появи сходів і до кінця вегетації, однак найбільше виражений протягом 20–45 днів від появи сходів. Для середньоранніх гібридів найчіткіше виражений інтервал конкурентних відносин спостерігається в межах від 30 до 50 днів від появи сходів: у середньому на межі 45 днів настає критичний момент. Отже, протягом вказаних періодів необхідно вжити комплекс заходів для захисту посівів від бур’янів, інакше матимемо можливе зниження врожайності у понад чотири рази.
Встановлення конкурентного взаємовпливу між окремими видами бур’янів та кукурудзою дає змогу обгрунтовано розробляти заходи з контролю шкідливої рослинності і звести їхній негативний вплив до мінімальних значень. Нашими дослідженнями встановлено, що найефективнішою системою захисту всіх сільськогосподарських культур, у т. ч. і кукурудзи, від бур’янів є інтегрована, яка поєднує запобіжні, знищувальні та спеціальні заходи. Спостереження переконують, що найкраще протидіють бур’янам культури суцільного висіву, особливо пшениця і жито озимі, які є найкращими попередниками для кукурудзи.
Кукурудза розвиває потужну кореневу систему, 70% якої розміщується в оброблюваному шарі (0–30 см) грунту. Отже, вона потребує глибокого гомогенного шару грунту, який забезпечує сприятливі умови росту і розвитку культурних рослин. Після збирання зернових колосових або зернобобових під кукурудзу доцільно провести лущення стерні дисковими знаряддями на глибину 6–8 см. Через два-три тижні мірою проростання насіння бур’янів і на відносно чистих від дикорослих рослин посівах проводять безполицевий обробіток грунту чизельними або плоскорізними знаряддями на глибину 25–27 см. Такий зяблевий обробіток створить сприятливі агрофізичні, агрохімічні та фітосанітарні умови. На засмічених полях, особливо з багаторічними коренепаростковими (осот рожевий, березка польова) та кореневищними (пирій повзучий) бур’янами, а також після кукурудзи різного використання й ріпаку необхідно провести дискування завглибшки 6–8 см; після кукурудзи та у фазі розеток багаторічних коренепаросткових — двократне дискування; у фазі сходів («шилець») кореневищних бур’янів — провести оранку на глибину 25–27 см, а за можливості — на 27–30 см.
Останніми роками у захисті посівів кукурудзи від бур’янів виробничник надає перевагу застосуванню гербіцидів, особливо за мінімальних обробітків або переходу на «ноу-тілл», «стрип-тілл». Із грунтових препаратів високою ефективністю проти малорічних одно- та дводольних бур’янів вирізняються: Примекстра Голд 720 SС та Примекстра ТZ Голд 500 SС, препарати групи метолахлор (Дуал, 96% к. е.) та ацетохлор (Аденіт, 50% к. е., Трофі, 90% к. е.). Серед післясходових (страхових) гербіцидів відзначають Мілагро 040 SС, який має широкий період застосування (4–10 листків кукурудзи) і контролює одно- та багаторічні злакові бур’яни. Для підсилення препарату проти дводольних бур’янів доцільно застосовувати бакові суміші з гербіцидами Естерон 600 ЕС,
к. е. Останніми роками широкого застосування набуває препарат Елюміс, який ефективний проти одно- та багаторічних злакових та дводольних бур’янів.
Таким чином, комплексне застосування запобіжних та винищувальних заходів контролю бур’янів у посівах кукурудзи дає можливість отримувати високі та сталі врожаї цієї культури.