Аналіз ґрунтів як запорука врожайності: досвід фермера Олександра Висоцького з Миколаївщини
У сучасних реаліях українські аграрії стикаються з численними викликами, що впливають на продуктивність їхніх господарств. Важливим питанням є якість ґрунтів, на яких вже протягом трьох років повномасштабної війни ведуться військові дії.
Наразі нема однозначної відповіді, чи придатні для подальшого ведення господарської діяльності поля, що зазнали впливу бомбових, ракетних або артилерійських ударів, хоча науковці намагаються знайти відповідь на це питання. Так, зокрема, минулого року міжнародна науково-технологічна компанія
Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства започаткувала ініціативу Soil Tests із перевірки стану ґрунтів у постраждалих регіонах, яка діятиме і в польовому сезоні 2025 року.
Одним з фермерів, який скористався можливістю перевірити якість своєї землі в сертифікованій лабораторії Corteva в італійському Гадеско, був Олександр Висоцький, власник фермерського господарства «Велике Джерело», який займається вирощуванням зернових та олійних культур у Миколаївській області.
«У нас із родиною декілька невеличких фермерських господарств, об’єднаних в кооператив. Ми намагаємося ефективно господарювати, звертаємо увагу на нові технології і можливості, адже впевнені, що сучасні методи агрономії здатні вирішити навіть ті проблеми, які вважалися критичними. В 2022 році буквально в 20 кілометрах від нас точилися бої і, відповідно, «прилітало» і до нас.
Коли ми побачили оголошення, що Corteva пропонує перевірити землю, вирішили скористатися – ніхто ж не знає, як саме військові дії впливають на ґрунт. Плюс приваблювала можливість дізнатися більше про наші поля, про склад землі, отримати поради від фахівців Corteva», – говорить Олександр. Він та його дружина Наталя відправили на аналіз декілька зразків.
Як проходить перевірка ґрунтів?
Програма Soil Tests передбачає відбір зразків ґрунту та їх детальний аналіз, який охоплює широкий спектр показників:
- Вміст важких металів (миш’як, свинець, ртуть, нікель, марганець, залізо);
- Вміст макро- та мікроелементів (азот, фосфор, калій, магній тощо);
- Вміст органічних речовин та кислотність ґрунту;
- Структура та фізичні характеристики ґрунту.
Результати аналізу Олександр Висоцький отримав через місяць після відправлення зразків і був приємно здивований тим, що військові дії не спричинили негативного впливу на його поля. Для компенсації впливу «прильотів» достатньо було скористатися перевіреними методами покращення якості ґрунту, зокрема глибокою оранкою та внесенням органічних добрив, як порадили фахівці Corteva.
Точне землеробство та аналіз ґрунтів
Цінною інформацією для фермера виявився детальний аналіз вмісту макро- та мікроелементів у землі. «Ми з’ясували, що треба дещо змінити підхід. Раніше я використовував стандартні мінеральні добрива, виходячи з загальних рекомендацій, але виявилося, наприклад, що на полях немає дефіциту фосфору, що дозволяє зменшити внесення фосфорних добрив і спрямувати кошти на інші необхідні заходи для покращення стану ґрунтів», – говорить Олександр.
Отриманий детальний аналіз ґрунтів спонукав Олександра розпочати впровадження елементів точного землеробства. Адже знання про склад ґрунту дає змогу зонувати поля та диференційовано вносити добрива, зменшуючи витрати, та підвищити ефективність кожного гектара. «Результати дослідження допомогли мені скоротити витрати на неефективні добрива і точніше управляти своїм господарством. В нинішні складні часи ефективність – найперше, чого прагнуть фермери. І я вдячний Corteva, що отримав таку можливість», – зазначає фермер.
Минулого року Corteva Agriscience провела аналіз понад 400 зразків ґрунту. Дослідження показали, що у багатьох випадках спостерігається підвищений вміст нікелю, а подекуди свинцю та миш’яку, що потенційно впливає на якість продукції та її експортний потенціал.
