ОСІННЄ ВНЕСЕННЯ ГЕРБІЦИДІВ НА ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ

У сучасній технології вирощування озимих зернових культур — передусім пшениці та ячменю — гербіцидний захист в осінній період є одним із важливих резервів підвищення врожайності та рентабельності виробництва.

Тривале перебування озимих у фазі кущіння восени та після відновлення весняної вегетації створює сприятливі умови для розвитку бур’янів. Конкурентоспроможність культури на ранніх етапах розвитку ще недостатньо висока, тому своєчасний контроль бур’янів дає змогу створити кращі умови для формування кореневої системи, продуктивного кущіння та успішної перезимівлі.

Особливо важливо враховувати, що осіння система захисту починається не обов’язково з обприскування вже посіяної пшениці чи ячменю. У багатьох технологіях важливу роль відіграє знищення бур’янів гербіцидами суцільної дії ще до сівби, особливо після збирання попередника, на полях із багаторічними бур’янами або за мінімального та нульового обробітку ґрунту.

Тривале перебування озимих у фазі кущіння восени та після відновлення весняної вегетації створює сприятливі умови для розвитку бур’янів

У ЧОМУ НЕБЕЗПЕКА ОСІННЬОГО ЗАБУР’ЯНЕННЯ?

Осінь — критичний етап у формуванні майбутнього врожаю. Наявність бур’янів у цей період створює одразу кілька серйозних ризиків.

1.    Втрата потенціалу врожайності. Саме у фазу осіннього кущіння в зернових формуються важливі елементи майбутньої продуктивності — насамперед кількість пагонів та потенціал формування продуктивних стебел. Конкуренція за світло, воду та елементи живлення може призводити до незворотних втрат.
2.    Погіршення перезимівлі. Перебуваючи під постійним конкурентним тиском бур’янів, озимі отримують менше доступних ресурсів для формування потужної кореневої системи та накопичення пластичних речовин. У результаті може знижуватися їхня зимостійкість.
3.    Втрата дороговартісних добрив. Восени та під час відновлення весняної вегетації бур’яни активно споживають азот, фосфор, калій та інші елементи живлення. Фактично частина дорогих ресурсів працює не на врожай культури, а на формування бур’янової рослинності.
4.    Перевага бур’янів навесні. Не знищені восени зимуючі та багаторічні бур’яни навесні стартують із уже сформованою кореневою системою та розеткою. Це дає їм суттєву конкурентну перевагу в період відновлення вегетації озимих.

Тому осінній контроль бур’янів — це не лише боротьба з уже наявною засміченістю. Це також спосіб не допустити формування проблеми, яка навесні потребуватиме значно більших витрат на її вирішення.

ВИДОВИЙ СКЛАД ОСІННІХ БУР’ЯНІВ: КОГО САМЕ МИ КОНТРОЛЮЄМО?

Спектр забур’яненості озимих зернових восени має свою специфіку. Для успішного захисту важливо розділяти бур’яни за біологічними групами та ступенем їхньої агресивності.

Спектр забур’яненості озимих зернових восени має свою специфіку. Для успішного захисту важливо розділяти бур’яни за біологічними групами та ступенем їхньої агресивності.

Зимуючі та озимі дводольні — найбільша загроза

Ці бур’яни проростають восени разом із культурою, легко переносять несприятливі умови, а навесні швидко відновлюють вегетацію.

Найбільшу небезпеку становлять:
•    Підмаренник чіпкий (Galium aparine) — один із найбільш агресивних видів у посівах озимих зернових. Він швидко росте, обплітає культурні рослини, конкурує за світло й поживні речовини та може ускладнювати збирання врожаю.
•    Ромашка непахуча (Tripleurospermum inodorum) та інші види ромашки — здатні формувати потужну кореневу систему та добре конкурувати з озимими.
•    Грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris), талабан польовий (Thlaspi arvense), дескурайнія Софії (Descurainia sophia) — типові зимуючі види, які за сприятливих умов можуть продовжувати розвиток восени та швидко відновлювати ріст навесні.
•    Фіалка польова (Viola arvensis) та глуха кропива (Lamium spp.) — невисокі рослини, які здатні формувати щільний покрив і створювати значну конкуренцію культурі.

