Спецможливості
Новини

Про ВАЛ, об­ВАЛ і за­ВАЛ

04.06.2015
659
Про ВАЛ, об­ВАЛ і за­ВАЛ фото, ілюстрація

Де­валь­вація гривні не­га­тив­но впли­не на вро­жай ос­нов­них сільгоспкуль­тур

Навіть у далеких від сільського господарства столичних керівних кабінетах розуміння важливості аграрного сектору для економіки України зростає. Адже на тлі скорочення експорту промислових товарів продукція АПК є одним з основних джерел припливу валюти. І від того, скільки, приміром, зерна ми виростимо, скільки зможемо експортувати, багато в чому залежить економічна стабільність держави.

Де­валь­вація гривні не­га­тив­но впли­не на вро­жай ос­нов­них сільгоспкуль­тур

Навіть у далеких від сільського господарства столичних керівних кабінетах розуміння важливості аграрного сектору для економіки України зростає. Адже на тлі скорочення експорту промислових товарів продукція АПК є одним з основних джерел припливу валюти. І від того, скільки, приміром, зерна ми виростимо, скільки зможемо експортувати, багато в чому залежить економічна стабільність держави.

Г. Квітка
Спеціально для журналу «Пропозиція»

Ек­с­пор­те­ри ого­ло­си­ли бой­кот
Посівна на­бли­жається до за­вер­шен­ня, а об­сте­жен­ня полів по­ка­зу­ють, що 90% посівів ози­мих куль­тур
(це 7,1 млн га) — у до­б­ро­му та за­до­віль­но­му стані. Але без­грошів’я — по­га­ний сти­мул для аг­раріїв ро­би­ти став­ки на зер­нові. Сільгосп­підпри­ємства відда­ють пе­ре­ва­гу більш ліквідним куль­ту­рам. Особ­ли­во швид­ко — по 140–150 тис. га за до­бу — засіва­ли ла­ни со­няш­ни­ком та соєю. Не ви­клю­че­но, що цьо­горіч пер­ший зай­ма­ти­ме по­над
5 млн га, дру­га — по­над 2 млн.
Тим ча­сом про­гноз ви­со­ко­го світо­во­го вро­жаю зер­на в но­во­му се­зоні плюс поліпшен­ня ста­ну посівів ози­мої пше­ниці в Ук­раїні по­зна­ча­ють­ся на внутрішньо­му рин­ку, повідо­мляє Держ­зовнішінформ. На тлі оп­тимістич­них сподівань більшість ек­с­пор­терів пе­ре­ста­ли ак­тив­но ку­пу­ва­ти у гос­по­дарств збіжжя — зай­ня­ли вичіку­валь­ну по­зицію з надією на зде­шев­лен­ня хлібних куль­тур. До­дат­ко­вий тиск на ри­нок чи­нять но­ви­ни з Росії, де з 15 трав­ня ска­со­ва­но ек­с­порт­не ми­то на пше­ни­цю. Згідно зі ста­ти­с­ти­кою, ек­с­порт­ний ви­торг Ук­раїни торік май­же постійно па­дав, а в січні — квітні нинішньо­го — зни­зив­ся на 34,4% порівня­но з ана­логічним періодом
2014-го. Однією з при­чин ре­алізаційних про­валів став об­вал світо­вих цін на ме­та­ли й зер­но, які є ос­нов­ни­ми ек­с­порт­ни­ми по­зиціями країни.

