Сьогодні в світі активно зростає попит на виробництво рослинних замінників тваринних білків. І тут варто згадати не тільки сою, сочевицю та горох. Австралія б’є рекорди по виробництву нуту, країна зібрала рекордні 2,267 млн т нуту в 2024/25 МР, згідно з даними, опублікованими в квартальному звіті ABARES Australian Crop Report. У деяких регіонах країни виробництво нуту зросло на 239 %.
Крім того, дослідження австралійського Університету Аделаїди виявили, що нут і сочевиця, мають більшу харчову цінність для раціону людини, ніж продукти, виготовлені з вівса та пшениці, зокрема щодо високого вмісту цинку та заліза в зерні цих культур.
Здавалося б, що може стримувати українських аграріїв від вирощування такої продуктивної і відносно невибагливої культури, як нут? Адже, крім досить високої ціни на ринку та зростаючого попиту на рослинний білок, ця культура має ще одну вагому перевагу – вона позитивно впливає на родючість ґрунтів. Нут збагачує ґрунт азотом і переводить фосфор у форму, легкодоступну для інших рослин.
Нут в Україні: органічне землеробство та гречка як кращий попередник
В Україні експертом по нуту вважається Олексій Дон з Вінниччини, фермерське господарство якого розташоване в екологічно чистій місцевості, далеко від промислових об’єктів. В господарстві вирощують озиму пшеницю, ярий ячмінь, кукурудзу, гречку, а також бобові культури — нут, маш і сочевицю. Господарство стало одним із перших в Україні, хто взяв курс на органічне землеробство, зокрема у вирощуванні нуту, машу та сочевиці. Зібране зерно зберігають у спеціалізованому складі, а продукція реалізується як на місцевому рівні, так і по всій країні. Основні принципи фермера Олексія Дона – дбайливе ставлення до землі, розуміння важливості корисних мікроорганізмів у ґрунті, збереження природної рівноваги та виробництво безпечної, якісної продукції.
Олексій Дон фермерує вже понад 20 років, вирощує нут на полях господарства в Теплицькому районі. Починав фермер з 3,5 га, з часом додавалися паї місцевих жителів, які здавали їх в оренду. Нині власник господарства засіває понад 100 га земель.
Нут фермер почав вирощувати з 2011 року на 10 га землі. Насіння обирає української та зарубіжної селекції.
Хоча культура демонструє високу посухостійкість, проте для якісного розвитку потребує певну кількість вологи, тому насіння під час сівби висівають на глибину до 12 см. Проте варто зазначити, що тривала дощова погода негативно впливає на нут, адже надмірна вологість спричиняє загнивання насіння.
На думку аграрія, на ранніх етапах нут добре витримує боронування. Найбільшу загрозу культурі становить така хвороба як аскохітоз, який здатен сильно уражувати рослини. Не гребують нутом і шкідники, особливо совка.
Нут має слабку конкуренцію з бур’янами, які негативно впливають на подальший врожай. Тому для контролю фермер адаптував строки посіву та застосовував механічні методи догляду. Фермерський досвід показав, що найкращим попередником для нуту виявилася гречка — вона сприяла підвищенню врожайності та зменшувала тиск бур’янів.
Нут в Канаді: не хворіє на кореневі гнилі та перспективний у вирощуванні
Власник ферми багато уваги приділяє плануванню сівозмін та культур, які будуть посіяні в наступні роки на полях. Таке чергування культур дозволяє комбінувати посіви, висіваючи рослини які здатні фіксувати азот, і які не здатні, а також контролювати широкий спектр бур’янів та розривати цикли захворювань культур. Крім того, правильна сівозміна сприяє збільшенню кількості рослинних решток на полях після збору врожаю, таким чином даючи можливість контролювати ерозію ґрунту та запобігати появі цього явища у майбутньому. Деякі рослини залишають більше пожнивних решток порівняно з іншими, залежно від культури.
Нут є однією з найбільш стійких культур у сівозміні в господарстві, – розповідає фермер. Як і інші зернобобові, що вирощуються на фермерських полях, нут ефективно фіксує азот, що дозволяє зменшити потребу у внесенні добрив у рік посіву. Нут – посухостійка культура та здатен ефективно використовувати вологу, витрачаючи її мінімально для свого розвитку. Попри те, що кілька останніх років були досить посушливими, урожай нуту залишався високим, і навіть у найбільш посушливий рік він став однією з найурожайніших культур на фермі.
