Ампліго 150 ZC, ФК: ефективний контроль лускокрилих на ріпаку можливий!
До недавнього часу головними шкідниками озимого ріпаку серед аграріїв вважалися ті, які завдають шкоди навесні. До них відносяться стеблові прихованохоботники, ріпаковий насіннєвий прихованохоботник, ріпаковий квіткоїд, капустяний стручковий комарик тощо.
Можливо, таке уявлення пов’язане з тим, що посіви, які успішно перезимували, вже не потерпають від низьких температур та інших несприятливих факторів зимового й ранньовесняного періодів. Після настання стійкого весняного потепління зрідження стеблостою зазвичай уже не відбувається. Тобто, завдання збереження посівів з оптимальною густотою стояння рослин виконано. Тож агрономи і фермери у цей час зосереджуються вже на інших цілях, зокрема, на ефективному захисті ріпаку від шкодочинних організмів: бур’янів, хвороб та шкідників. Якщо говорити про останніх, то основна увага приділяється контролю тих їх видів, які заселяють ріпак у другу половину весняного періоду. Це логічно, й почасти з цим можна погодитися. Адже пошкодження, наприклад, ріпаковим квіткоїдом бутонів, квіток або насіннєвим прихованохоботником стручків з насінням призводять до прямих і непоправних втрат урожаю.
Проте в останній період фітосанітарна ситуація на ріпакових полях дещо змінилася. Відбулося розширення ареалів та зросла щільність популяцій тих видів фітофагів, які донедавна шкодили лише в певних регіонах або спорадично. Так, приміром, основною зоною поширення й шкодочинності капустяної молі був Південь України. А от тепер цей шкідник став заселяти ріпак у чималій чисельності в центральних, західних і навіть північних областях. Особливо це помітно на нових посівах культури восени, адже останні генерації капустяної молі, що з’являються в цей період, майже завжди дуже численні.
Також зросла загроза й від підгризаючих совок. Зокрема, совка озима раніше завдавала істотної шкоди ріпаку не кожного року, спалахи її масового розмноження відбувалися лише в окремі сезони. До того ж гусениці поширювалися на полях здебільшого осередками. Але вже 5–6 років поспіль у цього виду утримується стабільно висока щільність популяції. Упродовж вказаного періоду, кожної осені озима совка заселяє ріпак практично в усіх регіонах його вирощування в Україні. При цьому чисельність личинок часто перевищує ЕПШ у декілька разів, й тоді вони суттєво зріджують посіви. Густота рослин знижується настільки, що виникає потреба в пересівах. Часто гусениці знищують сходи не тільки «вогнищами», але й повністю, тобто на всьому масиві поля.
Отже, і капустяна міль, і озима совка наразі завдають чималої шкоди посівам ріпаку в осінній період. Обидва види належать до ряду лускокрилі (Lepidoptera), розвиваються у декількох генераціях за сезон і ведуть прихований спосіб життя, що ускладнює їх ефективний контроль інсектицидами. Крім цих лускокрилих, значного поширення набули й дротяники — личинки коваликів, які також істотно шкодять ріпаку, зріджуючи його сходи восени.
Тож питання, яких шкідників ріпаку (весняних чи осінніх) вважати головними, тепер уже не настільки однозначне. Все ж, враховуючи чималі загрози від капустяної молі, озимої совки та інших видів лускокрилих, варто приділити більше уваги саме цій біологічній групі фітофагів.
Лускокрилі шкідники на ріпаку
Загалом на території України присутні близько 10–12 видів комах ряду лускокрилі, які мають економічне значення на ріпаку, тобто здатні значною мірою пошкоджувати посіви цієї культури. Їх поділяють на спеціалізованих і багатоїдних.
До спеціалізованих належать ті, які живляться виключно рослинами родини капустяні, до якої входять, зокрема, й ріпак озимий та ярий. Представниками цієї підгрупи є капустяна міль (Plutella xylostella), білан капустяний (Pieris brassicae) та білан ріпний (Pieris rapae).
