Вплив ваточника сирійського на продуктивність кукурудзи

Ваточник сирійський (Asclepias syriaca) – інвазійний злісний багаторічний бур’ян, який активно поширюється у посівах кукурудзи, спричиняючи значні агрономічні та економічні втрати. Ваточник сирійський є дуже стійким і живучим бур’яном, який легко витримує агротехнічні та хімічні заходи, спрямовані на його знищення. 

Рослина відзначається високою конкурентною здатністю практично до всіх видів сільськогосподарських культур і здатна серйозно знижувати їхню продуктивність. Висока конкурентоспроможність цієї рослини, зумовлена потужною кореневою системою, швидким вегетативним розмноженням та алелопатичною активністю, призводить до зниження врожайності культури через конкуренцію за світло, вологу та поживні речовини. Традиційні методи механічного контролю виявляються малоефективними через здатність ваточника до регенерації, а відсутність належного контролю може призвести до катастрофічних втрат урожаю (до 80 %). Водночас застосування хімічних засобів потребує науково обґрунтованого підходу для мінімізації негативного впливу на агроекосистему та максимального збереження продуктивності кукурудзи.

Ваточник сирійський відзначається високою конкурентною здатністю практично до всіх видів сільськогосподарських культур і здатна серйозно знижувати їхню продуктивність

Таким чином, дослідження впливу різного рівня забур’яненості ваточником сирійським на ріст, розвиток та урожайність кукурудзи, а також оцінка ефективності сучасних гербіцидів у системі інтегрованого контролю цього небезпечного бур’яну на сьогодні залишаються актуальними і попри численні досягнення щодо контролю ваточника сирійського, питання оптимізації застосування гербіцидів та механічних методів, а також адаптація стратегій до змін кліматичних умов і характеристик ґрунтів, потребує подальших досліджень.

Схема досліду

Таблиця 1. Вплив рівня забур’яненості ваточником сирійським на ріст і розвиток кукурудзи 
(середнє за 2022–2024 рр.)

Ваточник сирійський є дуже стійким і живучим бур’яном, який легко витримує агротехнічні та хімічні заходи, спрямовані на його знищення

Умови високого рівня забур’яненості без будь-якого захисту посівів кукурудзи призвели до критичного зменшення урожайності – до 2,1 т/га. Зниження врожайності на 80 % порівняно з контролем, свідчить про сильну конкурентну здатність ваточника сирійського в агроценозі кукурудзи.

У разі забур’яненості посівів кукурудзи ваточником сирійським у кількості 1–2 шт/м² урожайність становила 8,3 т/га, що на 20,9 % нижче, ніж у контрольному варіанті. За наявності ваточника сирійського у кількості 8–10 шт/м² урожайність зменшилася до 4,8 т/га, що на 54,3 % нижче за контроль. Обприскування посівів гербіцидами позитивно вплинуло на урожайність кукурудзи, значно зменшивши її втрати від забур’яненості ваточником сирійським. Обприскування гербіцидами Лаудіс + Меро забезпечило врожайність 9,7 т/га (зниження лише на 7,6 % від контролю), а Стеллар + Метолат – 9,4 т/га (зниження на 10,5 %). Обидві схеми захисту ефективно знизили негативний вплив бур’яну, що дало змогу зберегти понад 90 % урожаю порівняно з контролем. Це свідчить про високу ефективність гербіцидного захисту у контролюванні ваточника сирійського.

Отже, високий рівень забур’яненості ваточником сирійським (8–10 рослин/м²) суттєво пригнічує розвиток кукурудзи, зменшуючи висоту, кількість листків і фотосинтетичну активність. Незначна наявність бур’яну (1–2 рослини/м²) не викликає катастрофічних втрат урожайності, проте вже призводить до суттєвого зменшення продуктивності культури. Високий рівень конкуренції ваточника не лише зменшує врожайність, а й ускладнює механічне збирання врожаю. Навіть за низького рівня забур’яненості (1–2 рослини/м²) урожайність знижується на понад 20 %, що підтверджує високу конкурентну здатність цього бур’яну. Саме тому гербіцидний захист є необхідною складовою інтегрованої системи контролю ваточника сирійського для забезпечення стабільної продуктивності кукурудзи.

С. Ременюк, канд. с-г. наук, В. Різник, канд. с-г. наук, С. Мошківська, канд. с-г. наук
Інститут біоенергетичних культур і  цукрових буряків НААН,
Ю. Ременюк, канд. с-г. наук, ННЦ «Інститут землеробства НААН», 
П. Волошин, ДП «Дослідне господарство «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН