Banner
10:30 Вчора

Стійкість пшениці озимої: головні виклики сезону 2025/2026

Вирішальне значення у продовольчій безпеці України мають зернові культури, з яких основною є пшениця озима, що займає посівну площу в останні роки (період війни) до 5 млн га. До війни площі становили понад 6–7 млн га. Значення цієї культури для народного господарства нашої країни важко переоцінити, однак її врожайність за останні 10 років становить 4,0 т/га, що набагато нижче за генетично-потенційну продуктивність вітчизняних сортів.

Багато країн зберігають озиму пшеницю як продовольчий резерв для запобігання кризам. Світовий ринок пшениці у сезоні 2024/25 опинився серед бурхливих подій, де кліматичні аномалії Ель-Ніньйо зустрілися з найвищою за останні десятиліття геополітичною напруженістю (https://surl.li/nmpofg).  

Озима пшениця є основою продовольчої безпеки багатьох країн світу, й України, зокрема. Пшениця — це не просто зерно, це важливий індикатор стабільності держав. Сьогодні ми спостерігаємо, як традиційні аграрні гіганти змушені переглядати свої стратегії. У той час як Китай та Індія зосереджуються на накопиченні рекордних внутрішніх резервів, експортно-орієнтовані країни, як-от Україна та Аргентина, борються за свою частку у світовому експорті зерна. Загальний світовий експорт пшениці у 2024/25 МР оцінювався в межах 210–215 млн т. Це менше 30 % від загального виробництва, що свідчить про високу чутливість ринку: будь-які збої в одній країні-експортері миттєво піднімають ціни на всіх біржах (Чикаго, Euronext). Експорт 2026 року критично залежить від двох факторів – логістичних витрат і якості зерна. Станом на кінець серпня 2026 року, для прикладу, ціна на пшеницю 3 класу в Полтавській області коливається в межах 6000–7000 грн за тонну, що на 36 % дешевше за минулий рік (https://surl.li/agaodl). Через унеможливлення експорту зерна з України та логістику вартість пшениці, на сьогодні, знижується (https://surl.li/hioyyu).

Результати проведених досліджень показали, що сезон 2025/2026 виявився досить унікальним, бо чи не вперше за останні понад 10 років спостерігали значне вимерзання посівів пшениці озимої. Сильні лютневі морози 2026 року призвели до вимерзання пшениці озимої у багатьох фермерських господарствах України і Полтавщини, зокрема, як зони посушливого клімату. Частина полів пшениці озимої було пересіяно ярими культурами через значне зрідження посівів. 

Результати обстежень посівів пшениці озимої у травні-червні виявили як симптоми вірусних хвороб, так і симптоми, схожі на вірусні за умов різних абіотичних чинників – холодовий стрес, весняні заморозки та добові перепади температур у травні-червні. На рис. 1 представлено поля, де добре помітні ділянки різної конфігурації, що піддалися дії холодового стресу, знижених температур. Обстеження полів показало, що вітчизняні сорти добре перезимували, посіви збережені, однак проявився холодовий стрес, як і в попередньому 2025 р. Температура повітря опускалася до -3,5 °C на поверхні ґрунту 29–30 квітня 2026 р. і до -4,5 °C на поверхні ґрунту 1–3 травня (за даними метеопосту Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН України). Тому утворилися «холодові» ділянки різної конфігурації, де було відзначено зниження висоти рослин і зменшення розміру колосів (рис. 1). Також виразним був вплив холодового стресу у сорту Фріскі (рис. 1б), де чітко помітні жовтуваті ділянки різної конфігурації. Ці результати подібні із ситуацією попереднього 2025 року для сорту Пилипівка у даній місцевості (Міщенко та ін., 2025, ж. Світогляд, № 5).

У рослинах пшениці з цих «холодових» ділянок методом імуноферментного аналізу (ІФА) не було виявлено жодного з циркулюючих вірусів в Україні та Полтавській обл., зокрема, вірусів смугастої мозаїки пшениці (ВСМП), жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ) і карликовості пшениці (ВКП).

У полі № 6 добре помітні дуже зріджені посіви пшениці після дії січневих і лютневих морозів, які сягали від -18 °C до -20,5 °C і нижче. На даному полі у відібраних зразках пшениці нами виявлено два віруси ВСМП і ВКП, а саме: ураження ВСМП становило понад 10 %, а ВКП — понад 20 % (рис. 2). У полі № 7 цього ж сорту також було виявлено симптоми ВКП і ВСМП, що було підтверджено методами ІФА та ПЛР. 