Трофічні зв’язки у багатоїдних лускокрилих набагато ширші. Крім капустяних, вони можуть живитися й рослинами інших ботанічних родин, кількість яких часто перевищує сотню видів. Тобто, це типові поліфаги. До них належать, зокрема, підгризаючі совки: озима совка (Agrotis segetum), оклична совка (Agrotis exclamationis), совка-іпсилон (Agrotis ipsilon); листогризучі совки: капустяна совка (Mamestra brassicae), бавовникова совка (Helicoverpa armigera), совка-гамма (Autographa gamma); лучний метелик (Loxostege sticticalis).
Як уже зазначалося, в сучасний період особливо зросла загроза від озимої совки та капустяної молі. По суті, це основні та найнебезпечніші види лускокрилих, які завдають значної шкоди рослинам ріпаку восени, й саме тому вони мають найбільше економічне значення. Тож давайте розглянемо їх детальніше.
Озима совка. Один із найшкодочинніших фітофагів озимого ріпаку в осінній період. Через це озиму совку раніше небезпідставно називали «північною сараною». На більшій частині території України (крім Північного Полісся) розвивається у двох поколіннях. Личинки (гусениці) першої генерації, як правило, з’являються в середині — другій половині червня і шкодять багатьом видам овочів, бурякам, соняшнику, кукурудзі, просу.
На посівах озимих культур, у тому числі й на озимому ріпаку, восени розвивається друге покоління фітофага. Воно набагато численніше й створює неабияку небезпеку сходам наприкінці серпня і в першій половині осені, заселяючи поля осередками або суцільно з високою щільністю популяції. У цей період гусениці завдають величезної шкоди, суттєво зріджуючи посіви як озимого ріпаку, так і озимих зернових.
Личинка (гусениця) озимої совки
Імаго (метелик) озимої совки
Отже, личинки озимої совки — це поліфаги, які можуть живитися різноманітними рослинами більше ніж 140 видів із 36 родин. Їх «багатоїдність» зростає по мірі їх розвитку, тому найбільший спектр трофічних рослин притаманний гусеницям V і VI віків. Вдень вони перебувають у верхньому шарі ґрунту, а вночі виповзають на його поверхню для живлення. Їхня шкодочинність надзвичайно велика. Так, личинки пошкоджують підземні та приземні частини рослин ріпаку. Причому гусениці перших віків об’їдають переважно листя, а дорослі — підгризають кореневу шийку, перегризають черешки перших листочків на рівні з поверхнею ґрунту, ніби скошуючи їх, що призводить до загибелі всієї рослини. За умови пізніх посівів та/або недружних сходів, коли ріпак перебуває у фазі 1–2 листочки, гусениці совки, що відродилися і розвиваються у цей час, завдають найбільшої шкоди. Зазвичай пошкодження поширюються із країв поля до його середини у вигляді осередків, які надалі утворюють суцільні плішини, подекуди великих розмірів. Нерідко совка знищує посіви на всьому масиві поля.
Капустяна міль. З-поміж спеціалізованих лускокрилих шкідників, які заселяють ріпак, це один із найбільш небезпечних видів. Поширена повсюдно, проте зона високої шкодочинності сьогодні охоплює Степ та Лісостеп. Літ метеликів зимуючого покоління розпочинається ще у квітні-травні. За сезон розвивається у 4–5 поколіннях. Повний цикл розвитку від яйця до імаго триває близько 35 днів. Личинки першого покоління, які з’являються на ріпаку у травні чи червні (залежно від суми ефективних температур та природно-кліматичної зони), зазвичай малочисельні. Проте в окремі роки (як це трапилося і в нинішньому 2026 р.) відбуваються спалахи масових розмножень, і тоді щільність популяції капустяної молі набуває загрозливих масштабів ще навіть на початку літа. Отже, внаслідок утворення чималої кількості генерацій літ метеликів капустяної молі триває майже безперервно аж до вересня-жовтня. У зв’язку з цим останніх личинок на рослинах ріпаку можна спостерігати навіть пізньої осені.
Імаго (метелик) капустяної молі
Пошкодження листя ріпаку гусеницями капустяної молі
Характерно, що останні генерації капустяної молі, розвиток яких припадає на серпень-вересень, заселяють нові посіви озимого ріпаку вже досить інтенсивно. Раніше, 5–6 років тому, чисельність гусениць у цей час далеко не завжди сягала економічно відчутного рівня. Але тепер щільність популяції личинок в осінній період стабільно висока і зазвичай перевищує ЕПШ не тільки на Півдні, але й у Центрі України. І така ситуація на ріпакових полях повторюється з року в рік.
