Спецвозможности
Технологии

Десикація гороху як елемент контролю бур’янів перед жнивами

14.06.2022
773
Десикація гороху як елемент контролю бур’янів перед жнивами фото, иллюстрация

У посівах гороху забур’яненість може бути більшою, ніж у посівах зернових, а також видовий склад бур’янів має свої відмінності порівняно з іншими культурами. Бур’яни знижують продуктивність культури на 30–50% і більше.

 

 

 

 

 

 

 

 

Залежно від ґрунтово-кліматичної зони вирощування, в посівах гороху найпоширенішими бур’янами є: лобода біла, щириця звичайна, редька дика, вівсюг звичайний, мишій зелений, мишій сизий, просо куряче, осот жовтий (шорсткий), осот жовтий польовий, осот рожевий, пирій повзучий, берізка польова, свинорий пальчастий. Окрім цих видів, у посівах гороху проблемними бур’янами можуть бути: гірчиця польова, паслін чорний, підмаренник чіпкий, гірчак березкоподібний, жабрій звичайний, курячі очка польові, гірчак розлогий.

Водночас варто зазначити, що шкодочинність бур’янів зберігається до завершення вегетації культури. На продуктивність рослин гороху під час фази достигання можуть впливати такі види, як: гірчиця польова, осот рожевий і жовтий, гірчак березкоподібний і шорсткий, плоскуха звичайна, куколиця біла, калачики маленькі, кропива глуха стеблообгортна, підмаренник чіпкий, рижій дрібноплідний, щириця звичайна, галінсога дрібноквіткова та інші.

Збирати горох рекомендують, коли боби двох-трьох нижніх ярусів дозріють і затверднутьДля отримання високого рівня продуктивності культури потрібно чітко дотримуватися всіх правил і вимог технології обробітку. Відповідно, одним із елементів інтегрованої системи захисту культури є правильне застосування гербіцидів. Без цього заходу в агроценозах гороху отримати запланований урожай неможливо, тому що немає жодного способу компенсації рослинам гороху того шкідливого впливу, який спричиняють бур’яни. Для обмеження шкідливості різних біологічних груп бур’янів посіви гороху обприскують гербіцидами, рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Норми їхнього внесення та способи застосування різняться й залежать від ґрунтово-кліматичних особливостей регіону, структури забур’яненості посівів гороху.

Слід враховувати, що поява сходів бур’янів упродовж літа значно залежить від кількості опадів. Але навіть незначні опади сприятимуть проростанню насіння бур’янів у посівах культури, що, передусім, значно впливає на врожайність. Відростання багаторічних бур’янів відбувається протягом усього періоду вегетації культури. Заходи з обмеження сегетальної рослинності, що спрямовані на створення сприятливих умов для росту й розвитку рослин культури, мають бути тісно пов’язані з технологічними методами вирощування культури, у посівах якої їх застосовують.

У разі порушення технології обробітку й вирощування культури, зокрема недотримання рекомендацій щодо виконання заходів, що мають створювати умови, за яких у рослин культури проявляються механізми протидії сегетальній рослинності, а також за порушення технології проведення агроприйомів із обмеження чисельності бур’янів та сприятливих для появи останніх погодних умов, постає проблема їхнього контролю перед збиранням врожаю гороху.

Забур’яненість посівів гороху — це одна з причин, для усунення якої застосовують десикацію. Наявність бур’янів у посівах гороху призводитиме до того, що їхні вегетативні органи потраплятимуть у зібраний урожай зерна та підвищуватимуть його вологість. Оскільки десиканти за принципом своєї дії аналогічні гербіцидам, їхнє використання забезпечуватиме знищення бур’янів у посівах на час жнив завдяки суцільній дії. Водночас цей захід істотно полегшить збирання врожаю. Особливо ефективним є обприскування десикантами полів із середнім і надмірним ступенями забур’яненості посівів. Під час десикації на полях знищуватимуться багаторічні бур’яни, завдяки чому створюватимуться сприятливі умови для сівби на них наступних культур у сівозміні.

