Елементи інтегрованого захисту капусти від шкідників

Біологічні особливості деяких шкідників

Комплекс шкідників на капусті надзвичайно різноманітний, це пояснюється великою кількістю хрестоцвітих культур, які вирощують у сучасному сільському господарстві. Значна частина шкідників - поліфаги.

Капустянка звичайна. Капустянка звичайна є тим грунтовим фітофагом, який на овочевих культурах завдає чималих збитків, і протягом останніх десяти років (приблизно із середини 90-х) шкодочинність її в окремих регіонах значно зросла, зокрема на київському Поліссі (Дрозда, 2000). За даними Служби прогнозу фітосанітарного стану України, 2002 року встановлено, що в п'яти районах Івано-Франківської області шкідником заселено 0,6 тис. га площ приватного сектору, за середньої кількості 0,6 особин/м2. У вогнищах її розмноження знищено 18-70% цибулі, капусти та томатів, майже 20% квасолі та 10-16% картоплі. Аналогічні дані надійшли з Хмельницької та Харківської областей (Веріжнікова, 2003; Прогноз фітосанітарного стану..., 2003; Веріжнікова, Фокін, 2004).

Личинки травневих хрущів. Личинки травневих хрущів спричиняють справжнє лихо в приватному секторі, подекуди унеможливлюючи вирощування овочевих та плодово-ягідних культур (Козак, 1995). Проблема ця не нова. На початку ХХ сторіччя вона стояла так само гостро, як і нині, про що можна дізнатися з праць Головянко, Положенцева, Знаменського, Сахарова, що стали вже класичними. На певний період шкодочинність личинок хрущів вдалося звести нанівець, насамперед, завдяки масовому використанню грунтових інсектицидів. Старий асортимент уже давно вийшов з обігу через свою токсичність, але виробничники належної заміни не отримали, й проблема знову відновилася. Подекуди спостерігається така значна щільність личинок, за якої цілком знищуються культурні рослини - не лише овочеві та суниці, а й саджанці плодових і декоративних культур (Фокін, 2004). Наприклад, за даними грунтових розкопок, які ми здійснили в Київській області у 2003 році на чотирирічній культурі суниць, на період ліквідації плантації, наприкінці червня, чисельність личинок хрущів становила 10, на початку липня - 8 особ./м2; на плантації суниць трирічної культури в серпні їх було виявлено 10,4 на 1 м2, на ділянках під паром у половині липня щільність личинок становила 2,65 особ./м2. Автор зафіксував знищення в Київській області личинками хрущів грецьких горіхів, паркових троянд і магнолій.

Капустяний клоп. Пошкоджує всі хрестоцвіті рослини. Небезпечний для розсади капусти. Пошкоджені рослини дуже ослаблені й переважно гинуть. Зимують у дорослій стадії. З'являються навесні, спочатку на дикій рослинності, а потім перелітають на культурні поля. Відкладання яєць триває 1-1,5 місяця, ембріональний розвиток - 5-13, а личинок - 35-45 діб. У північній частині ареалу розвивається в одній, а в південній - у трьох генераціях (Васильєв, 1988).
Оленка волохата. Особливості розвитку оленки волохатої тісно пов'язані з грунтом, в якому жуки зимують, а рано навесні виходять назовні (для умов Північного Лісостепу - це перша половина квітня). Масово жуки літають лише протягом місяця: з останньої декади травня до останньої декади червня. Вони активно живляться, завдаючи шкоди рослинам, які ще не цвітуть. Спершу жуки живляться на дикорослих, наприклад, кульбабі, потім переходять на культурні рослини, в тому числі й на хрестоцвіті. Інколи оленка пошкоджує й молоді листки. Для відкладання яєць (кожна самка відкладає по 15-20 шт.) оленка волохата заглиблюється в грунт у місцях скупчення рослинних решток або ховається в нори гризунів, купи гною, листя. Стадія личинки триває два місяці, впродовж яких вони живляться дрібними корінцями, рослинним детритом і гумусом. Личинки неістотно пошкоджують кореневу систему культурних рослин, тому їх і не виділяють як грунтові фітофаги. Личинка останнього віку облаштовує в грунті комірку, в якій заляльковується. Стадія лялечки триває 14 діб, після чого виходять молоді жуки, що залишаються в грунті до наступної весни (Фокін, 2009).

