Прогноз фітосанітарного стану сільгоспрослин

Вийшов друком збірник "Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2010 році". Розробили його спеціалісти відділу прогнозування й фітосанітарної діагностики Головної державної інспекції захисту рослин Мінагрополітики України разом із науковцями інститутів і дослідних установ НААНУ, НАНУ, НУБіПУ. Пропонуємо увазі читачів "Пропозиції" матеріал про основні проблеми, з якими можна буде стикнутися цього року. 

Якого фітосанітарного стану посівів і плодових насаджень можна очікувати цьогорічної вегетації, дізнаємося, ознайомившись із матеріалами збірника "Прогноз - 2010". У розділі "Багатоїдні шкідники" прогнозується розвиток і повсюдне поширення мишоподібних гризунів, підгризаючих і листогризучих совок, передусім озимої та окличної, совки-гамма, бавовникової, городньої, інших видів, стеблового (кукурудзяного), подекуди лучного, метеликів.
Дієвими й ефективними в обмеженні чисельності цих шкідників, окрім хімічних, будуть біологічні засоби захисту посівів, обсяги яких планують збільшити до 2,2 млн га, або в 1,5 раза проти торішнього. Потрібні біопрепарати й біоагенти вироблятимуть у 60 біологічних лабораторіях країни, з яких дев'ять підпорядковані державній службі захисту рослин, а 51 - міжрайонні та районні, тепличних комбінатів, госпрозрахункових та іншого підпорядкування підприємств. Виконання зазначеного сприятиме реалізації завдань Державної цільової програми біологізації захисту рослин на 2010-2015 роки.
Залишається реальною тенденція зростання популяції саранових у Степу, подекуди в Лісостепу. Зокрема, стурбованість спеціалістів викликає нагромадження стадних видів саранових: італійського пруса та подекуди перелітної (азійської) сарани, що матимуть місце у вогнищах АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської областей, де під час осіннього обстеження було виявлено зимуючі стадії сарани - яйцекладки (ворочки). Здебільшого саранові заселяють неорні землі, але за доброї перезимівлі та сухої спекотної погоди в період відродження личинок зростає можливість утворення зграй і переміщення їх на посіви сільськогосподарських рослин.
Щоб унеможливити зазначене вище, спеціалісти державної служби захисту рослин і господарств мають стежити за розвитком і поведінкою саранових, а також вчасно локалізувати осередки підвищеної кількості цих небезпечних фітофагів.
Торішні осінні обстеження грунту вказують на доволі високу чисельність грунтових шкідників, з яких личинки жуків чорнишів і коваликів, травневих та червневих виявляли повсюди. Південний сірий довгоносик і піщаний мідляк пошкоджуватимуть сходи всіх ярих культур у Степу та Лісостепу, де в разі надпорогової кількості виникатиме потреба в локалізації вогнищ цих шкідників.
Посіви зернових культур, площі яких сягають більше половини ріллі, заселятимуть повсюди хлібні жуки, жужелиці, блішки, п'явиці, пильщики, злакові мухи, попелиці, цикадки, пшеничний трипс. У Степу та Лісостепу, крім зазначених, зернові колосові пошкоджуватиме найнебезпечніший шкідник хлібного лану - клоп шкідлива черепашка, фаза динаміки зростання чисельності якого триває з 2006 р. Черепашка завдає клопоту аграріям через негативний вплив на кількісні та якісні показники врожаю зерна.
Зернові колосові культури потерпатимуть від кореневих гнилей, снігової плісняви, борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, фузаріозу, альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, інших хвороб листя й колоса.
Обсяги захисту зернових культур щороку зростають. Торік їх захищено на 8 млн га, з яких 4 - від шкідливих комах, зокрема, шкідливої черепашки - 2,8 млн га. Поточного року передбачено захистити від черепашки 3 млн га, а від хвороб - 4, із 8 млн га загального обсягу прогнозованих робіт.
Останнім часом цінну зернову культуру кукурудзу дуже пошкоджує стебловий (кукурудзяний) метелик, зокрема у Вінницькій, Київській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській областях Лісостепу та в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській областях Степу. Висока чисельність метелика спостерігатиметься в повторних посівах кукурудзи та за безполицевого обробітку грунту. Водночас значного поширення в посівах кукурудзи областей Степу, подекуди Лісостепу набула бавовникова совка, гусінь якої осередково пошкодила 15-32, максимально - 60% рослин і 10-52% качанів, які інтенсивно уражувалися фузаріозною та іншими видами гнилей.
Сходам цукрових буряків, передусім у регіонах щорічної великої кількості звичайного бурякового довгоносика, зокрема Київської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей, за подовженого періоду прохолодної погоди навесні, ймовірно, загрожуватимуть перезимувалі жуки зазначеного та сірого бурякового, чорного довгоносиків, мертвоїдів, крихітки, блішок, а протягом вегетації попелиці, молі, щитоноски, нематода.