Фермер починає сіяти нут на початку травня, коли в господарстві стартує початок посівного сезону. Хоча нут проростає за температури 2…5 °С, а сходи можуть витримати навіть короткочасні заморозки, фермер чекає, поки температура ґрунту досягне хоча б 10°С, оскільки, на його думку, це важливий показник для успішного посіву. Водночас важливо не затягувати з посівом, оскільки нут — культура з тривалим вегетаційним періодом, а в умовах вологого року це може призвести до проблем із дозріванням.
Найбільшого клопоту в посівах бобових культур фермеру завдає Aphanomyces, або коренева гниль, яка сильно пошкоджує рослини. Коренева гниль є серйозною загрозою для вирощування гороху та сочевиці в Західній Канаді. Хворобу було виявлено в Альберті та Саскачевані на початку 2010-х років. Відтоді це призвело до значного скорочення площ під горохом та сочевицею, змусивши фермерів адаптовувати свої стратегії виробництва до нових реалій. Коренева гниль Aphanomyces спричиняє серйозне пошкодження коренів, спричиняючи в’янення та передчасну загибель заражених рослин. За сильного зараження у вологі роки це може призвести до втрати врожаю понад 70% у гороху та понад 60% у сочевиці. Тому Шон знайшов рішення: нут має стійкість до цієї хвороби, завдяки чому фермер використовує культуру для створення проміжків між висіванням чутливих до хвороби культур сої та гороху.
Для посіву нуту в господарстві використовують пневматичну сівалку Morris Contour 2 з одним лотком. Оскільки нут має досить великі насінини, сівалка працює на швидкості близько 6 км/год, щоб мінімізувати пошкодження насіння та забезпечити якісну роботу техніки. Після посіву поле коткують до появи сходів. Нещодавно фермер придбав нову сівалку і планує наступного року провести експеримент, висіваючи нут на різних відстанях між рядами — 38 см і 56 см, сподіваючись, що більша відстань допоможе знизити ризик хвороб у разі вологого сезону.
На фермі дотримуються мінімального обробітку ґрунту. За словами фермера, це дозволило їм суттєво збільшити вміст органічної речовини в ґрунті за останні 20 років, а також захищати ґрунт від ерозії та вітру. Також в господарстві практикують зрошення посівів, проте нут цього не потребує.
На думку фермера, нут — це та культура, яку дуже легко збирати, проте починають збір культури однією з останніх через тривалий вегетаційний період. Зашкодити збиранню може погода – пізні дощі можуть ускладнити висихання культури. Однак якщо погода сприяє, збір нуту стає значно простішим за допомогою правильного обладнання. Важливо правильно налаштовувати техніку, оскільки насіння нуту велике і ніжне, і легко розколюється.
Основні правила у вирощуванні нуту
Нут — одна з основних бобових культур світу, здатна перетворювати атмосферний азот в неорганічні форми, легкі для засвоювання іншими сільськогосподарськими культурами, а також посухостійка рослина придатна для вирощування в посушливих регіонах. Однак нут вразливий до абіотичних стресів, має слабку конкуренцію з бур’янами, чутливий до пестицидів і схильний до аскохітозу, що за несприятливих умов може знизити врожайність на понад 90%. Крім того, заражені рештки рослин можуть спричинити хвороби у наступних посівах.
Попри певну вибагливість у вирощуванні, ця культура продовжує привертати увагу фермерів у всьому світі завдяки корисним властивостям і стабільно високим ринковим цінам на сировину.
- Якісне насіння та сильні сорти. Насіння повинно бути обов’язково перевірене на схожість та наявність хвороб, таких як аскохітоз — грибкове захворювання, яке може вражати різні рослини, зокрема бобові культури. Для досягнення високих і стабільних урожаїв нуту важливо використовувати нові, високопродуктивні сорти, які добре адаптовані до умов вирощування, а також дотримуватись відповідних агротехнічних вимог.
- Надійний покупець. Перед посівом нуту, важливо знайти надійного покупця, дізнатися, які саме культури він планує закуповувати, ознайомитися з варіантами та зробити правильний вибір. Вирощувати культуру, яку важко продати, — це сумнівний ризик.
- Умови вирощування. Перш ніж сіяти нут, потрібно враховувати, яка культура була попередником на полі. Кращими попередниками для нуту є зернові колосові культури, такі як озима пшениця, озимий та ярий ячмінь, а також кукурудза на силос. Натомість невдалими попередниками будуть бобові культури, зокрема соя та горох, оскільки вони мають спільні хвороби, а також багаторічні трави, такі як люцерна і еспарцет, через їхнє сильне засмічення бур’янами. Нут є поганим конкурентом проти бур’янів, і можливостей боротьби ними не так багато. За даними українських науковців, значне зниження продуктивності спостерігається за наявності 10 рослин бур’янів на квадратному метрі. Підвищення забур’яненості до 25 шт./м 2 спричиняло зниження врожайності нуту на 23,7 %. Також не рекомендовано сіяти нут після цукрових буряків і соняшнику, оскільки це може мати негативний вплив на врожай.