Блішки. Чорна хрестоцвіта блішка вилітає в березні-квітні. Навесні жуки живляться бур'янами, а згодом переходять на розсаду капусти, вигризаючи м'які частини листків. Яйця самка відкладає в грунт по одному. Личинки розвиваються на бічних корінцях хрестоцвітих. Жуки нового покоління виходять з грунту і тримаються на рослинах у другій половині сезону, після чого йдуть на зимівлю. Синя блішка з'являється з місць зимівлі (рослинні рештки, грунт) у квітні-травні. Яйця відкладають у травні в грунт поблизу кормових рослин. Молоде покоління з'являється в червні-липні. На зимівлю йдуть лише за настання холодної погоди (Васильєв, 1988).

Капустяна міль. Зимують лялечки й метелики. Літ - у квітні. Літають метелики в сутінках. Яйця відкладають на нижній бік або черешок листків. Гусінь живиться з нижнього боку листків, мінуючи тканини. Гусениці утворюють на листках павутинисті гнізда. Закінчивши живлення, гусінь "будує" кокон, в якому спочатку перетворюється на передлялечку, а через три-п'ять діб на лялечку. Розвиваються в чотирьох-п'яти генераціях.

Капустяний білан. Зимують лялечки в підстилці. Літ починається в квітні. Яйця відкладають на нижній бік рослин хрестоцвітих культур. Гусениці линяють чотири рази. Живляться тканинами листків. Стадія лялечки в літнього покоління триває 8-17 діб. Кількість генерацій залежить від погодних умов, може бути дві-чотири. За несприятливих умов гусениці літніх поколінь можуть давати діапаузуючих лялечок, метелики з яких виходять після зимівлі. Повний цикл розвитку капустяного білана завершується за 26-73 доби.

Капустяна совка. Зимують лялечки в грунті. Метелики першого покоління літають у травні-червні. Яйця відкладають на нижній бік листків капусти групами в один шар (по 20-150 яєць). Розвиток гусениць триває 24-50 діб. За цей час вони п'ять разів линяють і проходять шість віків. Гусінь першого покоління заляльковується наприкінці червня. Друге покоління літає з другої половини липня до початку вересня. Гусениці другого покоління заляльковуються наприкінці вересня. Гусінь молодших віків скелетує листки знизу, а старших - повністю їх з'їдає, крім того, проникаючи до качанів і прогризаючи в них ходи.

Капустяні мухи. У весняної і літньої капустяних мух зимує в грунті пупарій. Виліт мух: весняної - наприкінці квітня - у травні, літньої - наприкінці травня. Яйця відкладають групами на кореневу шийку кормової рослини або в грунт (літня - і на грунт). Личинки проникають у коріння капусти, де живляться: весняна 20-30, літня - 35-40 діб. Закінчивши живлення, личинки утворюють пупарій у грунті, де й зимують. Протягом року у весняної і літньої капустяних мух - одна генерація.

