Як вирощують пшеницю в Канаді

Leguee Farms – це сімейна ферма у третьому поколінні, яка належить Джейку Легі, його дружині та трьом їхнім дітям, розташована на південному сході Саскачевану в Канаді. В господарстві вирощують тверді сорти пшениці, ріпак, яру пшеницю, сочевицю, горох і льон на 6 тис. га. Серед усіх культур, саме пшениці тут приділяють особливу увагу.

Пшеницю сіють в господарстві якомога раніше навесні — іноді з 20 квітня, а в окремі роки після 5 травня, залежно від того, коли розтане сніг. В цьому регіоні зима може тривати досить довго, а сніговий покрив інколи може зберігатися до початку травня залежно від року.

Сівбу здійснюють двома 24-метровими сівалками з контролем глибини, що дає змогу точно розміщувати насіння на оптимальному рівні. Зазвичай на фермі пшеницю висівають на глибину 2,5–4 см, однак якщо вологи не вистачає, то глибину збільшують. Управління сівалками відбувається через монітори в кабіні трактора, які автоматично регулюють норми висіву та внесення добрив залежно від зонування поля. Такий чином фермер може точно дозувати потрібну кількість добрив відповідно до потреб кожної ґрунтової зони. За основу беруть результати аналізів ґрунту, які допомагають точно визначити які поживні речовини  потрібно ґрунту.

Фермерська родина Легі (Leguee)

За словами фермера Джейка Легі, посів – це одна з найбільш складних та відповідальних операцій на полі, від якості якої залежить подальший врожай. Щоб досягти результату, потрібно враховувати декілька чинників: глибину загортання насіння, норми висіву, оптимальний час посіву та застосування сучасної спеціалізованої техніки. Саме тому на фермі посівна планується ретельно та заздалегідь, з урахуванням агрономічних умов та технологічних можливостей господарства. 

В господарстві практикують різноманітну сівозміну. Кожна культура має своє місце, в тому числі і пшениця. 
Сівозміна відіграє велике значення у порушенні циклів розвитку хвороб у сільськогосподарських культурах, а також сприяє утворенню органічної речовини в ґрунті. Важливу роль у ньому процесі відіграє пшениця, вважає фермер. Рослина має розгалужену кореневу систему, залишає після збирання врожаю значну кількість соломи, стерня, яка залишається на полі утримує сніг у зимовий період, що є важливим чинником для збереження вологи й формування наступного врожаю. Крім того, пшениця здатна акумулювати великі обсяги вуглецю в ґрунті, і чим кращий врожай культури, тим більше вуглецю вона накопичує.

«Пшениця — це поживне та корисне зерно, це культура, що приносить величезну користь таким складним ґрунтам, як мої» — каже Джейк Легі. 

Пшениця без обробітку ґрунту

Вже 30 років на фермі практикують посів без обробітку ґрунту. Цей перехід до цієї технології приніс відчутні переваги для складних ґрунтів канадських прерій. Серед переваг: ефективніше накопичення вуглецю, зменшення ризику вітрової та водної ерозії, а також можливість вирощувати ширшу кількість сільськогосподарських культур. 

«Вирощування кількох культур допомагає зменшити наші ризики як з боку ринку, так і через погодні умови. Щовесни, коли ми виходимо в поле для посіву, я не знаю наперед, які культури дадуть найкращий результат. Усе залежить від того, яким буде цей сезон — вологим чи посушливим» —  каже фермер. Він зазначає, що ситуація на ринку щороку змінюється: якщо одного року кращу ціну можна отримати за твердий сорт пшениці, то наступного це може бути льон. Тому вирощування різних культур дозволяє власникам господарства диверсифікувати ризики в умовах постійних змін.

Пшениця — це поживне та корисне зерно, це культура, що приносить величезну користь таким складним ґрунтам, як мої

Фермер переконаний, що різноманітна сівозміна приносить користь ґрунту. Кожна окрема культура по-різному вкорінюється, по-різному споживає воду та інші поживні речовини тощо. Деякі культури, як-от пшениця, дуже конкурентоспроможні з бур’янами, тоді як інші, на кшталт сочевиці, мають інші вимоги до ґрунту, живлення тощо. Вирощування різноманітної сівозміни тримає бур’яни та шкідників під контролем.