Після десикації врожай гороху збирають прямим комбайнуваннямСеред причин, які спонукають до обов’язкового проведення десикації, зокрема й задля знищення бур’янів, є несприятливі погодні умови. Холодна й дощова погода або часті опади перед збиранням чи під час збирання врожаю призводять до значних його втрат, а також до проростання бур’янів. Попри зусилля, яких докладають агровиробники для догляду за посівами культур, визначальним фактором, що впливатиме на врожайність, часто стають саме погодні умови.

Слід враховувати й те, що десикація у такому разі — це не цілеспрямований захід знищення сегетальної рослинності у посівах культури, а створення умов для рівномірного дозрівання рослин гороху на момент збирання врожаю. А відтак і механізм дії десикації недоцільно відокремлювати від основної мети, щоб не нашкодити культурі. Тож потрібно враховувати, що збирання врожаю гороху має свої особливості.

Горох доцільно зібрати у стислі строки, тому що в суху погоду боби розтріскуватимуться, зерно осипатиметься і, навпаки, під час вологої погоди — уражуватиметься збудниками грибних хвороб. Дозріває горох нерівномірно, тому збирати його рекомендують, коли боби двох-трьох нижніх ярусів дозріють і затверднуть. Основний спосіб збирання гороху — роздільний. Але під час такого збирання відбувається значна втрата зерна. Також через нерівномірне достигання рослини вологість зерна у верхніх бобах може бути неприпустимо високою. Крім того, в разі забур’ янення посіву в зібраний урожай зерна потраплятимуть зелені вегетативні органи бур’янів. За таких умов, якщо впродовж однієї доби не очистити та не підсушити зібране зерно, його вологість значно підвищиться, що призведе до самозігрівання і зниження якості або й втрати через псування.

Десикація запобігатиме втратам урожаю гороху та поширенню хвороб. Після десикації врожай гороху збирають напряму. Десикація підсушуватиме, а також прискорюватиме на 5–7 діб дозрівання культури, після цього заходу зібрана продукція краще й довше зберігатиметься. Швидке й рівномірне дозрівання посівів після десикації забезпечує оптимальну вологість рослин культури та її продукції. Збереження рівня врожайності гороху досягається шляхом зниження втрат продукції під час збирання, зокрема завдяки зменшенню розтріскування стручків тощо. Застосування десикації сприяє поліпшенню якості продукції та збереженню врожайності.

Для десикації гороху рекомендовано застосовувати препарати на основі таких діючих речовин, як гліфосат і дикват.

Десиканти з умістом гліфосату, який є похідними солями гліфосної кислоти, серед них — амонійна сіль, сіль тримезіумна, ізопропілінова сіль, калійна сіль, — діють на рослини тільки через їхні надземні вегетуючі частини. Гліфосати належать до гербіцидів суцільної дії, системно впливають на рослину, переміщуючись зверху вниз, до кореневищ бур’янів. Діюча речовина переміщується з місця нанесення повільно (протягом 7–10 днів), але на велику відстань (на глибину до 2 м) і викликає загибель кореневищ у радіусі 30 см. Ці препарати швидко проникають у судинну й кореневу системи рослини, але симптоми дії препаратів можна спостерігати в рослин однорічних видів через дві — чотири доби, у багаторічних — через сім — десять, а повна загибель настає через 20 днів і більше. Бур’яни спочатку набувають світло-зеленого забарвлення, потім жовтіють, знебарвлюються, втрачають тургор, засихають і через 14–20 днів гинуть.

У результаті застосування гербіцидів з умістом гліфосату вегетативні частини висихають поступово, та й процес висихання генеративних органів буде значно повільніший. Одночасно висихають листя й стебла, що й спричинює загибель бур’янів.