Без гривні зер­но не рос­те
Пе­ред­ба­чен­ня що­до хлібних куль­тур в Ук­раїні та­кож оп­тимізму не до­да­ють. Мінсільгосп США опубліку­вав про­гно­зи вро­жаю зер­на на­ступ­но­го се­зо­ну. Очікується, що су­мар­ний вал пше­ниці, яч­ме­ню і ку­ку­руд­зи у світі зни­зить­ся на 0,85% — до 1,848 млрд т. Вод­но­час у 2015/16 мар­ке­тин­го­во­му році бу­де до­сяг­ну­то тре­ть­о­го за ве­ли­чи­ною ре­корд­но­го по­каз­ни­ка і вро­жаю, і пе­рехідних за­лишків зер­на. Для рин­ку цей факт оз­на­чає чер­го­вий се­зон низь­ких світо­вих цін.
Та­ка тен­денція, вва­жає Єли­за­ве­та Ма­лиш­ко, провідний ек­с­перт
Ук­рА­гро­Кон­салт, ста­не однією з ос­нов­­­­них при­чин ско­ро­чен­ня ек­с­пор­ту ук­раїнсько­го зер­на на тлі падіння об­сягів йо­го ви­ро­щу­ван­ня. Поп­ри іде­альні по­годні умо­ви зи­ми й вес­ни, Ук­раїну очікує змен­шен­ня зер­но­во­го ва­лу внаслідок зміни струк­ту­ри площ. Ско­ро­чу­ють­ся по­ля під ви­со­ко­­­вро­жай­ною ку­ку­руд­зою на ко­ристь більш рен­та­бель­них пше­ниці та олійних.
В умо­вах фінан­со­вої кри­зи стра­тегія ви­роб­ників ро­би­ти став­ку на ви­со­ко­мар­жи­нальні куль­ту­ри цілком зро­зуміла. Але роз­ши­рен­ня площ під ліквідни­ми олійни­ми в по­пе­редні ро­ки відбу­ва­ло­ся пе­ре­важ­но шля­хом по­вер­нен­ня в обіг раніше за­нед­ба­них зе­мель, а та­кож витіснен­ня цу­к­ро­вих бу­ряків, трав і ско­ро­чен­ня площ
під па­ром.
Нині но­вих зе­мель, при­дат­них для рільництва, за­ли­ши­ло­ся не­ба­га­то. Та й уве­ден­ня їх в обіг по­тре­бує чи­ма­лих вкла­день, а з грішми на­разі не ду­же до­б­ре. Посіви цу­к­ро­вих бу­ряків, площі під па­ром і ба­га­торічни­ми тра­ва­ми зве­де­но до мініму­му. Тоб­то по­ля під олійни­ми зро­ста­ти­муть, «відвой­о­ву­ю­чи» ни­ви у хлібних куль­тур. Сиг­на­лом до по­даль­шо­го ско­ро­чен­ня зер­но­во­го кли­ну бу­де і ймовірна де­валь­вація гривні.
Втім, за­зна­чає Єли­за­ве­та Ма­лиш­ко, за ос­танні два де­ся­тиліття Ук­раїна за­га­лом і сільське гос­по­дар­ст­во зо­к­ре­ма кілька разів опи­ня­ли­ся в умо­вах жор­ст­кої кри­зи. Од­нак навіть на по­чат­ку 1990-х це не су­про­во­д­жу­ва­ло­ся різким падінням площ під зер­но­ви­ми, які де­ся­тиліття­ми ут­ри­му­ють­ся в ме­жах
14,8–16,3 млн грн.