- Ґрунт. Нут – невибаглива культура, що добре росте на легких чорноземах та темно-каштанових ґрунтах, однак важкі, кислі чи легкі піщані ґрунти можуть негативно вплинути на врожайність. Нут дуже чутливий до перезволоження, це культура яка добре витримує посушливі умови. Слід уникати дуже вологих місць або важких ґрунтів.
Нут добре росте коли pH коливається від 5,3 до 7, ідеально – близько 6,0. Ґрунт має бути багатим на поживні речовини і містити достатню кількість органічних сполук. Однак варто пам’ятати, що надлишок азоту може негативно вплинути на посіви. Внесення мінеральних азотних добрив знижує рівень азотфіксації в рослинах нуту, оскільки мінеральний азот гальмує цей процес. Азот доцільно вносити лише на бідних ґрунтах, при цьому не більше ніж 20–30 кг д.р. на гектар.
5. Сівба. Оптимальна температура ґрунту для посіву 7…10 °С. Більшість сортів нуту пізньостиглі, тому висівати культуру слід до середини травня. Відстань між рослинами повинна становити 8–10 см, відстань між рядами — 30–50 см. Глибина посіву: 5–7 см, при нестачі поверхневої вологи можна сіяти глибше. Коли верхній шар ґрунту підсихає, глибину сівби варто збільшити до 8–10 см, а за умов сухого ґрунту насіння висівають у вологий шар, що може становити до 15 см.
Деякі фермери практикують сівбу із міжряддям 50–100 см у стерню зернових і використовують міжрядне обприскування для боротьби з бур’янами. Після посіву фахівці рекомендують провести коткування щоб забезпечити якісний контакт насіння з ґрунтом та сприяти рівномірному проростанню.
Перерва між посівами нуту на одному полі має становити 5–6 років.
6. Догляд за посівами. Нут добре витримує спекотні умови та найкраще почувається за денної температури в межах 21…29 °C та нічній — 18…21 °C. Рослина вирізняється високою стійкістю до спеки — навіть за температури повітря 40 °C його листя протягом 7…9 днів зберігає пружність і не в’яне.
Нут має добре сформовану стрижневу кореневу систему з потужним головним коренем, який може проникати в ґрунт на глибину понад 1 метр. Водночас приблизно половина всієї кореневої маси зосереджена у верхньому шарі ґрунту – до 20 см. Ця рослина здатна діставати вологу з нижніх шарів ґрунту, чого не можуть зробити більшість інших бобових. На коренях утворюються бульбочки з азотфіксуючими бактеріями.
7. Шкідники та хвороби. Аскохітоз: грибкове захворювання, швидко поширюється у вологих умовах, спори виживають на рослинних рештках протягом кількох років, інфекція може передаватися насінням. Нут має високий рівень передачі аскохітозу від насіння до насіння. Хвороба дуже агресивна і може швидко поширюватись на полі після появи.
Фузаріоз розвивається за вологої та прохолодної весни. Хвороба викликає загнивання насіння, в’янення молодих сходів та дорослих рослин. В уражених рослин жовтіє та в’яне листя. Інфекція зберігається в ґрунті на рослинних рештках і передається через насіння.
Коренева гниль: типово чорний корінь і жовте листя, поширюється за вологих умов.
Бавовняна/кукурудзяна совки: личинки проникають у стручок і поїдають насіння, іншими носіями-господарями є кукурудза та томати.
8. Збір урожаю. Збирати врожай нуту можна з кінця серпня до кінця вересня-середини жовтня. Нут має міцне стебло та переважно прямостоячий тип росту. Його стручки відзначаються доволі високою стійкістю до розтріскування. Як правило, стручки та насіння достигають раніше, ніж стебла й листя. Завдяки таким властивостям нут добре пристосований до прямого збирання врожаю. Готуючись до збирання нуту, треба ретельно стежити за його дозріванням. Якщо провести збір врожаю зарано, в зерні може бути багато зеленого насіння, що негативно вплине на товарний вигляд і зменшить ринкову цінність зерна. Найкращий час для збирання – коли більшість рослин уже пожовкли, а стручки дозріли й мають жовто-коричневий колір. Верхівки рослин при цьому можуть ще залишатися зеленими. Якщо рослини надто довго стоять у полі, і нут перезріває, стручки можуть опадати. Крім того, довге перебування дозрілого нуту в полі може погіршити якість насіння через вплив погодних умов.
За вологості зерна нуту понад 14 % його досушують і доочищають від рослинних решток на зерноочисних комплексах.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com