У полі № 8 на пшениці озимій сорту Патрас було виявлено ВСМП і ВКП (рис. 3). Варто зауважити, що сорти Фріскі і Патрас були висіяні у вересні місяці, а зовсім неподалік знаходилося поле з падалицею пшениці озимої сорту Пилипівка, ураженою ВСМП. Осінь 2025 була довгою і теплою. Тобто спостерігаємо класичну циркуляцію вірусів із перерослої падалиці на молоді сходи озимини. Нашими попередніми дослідженнями показано ураження ВСМП сорту Патрас (Mishchenko et al., 2021).

Повторне обстеження посівів пшениці озимої в червні 2026 р. показало ще сильний прояв симптомів, особливо ВКП у полі № 6, де були зріджені посіви (рис. 4а). На рис. 4б добре помітні жовто-коричневі смужки — це результат добового перепаду температур понад 30 °C на деяких сортах і лініях пшениці. Подібні симптоми спостерігали із 2023 р. в умовах Полтавської та Вінницької областей у 2021 р. (Пропозиція, 2024).

На рис. 9, 10 та 11 представлені рослини, колоси та зерна сорту Патрас та с. Фріскі (рис. 11а), уражені двома вірусами – ВСМП і ВКП. Уражені вірусними хворобами рослини пшениці мали зниження маси зерна з колосу. 

Абіотичні стресові чинники у цьому сезоні також завдали значного впливу на деякі сорти пшениці. Так, висота здорових рослин сорту Шестопалівка у полі № 2 становить 77 см, а під впливом холодового стресу – 50 см, тобто знижена в 1,56 раза. У полі № 3 — відповідно 70 см і 45 см, тобто зниження в 1,6 рази (рис. 12).

Суттєвий вплив холодового стресу та дії гербіцидів відмічено на рослинах сорту РЖТ Депот. Так, висота здорових рослин полі № 9 становила 70 см, а під впливом холодового стресу – 55 см, тобто зниження в 1,27 раза. Під дією гербіциду висота була різною – 30, 40 і 44 см, що призвело до зниження рослин у 1,8 рази.

Відомо, що маса зерна з колосу визначає врожайність пшениці. Проведений аналіз структури врожаю пшениці озимої різних сортів наведено в таблиці.
Аналіз одержаних результатів показує, що вперше було виявлено масово «пустоколосицю» колосів у рослинах пшениці, уражених вірусами ВСМП і ВКП у сорту Фріскі. Це спостерігали в двох полях фермера – № 6 і № 7, які були сильно зрідженими через дію лютневих морозів.

В таблиці представлені результати структури врожаю пшениці озимої в 2026 р. 

Таблиця. Структура врожаю пшениці в 2026 р., Полтавська обл.

№

п/п

Варіант,

назва сорту

Довжина колосу, см

Кількість зерен в колосі, шт.

Маса зерен в колосі, г

1

Логіка, поле № 5:

здорові

уражені ВЖКЯ

стрес — холод

 

8,5±0,6

5,3±0,4

5,5±0,4

 

55,2±1,4

20,2±1,2

18,2±1,5

 

2,6±0,04

0,7 ± 0,01

0,9± 0,02

2

Фріскі, поле № 6:

здорові

уражені ВСМП

уражені ВКП

 

9,2±0,4

5,8±0,4

6,1±0,4

 

59,8+1,3

27,8±2,0

пустий колос

 

2,2±0,04

0,80±0,01

0

3

Патрас, поле № 8:

здорові

уражені ВСМП

уражені ВКП

 

8,0±0,4

7,1±0,3

5,2±0,3

 

59,8±2,1

22,9±1,7

12,9±0,8

 

2,2±0,04

0,69±0,02

0,46±0,02

4

Фріскі, поле № 7

здорові

уражені ВСМП

уражені ВКП

 

9,3±0,5

7,6±0,4

7,6±0,4

 

40,6±1,0

пустий колос 

 

2,0±0,04

0

0

5

РЖТ Депот, поле № 9

здорові

стрес- холод

дія гербіциду

 

7,9±0,5

4,3±0,3

3,3±0,2

 

