Амарант: сфери застосування і перспективи ринку

На нашому сайті нещодавно виходила стаття про те, що за культура амарант та про її агротехніку. Зараз настав час детальніше прояснити сфери застосування амаранту, перспективи ринку та проблеми на шляху впровадження культури.

Я вважаю амарант дуже особливою сільськогосподарською культурою – поживною, цілющою, економічно вигідною, з необмеженими перспективами та напрямами використання.

За всю свою тисячорічну історію амарант мав епохи неймовірного зліту (прадавні індіанці називали його «Зерно Бога» та надавали магічних властивостей), а також занепаду та тотальної заборони іспанськими колонізаторами та Петром І.

Наразі культурні і дикі форми амаранту широко розповсюджені на всіх континентах, придатних для вирощування сільськогосподарських культур. Його традиційно використовують в їжу в Перу, Чилі, Мексиці, США, Індії, Пакистані та інших країнах. Рушійною силою популяризації амаранту по всьому світу явилося наукове відкриття, зроблене наприкінці минулого століття: саме в амарантовій олії найбільший вміст сквалену, який насичує клітину організму людини киснем, прискорює обмін речовин, запускає регенераційні процеси. Унікальне сполучення сквалену з вітамінами, поліненасиченими жирними кислотами, макро- та мікроелементами дозволяє нормалізувати обмінні процеси в організмі та значно підвищити імунітет. Організм починає ефективно працювати. Це позначається не тільки в протидії різноманітним хворобам, підвищується працездатність, бажання жити та творити. Не зважаючи на те, що трохи пафосно виглядає, ще в давнину люди знали що амарант «лікує дух та тіло». Власним досвідом повністю підтверджую ці мудрі слова.

Чим цікавий амарант українським сільгоспвиробникам та переробникам?

На даний момент амарант є однією з найприбутковіших сільськогосподарських культур, які вирощуються в Україні, переважним чином у Київській, Харківській, Миколаївській та Херсонській областях. Наразі ціна на товарне насіння коливається від 20 до 30 тис. грн./т. Але слід зазначити, що саме 20 тис. грн/т є тією ціною, яка влаштовую і сільгоспвиробника, і переробника, і конкурує з імпортною сировиною (наприклад, індійською). Якщо сільгоспвиробник вирощую органічний амарант, його вартість збільшується на 30-50%.

Є багато факторів, які можуть переконати сільгоспвиробника вирощувати амарант:

• За ідеальної технології на родючих ґрунтах, а також на зрошенні в південних регіонах можна досягти врожайності 3–3,5 т/га. Потенціал деяких сортів — до 5 т/га.
• Амарант має найменший транспіраційний коефіцієнт серед сільськогосподарських культур, що вирощуються в Україні, найбільша інтенсивність росту зеленої маси — за температур понад 30ºС.
• В зеленому конвеєрі амарант цінується через вміст 15-16% білку у вегетативній масі, відмінно поїдається сільськогосподарськими тваринами та птахами. Силосується з кукурудзою в співвідношенні 1:1. Вживання такого силосу на третину збільшує надої корів. Навіть пожнивні рештки можна використовувати для годівля кіз та овець.
• Вимогливий до родючості ґрунтів, але не потребує обов’язкового внесення міндобрив, через те, що сам задовольняє своє потреби у азоті та збагачує ним ґрунт.
• За умови дотримання сівозміни не пошкоджується шкідниками та хворобами.
• Не дає падалиці через те, що на відміну від щириці, насіння амаранту дуже тендітне і під час зимівлі у ґрунті втрачає свою схожість.

Що ж стримує поширення амаранту в Україні?

Ринок збуту товарного насіння амаранту (до 7000 т по Україні) на 80% залежить від експортних угод виробників амарантової олії. Щороку цей ринок поступово збільшується, але перевиробництво може обвалити ціни на товарне насіння до рівня амарантової макухи (10 тис. грн/т), коли його будуть брати для виробництва комбікормів. Таку ситуацію не можна допускати, бо може повториться сумний досвід державної програми виробництва амаранту в Україні, яка була реалізована в 2003 році - вирощено амарант на площі понад 30 тис. га, але майже весь був згодований сільськогосподарським тваринам та птахам. Цей гіркий досвід загальмував розвиток амаранту в Україні на 10 років.
Технологічний процес передбачає проведення ручної видової прополки — видалення в рядку рослин щириці. Тому для великих господарств амарант поки що не є привабливою культурою, якщо кінцевою продукцією є товарне насіння, в якому вміст домішок (в т.ч. щириці) не повинен перевищувати 1%.
Багато господарств не мають можливість якісно висіяти амарант, бо діаметр його насінини — 0,6–0,8 мм, глибина посіву — 1–2 см.
Амарант боїться приморозків, а насіння проростає та сходить при температурі ґрунту 12-14ºС, тому оптимальними строками посіву є перша-друга травня. До цього часу, особливо в південних регіонах, важко зберегти вологу у верхньому шарі ґрунту, щоб отримати повноцінні  сходи.
Врожай збирається сучасним комбайном з ріпаковим столом за повної стиглості насіння та вологості 12–15%. Стандартна вологість для зберігання — 10%.
Не можна сушити насіння при високій температурі: це негативно впливає на якісні показники олії, яка буде з нього вироблятися.

Чим цікавий амарант переробникам?

Почну з того, що FAO за харчові та лікувальні властивості визнала амарант культурою XXI століття. Маючи лікувальні властивості, амарант не містить глютену та має білок, який за своїм біохімічним складом найбільш наближений до білку людського материнського молока і є найціннішим для людини.