Через значний запас інфекції в грунті, за відповідних погодних умов, рослини цукрових буряків повсюди хворітимуть на коренеїд сходів, церкоспороз, а також пероноспороз, еризифоз, фомоз, за масового розмноження попелиць з'являться вірусні хвороби, надалі - хвороби коренеплодів (гнилі, види парші, бактеріоз, некроз) тощо. Захисні заходи передбачено на 0,8 млн га, крім площ, які буде засіяно насінням цукрових буряків, якісно обробленим захисно-стимулювальними речовинами, і завдяки його токсикації на певний час можна буде убезпечити проростки й сходи буряків від шкідливих комах та хвороб.
Посіви соняшнику скрізь заселятимуть і пошкоджуватимуть багатоїдні сірий буряковий довгоносик, жуки мідляка піщаного, грунтові (дротяники й несправжні дротяники), підгризаючі та листогризучі совки, стебловий метелик і геліхризова попелиця, в разі порушення сівозміни - соняшникові шипоноска й вогнівка.
За підвищеної (понад 80%) вологості повітря й t° 20...28°С під час дозрівання уможливлюється захворюваність рослин соняшнику на білу й сіру гнилі, фомоз, фомопсис, несправжню борошнисту росу, у вогнищах Донецької, Запорізької, Одеської, Херсонської інших областей може бути вовчок соняшниковий. Щороку соняшник оберігають від хвороб на 400 тис. га, такі обсяги передбачено і в поточному році.
Озимий та ярий ріпак скрізь заселятиметься хрестоцвітими блішками, ріпаковими листкоїдом, квіткоїдом, пильщиком, насіннєвим прихованохоботником, багатоїдними совками, біланами. Хворітимуть рослини культури, зокрема озимої, на бактеріоз коренів, снігову плісняву. На пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, білу й сіру гнилі, вертицильозне в'янення, циліндроспоріоз, бактеріоз хворітимуть озимі та ярі ріпаки.
Захист і оздоровлення плантацій озимого та ярого ріпаку від зазначених вище шкідників і хвороб здійснюють в обсязі 1,8 млн га, що запрогнозовано поточного року в усіх ріпакосійних областях.
Найшкодочиннішими в картопляних полях, що належать переважно приватному сектору господарювання, залишаються: із шкідників - колорадський жук, із хвороб - фітофтороз та альтернаріоз, а також хвороби бульб (парша, гнилі, ризоктоніоз, чорна ніжка тощо). Здебільшого збереження рослин і врожаю бульб картоплі уможливлюється за дво- триразового обприскування рослин культури інсектицидами та фунгіцидами, в тому числі дозволеними для роздрібної торгівлі, перелік яких міститься в збірнику "Прогноз - 2010". Поточного року ця робота передбачена на площі 2 млн гектарів.
В овочевих (капуста, цибуля, морква) і баштанних (огірки, кавуни, дині, гарбузи тощо) із комплексу шкідливих комах найнебезпечнішими будуть капустяні совка й міль, капустяний і ріпаковий білани, хрестоцвіті блішки та клопи, капустяна попелиця й муха, прихованохоботники, моркв'яна й цибулева мухи, баштанна попелиця тощо. Хворітимуть овочеві культури на бактеріоз, пероноспороз, фомоз, фузаріозне в'янення - капуста та огірки, а томати - на фітофтороз, альтернаріоз, стовбур, верхівкову гниль і чорну бактеріальну плямистість.
Захисні заходи на овочевих культурах буде здійснено в межах 350 тис. га, з яких 200 тис. га обробляють інсектицидами проти шкідників, а 150 тис. га - фунгіцидами проти хвороб.
У комплексі шкідливих комах плодового саду переважатимуть листогризучі (білан жилкуватий, шовкопряди, молі, листовійки, яблуневий, сірий бруньковий та інші довгоносики), сисні (медяниці, види кліщів, попелиць, щитівок), плодопошкоджувальні (яблуневі плодожерка, пильщик, вишнева муха), в старих садах пагони пошкоджуватиме червиця в'їдлива.
Із хвороб найпоширенішими за відповідних погодних умов, зокрема наявності опадів, будуть: парша яблуні та груші, борошниста роса, плодова гниль; за прохолодної дощової погоди під час цвітіння - моніліальний опік пагонів і суцвіть, кокомікоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика, інші патогени зерняткових і кісточкових порід садових культур.
Поточної вегетації заплановано захистити хімічними засобами захисту рослин, за рекомендаціями Інституту садівництва НААНУ, близько 0,5 млн га садів.
Виноградники потерпатимуть, насамперед, від гронової листовійки, кліщів, мілдью, оїдіуму, білої, сірої і чорної гнилей, інших грибних, бактеріальних і вірусних хвороб. Щорічний захист виноградників забезпечували обробки близько 300 тис. га плантацій культури. Намічені обсяги сягають 400 тис. гектарів.
