Про ВАЛ, обВАЛ і заВАЛ
Девальвація гривні негативно вплине на врожай основних сільгоспкультур
Навіть у далеких від сільського господарства столичних керівних кабінетах розуміння важливості аграрного сектору для економіки України зростає. Адже на тлі скорочення експорту промислових товарів продукція АПК є одним з основних джерел припливу валюти. І від того, скільки, приміром, зерна ми виростимо, скільки зможемо експортувати, багато в чому залежить економічна стабільність держави.
Девальвація гривні негативно вплине на врожай основних сільгоспкультур
Навіть у далеких від сільського господарства столичних керівних кабінетах розуміння важливості аграрного сектору для економіки України зростає. Адже на тлі скорочення експорту промислових товарів продукція АПК є одним з основних джерел припливу валюти. І від того, скільки, приміром, зерна ми виростимо, скільки зможемо експортувати, багато в чому залежить економічна стабільність держави.
Г. Квітка
Спеціально для журналу «Пропозиція»
Експортери оголосили бойкот
Посівна наближається до завершення, а обстеження полів показують, що 90% посівів озимих культур
(це 7,1 млн га) — у доброму та задовільному стані. Але безгрошів’я — поганий стимул для аграріїв робити ставки на зернові. Сільгосппідприємства віддають перевагу більш ліквідним культурам. Особливо швидко — по 140–150 тис. га за добу — засівали лани соняшником та соєю. Не виключено, що цьогоріч перший займатиме понад
5 млн га, друга — понад 2 млн.
Тим часом прогноз високого світового врожаю зерна в новому сезоні плюс поліпшення стану посівів озимої пшениці в Україні позначаються на внутрішньому ринку, повідомляє Держзовнішінформ. На тлі оптимістичних сподівань більшість експортерів перестали активно купувати у господарств збіжжя — зайняли вичікувальну позицію з надією на здешевлення хлібних культур. Додатковий тиск на ринок чинять новини з Росії, де з 15 травня скасовано експортне мито на пшеницю. Згідно зі статистикою, експортний виторг України торік майже постійно падав, а в січні — квітні нинішнього — знизився на 34,4% порівняно з аналогічним періодом
2014-го. Однією з причин реалізаційних провалів став обвал світових цін на метали й зерно, які є основними експортними позиціями країни.
Без гривні зерно не росте
Передбачення щодо хлібних культур в Україні також оптимізму не додають. Мінсільгосп США опублікував прогнози врожаю зерна наступного сезону. Очікується, що сумарний вал пшениці, ячменю і кукурудзи у світі знизиться на 0,85% — до 1,848 млрд т. Водночас у 2015/16 маркетинговому році буде досягнуто третього за величиною рекордного показника і врожаю, і перехідних залишків зерна. Для ринку цей факт означає черговий сезон низьких світових цін.
Така тенденція, вважає Єлизавета Малишко, провідний експерт
УкрАгроКонсалт, стане однією з основних причин скорочення експорту українського зерна на тлі падіння обсягів його вирощування. Попри ідеальні погодні умови зими й весни, Україну очікує зменшення зернового валу внаслідок зміни структури площ. Скорочуються поля під високоврожайною кукурудзою на користь більш рентабельних пшениці та олійних.
В умовах фінансової кризи стратегія виробників робити ставку на високомаржинальні культури цілком зрозуміла. Але розширення площ під ліквідними олійними в попередні роки відбувалося переважно шляхом повернення в обіг раніше занедбаних земель, а також витіснення цукрових буряків, трав і скорочення площ
під паром.
Нині нових земель, придатних для рільництва, залишилося небагато. Та й уведення їх в обіг потребує чималих вкладень, а з грішми наразі не дуже добре. Посіви цукрових буряків, площі під паром і багаторічними травами зведено до мінімуму. Тобто поля під олійними зростатимуть, «відвойовуючи» ниви у хлібних культур. Сигналом до подальшого скорочення зернового клину буде і ймовірна девальвація гривні.
Втім, зазначає Єлизавета Малишко, за останні два десятиліття Україна загалом і сільське господарство зокрема кілька разів опинялися в умовах жорсткої кризи. Однак навіть на початку 1990-х це не супроводжувалося різким падінням площ під зерновими, які десятиліттями утримуються в межах
14,8–16,3 млн грн.
У Мінагрополітики
«стрибнули» у гречку
Водночас «непокоїть ситуація із прогнозом посівів гречки. Її площі скоротилися до мінімуму і становлять
118 тис. га. Виходячи із середньої врожайності гречки — 10 ц/га, необхідно було засіяти 180 тис. га», — повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко. Про це очільник аграрного міністерства говорив, зокрема, на селекторній нараді за участю керівників департаментів обласних адміністрацій та експертів: «Ще у 2013 р. культурі було відведено
168 тис. га. Найбільше скорочення допустили Хмельницька, Кіровоградська, Вінницька, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Чернігівська та інші області. Мова йде про дуже важливу для продовольчої безпеки культуру. Скорочення не можна назвати критичним, але доцільно переглянути ці показники та збільшити площу посівів на 50 тис. га. Головам адміністрацій доручено відпрацювати це питання спільно з аграріями».
Допомогти керівникам областей переконувати сільгоспвиробників у нагальній потребі сіяти не завжди рентабельну культуру взялося ПАТ «Аграрний фонд», оголосивши про «закупівлю гречки за форвардною програмою
2015 р. для забезпечення продовольчої безпеки країни». Причому ціна за тонну зерна гречки декларується на рівні
6100 грн (хоча ще у перший тиждень травня вона була всього-на-всього
3100 грн/т) Попередня оплата за форвардним контрактом — 65%. Решту суми обіцяють виплатити після надходження зерна з урахуванням ринкової ціни на момент поставки.
Після закликів міністра і завірянь Агрофонду площі під цією, тепер стратегічною, культурою справді почали зростати. Мінагрополітики ще 12 травня повідомляло, що «гречка посіяна на площі 43 тис. га, або 37% до прогнозу». А 19 травня вона вже зростала до «площі 88 тис. га». Навіть на охопленій протистоянням Луганщині вирішили подвоїти посіви гречки — до тисячі гектарів. Хоча в цьому регіоні вона культивується мало — збирають ледь не по 7 ц/га, тоді як на Полтавщині врожай її зерна може становити й 25, й 30 ц/га. В Луганській області таке збільшення мотивують складною ситуацією в країні. Мовляв, треба створити достатній запас продовольства.
У загальнодержавному масштабі, виходить, сільгоспвиробники за тиждень подвоїли площі під стратегічною круп’яною культурою. Досить було міністру лише висловитися у Фейсбуці — і насіння знайшлося, і техніка, і вільні поля. Тож можна очікувати на великий урожай? Навряд чи. Швидше, значними будуть «списані» площі під цією культурою.
Тут аби не склалося так, як із буряками у роки, коли влада наполягала на розширені ланів під цукристими. Вже до червня відведені за вказівкою «згори» гектари «списували», бо нібито буряки на них не сходили або, ще гірше, їх масово знищував довгоносик чи траплялося ще якесь лихо. І, справді, було б дивно, якби сходили, тому що закладали «солодкі» плантації, вочевидь, хіба що на папері. Натомість пересівали «загиблі» площі тим самим рентабельним соняшником...