Для українських фермерів з`явилося полегшення у відкритті ринків ЄС

- Розкажіть, будь ласка, про Association4U.

- Проект фінансується Європейським Союзом. Основне завдання: поширення інформації, переклад нормативно-правових актів ЄС, а також навчання держслужбовців. Association4U також влаштовує тренінги по законодавчому наближенню до ЄС.

- Коли Угода може повністю вступити в дію?

- Завершення процесу ратифікації очікується у вересні 2017 року. Тим не менше, відповідно до Вербальної ноти багато положень Угоди вже діє тимчасово. Наприклад, Зона вільної торгівлі вже набрала чинності.

Багато перехідних положень набуватимуть чинності поступово, упродовж 3-5 і навіть 15 років. Тобто в повній мірі Угода запрацює через 15 років. Це час для пристосування українського ринку до нових правил гри, які на території Європи створювались понад 60 років.

Базові засади та напрямки співпраці викладені в Угоді, а от деталі містяться у численних Додатках. Кожному, хто хоче займатись експортом-імпортом із ЄС-країнами варто ознайомитись саме з ними. Додатки, до речі, можуть досить легко змінюватись - для цього не потрібно жодної ратифікації.

- Угода дає усі переваги членства в ЄС без офіційного входження до Спільноти?

- Звичайно, не усі, але дуже багато. Низка європейських експертів говорить про те, що Україні вдалось вийти на норвезький варіант. Тобто Україна, не будучи членом ЄС, отримує фактично повний доступ до його ринку. Такого варіанту прагне зараз Великобританія – вийти з ЄС, залишивши за собою всі привілеї.

- Ми знаємо про переваги такої  форми взаємостосунків?

- У Києві ще є якась уява, а трохи далі столиці часто не знають, що таке угода про Асоціацію взагалі. Хоча вона надає величезні перспективи і в освіті, і в інноваційній сфері, є програми щодо часткового фінансування, адже ми отримали доступ до фондів і програм ЄС.

Основні переваги – вільний рух товарів, капіталів і послуг, доступ до одного з найбільших і найбагатших ринків світу, де мешкає понад 510 млн споживачів. Також Угода про Асоціацію відкриває шлях до державних закупівель ЄС для українських постачальників товарів чи послуг, з’являється можливість відкривати філії підприємств у країнах Євросоюзу. Так, якщо ви бажаєте створити підприємство в будь-якій країні ЄС, то після набуття чинності Угоди, воно матиме пільгові умови порівняно з країнами, що не підписали подібну угоду, як наприклад, Білорусь.

- А чи будуть певні обмеження?

- Основні обмеження виписані в Додатках. Вони називаються «застереження», і полягають у тому, що Україна та держави ЄС можуть виставляти додаткові умови і заборони до продажу товарів, надання послуг абощо. Такими умовами можуть бути - здача іспиту на знання державної мови для надання певних послуг, участь у професійній асоціації, термін попереднього проживання в країні тощо. Важливим є те, що не допускається підтримка національного виробника. Наприклад, за використання слогану «Купуй українське» можуть застосовуватись штрафні санкції, бо його використання призводить до обмежень виробників із інших країн, еквівалентних кількісним. Тобто він розглядається як певна дискримінація. В ЄС навіть приватні компанії не можуть застосовувати подібну рекламу, посилатися на репутацію держави не дозволено. Так, ірландський уряд заплатив величезні штрафи за рекламну компанію «Купуй Ірландське».

- Чи можливо легально обійти подібні заборони?

- Насамперед, маємо дбати про дотримання і виконання положень Угоди. З іншого боку, Угода дійсно передбачає механізми, які можуть допомогти уникнути небажаних ефектів. Йдеться про захист національної безпеки, наприклад екологічної, при цьому що таке безпека - держава визначає самостійно; сюди також належить захист суспільної моралі, життя, здоров’я людей, тварин і рослин, захист громадського порядку, історичних і культурних цінностей тощо. Тобто держава на цих підставах може заборонити вхід-вихід капіталу, товару чи послуг. Основний принцип - такі обмеження не повинні мати економічного інтересу. Саме по цьому пункту ЄС буде перевіряти наші міністерства: «А чи немає в цій забороні прихованого лобіювання певного виробництва?»

У країнах ЄС до цих механізмів вдаються часто. Тут можна згадати справу Німеччини, яка намагалась заборонити ввезення на її територію пива з інших країн, мотивуючи це захистом суспільного здоров’я, оскільки імпортне пиво містить штучні добавки, а німецьке готується тільки з натуральних продуктів. Або інший приклад, на один з один із островів Данії заборонено ввозити будь-який вид бджіл крім коричневої. Бо вона знаходиться на грані вимирання і зникає.

- Чи будуть санкції по відношенню ТМ на кшталт «Коньяки України»?

