Куди рухається ринок насіння в Україні ?

Розвиток ринку насіння визначають аграрії, які щодня приймають рішення в полі.  Зважаючи на це, Насіннєва асоціація України (НАУ) провела експрес-опитування, яке показало, чим вони керуються при виборі насіння, яким сортам і гібридам довіряють, які ризики бачать і куди планують рухатись далі.

Участь в опитуванні взяли понад 100 аграріїв з усієї країни — від Волині до Донеччини. Серед них — керівники господарств, агрономи та менеджери аграрних підприємств. Це дало змогу отримати об’єктивну картину настроїв і підходів, що формують ринок сьогодні.

Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ

Чия селекція

Дослідження зачіпало численні питання аграрної галузі, однак серед пріоритетних питань були ті, що стосуються безпосередньо насіння. Одне з них — чи використовуєте насіння української селекції? Майже 54 % учасників сказали, що «сіють українське». 

Проте таку відповідь варто розуміти в контексті. Для практикуючих аграріїв місце виробництва часто важливіше за селекційне походження. Коли господарство купує насіння, вироблене на місцевих заводах, воно сприймає його як українську продукцію, навіть якщо генетика має іноземне походження. 

При цьому слід відзначити, що якість виробництва впливає на врожайність не менше, ніж генетичні характеристики. Це особливо критично для великих товарних партій, призначених для посіву на чималих площах. Українські насіннєві заводи давно зарекомендували себе як одні з найкращих у Європі — їх продукція забезпечує високу схожість, однорідність та не містить домішок.

В опитуванні 39 % респондентів вважають українське насіння повністю конкурентним, і лише 8,9 % категорично не згодні з таким твердженням. За цими відповідями стоїть як практичний досвід, так і патріотичні мотиви. Однак аграрії єдині у думці: Україні потрібна сильна власна селекція, що дозволить зберігати стабільність у виробництві та адаптувати насіння до локальних умов.

Гібриди

Фактичний перелік гібридів від учасників опитування формує точніше розуміння їхнього вибору, аніж загальні судження про вітчизняну чи іноземну селекцію.

Строкатість названих варіантів свідчить про те, що вибір залежить як від кліматичних умов, так і від цілей виробництва. Серед найчастіше згадуваних такі:

Кукурудза П9361, П0217, П9889 та П9610 (ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна»). Поміж популярних називали ДКС3939 та ДКС3972 бренд «Декалб»). Були у відповідях і ДМС Крок, ДМС Форсаж (Науково-виробниче фермерське господарство «КОМПАНІЯ МАЇС») та МК 3131 (ТОВ «ГЕНЕКС УКРАЇНА»)

• Соняшник — найчастіше обирають P64LE25 (бренд «Піонер»), P64LP130 (ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна»), Сувекс («КВС»), Сурест і СИ ТЕОС («Сингента»).
• Пшениця озима — РЖТ Реформ (РАЖТ 2н) і Артист («Дойче Заатфеределунг АГ»)
• Ячмінь — КРІССІ («КВС»), Одіссей («Лімагрейн»).
• Ріпак — Домінатор і Дактарі («Дойче Заатфеределунг АГ»), Арізона («Лімагрейн»).
• Серед відповідей траплялися й назви компаній «Нові-Сад» з Сербії та німецька DSV.

Новинки

Інтерес українських фермерів до нових сортів і гібридів залишається високим: у 2025 році 88% опитаних планували сіяти новинки. Навіть на невеликих площах аграрії продовжують експериментувати та порівнювати різні варіанти. Головний стимул для пошуку альтернатив — мінливі погодні умови. 

Змінюються й джерела інформації. Принцип «як у сусіда» поступається місцем професійним каналам — профільним заходам, консультаціям дистриб’юторів. Суттєвий вплив має і робота регіональних менеджерів.

Демотестування стає стандартною практикою. Господарства висівають нові гібриди на міні-ділянках, спостерігаючи за розвитком культури протягом сезону. Такий підхід дозволяє оцінити врожайність та стійкість у власних умовах перед масштабуванням.

Підробки

Серед респондентів кожен другий зазначив, що зустрічався з фальсифікатом на ринку. Ця статистика не означає, що підробок на ринку рівно половина, але сигналізує про масштабність проблеми.

Крім класичних підробок під відомі бренди, активно поширюються «анонімні мішки» — насіння без офіційного маркування. Продавці позиціонують його як «аналог оригіналу за меншу ціну», проте якість залишається не підтвердженою.

Війна загострила ситуацію. Фальсифікаторів стало більше через послаблення контролю та зміщення державних пріоритетів. Виявляти порушників у воєнних умовах складніше.

Тому більшість фермерів обирає перевірені канали. Вони купують насіння у офіційних дистриб’юторів чи представників, або замовляють напряму з сайтів міжнародних виробників.

Технології

Респонденти наголошують, що у відповідних регіонах з 2022 року залишається особливо важливим і критичним завданням розмінування, на яке піде дуже багато часу. 

Також аграрії зазначали, що підвищити рентабельність бізнесу можуть два технологічні напрями.

Перший — це «цифра»: GPS-навігація, супутниковий моніторинг, дрони, IoT, дистанційне управління технікою та точне землеробство. 

Другий — нові агротехнології. Фермери переходять на Strip-Till, використовують змінні норми висіву та висівають покривні культури для збереження родючості.

Саме ці напрямки і визначатимуть розвиток українського агросектору в найближчі п’ять років.

Замість підсумку

На думку виконавчої директорки НАУ Сюзани Григоренко, українські аграрії виявляються розважливими експериментаторами. «Вони обачні, але відкриті до нового. Їм важливі врожаї, прибутки та простота процесів. Брак персоналу стимулює перехід до автоматизації. Водночас у сфері насінництва запити чіткі: якість продукції, доступ до передових світових розробок і підтримка власних селекційних проектів. Принцип простий: генетика стала спільним надбанням науковців, а от якість виробництва — українська сильна сторона». 

Насіннєва асоціація України