Завдяки безкоштовним тестам аграрії зможуть своєчасно вжити заходів щодо відновлення земель та підтримки їхньої родючості. Досвід Олександра Висоцького яскраво демонструє важливість аналізу ґрунтів у сучасному сільському господарстві. Адже в умовах, коли кожен гектар має стратегічне значення, правильне управління земельними ресурсами стає запорукою стабільного врожаю та економічної стійкості агропідприємств.
Думка науковця
Українські ґрунти та війна
Ґрунти України — одна з найбільш постраждалих від війни екосистем. Близько чверті всіх аграрних площ України нині недоступні для використання. Це й окуповані ворогом землі і сільськогосподарські угіддя, що не обробляються через бойові дії.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, наразі шкода довкіллю від війни складає понад 2,6 трлн гривень. Серед них 1 трлн грн — забруднення ґрунтів. Оцінити усі масштаби зможемо лише після деокупації, але певні особливості ми бачимо уже сьогодні.
Застосування фосфорних бомб, мінування, величезна кількість снарядів, що не розірвалися; відпрацьовані боєприпаси, розбита військова техніка, розлите пальне — все це забруднює та нищить екосистему.
Ми маємо справу одразу з декількома типами деградації ґрунтів — втрата землею своїх властивостей через вплив війни. Вона може бути механічною, коли утворюються вирви, потрапляють снаряди та уламки. Фізичною — якщо під впливом важкої техніки ущільнюється верхній шар ґрунту. Також буває хімічний вплив: йдеться про втрату органічного вуглецю, поживних елементів, накопичення важких металів та нафтопродуктів.
Серед наукової спільноти дослідженням впливу війни на ґрунти України системно займаються декілька команд. Наші колеги з Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського, працюючи на Харківщині, виділили аж 17 видів мілітарної деградації ґрунтів. Окуповані території команда обстежувала за допомогою супутникової зйомки: виявляла вирви від авіа- та артударів, випалені площі, місця руху техніки та її уламки.
Комплексне дослідження проводили екологи, геологи та ґрунтознавці від центру «Екодія». Також чимало пошукової роботи виконують науковці Інституту охорони ґрунтів. А дослідники нашого інституту працювали у місцях вибухів боєприпасів та горіння військової техніки на Херсонщині, Харківщині та Хмельниччині.
Проте цілісну картину зміни ґрунтового покриву України навряд чи хтось має. Кожен дає оцінку зі свого досвіду. Та й ситуація весь час змінюється. З одного боку ландшафти продовжують руйнуватися, а з іншого — на звільнених і розмінованих територіях аграрії відновлюють господарювання, не обстеживши територію належним чином.
Щоб дослідити стан ґрунту, ми вимірюємо кислотність, рівень гумусу (верхнього шару, що містить необхідні для рослин поживні речовини), оцінюємо забруднення деякими важкими металами. Детально аналізуємо вміст мікроорганізмів — патогенних і не тільки. І ці показники вже свідчать, що ґрунт змінився. Інколи трапляються дійсно забруднені ділянки, де гранично допустимі концентрації важких металів перевищені у десятки разів. Використовувати їх без очищення не можна, це загрожує не лише втратою врожаю, а й шкодою для здоров’я людей.
Іноді показники стану ґрунту, які ми визначаємо, не мають катастрофічних змін. І саме це турбує. Адже завжди є ризик, що поза нашою увагою лишаються органічні й хімічні сполуки, які ми не досліджуємо, бо просто не чекаємо, що вони там будуть.
Окрім фізичних пошкоджень і важких металів, небезпеку несе також забруднення ґрунтів вторинними вибуховими речовинами. Найбільш розповсюджені з них — тротил, гексоген, октоген. Потрапляючи у землю, вони можуть трансформуватися в канцерогени. А це означає можливість спалаху онкологічних захворювань на цих територіях за кілька років.
Світлана Корсун, докторка сільськогосподарських наук, виконавча директорка
Інституту прикладної біотехнології групи компаній BTU