У Міна­гро­політи­ки
«стриб­ну­ли» у греч­ку
Вод­но­час «не­по­коїть си­ту­ація із про­гно­зом посівів греч­ки. Її площі ско­ро­ти­ли­ся до мініму­му і ста­нов­лять
118 тис. га. Ви­хо­дя­чи із се­ред­ньої вро­жай­ності греч­ки — 10 ц/га, не­обхідно бу­ло засія­ти 180 тис. га», — повідо­мив на своїй сто­рінці у Фейс­буці міністр аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Олексій Пав­лен­ко. Про це очільник аг­рар­но­го міністер­ст­ва го­во­рив, зо­к­ре­ма, на се­лек­торній на­раді за уча­с­тю керівників де­пар­та­ментів об­лас­них адміністрацій та ек­с­пертів: «Ще у 2013 р. куль­турі бу­ло відве­де­но
168 тис. га. Найбільше ско­ро­чен­ня до­пу­с­ти­ли Хмель­ниць­ка, Кіро­во­градсь­ка, Вінниць­ка, Київська, Пол­тавсь­ка, Сумсь­ка, Тер­нопільська, Хар­ків­­ська, Чернігівська та інші об­ласті. Мо­ва йде про ду­же важ­ли­ву для про­до­воль­чої без­пе­ки куль­ту­ру. Ско­ро­чен­ня не мож­на на­зва­ти кри­тич­ним, але до­ціль­но пе­ре­гля­ну­ти ці по­каз­ни­ки та збіль­ши­ти пло­щу посівів на 50 тис. га. Го­ло­вам адміністрацій до­ру­че­но відпра­цю­ва­ти це пи­тан­ня спільно з аг­рарія­ми».
До­по­мог­ти керівни­кам об­ла­с­тей пе­ре­ко­ну­ва­ти сільгоспви­роб­ників у на­гальній по­требі сіяти не завжди рен­та­бель­ну куль­ту­ру взя­ло­ся ПАТ «Аг­рар­ний фонд», ого­ло­сив­ши про «за­купівлю греч­ки за фор­вард­ною про­гра­мою
2015 р. для за­без­пе­чен­ня про­до­воль­чої без­пе­ки країни». При­чо­му ціна за тон­ну зер­на греч­ки дек­ла­рується на рівні
6100 грн (хо­ча ще у пер­ший тиж­день трав­ня во­на бу­ла всьо­го-на-всьо­го
3100 грн/т) По­пе­ред­ня оп­ла­та за фор­вард­ним кон­трак­том — 65%. Ре­ш­ту су­ми обіця­ють ви­пла­ти­ти після над­хо­­джен­ня зер­на з ура­ху­ван­ням рин­ко­вої ціни на мо­мент по­став­ки.
Після за­кликів міністра і завірянь Аг­ро­фон­ду площі під цією, те­пер стра­тегічною, куль­ту­рою справді по­ча­ли зро­ста­ти. Міна­гро­політи­ки ще 12 трав­ня повідо­мля­ло, що «греч­ка посіяна на площі 43 тис. га, або 37% до про­гно­зу». А 19 трав­ня во­на вже зро­с­та­ла до «пло­щі 88 тис. га». Навіть на охоп­леній про­ти­сто­ян­ням Лу­ган­щині виріши­ли по­­двоїти посіви греч­ки — до ти­сячі гек­та­рів. Хо­ча в цьо­му регіоні во­на куль­ти­вується ма­ло — зби­ра­ють ледь не по 7 ц/га, тоді як на Пол­тав­щині вро­жай її зер­на мо­же ста­но­ви­ти й 25, й 30 ц/га. В Лу­ганській об­ласті та­ке збільшен­ня мо­ти­ву­ють склад­ною си­ту­ацією в країні. Мов­ляв, тре­ба ство­ри­ти до­статній за­пас про­до­воль­ст­ва. 
У за­галь­но­дер­жав­но­му мас­штабі, ви­хо­дить, сільгоспви­роб­ни­ки за тиж­день под­воїли площі під стра­тегічною круп’яною куль­ту­рою. До­сить бу­ло мі­ністру ли­ше вис­ло­ви­ти­ся у Фейс­буці — і насіння знай­ш­ло­ся, і техніка, і вільні по­ля. Тож мож­на очіку­ва­ти на ве­ли­кий уро­жай? На­вряд чи. Швид­ше, знач­ни­ми бу­дуть «спи­сані» площі під цією куль­ту­рою. 
Тут аби не скла­ло­ся так, як із бу­ря­ка­ми у ро­ки, ко­ли вла­да на­по­ля­га­ла на роз­ши­рені ланів під цу­к­ри­с­ти­ми. Вже до черв­ня відве­дені за вказівкою «зго­ри» гек­та­ри «спи­су­ва­ли», бо ніби­то бу­ря­ки на них не схо­ди­ли або, ще гірше, їх ма­со­во зни­щу­вав дов­го­но­сик чи трап­ля­ло­ся ще якесь ли­хо. І, справді, бу­ло б див­но, як­би схо­ди­ли, то­му що за­кла­да­ли «со­лодкі» план­тації, во­че­видь, хіба що на па­пері. На­томість пе­ресіва­ли «за­гиблі» площі тим са­мим рен­та­бель­ним со­няш­ни­ком...

Інтерв'ю
Враховуючи насиченість ринку сучасною багатофункціональною технікою, завоювати позиції лідера продажів доволі не просто. Пропонований продукт чи послуга повинні мати власні унікальні технічні рішення, що робить їх особливим та затребуваним... Подробнее
Новообрана Верховна Рада за швидкістю прийняття законів змагається з Верховною Радою УРСР комуністичних часів, коли будь-яке питання голосувалося за хвилину: «Хто за? Хто проти? Хто утримався? — Одноголосно». Блискавично розробили і внесли... Подробнее

1
0