41,4±1,0

19,2±1,1

7,0±0,5

 

1,9±0,05

0,84±0,02

0,23±0,01

6

Шестопалівка, поле № 3

здорові

стрес- холод, 1 (середина поля)

стрес- холод, 2 

(край поля)

дія гербіциду

 

7, 0±0,5

4,8±0,3

 

3,7±0,2

 

3,4±0,2

 

36.7±0,9

17,3±1,1

 

15,2±1,0

 

пустий колос

 

1,66±0,04

0,77±0,02

 

0,66±0,02

 

0

7

Миронівська-808

8,4±0,5

37,8±0,9

2, 28±0,04

8

Миронівська-10

8,4±0,5

54,8±1,2

2,73±0,05

9

Центилівка

10,4±0,6

64,4±1,3

3, 53±0,06

Пусті колоси було виявлено і в полі № 3 у сорту Шестопалівка. Це було наслідком дії гербіциду на окремих локаціях поля, зазвичай на розвороті обприскувача. Холодовий стрес знизив урожай у 2,3 раза.

Відмічене суттєве зниження врожайності зерна пшениці за ураження ВЖКЯ рослин сорту Логіка. Для сорту Логіка маса зерна в колосі знижена в 3,7 раза під впливом ВЖКЯ, а від холоду – в 2,8 раза. У полі № 6 у сорту Фріскі ВСМП знизив масу зерна з колосу у 2,75 раза порівняно зі здоровими. У сорту РЖТ Депот холодовий стрес знизив урожай з колосу в 2,26 раза, а дія гербіциду — у 8,2 раза. Привертають увагу результати нашого досліду, де відомі сорти Миронівська 808 і Миронівська-10 мають масу зерна з колосу 2,28 і 2,73 г, відповідно, а новий сорт Центилівка – аж 3,53 г. Тобто, доцільно впроваджувати (рекомендувати) фермерам сіяти наші вітчизняні сорти. Дослідження також показали, що у сорту Фріскі відсутній ген стійкості до холоду – CBF-A3. Тому цей сорт, як і інші західні сорти, які вирощують фермери, значно більше піддався впливу знижених температур (понад -20 °C). Ці сорти, позбавлені генетично зумовленої холодостійкості, в умовах сильних морозів виявилися значно вразливішими до вимерзання, що ще раз підкреслює важливість добору сортів із комплексною стійкістю до несприятливих чинників.

Отже, результати сезону 2025/2026 ще раз підтверджують: в умовах мінливого клімату та зростання погодних ризиків ставка на адаптовані до українських умов вітчизняні сорти озимої пшениці є не лише питанням продовольчої безпеки, а й важливою умовою стабільного врожаю та економічної ефективності господарств. 

Дослідження виконано за фінансової підтримки в рамках проєкту НФДУ №2023.03/0244 «Механізми стійкості економічно важливих культур до вірусних хвороб в умовах воєнного стану та глобального потепління» за конкурсом «Передова наука в Україні».

І. А. Міщенко, канд. екон. наук, Л.Т. Міщенко, доктор біол. наук, проф., А.А. Дуніч, канд. біол. наук

Banner
Banner

Читайте також

Banner

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи
22 жовтня 2024

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи

У сучасних умовах аграрний сектор України стикається з безпрецедентними викликами, і підтримка з боку держави та міжнародних організацій стає важливим інструментом для продовження роботи.
Украинский язык богат на диалекты. Картофель, деруны и сковородку в разных регионах Западной Украины называют так, что никогда не догадаешься, о чем идет речь
25 серпня 2017

Як називають картоплю в різних регіонах України?

Українська мова багата на діалекти.

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року
5 грудня 2025

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року

Закупівельні ціни на основні зернові та олійні культури в Україні станом на 5 грудня 2025 року демонструють різноспрямовану динаміку.

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі
8 січня 2026

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі

Початок 2026 року приніс зниження котирувань на світових біржах. Протягом першого тижня року ціни на пшеницю просіли на 0,5-2%.

Лущення й оранка в минулому: як один агрегат змінив підхід до обробітку під ріпак
27 серпня 2026

Лущення й оранка в минулому: як один агрегат змінив підхід до обробітку під ріпак

В посушливих регіонах агрономічне рішення часто зводиться до одного питання: як зберегти вологу.

Наші партнери