Хімічний метод захисту капусти від шкідників

Сучасний асортимент охоплює 24 торгові марки, які базуються на 16 діючих речовинах. Причому переважну більшість - 21 препарат - розроблено на основі однієї діючої речовини й лише три є комплексними. Препарати на основі тіаметоксаму представлено продуктами Актара 240 SC, 24% к.с., та Актара 25 WG, 25% в.г. Діюча речовина - альфа-циперметрин - наявна в препаратах-аналогах: Блискавка, 10% к.е., Том, 10% к.е., ФАС (Альфавіт), 10% к.е., та Фастак, 10% к.е. На основі зета-циперметрину в асортименті є лише один препарат - Ф'юрі, 10% в.е. Дельтаметринова група представлена двома продуктами: Штефесин, 2,5% к.е., та Децис Профі 25 WG, 25% в.г. Лідером за частотою використання діючої речовини є діазинон, на його основі на капусті зареєстровано п'ять інсектицидних препаратів як для обприскування в період вегетації (Діазинон, 60% к.е., Дамаск, 60% в.е., Діазол 60, 60% в.е., причому останні два препарати є повними аналогами), так і для внесення в грунт (два аналоги: Геравітокс-У, 5% г., Медведтокс-У, 5% г.). Піриміфосметил представлено однією маркою - Актеллік 500 ЕС, 50% к.е. Так само по одному продукту представляють люфенурон (Матч 050 ЕС, 5% к.е.), тефлубензурон (Номолт, 15% к.с.), пропаргіт (Омайт 570, 57% в.е.), есфенвалерат (Сумі-Альфа, 5% к.е.), тефлутрин (Форс 1,5 G, 1,5% г.) і малатіон (Фуфанон 570, 57% к.е.). Щодо препаратів на основі сумішей, то два з них "побудовано" на імідаклоприді в комплексі з біфентрином (Антихрущ, 20% к.с.) і пенцикуроном (Престиж 290 FS, 29% т.к.с.) і один - на тіаметоксамі разом із лямбда-цигалотрином (Енжіо 247 SC, 24,7% к.е.).

Календарно хімічні інсектициди застосовують у такі строки. Навесні-влітку: для захисту розсади та сходів безрозсадної культури від блішок і весняної капустяної мухи. На ранній капусті - на початку льоту капустяної мухи, заселення хрестоцвітими блішками та клопами - проводять дворазову обробку крайових смуг завширшки 30-40 метрів, чергуючи діючі речовини. Перше обприскування здійснюють із настанням середньодобової температури повітря 12...14°С на початку льоту мухи та відкладання яєць (друга-третя декада квітня), друге - через сім-десять днів після першого. Проти капустяної мухи ефективне внесення гранульованих препаратів у верхній шар грунту, наприклад, Медведтокс-У, 5% г. Для регулювання чисельності баридів застосовують обприскування розсади, ранньої капусти та насінників відповідним інсектицидом. Обробляти слід під час першої появи шкідників і повторювати в разі заселення 20% рослин та кількості один-два жуки на рослину, чергуючи діючі речовини. Проти капустяної совки проводять не менше трьох весняних культивацій, розпушування міжрядь у період заляльковування гусениць (червень-липень) та глибоку оранку, випускають трихограму. Хімічні препарати проти капустяної попелиці застосовують із появою перших колоній шкідника, коли листки ще не почали скручуватися. На насінниках проти ріпакового квіткоїда застосовують подвійне обприскування рекомендованими інсектицидами, причому перше проводять на початку появи жуків на рослинах під час бутонізації, друге - на початку квітування культури. Проти насіннєвого прихованохоботника - ще й у фазі утворення молодих стручків (друга половина травня - перша половина червня), третю обробку проводять одним із рекомендованих препаратів, знову ж таки, чергуючи діючі речовини.

Токсикація розсади  для захисту капусти від грунтових шкідників

Особливо цікавим з-поміж сучасних способів застосування хімічних інсектицидів на капусті, на наш погляд, є токсикація розсади. На цьому способі грунтується використання таких препаратів, як Актара 25 WG, 25% в.г., і Престиж 290 FS, 29% т.к.с. Розглянемо його детальніше на прикладі досліджень, які було проведено з тіаметоксамом.
Препарат Актара 25WG, 25% в.г., рекомендовано, і його часто застосовують для токсикації розсади в розчині препарату з концентрацією 1,5 г/л на 250 рослин.