Падалиця попередніх культур

Особливо актуальна ця проблема за мінімального або нульового обробітку ґрунту.

•    Падалиця ріпаку, у тому числі рослини, що мають стійкість до певних груп гербіцидів, може швидко формувати потужну листкову розетку.
•    Падалиця соняшнику, включно зі стійкими до окремих гербіцидів гібридами, за теплої осені здатна активно розвиватися і створювати сильну конкуренцію озимим.

У таких ситуаціях вибір препарату потрібно здійснювати не лише за культурою, а й з урахуванням гербіцидної стійкості падалиці.

Злакові бур’яни — проблема, що стрімко зростає

За останні роки проблема злакових бур’янів у посівах зернових стала особливо актуальною через спрощення сівозмін та поширення мінімального обробітку ґрунту.

•    Метлюг звичайний (Apera spica-venti) восени може проростати масово. Якщо залишити його до весни, він здатний створити серйозну конкуренцію озимій пшениці.
•    Стоколос (Bromus spp.) та егілопс циліндричний (Aegilops cylindrica) належать до складних для контролю видів у посівах пшениці.
•    Вівсюг звичайний (Avena fatua), мишій та інші однорічні злакові за сприятливих умов також можуть створювати значну конкуренцію.

Багаторічні дводольні

Окрему групу становлять багаторічні бур’яни — осоти, берізка польова та інші види з потужною кореневою системою. Так, осот польовий (Cirsium arvense) та осот польовий жовтий (Sonchus arvensis) восени активно накопичують пластичні речовини в підземних органах. Саме тому період активного відтоку асимілятів до кореневої системи є важливим моментом для їх контролю системними гербіцидами.

осот польовий (Cirsium arvense)

осот польовий (Cirsium arvense)

ЦІЛІ ТА ПЕРЕВАГИ ОСІННЬОГО ГЕРБІЦИДНОГО ЗАХИСТУ

Головна мета проведення осінньої обробки — створення максимально сприятливих умов для старту, розвитку та перезимівлі культурних рослин.

До основних переваг осіннього внесення гербіцидів варто віднести:

•    Високу біологічну ефективність. Молоді бур’яни перебувають у найбільш уразливій фазі розвитку, тому їх часто легше контролювати, ніж перерослі рослини навесні.
•    Зменшення конкуренції за вологу та поживні речовини.
•    Максимальну віддачу від добрив. Поживні елементи використовуються передусім культурою.
•    Розвантаження весняного піку робіт. Частину проблеми вдається вирішити ще восени, коли навантаження на техніку та персонал зазвичай нижче.
•    Можливість сформувати чисті посіви до зими. Це особливо важливо для полів із високою чисельністю зимуючих бур’янів.

ГЕРБІЦИДИ СУЦІЛЬНОЇ ДІЇ: ЩЕ ДО СІВБИ ОЗИМИХ

Окреме місце в осінній системі контролю бур’янів займають гербіциди суцільної дії. На відміну від селективних препаратів, які використовують безпосередньо в посівах озимих зернових, вони знищують широкий спектр рослинності незалежно від її видової належності.

Саме тому їх застосовують до появи культури або після збирання попередника, коли на полі немає вегетуючої озимої пшениці чи ячменю.

Найчастіше основою таких препаратів є гліфосат. У Державному реєстрі України представлені препарати на основі цієї діючої речовини з регламентами для застосування, зокрема, на полях під сільськогосподарські культури та по вегетуючих бур’янах. Конкретний препарат, культура, норма та строк застосування мають відповідати чинній реєстрації та етикетці препарату.

Коли суцільні гербіциди особливо доречні?

Їх застосування може бути особливо виправданим у таких ситуаціях:

•    після збирання попередника, коли поле швидко заростає падалицею та бур’янами;
•    за наявності багаторічних бур’янів — осоту, берізки, пирію та інших видів;
•    за мінімального та нульового обробітку ґрунту, коли механічний контроль бур’янів обмежений;
•    на полях із великою кількістю падалиці зернових або інших культур;
•    перед прямою сівбою або strip-till, коли потрібно максимально очистити поверхню поля від вегетуючої рослинності.

Особливо важливо це для багаторічних бур’янів. Якщо обробку провести у період їх активного росту, системна діюча речовина переміщується разом із асимілятами в підземні органи, що підвищує шанси на ефективний контроль рослин.

