За що так люблять ячмінь у Канаді

Фермер, коріння якого веде з України, успішно вирощує ячмінь у канадських преріях.

«Моя родина займається фермерством у цій місцевості з тих пір, як мій дідусь оселився неподалік нашої нинішньої ферми у 1906 році, — каже Клінтон Мончук, фермер та виконавчий директор, Farm & Food Care, з провінції Саскачеван, Канада. — Його донька, моя бабуся, вийшла заміж за мого діда, який був родом з України, з Львівської області. Коли дідусь помер у 1960-х роках, ферма перейшла у спадок моєму батькові. Потім мій брат купив ферму у моїх батьків близько 15 років тому. Можна сказати, що фермерство – це наша сімейна справа. А ще ми, безперечно, маємо міцні корені в Україні» – ділиться фермер.

На своїй сімейній фермі Клінтон Мончук вирощує тверду червону пшеницю, пивоварний ячмінь, борошномельний овес, жовтий горох, канолу, коричневу гірчицю та озиме жито, а ще розводить курей яєчних порід. Під врожай цього року фермер засіяв понад 1500 га полів.

Вигідна культура – ячмінь

Канада відома в усьому світі своїм чудовим солодовим ячменем, який використовується для виробництва пива, а також у харчуванні людей та на корм для тварин. Сюди ячмінь був вперше завезений європейськими поселенцями і швидко завоював ринок. Хоча вирощування культури в основному зосереджено в канадських преріях, що охоплюють провінції Манітоба, Саскачеван та Альберта, ячмінь загалом, можна вирощувати по всій території країни. 

Клінтон Мончук

На своїх полях фермер Клінтон Мончук вирощує ячмінь вже не один десяток років, щороку виділяючи під культуру від 10 до 30 % орних земель. Кожного сезону власник висіває ячмінь для виготовлення знаменитого канадського солоду «Select», який зазвичай коштує дорожче. 

«Канадський ячмінь славиться в усьому світі – і не без підстав - каже фермер. - Наш унікальний клімат прерій сприяє розвитку солодкого горіхового смаку та налитих золотистих зерен. Ми пишаємося тим, що вирощуємо ячмінь, який визнаний на міжнародному рівні за свою якість». 

Підготовка ґрунту 

Традиційно, на фермі велику увагу приділяють сівозміні та правильному чергуванню культур, щоб запобігти поширенню хвороб, а також зберегти та збільшити кількість поживних речовин в ґрунті. «Ми дотримуємося сівозміни і ніколи не вирощуємо одну і ту ж культуру на одному полі два роки поспіль. Зазвичай ми чергуємо ці культури в сівозміні протягом 3–6 років» — розповідає фермер.

Замість оранки ґрунту в господарстві використовують мінімальний або нульовий обробіток, залишаючи рослинні рештки на поверхні ґрунту, що сприяє захисту від ерозії.

Особливу увагу фермер приділяє аналізу ґрунту, за результатами якого вносить лише ті добрива, яких потребують рослини, таким чином не перенасичуючи грунт та зберігаючи баланс речовин. «Щороку ми беремо проби ґрунту з наших земель, щоб переконатися, що ми вносимо тільки ті добрива, які дійсно потрібні. Зазвичай, для пивоварного ячменю ми використовуємо азот, фосфор і калій. Кількість кожного з цих елементів варіюється залежно від поля, а віднедавна ще й від кожного акру (одиниця вимірювання в Канаді), завдяки методам диференційованого внесення добрив, які ми використовуємо на наших полях» – каже Клінтон Мончук.

Щойно ячмінь посіяно, настає час для терпіння та пильності, ділиться досвідом фермер. Ведення сільського господарства на преріях означає спостереження за погодою – тут погода може демонструвати свої несподівані примхи: занадто багато чи недостатньо дощу, раптові заморозки чи спека. Кожен рік тут відрізняється від попереднього. 

Догляд за посівами

Догляд за посівами включає регулярне обстеження посівів на наявність бур'янів, комах та хвороб. На думку фермера – головне на полі зберігати баланс щодо захисту рослин: тому засоби захисту рослин тут використовують лише за необхідності, завжди пам'ятаючи про безпеку харчових продуктів та довкілля. 

Залежно від пори року на полях може з’являтися велика кількість бур’янів, які потребують контролю, оскільки кожен залишений бур’ян забирає поживні речовини у рослин ячменю. Для боротьби з бур’янами застосовують відповідні дозволені гербіциди. У теплих і вологих умовах вирощування, коли підвищується ймовірність розвитку захворювань, використання фунгіцидів стає необхідністю. А от боротьба зі шкідниками проводиться лише тоді, коли їх чисельність перевищує поріг шкодочинності. 

Коли приходить час збирати врожай, фермер орієнтується на якість дозрівання рослин: ячмінь має бути сухим, але не надто, золотистим, з потрібною вологістю. Гарною перевіркою, на думку фермера, є легке надавлювання нігтя в зерно ячменю: якщо воно вм’яте, ймовірно, воно ще занадто вологе для збору врожаю. Зазвичай, фермер починає збирати врожай ячменю з середини серпня до середини вересня.

Під урожай цього року фермер засіяв понад 1500 га полів

Деякі фермери використовують валкувальник, щоб зрізати ячмінь і укласти його в ряд, що дозволяє посіву рівномірно висихати. Урожай має бути сухим, щоб запобігти будь-якому псуванню. Як і під час інших польових робіт, спосіб збору врожаю залежить від обладнання, робочої сили та прогнозу погоди. 

На фермі використовують жатки з прямим зрізом для збирання ячменю, які подають зерно безпосередньо до комбайна

«Наш середній урожай ячменю для пивоваріння протягом останніх 10 років становить близько 4 т/га. Останнім часом ми спостерігаємо збільшення врожайності культури. Щороку ми ставимо за мету врожайність ячменю понад 5т/га, проте такі показники трапляються не часто, це скоріше виняток» – розповідає Клінтон Мончук. 

Зберігання ячменю