Вирішальне значення у продовольчій безпеці України мають зернові культури, з яких основною є пшениця озима, що займає посівну площу в останні роки (період війни) до 5 млн га. До війни площі становили понад 6–7 млн га. Значення цієї культури для народного господарства нашої країни важко переоцінити, однак її врожайність за останні 10 років становить 4,0 т/га, що набагато нижче за генетично-потенційну продуктивність вітчизняних сортів.
Багато країн зберігають озиму пшеницю як продовольчий резерв для запобігання кризам. Світовий ринок пшениці у сезоні 2024/25 опинився серед бурхливих подій, де кліматичні аномалії Ель-Ніньйо зустрілися з найвищою за останні десятиліття геополітичною напруженістю (https://surl.li/nmpofg).
Озима пшениця є основою продовольчої безпеки багатьох країн світу, й України, зокрема. Пшениця — це не просто зерно, це важливий індикатор стабільності держав. Сьогодні ми спостерігаємо, як традиційні аграрні гіганти змушені переглядати свої стратегії. У той час як Китай та Індія зосереджуються на накопиченні рекордних внутрішніх резервів, експортно-орієнтовані країни, як-от Україна та Аргентина, борються за свою частку у світовому експорті зерна. Загальний світовий експорт пшениці у 2024/25 МР оцінювався в межах 210–215 млн т. Це менше 30 % від загального виробництва, що свідчить про високу чутливість ринку: будь-які збої в одній країні-експортері миттєво піднімають ціни на всіх біржах (Чикаго, Euronext). Експорт 2026 року критично залежить від двох факторів – логістичних витрат і якості зерна. Станом на кінець серпня 2026 року, для прикладу, ціна на пшеницю 3 класу в Полтавській області коливається в межах 6000–7000 грн за тонну, що на 36 % дешевше за минулий рік (https://surl.li/agaodl). Через унеможливлення експорту зерна з України та логістику вартість пшениці, на сьогодні, знижується (https://surl.li/hioyyu).
Результати проведених досліджень показали, що сезон 2025/2026 виявився досить унікальним, бо чи не вперше за останні понад 10 років спостерігали значне вимерзання посівів пшениці озимої. Сильні лютневі морози 2026 року призвели до вимерзання пшениці озимої у багатьох фермерських господарствах України і Полтавщини, зокрема, як зони посушливого клімату. Частина полів пшениці озимої було пересіяно ярими культурами через значне зрідження посівів.
Результати обстежень посівів пшениці озимої у травні-червні виявили як симптоми вірусних хвороб, так і симптоми, схожі на вірусні за умов різних абіотичних чинників – холодовий стрес, весняні заморозки та добові перепади температур у травні-червні. На рис. 1 представлено поля, де добре помітні ділянки різної конфігурації, що піддалися дії холодового стресу, знижених температур. Обстеження полів показало, що вітчизняні сорти добре перезимували, посіви збережені, однак проявився холодовий стрес, як і в попередньому 2025 р. Температура повітря опускалася до -3,5 °C на поверхні ґрунту 29–30 квітня 2026 р. і до -4,5 °C на поверхні ґрунту 1–3 травня (за даними метеопосту Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН України). Тому утворилися «холодові» ділянки різної конфігурації, де було відзначено зниження висоти рослин і зменшення розміру колосів (рис. 1). Також виразним був вплив холодового стресу у сорту Фріскі (рис. 1б), де чітко помітні жовтуваті ділянки різної конфігурації. Ці результати подібні із ситуацією попереднього 2025 року для сорту Пилипівка у даній місцевості (Міщенко та ін., 2025, ж. Світогляд, № 5).
У рослинах пшениці з цих «холодових» ділянок методом імуноферментного аналізу (ІФА) не було виявлено жодного з циркулюючих вірусів в Україні та Полтавській обл., зокрема, вірусів смугастої мозаїки пшениці (ВСМП), жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ) і карликовості пшениці (ВКП).
У полі № 6 добре помітні дуже зріджені посіви пшениці після дії січневих і лютневих морозів, які сягали від -18 °C до -20,5 °C і нижче. На даному полі у відібраних зразках пшениці нами виявлено два віруси ВСМП і ВКП, а саме: ураження ВСМП становило понад 10 %, а ВКП — понад 20 % (рис. 2). У полі № 7 цього ж сорту також було виявлено симптоми ВКП і ВСМП, що було підтверджено методами ІФА та ПЛР.