Гербіциди суцільної дії застосовують до появи культури або після збирання попередника

Післязбиральна обробка: важливі не лише календарні строки

Одна з найпоширеніших помилок — орієнтуватися виключно на дату після збирання врожаю. Для гербіцидів суцільної дії набагато важливіше, чи активно ростуть бур’яни. Якщо поле після збирання попередника тривалий час залишається сухим, а бур’яни перебувають у стані пригнічення, ефективність системної обробки може знижуватися. Тому за можливості обприскування проводять тоді, коли рослини мають достатню листкову поверхню та активно вегетують.

Не менш важливо не поспішати з механічним обробітком ґрунту відразу після внесення системного препарату. Діючій речовині потрібен час для проникнення та переміщення всередині рослини.

Що потрібно враховувати при виборі гербіциду суцільної дії?

Насамперед — видовий склад бур’янів та їхній стан. Для однорічних бур’янів достатнім може бути один технологічний підхід, тоді як за домінування багаторічних видів необхідно враховувати їхню фазу розвитку, розмір рослин і здатність накопичувати асиміляти в кореневій системі.

Важливо також оцінювати:

•    фазу розвитку бур’янів;
•    погодні умови;
•    якість води;
•    жорсткість води та її pH;
•    наявність рослинних решток на поверхні поля;
•    фактичну норму робочого розчину;
•    ризик знесення препарату;
•    строки до наступної механічної операції;
•    регламент конкретного препарату.

Ключовий момент: гербіцид суцільної дії не є «підсиленою версією» селективного осіннього гербіциду. Це інструмент іншого етапу технології — очищення поля до сівби або після збирання попередника. Тому найбільш ефективною може бути не заміна одного типу препаратів іншим, а побудова послідовної системи: післязбиральний контроль бур’янів суцільним гербіцидом → якісна підготовка ґрунту та сівба → селективний контроль бур’янів у посівах озимих восени → за необхідності коригувальна весняна обробка.

КОЛИ ОСІННЯ ОБРОБКА НЕОБХІДНА НАСАМПЕРЕД?

Проведення гербіцидної обробки восени є особливо доцільним у таких ситуаціях:

•    Перевищення економічного порогу шкодочинності. Особливу загрозу становлять зимуючі дводольні — підмаренник чіпкий, ромашка непахуча, грицики звичайні, фіалка польова, талабан польовий — та злакові бур’яни.
•    Складні попередники. Сівба озимих після ріпаку, соняшнику, гороху або зернових часто супроводжується появою значної кількості падалиці.
•    Ранні строки сівби. Чим довше восени культура перебуває в полі, тим більше часу мають бур’яни для проростання та розвитку.
•    Введення перелогових земель у сівозміну.
•    Мінімальний або нульовий обробіток ґрунту. У таких системах роль хімічного контролю бур’янів до сівби та після сходів може суттєво зростати.
•    Дефіцит обприскувальної техніки навесні.

Оптимальний період для першої осінньої гербіцидної обробки озимих зернових залежить від конкретного препарату, культури, видового складу бур’янів та погодних умов

ТЕРМІНИ ТА УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Оптимальний період для першої осінньої гербіцидної обробки озимих зернових залежить від конкретного препарату, культури, видового складу бур’янів та погодних умов. У загальному випадку орієнтуються на період від фази 2–3 листків до початку кущіння озимої пшениці та ячменю (BBCH 12–23), якщо саме такий строк передбачений регламентом препарату.

У разі появи другої хвилі сходів бур’янів може знадобитися повторна обробка, але рішення приймають з урахуванням фази розвитку культури, залишкової дії вже внесеного препарату та погодних умов.

Технологічні параметри проведення обробок

ВИБІР ПРОДУКТІВ ДЛЯ ОСІННЬОГО ЗАХИСТУ

Препарати для осіннього застосування повинні мати достатню селективність щодо культури та відповідати умовам внесення, зазначеним у регламенті. Для контролю дводольних бур’янів та падалиці широко застосовуються системні післясходові гербіциди на основі різних діючих речовин та їх комбінацій.

