ВПЛИВ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ НА КОМПЛЕКС РОСЛИНОЇДНИХ КЛІЩІВ

Яблуня (Malus domestica Borkh.) є однією з найважливіших плодових культур у світовому садівництві. Проте значні втрати врожаю спричиняють комплекс рослиноїдних кліщів, захист від яких вимагає застосування різноманітних засобів захисту рослин. Одним із основних методів є використання хімічних препаратів, серед яких інсектициди та акарициди. Водночас широке та часте застосування інсектоакарицидів може впливати не лише на цільові організми, а й на супутню ентомо- та акарафауну, що може мати як позитивні, так і негативні наслідки для
агроценозу. 

Найбільш шкодочинними є тетраніхові кліщі: звичайний павутинний (Tetranychus urticae Koch.), червоний плодовий (Panonychus ulmi Koch.), бурий плодовий (Bryobia redikorzevi Rech.) і глодовий (Amphytetranychus viennensis Zacher.).

Найбільш шкодочинними є тетраніхові кліщі

Бронзовість листя яблуні — тут оселилися кліщі

Останніми роками спостерігається негативна тенденція до зменшення площ та врожайності яблуневих насаджень. У першу чергу це пов’язано з війною в нашій країні, окупацією земель з 2014 року та погіршенням фітосанітарного стану.

В природних умовах чисельність кліщів-фітофагів у значній мірі знижують хижі комахи та кліщі, оскільки відбувається процес саморегуляції в системі «акарифаг—фітофаг», який дає змогу підтримувати чисельність шкідливих видів кліщів на економічно невідчутному рівні. Проте дія хімічних засобів захисту рослин може спричиняти дисбаланс між цими групами, що призводить до спалахів чисельності шкідливих видів кліщів.

У плодовому саду АК «Хотівський» Обухівського району Київської області було проведено моніторинг видового складу акарокомплексу з метою вдосконалення системи захисту яблуні від комплексу рослиноїдних кліщів. Дослідження (у т.ч. обліки чисельності кліщів) проводили згідно із загальноприйнятими методиками в ентомології та захисті рослин, починаючи з ранньої весни (кінець квітня — початок травня і до збирання урожаю). 

Обліки проводили в яблуневих насадженнях трьох типів: 

• молодий сад на низькорослих підщепах, з інтенсивною системою захисту;
• старий сад на високорослих підщепах зі збереженою системою захисту;
• старий сад без обробки (багаторічний контроль).

Обробки проводились з квітня. АК «Хотівський» здійснював захист яблуневого саду від комплексу кліщів на підставі обліків та відповідно до виробничої системи захисту (табл).

Таблиця. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ ВІД РОСЛИНОЇДНИХ КЛІЩІВ

На основі регулярних обліків встановлено динаміку чисельності кліщів у різних типах садів. У молодому саду на низькорослих підщепах, де застосовувалася інтенсивна система захисту, чисельність шкідників утримувалась на рівні ЕПШ протягом усього вегетаційного періоду. У старому саду з частковим застосуванням засобів захисту відзначено зростання чисельності кліщів у другій половині літа, що свідчить про зниження ефективності захисних заходів або адаптацію популяції до використаних препаратів.

Найвища чисельність кліщів зафіксована в старому саду без обробок, що підтверджує необхідність систематичного фітосанітарного моніторингу та своєчасного застосування засобів захисту рослин.

В літній період комплекс рослиноїдних кліщів був представлений тетраніхоїдними кліщами (звичайний павутинний, садовий павутинний) їх чисельність становила 19–57 екз./листок. У період вегетації були проведені обприскування дослідних ділянок саду за удосконаленою системою захисту яблуні від рослиноїдних кліщів, запропонованою Інститутом захисту рослин НААН. Удосконалена система відрізняється від виробничої тим, що в період росту плодів проти комплексу рослиноїдних кліщів застосовували Енвідор 240 SC, КС, Вертімек 0,18 ЕС, КЕ.

Висновки. В результаті моніторингу фітосанітарного стану насаджень яблуні в період вегетації вивчено природну насиченість рослиноїдними кліщами та встановлені домінантні види: звичайний павутинний, садовий павутинний, червоний плодовий. Удосконалена система захисту яблуні від комплексу рослиноїдних кліщів дає можливість вивчати і обґрунтовувати закономірності в структурі і популяції кліщів. Коригувати тактику захисних заходів включаючи сучасні інсектоакарициди, що дасть змогу покращити стан довкілля.

О. Власова, канд. с.-г. наук, М. Зацеркляна, науковий співробітник, М. Власова, фахівець, Інститут захисту рослин НААН України