Урожай 2026 року: від посухи до рекордсменів серед гібридів

Посуха, дорожчі ресурси й нестабільні ціни на сільськогосподарську продукцію — сезон 2026 року став серйозним випробуванням для рослинництва. У господарстві проєкту «Сімейні молочні ферми» обробляють близько 1,9 тисячі гектарів землі, вирощуючи як культури на продаж, так і корми для власного молочного господарства.

Про те, яким видався цьогорічний урожай, чому соняшник став однією з головних удач сезону, які гібриди кукурудзи витримали погодні випробування та що господарство планує змінити наступного року, розповів агроном проєкту Петро Федорук.

Які культури вирощували цього року та чи змінювали структуру посівів порівняно з 2025-м?

— Ми вирощували сою, соняшник, кукурудзу на зерно й силос, озиму пшеницю та ячмінь, люцерну й трави на сіно. Частина посівів призначена для реалізації, а частина — для забезпечення тварин кормами. Тому, плануючи площі, маємо враховувати потреби молочного господарства.

Петро Федорук

Цього року збільшили площу під соняшником. Спочатку розглядали варіант із посівом ярої пшениці, але прогнозували невисоку ціну на зерно, тому вирішили відмовитися від неї на користь соняшника. Площі під соєю залишилися практично незмінними.

Як посуха вплинула на врожайність?

— Ми вчасно підготували ґрунт, дотримувалися строків і норм висіву, вносили добрива, проводили міжрядний обробіток. На слабших ділянках кукурудзи додатково вносили карбамід. Але коли рослинам критично бракує води, навіть дотримання технології не може повністю компенсувати її нестачу.

На кукурудзі це було особливо помітно: одні гібриди добре сформували качани, а в інших зерно заповнило лише частину качана.

Якщо порівнювати з минулим роком, урожайність більшості культур знизилася. Озима пшениця дала в середньому близько 4,5 тонни з гектара проти 6,5 тонни торік. Озимий ячмінь — приблизно 4 тонни проти 5,5–6 тонн.

Соя дала близько 2 тонн з гектара. За нашими спостереженнями, у сусідніх господарствах траплялися результати близько однієї тонни.

А от соняшник приємно здивував: у середньому отримали близько 3,5 тонни з гектара — приблизно стільки ж, як і торік. Попри спеку, він показав хороший результат і суттєво підтримав економіку рослинництва.

Кукурудза на силос дала орієнтовно 30 тонн з гектара. Хотілося б більше, але через нестачу вологи рослини не змогли наростити достатню зелену масу. Зернову кукурудзу ще не зібрали повністю, тому остаточних цифр щодо неї поки немає.

Чи виправдало себе дорожче насіння? Які гібриди показали найкращі результати?

— Цього року ми випробували дорожче імпортне насіння кукурудзи на одній ділянці. Водночас більшість кукурудзи посіяли насінням українського виробника із доступною вартістю.

За результатами випробування, дорожчий гібрид показав урожайність близько 40 тонн з гектара. Але подібний результат продемонстрував і український гібрид. Вміст крохмалю в обох випадках становив приблизно 37%.

Тому ми не побачили підстав вважати, що дорожче насіння автоматично дає кращий результат. Але й робити остаточні висновки за одним випробуванням не варто.

Ми продовжуємо експерименти: цього року заклали демонстраційні ділянки з десятьма новими гібридами від різних виробників. Після збирання порівняємо результати й вирішимо, які з них доцільно використовувати на більших площах.

Один із гібридів кукурудзи добре себе зарекомендував і торік, коли було багато опадів, і цього року, попри посуху. Врожайність на корнаж не змінилась і становила близько 10 тонн з гектара, а на окремих полях сягала 12 тонн.

Це важливо, адже один сезон може бути надмірно вологим, а інший — посушливим. Якщо гібрид добре проявляє себе за різних умов, це дає більше впевненості під час планування посівів.

Схожа ситуація із соняшником: один із гібридів і минулого року, і цього дав близько 3,5 тонни з гектара. Тож ми оцінюємо не лише потенційну врожайність, а й стабільність результатів. Від гібридів, які цього року показали слабші результати, теж не поспішаємо відмовлятися: в попередні сезони вони могли працювати добре, а цього разу на них вплинули екстремальні погодні умови.

Що плануєте змінити в рослинництві наступного року?

— Плануємо збільшити площі під кормовими культурами: зокрема, додатково засіяти 39 гектарів люцерною та розширити посіви кукурудзи на силос. Також хочемо дещо збільшити площу під соняшником.

Продовжимо й випробування гібридів. Результати демонстраційних ділянок допоможуть визначити, які з них варто використовувати на основних площах наступного року.

Звичайно, багато залежатиме від погоди. Але ми маємо аналізувати результати кожного сезону й шукати рішення, які допоможуть господарству бути стійкішим за різних умов.

Чого найбільше потребують українські аграрії?

— Передусім — можливості планувати свою роботу. Ми сіємо культури на цілий рік наперед, вкладаємо кошти, але не знаємо, якою буде ціна на врожай через кілька місяців.

Коли витрати зростають, а ціни на продукцію різко змінюються, господарству важко планувати наступний сезон. Нам потрібні прийнятні ціни на пальне й добрива та більш передбачувані умови реалізації продукції.

Ми можемо підготувати ґрунт, вчасно посіяти, доглядати за рослинами й обирати найкращі гібриди. Але для стабільної роботи важливо також розуміти, на яких економічних умовах працюватимемо завтра.