Зокрема, це можуть бути:

•    Квелекс, ВГ (галауксифен-метил, 100 г/кг + флорасулам, 100 г/кг + клоквінтосет-кислоти, 70,8 г/кг, антидот) — високоефективний препарат проти широкого спектра дводольних бур’янів у посівах зернових колосових культур. Норма — 50–60 г/га + ПАР.
•    Тріатлон Прайм, ВГ (трибенурон-метил, 250 г/кг + тифенсульфурон-метил, 250 г/кг + флорасулам, 100 г/кг + ізоксадифен-етил, антидот, 100 г/кг) — контролює однорічні та багаторічні дводольні бур’яни, включаючи стійкі до 2,4-Д, а також падалицю соняшнику, у тому числі стійку до трибенурон-метилу та імідазолінонів. Норма — 0,04–0,06 кг/га + ПАР Альфаліп Екстра, 0,2–0,25 л/га.
•    Фаместра, ВГ (трибенурон-метил, 600 г/кг + флорасулам, 200 г/кг) — комбінований післясходовий гербіцид для контролю широкого спектра дводольних бур’янів, зокрема падалиці соняшнику, падалиці ріпаку, підмаренника чіпкого та видів осотів. Регламенти застосування такі:
o    20–25 г/га + ПАР Тренд 90 (0,25–0,3 л/га) — проти однорічних та багаторічних дводольних у фазі 2–6 листків;
o    25–30 г/га + ПАР Тренд 90 (0,25–0,3 л/га) — за наявності підмаренника чіпкого та багаторічних бур’янів у фазі розетки.

Препарати проти широкого спектра дводольних бур’янів

Залежно від типу забур’яненості — дводольні, злакові чи змішана засміченість — та погодних умов осені агроном може обирати спеціалізовані препарати за їхніми діючими речовинами. Наприклад: 

• Лінтур 70 WG, ВГ (дикамба, 659 г/кг + триасульфурон, 41 г/кг) — системний гербіцид. Триасульфурон забезпечує ґрунтову дію, стримуючи проростання окремих зимуючих дводольних бур’янів. Рекомендована норма — 0,15–0,18 г/га.
• Гранстар Голд 75 WG / Гренадер Максі, ВГ (трибенурон-метил, 562,5 г/кг + тифенсульфурон-метил, 187,5 г/кг) — технологічні рішення для контролю широкого спектра однорічних дводольних бур’янів. Норма застосування — 25–35 г/га + ПАР Тренд 90, 0,2–0,4 л/га.
• Дербі 175, КС та аналоги (флуметсулам, 100 г/л + флорасулам, 75 г/л) — комбінація діючих речовин для контролю широкого спектра дводольних бур’янів, зокрема підмаренника чіпкого та падалиці соняшнику, з нормою 0,05–0,07 л/га.

Спеціалізовані рішення проти злакових бур’янів

Злакові бур’яни в посівах злакових культур — один із найскладніших сегментів гербіцидного захисту. Їхнє своєчасне осіннє контролювання дає культурі додаткову конкурентну перевагу навесні.

• Аксіал 050 ЕС, КЕ (піноксаден, 50 г/л + клоквінтосет-мексил, антидот) — високоселективний протизлаковий гербіцид для контролю, зокрема, метлюгу звичайного, вівсюга та мишію. Рекомендована норма внесення 0,9 л/га. 
• Пума Супер 144 EW (феноксапроп-П-етил, 69 г/л + мефенпір-диетил, 75 г/л, антидот) — грамініцид для контролю однорічних злакових бур’янів. Норма— 1,0 л/га із застосуванням по активно вегетуючих бур’янах від фази 2 листків до кінця кущіння.
• Атлантіс Стар 21,15 WG (йодсульфурон-метил натрію, 9 г/кг + мезосульфурон-метил, 45 г/кг + тієнкарбазон-метил, 22,5 г/кг + мефенпір-диетил, 135 г/кг) — селективний післясходовий гербіцид системної дії для контролю широкого спектра однорічних злакових та дводольних бур’янів. І хоча основне застосування препарату припадає на весняний період, іноді практикують й осіннє внесення, яке залежить від конкретного регламенту, погодних умов і фази розвитку культури. Саме тому таке застосування не варто розглядати як універсальну рекомендацію.