- Угода містить положення про захист географічних найменувань. Тут регулюються й питання таких назв як Шампанське і Коньяк. Українські виробники з часом повинні будуть платити за використання цих назв відповідним провінціям Франції, або ж змушені відмовлятись від цих назв. Якщо використання цих назв буде продовжуватись з порушенням положень Угоди, зрозуміло, будуть накладені санкції. Сьогодні багато виробників уже відмовились від використання цих назв. Щоб український виробник не отримав збитки, застосовуються перехідні періоди до 7 років для проведення рекламних кампаній, перереєстрації тощо.

- Як зараз українські підприємці можуть підготуватися до цієї Угоди?

- Насамперед  вивчати її. Угода дає доступ до ринку, але для цього треба отримувати відповідні сертифікати якості продукції, ліцензії. На сайтах міністерств, зокрема аграрної політики, економічного розвитку і торгівлі, розміщено багато інформаційних матеріалів. Багато проектів, які займаються інформуванням населення про особливості застосування Угоди. До речі, близько 300 українських виробників вже отримали дозволи на ввезення товару до ЄС.

- З якою сільськогосподарською продукцією ми можемо конкурувати в Європі?

- Україна використовує лише 26 із 40 митних квот (це данні за 2016 рік). Найшвидше вичерпуються квоти на мед, виноградний та яблучний соки, оброблені томати, цукор, ячмінну крупу та борошно, м'ясо птиці, пшеницю, кукурудзу, ячмінь.

Багато товарів можна ввозити без мит, наприклад, горіхи, фрукти, більшість овочевих та олійних культур, кондитерські вироби.  Україна є одним з найбільших експортерів волоських горіхів у світі і на цьому ринку конкурує з США, Чилі, Молдовою, Китаєм, Індією.

Україна входить до десятки найбільших продавців ягід до ЄС. Кількість ввезених до ЄС морожених ягід за два роки подвоїлася - постачається майже 40 тис, свіжих – 3 тис т. Найчастіше продукти садівництва завозяться до Польщі, Франції, Італії, Нідерландів і Німеччини.

ТОП-5 експортних товарів групи 08 (плоди та горіхи) виглядає так: чорниця, лохина заморожені; волоські горіхи очищені; малина, ожина, чорна смородина морожені; кавуни свіжі.

Дуже динамічно збільшуються поставки меду з України: з 9 тис т у 2012 році до 36,8 тис т минулого року. При тому що розмір безмитної квоти складав лише 5000 т на рік. Цього року цю квоту збільшено ще на 3000 т. на рік.  Український мед найбільше цінують у Польщі, Німеччині, Франції, Бельгії та Угорщині.

- Які переваги отримують невеликі сільгоспвиробники у зв’язку з Угодою?

- Для невеликих фермерів буде складно виходити на ринок ЄС. Спочатку потрібно впроваджувати відповідну маркетингову систему, лобіювати український продукт на ринках ЄС. Наприклад, наскільки мені відомо, молочна продукція постачається в Болгарію, Балтійські країни, а от у Німеччину зайти з нею важко. Пробитись українському виробнику складно. Тому зараз дороги в ЄС торують, насамперед, великі виробники, а вже через 3-5 років це буде цікаво і для малих підприємств.

Для малих виробників можуть бути цікаві кошти ЄС, які виділяються на розвиток малого і середнього бізнесу, місцевого підприємництва. Компенсація по проектам може досягати 65-75%. Часто говорять про те, що Європейському Союзу не потрібно, щоб Україні розвивалось виробництво, але ми маємо розуміти, що європейці зацікавлені в тому, щоб українці самі створювали для себе робочі місця, щоб у людей не виникало необхідності шукати роботу в країнах ЄС. Тому ЄС допомагає українському малому і середньому бізнесу не залежно від сфери діяльності. При цьому, звичайно, що насамперед будуть фінансуватись проекти, які спрямовані на енергоефективність, переробку сировини, згуртованості громади тощо.

Виділено €355 млн – це лише ті кошти, які передбачені Угодою про Асоціацію. А насправді надається набагато більше, бо є ще програми в межах галузевої співпраці з Україною, за якими виділяються додаткові кошти. В тому числі і в аграрному секторі.

- Де шукати подібну інформацію?

- На сайті ЄС, для цього потрібно володіти іноземними мовами, моніторити. Подібна інформація розміщується на сайтах Міністерств України, є інформація і в соцмережах.

- Як фермерам можна потрапити на семінари Association4U?

- На окремих представників бізнесу вони поки-що не поширюються. Проте навчання можна організувати для Асоціацій чи Спілок, також на запит місцевої влади чи громади. Потрібен офіційний запит до нашої організації. Тренінги повністю безкоштовні, Association4U навіть орендує приміщення та забезпечує харчування.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest.media.com