Основний за своєю цінністю продукт — амарантова олія, собівартість якої в Україні не перевищує $40 за літр. Для порівняння: середня оптова ціна на амарантову олію в Європі та Америці протягом останніх років коливалась в межах $150-200 за літр, в Африці та Азії — до $80–100. Авторитетною американською маркетингової компанією Markets and Markets світовий ринок амарантової олії в 2017 році оцінюється у $550 млн. зі щорічними темпами зростання на 12%. Частка України в світовому ринку амарантової олії — менше 1%.

На даний момент вітчизняні фармацевтичні та косметичні компанії все активніше використовують амарантову олію в виробництві лікарських засобів, кремів для догляду за шкірою.

Вихід олії з насіння амаранту на сучасних пресах методом першого холодного пресування  (при температурах до 40 ºС) коливається в межах 3-4%. Решта (95%) – макуха з вмістом білку близько 20%, який серед традиційних зернових культур найбільш збалансований за амінокислотним складом і є найбільш цінним інгредієнтом комбікормів. Амарантова макуха може використовуватись в «імунних» комбікормах, які не тільки підвищують імунітет, задовольняють потреби тварин та птахів у поживних речовинах, але й сприяють кращому засвоєнню інших складових. Соя, пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшникова та соєва макуха не мають таких властивостей. Також амарантова макуха перемелюється на борошно, 10–15% якого може додаватися у хлібобулочні вироби, які триваліший час не черствіють та стають більш поживні через більший вміст білку.

Наступний масовий продукт — крупа, яка за своїми поживними, дієтичними, лікувальними цінностями та смаковими якостями перевершує багато інших круп і може за ціною успішно конкурувати з гречаною.

Суміші для дитячого, дієтичного та спортивного харчування обов’язково повинні містити в своєму складі амарант через те, що дітки та спортсмени, вживаючи амарант, покращують свій імунітет, збільшують м’язову масу, а красуні задовольняють потреби в енергії за рахунок білку, прискорюють обмінні процеси та залишаються стрункими та привабливими.

Борошно, отримане з цільного насіння, також повинно зайняти місце на полицях магазинів. З нього можна робити безліч виробів, а також вживати в сирому вигляді (додаючи в кисломолочні вироби) з лікувальною метою.

В промислових масштабах можна виробляти з амарантового борошна різноманітні хлібці, пластівці, печиво та ін.

Амарант не містить глютену, який у 2% населення планети викликає алергічну реакцію. Тому може без застережень вживатися у їжу людьми, що хворіють на целіакію.

А ще з насіння амаранту можна отримати такий делікатес, як поп-амарант — мініатюрний поп-корн — дуже смачний та корисний продукт.

Зелене листя амаранту можна додавати у салати, що робить їх не тільки поживними, а й цілющими. Серед вегетаріанців чи сироїдів користуються попитом проростки амаранту (до 10 днів від сходів), які в цей період містять найбільшу концентрацію активних речовин.

Чай з сушеного листя амаранту має потужні тонізуючі властивості, його рекомендовано вживати не тільки офісним працівникам, а й водіям. Також сприяє підвищенню імунітету організму людини.

Тобто, продуктів з амаранту можна виготовити безліч. І вся вона корисна для людини, сільськогосподарських, домашніх, декоративних тварин та птахів.

Які є проблеми на ринку амарантової продукції в Україні?

Основна проблема — необізнаність населення України щодо корисних властивостей амарантової продукції (навіть не купівельна спроможність).
Відсутність злагодженої експортної політики щодо амарантової олії.
Мінімальна координація та узгодження інтересів виробників амаранту та виробників амарантової продукції.

Якщо ми зможемо подолати хоча б один з цих факторів, виробництво амаранту в Україні почне розвиватися. Для того щоб прискорити цей розвиток, на початку 2017 року було створено Асоціацію виробників амаранту та амарантової продукції, і проводиться злагоджена робота у наступних напрямах:

Популяризація амарантової продукції в Україні: участь у виставкових заходах, реклама в Інтернеті, телебаченні, на радіо, у друкованих ЗМІ.
Незалежний контроль за дотриманням технологічного процесу вирощування амаранту на полях її членів з метою визначення виробників, які вирощують якісну сировину.
Тісна співпраця з переробниками, що виробляють якісну продукцію, з метою її подальшого просування на світові ринки, формування позитивного іміджу України на міжнародному ринку амарантової продукції.
Розробка та контроль виконання стратегічних планів виробництва амаранту та амарантової продукції в Україні. Прогнозування обсягів виробництва та цінової політики.
Сприяння укладання форвардних контрактів між сільгоспвиробниками та переробниками.
Просування амарантової продукції в хлібопекарську, фармацевтичну, косметичну промисловість, виробництво дитячих, дієтичних, спортивних, безглютенових та інших продуктів харчування, а також кормів та чаїв. Формування зростаючого попиту на амарантову продукцію.
Координація дій сільгоспвиробників стосовно посіву, збирання, транспортування, очищення та зберігання насіння, листя та іншої супутньої амарантової продукції.

Забезпечення сільгоспвиробників якісним насіннєвим матеріалом амаранту. Співпраця з вітчизняною селекцією, випробування провідних закордонних сортів.

Надання консультацій, проведення навчальних курсів, семінарів, конференцій.
Пошук експортних каналів реалізації продукції, лобіювання української амарантової продукції за кордоном, встановлення контактів з однодумцями за кордоном.

Підводячи підсумки, зазначу, що амаранту в Україні бути. Амарант може стати одним із локомотивів аграрної галузі держави, а асоціація всіляко буде цьому сприяти.

Дуда Олександр Миколайович, голова ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції», м. Дніпро