За останні шість років, спостерігається зростання споживання свіжої малини, ринок замороженої ягоди, навпаки, скорочується. За даними міжнародних ягідних асоціацій, світовий урожай малини за 2018 рік склав 800 тис т. В Україні також багато малинових плантацій. Однак часто зібрані ягоди не відповідають стандартам, крім того, в країні практично немає гідних переробників. Малину скуповують польські заводи, які потім продають продукт з доданою вартістю в ЄС і США. Про це розповів Славомир Полковський, генеральний директор і засновник Polko Group на міжнародній конференції S-Fruit Transformations. Soft and Stone Fruits.
Світові тенденції
Лідером на світовому ринку малини є Сербія, де виробляють близько 150 тис. т. Також багато малини вирощують в Польщі, Чилі, Мексиці, Боснії і Герцеговині, Болгарії.
У Польщі приріст експорту свіжої малини в минулому році склав 18% проти 2017 року - за кордон було відправлено 10 тис. т, внутрішній ринок свіжої ягоди виріс на 25% і оцінюється в 20 тис. т. Тоді як обсяг поставок за кордон замороженої малини знизився на 20% і склав приблизно 32 тис. т.
Українські реалії
![](/sites/default/files/styles/compressor/500x333/public/photo_gallery/2019/04/img_1808.jpg?itok=pSx_Yg8f)
Стрімко розвивається ринок малини в Україні - площі під ягодами оцінюються в 21,2 тис. га. Малинові плантації займають третє місце і досягають 4,9 тис. га, але тільки 1 тис. з них посаджено в професійних господарствах. «На деяких плантаціях дуже страшний продукт вирощується. Тому що це випадкові люди, посадили малину за принципом: сусід посадив, і я посаджу ... », - коментує ситуацію Славомир Полковський.
На експорт продається майже виключно заморожена ягода. Наша країна займає сьому позицію в світі і четверту в Європі з експорту замороженої малини. Загальний річний збір ягоди, враховуючи ту, що не відповідає стандартам якості, в середньому становить 37 тис. т, тобто врожайність знаходиться на рівні близько 7 т/га.
При цьому малина - лідер серед культивованих ягід, що поставляються за кордон. За даними митної служби України з 2013/14 до 2017/18 МР експорт малини в країни ЄС зріс в 52 рази - з 155 т до 8 тис. т. 99% продукції експортувалося в ЄС, а 60% всіх обсягів припадають на експорт замороженої ягоди в Польщу. Там часто відбувається переробка і подальший продаж української малини країни до ЄС і навіть США.
«Вітчизняна малина продається не тільки в Європі, але в США. В Україні до недавнього часу відбувався дуже бурхливий розвиток малинових плантацій, а за ним не встигають переробники. Є тільки кілька заводів, які серйозно займаються заморожуванням: «Рівнехолод», «Аграна Фрут» і ще, може , п'ять виробників, у яких є відповідні технології, обладнання та, головне - кадри. Холодильна база і база переробки не встигає за плантаціями. Тому Польща і скуповує українську малину. Переробляючи її, польські виробники заробляють по 20 центів на 1 кг української малини тільки через нерозвинену інфраструктуру в Україні», - підкреслив директор Polko Group.
Бували випадки, що польські прикордонні служби намагалися стримувати експорт малини з України. «Це, звичайно, було незаконно, просто політика», - прокоментував С. Полковський.
Сьогодні на європейському, і на світовому ринку, відбуваються фундаментальні зміни, вважає він. «Крім України, також збільшуються плантації в країнах колишньої Югославії, де ще п'ять років експорт малини був нульовий, а сьогодні десятки тисяч тонн. Зараз ринок Польщі, Сербії відчуває тиск, внаслідок якого ціни знижуються».
Проблеми малинового ринку України
![](/sites/default/files/styles/compressor/500x333/public/photo_gallery/2019/04/img_1804.jpg?itok=OIdAC309)
Спікер розповів про основні бар'єри для подальшого успішного зростання малинового ринку. Перш за все, в Україні вкрай мало малини класу Екстра і 1-го класу для заморозки. А сорти для експорту на «свіжий» ринок практично відсутні. В цьому плані потрібна допомога держави, впевнений спікер.
«Нема технологічної підтримки для фермерів. При польських адміністраціях завжди є агроном. Але не такий, що п'є каву або чай, а той, що допомагає простим людям в розвитку. Для українських фермерів немає різниці, яку малину садити, вони про це просто не знають. Потрібно пропагувати нові сорти, цікаві для кінцевого споживача. Це Вілламетт, Маравілла, Мапема і інші», - пояснив Славомир Полковський.