Рослини гороху невисокі, а відповідно, бур’яни у їхніх посівах ростимуть і розвиватимуться інтенсивно. Тому для знищення останніх краще починати застосовувати десиканти на основі гліфосату за вологості зерна гороху в посіві на рівні 30%. Наприклад, обприскування посівів гороху під час фази початку побуріння бобів нижнього та середнього ярусів (за вологості насіння не більше як 35–40%) виконують за 14 днів до збирання врожаю із застосуванням препаратів із вмістом гліфосату у формі ізопропіламінної та калійної солей, 540 г/л, з нормою витрати 2–3 л/га.

Обприскування посівів гороху за побуріння 70–75% бобів проводять за 14 днів до збирання врожаю із застосуванням препаратів із вмістом ізопропіламінної солі гліфосату, 480 г/л, із нормою витрати 3,0 л/га; ізопропіламінної солі гліфосату, 486 г/л, у кислотному еквіваленті — 360 г/л, із нормою витрати 3,0 л/га; ізопропіламінної солі гліфосату, 662 г/л, у кислотному еквіваленті — 540 г/л, із нормою витрати 2,4 л/га; диметиламінної солі гліфосату, 608 г/л, із нормою витрати 2,0 л/га; гліфосату у формі калійної солі, 663 г/л, із нормою витрати 2,4 л/га; гліфосату у формі калійної солі, 551 г/л, із нормою витрати 2,4 л/га.

Враховуючи те, що препарати з умістом діючої речовини гліфосат за механізмом дії належать до гербіцидів суцільної дії, їх вважають майже панацеєю від усіх шкідливих видів бур’янів. Але бур’яни проявляють різну чутливість до дії таких препаратів. Середньочутливими є лобода біла, види полину, канатник Теофраста, льонок несправжній, види кропиви та амброзії, нетреба колюча, м’ята польова, кохія звичайна, портулак городній, гірчиця польова та інші. Для їхнього ефективного знищення слід використовувати максимальні норми витрати препаратів із рекомендованих. Такі види бур’янів, як осоти рожевий і жовтий, березка (види), кучерявець Софії, молочай (види), гірчак (види), кульбаба лікарська, талабан польовий, горошок (види), конюшина повзуча, амброзія та деякі інші мають підвищену стійкість до гліфосатів.

Так, препарати з підвищеним умістом гліфосату, наприклад із вмістом ізопропіламінної солі гліфосату, 662 г/л, у кислотному еквіваленті — 540 г/л, з нормою витрати 2,4 л/га, застосовують для контролю більшості однорічних і багаторічних злакових і дводольних бур’янів, включаючи такі шкідливі види, як пирій повзучий, осот рожевий, березка польова, свинорий пальчастий та інші. Виробники попереджають про можливість виникнення резистентності в окремих видів бур’янів, серед яких амарантові, редька дика, злинка канадська, амброзія трироздільна й полинолиста, тонконіг лучний, види пажитниці, гумай, види плоскухи, за умов тривалого застосування препарату з цією діючою речовиною на одному й тому самому місці. Для запобігання появі резистентності рекомендовано чергувати застосування гербіцидів із різними механізмами дії та знищувати бур’яни в посівах культур сівозміни.

Для десикації культури задля контролю більшості шкідливих бур’ янів застосовують препарати на основі діючої речовини дикват, 150 г/л, з нормою витрати від 2 до 3 л/га. Десиканти з умістом активної речовини дикват — це контактні препарати, які впливають на ріст рослини. Вони порушують фізіологічні й біохімічні процеси в сегетальних рослинах, насамперед впливають на процес фотосинтезу, який відбувається у хлоропластах під дією сонячного світла. У результаті спостерігається швидке висушування всіх надземних органів рослин. Для глибшого проникнення в рослину десиканти з активною речовиною дикват краще застосовувати в похмуру погоду або під час сутінок, у ранні чи вечірні години дня. Глибоке проникнення в рослину відбуватиметься в результаті відтермінування руйнування клітини до початку процесу фотосинтезу (забезпечуватиметься рівномірніша десикація). На думку фахівців, це буде найкращим періодом для десикації.