У полі № 8 на пшениці озимій сорту Патрас було виявлено ВСМП і ВКП (рис. 3). Варто зауважити, що сорти Фріскі і Патрас були висіяні у вересні місяці, а зовсім неподалік знаходилося поле з падалицею пшениці озимої сорту Пилипівка, ураженою ВСМП. Осінь 2025 була довгою і теплою. Тобто спостерігаємо класичну циркуляцію вірусів із перерослої падалиці на молоді сходи озимини. Нашими попередніми дослідженнями показано ураження ВСМП сорту Патрас (Mishchenko et al., 2021).
Повторне обстеження посівів пшениці озимої в червні 2026 р. показало ще сильний прояв симптомів, особливо ВКП у полі № 6, де були зріджені посіви (рис. 4а). На рис. 4б добре помітні жовто-коричневі смужки — це результат добового перепаду температур понад 30 °C на деяких сортах і лініях пшениці. Подібні симптоми спостерігали із 2023 р. в умовах Полтавської та Вінницької областей у 2021 р. (Пропозиція, 2024).
Проведені дослідження впливу вірусних хвороб і холодового стресу на врожай і його структуру показали, що обидва чинники суттєво знижують продуктивність пшениці озимої порівняно зі здоровими рослинами. Однак вірусні хвороби переважають, особливо ВКП, цьогорічного сезону 2026. Було відмічено як невиколошування пшениці сортів Патрас і Фріскі, так і пустоколосицю, стерильність колосу. Про стерильність колосів уражених ВКП окремих сортів повідомлялося раніше (Sirlova, 2005). На рис. 5 показано поле пшениці, уражене вірусними хворобами та з великою кількістю падалиці соняшнику як попередника культури пшениці озимої. Після сильних червневих дощів соняшник, нарешті, зійшов. На рис. 6 – локація поля з ураженими рослинами (а), снопи і окремі колоси пшениці сорту Фріскі (рис. 6б, рис. 7). На рис. 8 показана пустоколосиця, тобто колоси без зерен, які розміщені на вагах: (рис. 8б) — лише здорові контрольні колоси із зернами, де добре помітно різницю в масі колосів, 6,01 г.
На рис. 9, 10 та 11 представлені рослини, колоси та зерна сорту Патрас та с. Фріскі (рис. 11а), уражені двома вірусами – ВСМП і ВКП. Уражені вірусними хворобами рослини пшениці мали зниження маси зерна з колосу.
Абіотичні стресові чинники у цьому сезоні також завдали значного впливу на деякі сорти пшениці. Так, висота здорових рослин сорту Шестопалівка у полі № 2 становить 77 см, а під впливом холодового стресу – 50 см, тобто знижена в 1,56 раза. У полі № 3 — відповідно 70 см і 45 см, тобто зниження в 1,6 рази (рис. 12).
Суттєвий вплив холодового стресу та дії гербіцидів відмічено на рослинах сорту РЖТ Депот. Так, висота здорових рослин полі № 9 становила 70 см, а під впливом холодового стресу – 55 см, тобто зниження в 1,27 раза. Під дією гербіциду висота була різною – 30, 40 і 44 см, що призвело до зниження рослин у 1,8 рази.
Відомо, що маса зерна з колосу визначає врожайність пшениці. Проведений аналіз структури врожаю пшениці озимої різних сортів наведено в таблиці.
Аналіз одержаних результатів показує, що вперше було виявлено масово «пустоколосицю» колосів у рослинах пшениці, уражених вірусами ВСМП і ВКП у сорту Фріскі. Це спостерігали в двох полях фермера – № 6 і № 7, які були сильно зрідженими через дію лютневих морозів.
В таблиці представлені результати структури врожаю пшениці озимої в 2026 р.
Таблиця. Структура врожаю пшениці в 2026 р., Полтавська обл.