Комплексні ґрунтово-післясходові системи для захисту «з сівби»

Окрему групу становлять препарати та системи з ґрунтовою і післясходовою дією, зокрема на основі просульфокарбу, ізопротуронута дифлюфенікану, зокрема Церекарб, Насето та Марафон.

Їхня особливість полягає в тому, що вони можуть працювати як по молодих бур’янах, так і через ґрунтову дію — стримувати наступні хвилі їх появи. Такі системи можуть бути особливо цікавими для господарств, де основною проблемою є метлюг та комплекс зимуючих дводольних бур’янів.

Водночас строки внесення, норми та можливість застосування до сходів або по ранніх сходах необхідно визначати винятково за чинним регламентом конкретного препарату. Вони можуть формувати своєрідний гербіцидний «екран» у ґрунті, стримуючи проростання частини злакових та дводольних бур’янів.
Утім, вибір конкретного препарату потрібно здійснювати з урахуванням домінуючих видів бур’янів, їхньої фази розвитку, фази культури та ризику формування резистентності.

Ефективний осінній захист озимих зернових варто розглядати не як вибір одного «найкращого» гербіциду, а як послідовність технологічних рішень

ТИПОВІ ПОМИЛКИ ТА ЯК ЇХ УНИКНУТИ

Щоб осіння система захисту принесла максимальний результат, варто уникати поширених помилок.

1.    Запізнення за фазами бур’янів. Перерослі рослини часто складніше контролювати, ніж молоді.
2.    Обробка по рослинах, які перебувають у стресі. Посуха, заморозки, різкі перепади температури або інші несприятливі умови можуть знижувати ефективність післясходових препаратів.
3.    Використання жорсткої або неякісної води. Якість води може істотно впливати на ефективність деяких діючих речовин. За необхідності слід застосовувати кондиціонери води відповідно до рекомендацій виробника препарату.
4.    Ігнорування ПАР. Якщо етикетка передбачає використання ад’юванта, його потрібно додавати в рекомендованій нормі.
5.    Неправильний вибір гербіциду під конкретний вид бур’яну. Препарат потрібно підбирати не за принципом «широкого спектра», а виходячи з фактичної структури забур’янення.
6.    Механічні роботи одразу після застосування системного препарату. Після внесення необхідно витримати технологічний інтервал, передбачений для конкретної діючої речовини та препарату.
7.    Застосування гербіциду суцільної дії по вегетуючій озимій культурі. Це принципово інша група препаратів: якщо мова йде про гліфосат та інші гербіциди суцільної дії, їх застосовують до появи культури або після збирання попередника відповідно до зареєстрованого регламенту.

СИСТЕМА, А НЕ ОКРЕМИЙ ПРЕПАРАТ

Ефективний осінній захист озимих зернових варто розглядати не як вибір одного «найкращого» гербіциду, а як послідовність технологічних рішень.

На проблемному полі система може виглядати так: збирання попередника → моніторинг відростання бур’янів → за необхідності гербіцид суцільної дії → підготовка ґрунту → сівба озимих → моніторинг посіву → післясходовий селективний гербіцид восени → весняний контроль за необхідності.

Такий підхід дає змогу розподілити навантаження на різні етапи технології та не намагатися вирішити всі проблеми одним внесенням. Особливо це важливо на полях із багаторічними бур’янами, падалицею стійких гібридів, метлюгом, стоколосом та іншими складними видами.

НА ЗАКІНЧЕННЯ 

Перенесення частини гербіцидного захисту озимих зернових на осінній період — це обґрунтований технологічний крок, який дає змогу зменшити біологічні та фінансові ризики. При цьому важливо розглядати осінній захист ширше, ніж просто обприскування вже посіяної пшениці чи ячменю. Гербіциди суцільної дії, застосовані після збирання попередника або перед сівбою, можуть стати першим елементом цієї системи, особливо за наявності багаторічних бур’янів та в технологіях мінімального обробітку ґрунту.

Далі в роботу вступають селективні післясходові гербіциди, які дають можливість контролювати бур’яни безпосередньо в посівах озимих.

Грамотний моніторинг поля, правильна ідентифікація бур’янів, урахування їхньої фази розвитку, погодних умов та чітке дотримання регламентів застосування дають змогу сформувати чисті посіви, зменшити конкуренцію за вологу та поживні речовини і створити надійне підґрунтя для формування майбутнього врожаю.