Кілька прийомів для захисту ґрунту

Для контролю вологості ґрунту  в господарстві використовують спеціальні датчики, які дозволяють в будь-який момент відстежувати, скільки вологи доступно культурам. На основі цих даних далі  приймаються рішення для підвищення врожайності культур. Тобто додаткове внесення добрив та засобів захисту рослин застосовують лише у тому випадку, якщо культура цього потребує.  Це дає змогу мінімізувати витрати та уникати зайвої витрати ресурсів.

На фермі особливо дбають про збереження ґрунтів. Обробку зводять до мінімуму: насіння висівають прямо в стерню після попереднього врожаю, а під час збирання солому залишають на полі. Такий підхід допомагає захищати ґрунт від вітру та води й зберігати його родючість.

На полях господарства зрошення не практикують. За словами, Джейка Легі, більшість ферм у Саскачевані цього не роблять — у місцевих фермерів просто немає доступу до водойм для зрошення. «Ми покладаємося на опади, а також на воду, що зберігається в ґрунті з зими та попередньої осені»  — каже фермер. Він пояснює, що погодні умови можуть суттєво впливати на врожайність з року в рік. Іноді сильна посуха майже повністю знищує посіви, залишаючи господарство без врожаю. В інші роки, навпаки, погода може бути ідеальною, і тоді врожайність досягає близько 6 т/га або навіть більше. Фермер каже, що досить складно точно передбачити, коли вдасться розпочати посів чи які умови чекають протягом сезону.

За правильного догляду пшениця є однією з найпростіших культур для збирання, каже власник ферми. Культура може чекати, поки все поле повністю дозріє перед збиранням врожаю, і його можна легко утримувати в чистоті від бур’янів. Солому після збору пшениці розкидають по полю, як компост. 

За правильного догляду пшениця є однією з найпростіших культур для збирання

«Найкращий спосіб визначити, чи готова пшениця до збирання, – це пожувати кілька зерен. Якщо вони м’які та легко жуються, комбайн не зможе їх обмолотити. Вони повинні бути сухими і твердими. Пшениці потрібен час для дозрівання і, як правило, вона не є однією з перших культур, які ми збираємо» – каже власник ферми. Зазвичай на фермі врожай збирають в кінці серпня і вересні.

Технології змінили майже все, що ми робимо в сільському господарстві. Трактори в господарстві мають автоматизовані системи, сівалки автоматично регулюють норму внесення добрив відповідно до потреб різних ділянок поля. На полях встановлені датчики, які показують рівень вологості ґрунту в будь-який момент часу. Навіть зерно в бункерах перебуває під постійним контролем, що допомагає запобігати псуванню. Технології дозволяють точніше керувати всіма процесами вирощування культур, підвищують екологічну стійкість і зменшують виробничі ризики. 

Ферма — це не тільки бізнес

«Фермерство — це бізнес, що складається з кількох поколінь» — каже Джейк Легі. Ми досягаємо успіху завдяки праці й досвіду наших предків, ми  користуємось надбанням минулого. Водночас ми працюємо заради майбутнього наших дітей.  

Фермер вважає, що надзвичайно важливо покращувати те, що колись було отримано у спадок, дбати про ґрунти, підтримувати баланс систем, щоб дати можливість  майбутньому поколінню свого часу взяти на себе управління фермою.  

Фермерство — це бізнес, що складається з кількох поколінь

«Я думаю, що до того часу, коли ферма перейде наступному поколінню нашої родини, ми спостерігатимемо вдосконалення технологій, що сприятимуть кращій стабільності нашої ферми. Ми живемо в захоплюючий час для сільського господарства, і я вірю, що ми зможемо стабільно забезпечувати наше населення продовольством, паливом і матеріалами протягом десятиліть. Майбутнє фермерства дуже яскраве» – ділиться думками Джейк Легі. Прогрес у технологіях сприятиме підвищенню точності у контролі та управлінні посівами: від обприскування окремих бур’янів в посівах до точного внесення саме тих мікроелементів, які необхідні конкретній ділянці поля. Це не лише підвищить врожайність, а й мінімізує негативний вплив на навколишнє середовище, – вважає фермер.

Юлія Наружна,  j.naruzhna@univest-media.com
За інформацією Сanadian Food Focus