№ п/п | Варіант, назва сорту | Довжина колосу, см | Кількість зерен в колосі, шт. | Маса зерен в колосі, г |
1 | Логіка, поле № 5: здорові уражені ВЖКЯ стрес — холод |
8,5±0,6 5,3±0,4 5,5±0,4 |
55,2±1,4 20,2±1,2 18,2±1,5 |
2,6±0,04 0,7 ± 0,01 0,9± 0,02 |
2 | Фріскі, поле № 6: здорові уражені ВСМП уражені ВКП |
9,2±0,4 5,8±0,4 6,1±0,4 |
59,8+1,3 27,8±2,0 пустий колос |
2,2±0,04 0,80±0,01 0 |
3 | Патрас, поле № 8: здорові уражені ВСМП уражені ВКП |
8,0±0,4 7,1±0,3 5,2±0,3 |
59,8±2,1 22,9±1,7 12,9±0,8 |
2,2±0,04 0,69±0,02 0,46±0,02 |
4 | Фріскі, поле № 7 здорові уражені ВСМП уражені ВКП |
9,3±0,5 7,6±0,4 7,6±0,4 |
40,6±1,0 пустий колос |
2,0±0,04 0 0 |
5 | РЖТ Депот, поле № 9 здорові стрес- холод дія гербіциду |
7,9±0,5 4,3±0,3 3,3±0,2 |
41,4±1,0 19,2±1,1 7,0±0,5 |
1,9±0,05 0,84±0,02 0,23±0,01 |
6 | Шестопалівка, поле № 3 здорові стрес- холод, 1 (середина поля) стрес- холод, 2 (край поля) дія гербіциду |
7, 0±0,5 4,8±0,3
3,7±0,2
3,4±0,2 |
36.7±0,9 17,3±1,1
15,2±1,0
пустий колос |
1,66±0,04 0,77±0,02
0,66±0,02
0 |
7 | Миронівська-808 | 8,4±0,5 | 37,8±0,9 | 2, 28±0,04 |
8 | Миронівська-10 | 8,4±0,5 | 54,8±1,2 | 2,73±0,05 |
9 | Центилівка | 10,4±0,6 | 64,4±1,3 | 3, 53±0,06 |
Пусті колоси було виявлено і в полі № 3 у сорту Шестопалівка. Це було наслідком дії гербіциду на окремих локаціях поля, зазвичай на розвороті обприскувача. Холодовий стрес знизив урожай у 2,3 раза.
Відмічене суттєве зниження врожайності зерна пшениці за ураження ВЖКЯ рослин сорту Логіка. Для сорту Логіка маса зерна в колосі знижена в 3,7 раза під впливом ВЖКЯ, а від холоду – в 2,8 раза. У полі № 6 у сорту Фріскі ВСМП знизив масу зерна з колосу у 2,75 раза порівняно зі здоровими. У сорту РЖТ Депот холодовий стрес знизив урожай з колосу в 2,26 раза, а дія гербіциду — у 8,2 раза. Привертають увагу результати нашого досліду, де відомі сорти Миронівська 808 і Миронівська-10 мають масу зерна з колосу 2,28 і 2,73 г, відповідно, а новий сорт Центилівка – аж 3,53 г. Тобто, доцільно впроваджувати (рекомендувати) фермерам сіяти наші вітчизняні сорти. Дослідження також показали, що у сорту Фріскі відсутній ген стійкості до холоду – CBF-A3. Тому цей сорт, як і інші західні сорти, які вирощують фермери, значно більше піддався впливу знижених температур (понад -20 °C). Ці сорти, позбавлені генетично зумовленої холодостійкості, в умовах сильних морозів виявилися значно вразливішими до вимерзання, що ще раз підкреслює важливість добору сортів із комплексною стійкістю до несприятливих чинників.
Отже, результати сезону 2025/2026 ще раз підтверджують: в умовах мінливого клімату та зростання погодних ризиків ставка на адаптовані до українських умов вітчизняні сорти озимої пшениці є не лише питанням продовольчої безпеки, а й важливою умовою стабільного врожаю та економічної ефективності господарств.
Дослідження виконано за фінансової підтримки в рамках проєкту НФДУ №2023.03/0244 «Механізми стійкості економічно важливих культур до вірусних хвороб в умовах воєнного стану та глобального потепління» за конкурсом «Передова наука в Україні».
І. А. Міщенко, канд. екон. наук, Л.Т. Міщенко, доктор біол. наук, проф., А.А. Дуніч, канд. біол. наук