У 2001-2002 роках І. Веріжнікова (2004) здійснила цікаві досліди з експозиції розсади капусти в препараті для захисту її від грунтових шкідників, зокрема капустянки звичайної.
Вивчали концентрації 0,1; 0,15; 0,2%. Безпосередньо перед висаджуванням у грунт кореневу систему рослин занурювали в робочий розчин заданої концентрації на 30, 60, 90, 120 хв за температури 18...22°С. При цьому використовували пластикові тару та ложки для перемішування розчину. Витрата робочої рідини - 1 л на 250 рослин.
Схема досліду: без обробки (контроль), зернова принада з Фастаком 10% к.е., 20 мл/кг зерна (еталон), токсикація 0,1%, 0,15 і 0,2% розчином Актара 25WG 30, 60 і 90 хв відповідно до кожної концентрації, одноразово.
У 2002 році до досліду додали варіанти з експозицією 120 хв. Кількість капустянки та рослин, що випали, обліковували на 3-й, 10-й, 30-й, 60-й, 80-й і 100-й день, що зумовлено теоретичним терміном дії препарату.
Під час досліджень виявлено ефективність щодо особин капустянки всіх віків. Шкідники залишили кормові рослини, значно зменшилася їхня чисельність на дослідних ділянках. Найкращі результати показали варіанти з експозицією 90 хв в усіх концентраціях, які випробовували. \

Як бачимо, на контрольному варіанті за 30 днів знищено близько 60% рослин, вони випадали рівномірно протягом усього критичного для розсади періоду. В еталоні за цей час випало стільки само рослин, але основна їхня маса пропала в період з 10-го по 30-й день - до цього принада стримувала кількість шкідника та захищала рослини майже на 85%-му рівні. Варіант із концентрацією 0,1% дав змогу зберегти 250 рослин з 300 - 83,3%, з концентрацією 0,15% - 270 з 300, чим показав ефективність на рівні 90%, а за концентрації 0,2% ефективність дорівнювала 86,5%. Під час досліджень на варіантах із концентрацією 0,15% усіх експозицій і на контролі рослини капусти були міцні та майже вирівняні за біомасою, а на варіантах із 0,2% концентрацією всіх експозицій спостерігалася фітотоксичність, що проявлялася у вигляді гальмування розвитку частини рослин (приблизно 20% рослин), це явище спостерігалося на 60-й день і мало вплив також на врожай.

Так, токсикація розсади капусти 0,15%-вим розчином Актари (рис. 2) протягом 60 та 90 хв забезпечила врожаї по 920 і 945 ц/га, відповідно, експозиція 30 хв виявилася недостатньою (врожайність - 785 ц/га), як і 0,1%-на концентрація за всіх експозицій (урожайність - 714-843 ц/га), а 0,2%-на гальмувала розвиток рослин і забезпечила врожайність нижчу на 50-80 ц/га (773-884 ц/га), ніж 0,15-відсоткова.

Еталон - зернова принада з Фастаком, 10% к.е., 20 мл/кг зерна; варіант 5, 8 та 11 - токсикація 0,1%, 0,15 та 2% розчином Актари 25 WG, відповідно (90 хв одноразово) (Веріжнікова, Фокін, 2004)

Отже, оптимальною є концентрація 0,15%. Її поглиблено вивчали з більшим спектром експозицій.  При цьому біологічна ефективність за чисельністю капустянки на 10-й день спостережень на капусті становила 31-54,8%. Ефективність його дії за показником густоти рослин на 60-ту добу на капусті становила 37,4-39,4% і залишалася на такому самому рівні до збирання врожаю.

Отже, інсектицид Актара 25 WG виявив ефективність проти капустянки під час застосування його на розсаді капусти в складі токсичного розчину з оптимальною нормою витрати 1,5 г/л води (18...23°С) та експозицією 90-120 хв. Це дало можливість зберегти 60-67% урожаю капусти. 

А. Фокін, кандидат біологічних наук