Також українські фермери не володіють передовими технологіями вирощування малини. «У 2017 році була посуха, 30% малини було «спалено» сонцем. Фермери недоотримали 12-15 грн на кілограмі продукції, але ж затінювальна сітка коштує дешевше! Ніхто не прагне, щоб продукт з його поля був найкращий. Це відсутність технологічного свідомості. У Польщі вже давно вирощують малину в тунелях, в Україні ніхто про це не думає», - продовжує польський бізнесмен.
З поля – на завод
В Польщі на кожні 300 квадратних км припадає хоча б один завод з переробки малини (виробництво концетратів, заморазка). «Малина, перевезена на 30-40 км, вже втрачає свої якості. Крім того, у нас організована доставка продукції з поля 2-3 рази на день, а не один раз ввечері - тільки так можна зберегти якість». В Україні можна було б організувати пункти збору та охолодження малини локально, по селах, що дало б можливість постачати на переробне підприємство якісну продукцію кілька разів на день.
Ще одна проблема - відсутність навчання з ягідництва - як з вирощування, так і з переробки. Пан Полковський зазначає, що потрібна система навчання.
Відсутність стабільної ціни - ще одна перешкода для цивілізованого розвитку ринку. «Я говорю не про найвищу, але стабільну ціну. Потрібні планування і регулярність поставок певного обсягу. На нашому підприємстві договори з фермерами підписують на 7 років вперед. І фермери отримують 1 євро за кг за курсом в день здачі. Звичайно, якщо буде якість і відповідні сорти».
В Україні не існує системи фінансування закупівлі сировини. Немає стимуляції. Банкіри не пропонують кредит для закупівлі сировини. «Ставка до 19% річних. При таких ставках неможливо сформувати нормальні ціни. Я особисто не знаю, де можна заробити 19%», - поділився С. Полковський. На його думку, необхідний новий вид кредитування - на заготівлю агропродукції, на пільгових умовах, якщо фірма буде платити не пізніше семи днів від дня прийняття.
Багато бюрократичних бар'єрів і відсутність захисту авторських прав - ще одна біль виробників малини. «Два роки тому хотіли купити сорти в Європі. Але продавці боялися, що їх власність вкрадуть. Немає ефективного захисту авторських прав, тому не можемо завести найкращі сорти в Україну», - скаржиться спікер.
На кордоні потрібні спеціальні експрес-коридори для митного оформлення та перевезення через кордон свіжої продукції. «Митниця не сприяє проходженню свіжого товару якомога швидше. І дивно, що українська митниця не працює по вихідних. Це не відповідає гаслу «Україна - аграрна», - продовжує він.
«Гаражні фабрички» — репутаційна пляма на експортному іміджі України
![](/sites/default/files/styles/compressor/500x389/public/photo_gallery/2019/04/malina-zamorozhena.jpg?itok=s85vvgt8)
Останні 5-6 років переробкою малини в Україні займаються випадкові люди, і це сильно компрометує країну на європейському ринку. «Таких переробників ми називаємо «гаражними». Вони закуповують сировину, але працюють погано. У підсумку на західний ринок експортується товар, в якому в 50% випадків є серйозні проблеми: мільйони бактерій, гельмінти і погана упаковка. Це все впливає на імідж. Продаж такої продукції за півціни - це велика антиреклама», - поділився гендиректор Polko Group.
До такої плачевної ситуації призвела відсутність структури, яка б перевіряла якість товару. «Необхідно повернути компетенції санепідемстанцій, які діяли в 90-х, потрібен частий контроль за санітарно-гігієнічними нормами», - упевнений він.
Немає норм і нагляду
Крім того, в Україні не діють європейські норми класифікації товарів свіжих і заморожених. Необхідний орган контролю стандартизації, який би перевіряв якість переробленого матеріалу з видачею сертифікату якості відповідно до європейських норм. «В Україні кожен фермер називає свою малину, як йому подобається - перший сорт, вищий ... У Польщі є сертифікат стандартизації».
І, нарешті, гендиректор Polko Group підняв тему оподаткування фермерів. «Відповідно до закону український фермер повинен віддавати 20%, крім того, щоб уникнути бюрократичної тяганини, йому потрібно наймати бухгалтера, що також відбивається на ціні продукту. Якщо у нього 5-10 га різних ягідних насаджень, то він змушений продавати свою малину по касовому апарату і дорожче на 20%, ніж фермер з плантації до 2 га. У Польщі такого немає».
Наталія Рудніченко