Вважається, що контактні гербіциди краще застосовувати для десикації рослин бур’янів і рослин культур, які втратили значну кількість листя зі стебел. Системні гербіциди зазвичай використовують за наявності в рослин потенціалу до утворення нових паростків і накопичення енергії в підземній частині, що робить контроль надземної частини рослин недостатнім. Системні гербіциди мають властивість циркуляції їхніх активних речовин рослиною та утворення токсичних субметаболічних речовин, які поширюються всередині рослин. Таким чином, десикація не тільки зводить до мінімуму залежність від погодних умов під час збирання врожаю, а й контролює надмірну засміченість посівів бур’янами та обмежує поширення хвороб.

 

Чинники, від яких залежить ефективність десикації

У разі неправильного вибору десиканта або порушення регламенту його застосування можуть виникати певні проблеми. Наприклад, якщо проводити десикацію у вітряну погоду, препарат може зноситися на прилеглі посіви агрокультур і пошкоджувати їхній урожай. Особливо цей ризик ймовірно великий за використання для десикації посівів авіаційного методу обробки.

Збільшення або зменшення норми витрати десикантів не допускається. Збільшення призведе до накопичення залишкових кількостей препаратів на поверхні рослин і в ґрунті. Тому необхідно дотримуватися рекомендованої норми витрати десиканта й концентрації робочого розчину. Практично всі наявні на ринку препарати мають певну токсичність, неорганічні сполуки можуть забруднювати навколишнє середовище.

Перевищення норми витрати десикантів також недоцільні. Важливо дотримуватися рекомендацій щодо норми витрати й регламенту застосування десикантів, а також не порушувати терміни обприскування посівів і початку збирання врожаю. Для отримання максимальної ефективності десикантів важливо застосовувати їх за оптимальних погодних умов із урахуванням особливостей фізіологічного розвитку культури та ґрунтово-кліматичних зон її культивування.

Десиканти ефективніше діють за середньодобової температури повітря понад 13–14°С. Обробляти посіви краще в нежаркий час доби — до 9–10 і після 15–16 години. В умовах зниження температур і високої вологості повітря застосовують максимальну норму витрати з рекомендованої до використання. Строк виконання десикації посіву — один-два дні. За цей час на оброблених полях вологість насіння на корені зменшується.

Застосування десикантів переважно обумовлене погодними умовами. Під час опадів за потреби зберегти врожай культур обприскування посівів десикантами виправдане роками.

Також виправдане застосування десикантів і за умов культивування у господарствах більш урожайних пізньостиглих сортів культур одночасно з традиційними. Застосування десикації дає можливість обрати оптимальні строки обприскування різних сортів культур, контролюючи забур’яненість і впливаючи на час їхнього достигання. Відповідно, це дає змогу подовжити збиральний період у 1,5 раза й більше. Водночас десикація допомагає згладити пікові навантаження під час збирання врожаю.

Застосовувати десиканти слід у суворій відповідності з інструкціями і нормами техніки безпеки для запобігання небажаним впливам і забрудненню навколишнього середовища. В свою чергу, десикація зменшує втрати насіння під час збирання й економить витрати енергії на досушування насіння. Дотримання рекомендацій під час застосування десикації сприятиме зменшенню вологості насіння, полегшуватиме збирання врожаю, знижуватиме рівень забур’янення полів, дасть можливість зберегти врожай, а також зменшити затрати на доведення зібраного насіння до відповідних стандартів.

 

І. Сторчоус, канд. с.-г. наук

Журнал «Пропозиція», №6, 2020 р.

Ключевые слова: бобові, горох

Интервью
Междунаро́дная фина́нсовая корпора́ция (International Finance Corporation, англ. IFC) — международный финансовый институт, входящий в структуру Всемирного банка. Штаб-квартира организации находится в
Оцалюк Олесь Анатольевич - директор ФХ «Фортуна Агро-Д», что в пгт Антонины Хмельницкой области. В обработке около 1500 га пашни и одни из лучших результатов для данной зоны выращивания сельхозкультур. Как это ему удается - он любезно... Подробнее

1
0