Як захистити посіви та зменшити поширення на полях гірчака повзучого

Гірчак повзучий (лат. Acroptilon repens L.) — це багаторічна трав’яниста рослина з родини Айстрових, яка є однією з найнебезпечніших інвазивних бур’янів. В Україні цей вид належить до регульованих карантинних рослин і зустрічається переважно в степових регіонах.

Гірчак повзучий — карантинний бур’ян, відноситься до списку А2 «Карантинні організми обмежено поширені в Україні». Найбільш злісний бур’ян серед коренепаросткових. Деякі науковці припускають, що після проростання на відкритих територіях гірчак конкурує з іншими рослинами і агресивно поширюється, часто утворюючи щільні одновидові насадження, які можуть зберігатися протягом тривалого періоду. За деяким даними засмічення території гірчаком може тривати більше 75 років завдяки його розгалуженому корінню. 
 

Швидко поширюється та утворює щільні зарості

Гірчак повзучий поширюється на відкриті, орні землі та пригнічує ріст сусідніх рослин. Коріння рослини здатне проростати на 12 м² і досягати глибини до 7 м. Рослина виростає заввишки 45-90 см, має прямостоячі стебла з великою кількістю гілок. Прикореневі листки утворюють розетку і мають 5-10 см в довжину та 1-2,5 см в ширину. Листя нижнього стебла від довгастих до лінійно-ланцетних. Верхні листки довгасті, зубчасті і поступово зменшуються біля верхівки стебла. 
На півдні України гірчак повзучий починає зацвітати наприкінці червня — на початку липня. Насіння достигає переважно в серпні. Окремі суцвіття мають висоту до 15–17 мм, у дозрілому вигляді мають жовтуватий солом’яний колір. Насіння дрібне, овальне, з невеликим повздовжнім виступом. Окремі рослини можуть давати до 2000 насінин. Життєздатність насіння зберігається до двох-трьох років у ґрунті.  Рослина розмножується насінням і додатковими відростками на горизонтально розміщених коренях. Насіннєві головки гірчаку, як правило, залишаються закритими до зрілості, рослина має відносно важке насіння, тому поширення вітром є малоймовірним методом розповсюдження насіння на великі відстані. Оскільки гірчак виробляє відносно мало насіння і не має ефективних механізмів для розповсюдження насіння, локальне зараження території відбувається в основному за рахунок розгалуження бічних коренів.

На півдні України гірчак повзучий починає зацвітати наприкінці червня — на початку липня

На півдні України гірчак повзучий починає зацвітати наприкінці червня — на початку липня

 
Коренева система складається з стрижневого кореня, від 1 до кількох горизонтальних коренів і їх вертикальних відростків. Відростки на горизонтальних коренях можуть утворювати додаткові пагони, які можуть вирости в самостійні рослини.
Гірчак повзучий є рослиною, яка потребує багато світла для нормального росту. За умов затінення процес утворення насіння припиняється, а ріст кореневої системи дещо сповільнюється. Однак у коренях залишаються резерви поживних речовин і бруньки, які, за наявності відповідного освітлення, здатні через кілька років сформувати нові пагони. Насіння гірчака може проростати в широкому діапазоні температур від 0,5…35 °C, причому оптимальне проростання відбувається за температури від 20…30 °C. 
Рослина  зазвичай зустрічається вздовж доріг, залізниць, берегів річок, зрошувальних канав, пасовищ, пустирів, вирубок і орних угідь.  На батьківщині гірчак  росте в глинистих, піщаних або кам’янистих степах і сонячних луках, на засолених ґрунтах, глинистих, кам’янистих або піщаних берегах озер і річок, на кам’янистих і глинистих схилах пагорбів і низинах. Дослідники з США відзначили, що, хоча гірчак може рости на різних типах ґрунтів, він, здається, є найбільш конкурентоспроможним на ґрунтах з високим вмістом глини.
За деякими спостереженнями науковців насадження гірчака щільніші там, де опадів менше. В той час як гірчак зустрічається як в зрошуваних, так і в посушливих районах, він більш поширений і більш конкурентоспроможний у «посушливіших» регіонах. Тим не менш, було задокументовано поширення рослин в умовах зрошення, а також поблизу річок, струмків, каналів; у глибоких, дрібнозернистих ґрунтах у зонах із високим рівнем опадів і на дні долин; в погано дренованих ґрунтах, а також на відкритих луках, чагарниках. 

За високого ступеня засмічення він повністю витісняє інші рослини, що призводить до значних втрат врожаю (на 50–70%) або навіть до його повного знищення

Цей бур’ян чинить значний шкідливий вплив, оскільки його присутність істотно знижує врожайність сільськогосподарських культур, погіршує якість урожаю та засмічує ґрунт, що впливає на продуктивність пасовищ і якість кормів. При високому ступені засмічення він повністю витісняє інші рослини, що призводить до значних втрат врожаю (на 50–70%) або навіть до його повного знищення. Основною причиною загибелі культур є виснаження ґрунту, оскільки гірчак поглинає в 2–5 разів більше поживних речовин і вологи, ніж сільськогосподарські рослини. Крім того, коренева система бур’яну виділяє токсини, які стримують ріст та розвиток культур.
Вважається, що гірчак повзучий походить з Середньої Азії. Сьогодні рослина поширена всюди, крім Антарктики. 

Небезпечний для тварин та засмічує зерно

Рекомендації щодо управління поширенням рослини

Механічний контроль

Зрізання, косіння, дискування: ці методи видаляють надземну біомасу рослини, а якщо застосовувати прийоми багаторазово протягом вегетаційного періоду, це призведе до зменшення кількості рослин. Тривала дія цього процесу призводить до виснаження кореневої системи та її поступового відмирання. Для боротьби з гірчаком повзучим на сильно засмічених землях ефективним є застосування чорного пару в поєднанні з культурами, які висіваються суцільно, такими як жито, овес, ячмінь, кукурудза або люцерна. Ці культури з успіхом пригнічують бур’ян завдяки своїй розвиненій зеленій масі. Важливою частиною догляду за парами є регулярне проведення культивацій для знищення одиничних сходів гірчака. Навіть невелика затримка у виконанні цієї операції може значно знизити ефективність боротьби з бур’яном. Якщо зрізати під час цвітіння, це позбавить рослину утворення нового насіння. 
Проте варто зауважити, що розгалужена коренева система гірчака дозволяє рослині накопичувати енергію та відростати після багатьох повторних заходів з обмеження росту.

Хімічний контроль

Досягти швидкого і значного пригнічення гірчака повзучого можна тільки при поєднанні агротехнічних методів з використанням гербіцидів, що відповідають вимогам «Переліку дозволених пестицидів та агрохімікатів в Україні. Гербіциди, які дозволені до використання у боротьбі з гірчаком повзучим, слід вносити за допомогою точкового розпилювача, щоб запобігти пошкодженню інших культур. Обприскування пізньої осені на стадії бутонізації дозволить досягти найкращого контролю бур’янів. Препарати, які зарекомендували себе у боротьбі з гірчаком повзучим: піклорам, дикамба, клопіралід, гліфосат та їхні комбінації.

Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com