Однак цьогорічна зима внесла свої корективи. Через низькі температури в господарствах АР Крим та окремих південних областей вимерзли деякі кісточкові породи дерев і виноградників. Зважаючи на ці обставини, обсяги захисних заходів може бути збільшено в межах, відповідно, до агрокліматичних умов вегетації та заселеності шкідниками й захворюваності садових і виноградних плантацій.
Мінімізація обробітку грунту за теперішнього господарювання на землі спричиняє зростання засміченості посівів. В Україні 90-98% площ польових культур сильно забур'янені (15 шт. на 1 м2 і більше), що призводить до зниження продуктивності культур на понад 20 відсотків.
Застосування гербіцидів науковці ННЦ "Інституту землеробства НААНУ" рекомендують за наявності 3-36 і більше рослин бур'янів на кв. м. Для бур'янів, що здатні утворювати значну надземну біомасу, пороговий показник менший. На 36 сторінках збірника "Прогноз - 2010" наведено рекомендовані гербіциди для конкретних культур, способи, строки обробок, норми витрати та фази розвитку культур чи бур'янів.
Останнім часом обсяги хімічного захисту посівів від бур'янів стрімко зростають. Так, якщо в 2000 р. гербіцидами обробляли 4,4 млн га, то в 2009 р. - 16 млн га, тобто майже вчетверо більше. Поточного року планують виконати хімічне прополювання посівів на 17 млн гектарів.
В окремому розділі збірника розміщено перелік і технологію використання регуляторів росту рослин вітчизняного виробництва, які застосовують для підвищення врожайності сільськогосподарських культур і дозволені для роздрібної торгівлі.
Окрім зазначеного вище, увагу спеціалістів державних інспекцій захисту рослин, що здійснюють фітосанітарний моніторинг посівів, і спеціалістів господарств привертатимуть комплекси ентомологічних і фітопатологічних об'єктів у посівах рису, зернобобових культур, люцерни, конюшини, хмелю, льону, інших культур. Для захисту цих культур, як і попередніх, у відповідних наукових установах розроблено системи, що передбачають захисні заходи на період від підготування грунту та насіння до збирання й зберігання врожаїв. Ці системи щодо кожної групи культур надано в збірнику "Прогноз - 2010".
У цілому, Головдержзахист разом із державними інспекціями захисту рослин АР Крим і областей, відповідно до Галузевої програми "Захист рослин 2008-2015" та фітосанітарного стану посівів нинішньої вегетації, розробили обсяги передбачуваних у 2010 р. захисних робіт на площі 37,8 млн га проти торішніх 35,6 млн га. Про це йдеться в окремому розділі збірника, де на конкретних культурах, у розрізі шкідливих об'єктів проілюстровано хід реалізації прогнозованих захисних робіт у минулому та передбачуваних  нині.
Для реалізації зазначеного на ринку пестицидів країни в достатній кількості та асортименті є хімічні засоби захисту рослин багатьох різноманітних, здебільшого іноземних, фірм. Придбати доволі дорогі пестициди можуть платоспроможні сільгосппідприємці, які зацікавлені в прибутковості заходів своєї діяльності. Цієї мети вдається досягнути в разі правильного господарського підходу до безпечного та ефективного залучення хімічних засобів захисту рослин у сільськогосподарське виробництво.
Перед використанням пестицидів слід проводити обов'язкові обстеження посівів за консультаційної допомоги спеціалістів. І лише в разі виявлення надпорогових (втрати понад 5% врожаю) показників заселеності шкідливими комахами та захворюваності посівів ухвалювати рішення про хімічний захист сільгоспрослин із використанням відповідних пестицидів, "Перелік..." яких щороку розробляє Міністерство охорони навколишнього природного середовища України за погодженням із Мінагрополітики України та Мінохорони здоров'я України. "Переліком...", як і "Прогнозом - 2010", керуються спеціалісти державної служби захисту рослин та господарств під час здійснення захисних робіт на сільськогосподарських угіддях.
Зважаючи на значний запас зимуючих стадій і задовільний фізіологічний стан більшості шкідників, а також на наявність патогенів торік восени, навіть у разі загибелі деякої частини їх через зимові негаразди (щороку 5-30, максимально - 90% мишоподібні гризуни), перезимувалі особини, за сприятливих агрокліматичних умов, здатні відновити популяцію загрозливої кількості, а збудники хвороб створити епіфітотійну ситуацію в посівах. Тому інспектування та моніторинг фітосанітарного стану мають бути обов'язковими й систематичними. Від вчасності й сумлінності проведення зазначених робіт значною мірою залежатиме доцільність дальших дій аграріїв щодо збереження посівів і насаджень у період вегетації культур. У цих питаннях добрими наставниками та помічниками будуть спеціалісти державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей і районів, до яких, за потреби, й радимо звертатися. 

С. Довгань,
канд. с.- г. наук,
начальник Головдержзахисту
О. Сядриста,
консультант Головдержзахисту