Отже, зважаючи на прихований спосіб життя озимої совки та капустяної молі, тривале їх живлення й високу шкодочинність на ріпаку, а також специфіку процесів травлення і метаболізму в їхніх організмах, стає зрозуміло, що традиційні інсектициди хімічних класів синтетичні піретроїди чи органофосфати не зможуть забезпечити належного захисту. Для ефективного контролю цих та інших видів лускокрилих необхідні спеціалізовані засоби, що виявляють спрямовану дію саме проти цієї біологічної групи фітофагів, які мають пролонгований період захисту та були здатні проникати всередину органів рослин, захищаючи їх зсередини. Наперед зазначимо, що саме таким вимогам відповідають сучасні інсектицидні речовини класу антраніламіди (або діаміди).
Ампліго 150 ZC
Унікальне поєднання активних речовин. До складу препарату Ампліго® входять дві діючі речовини з окремих хімічних класів — лямбда-цигалотрин і хлорантраніліпрол. Вони взаємно доповнюють одна одну, забезпечуючи високу ефективність та можливість гарантованого знищення широкого спектра лускокрилих та інших комах-фітофагів. Завдяки різним механізмам дії цих інсектицидних сполук таке їх поєднання ще й запобігає виникненню і розвитку у шкідників резистентності.
Хлорантраніліпрол — інсектицидна сполука контактно-кишкової і трансламінарної дії, є представником групи антраніламіди (або діаміди), про яку вже згадувалося вище. Цю активну речовину за призначенням класифікують, як спеціалізовану проти лускокрилих. Її важливою позитивною характеристикою є стабільно висока ефективність проти гусениць упродовж тривалого періоду захисної дії. Ця речовина — інгібітор м’язових скорочень, і на організми шкідників впливає, викликаючи параліч м’язової системи. Так, після отруєння комах їхні м’язи втрачають здатність скорочуватися, а самі вони перестають живитися і рухатися, що потім призводить до паралічу й швидкої загибелі.
Отже, маючи таку комбінацію активних речовин, Ампліго® здатний впливати і на нервову, і на м’язову системи органів фітофагів, спричиняючи миттєву початкову токсичність і тривалу захисну дію. Також цей препарат діє на всі важливі стадії розвитку лускокрилих — метеликів, яйця і гусениць. Таким чином, Ампліго® працює комплексно, гарантовано знищуючи всіх шкідників, які зазнали з ним контакту.
Ще одна корисна перевага цієї технології — забезпечення стійкості препарату до змивання опадами на оброблених рослинах. Мікрокапсули з лямбда-цигалотрином завдяки своїм фізико-механічним властивостям міцно скріплюються з листковою поверхнею, що надійно захищає їх від змивання дощами вже через годину після обприскування. Тобто, інноваційна формуляція Ампліго® оберігає його як від інтенсивної сонячної інсоляції, так і від рясних опадів, і в підсумку запобігає передчасній втраті ефективності.
Регламенти застосування. Згідно з офіційними регламентами і рекомендаціями від компанії «Сингента», інсектицид Ампліго® на посівах озимого ріпаку можна застосовувати проти капустяної молі, озимої совки, листогризучих совок та біланів з нормою витрати 0,2–0,3 л/га. Як бачимо, Ампліго® зареєстрований практично проти всіх можливих видів лускокрилих шкідників, які можуть загрожувати цій культурі. Передбачено й можливість двократної обробки, якщо в цьому виникатиме потреба. Важливо ще відмітити додаткову рекомендацію: з метою досягнення максимальної ефективності препарату до робочого розчину дуже бажано додавати ад’ювант органосиліконової групи. До речі, розширення реєстрації Ампліго® для застосування на озимому ріпаку відбулося порівняно нещодавно, а саме восени 2021 р. Відповідно, «Сингента» тоді стала першою компанією в Україні, яка офіційно зареєструвала на цій культурі спеціалізований проти лускокрилих інсектицид, що містить діючу речовину класу антраніламіди.
Схема та офіційні регламенти застосування Ампліго® на посівах озимого ріпаку
Загалом вікно застосування Ампліго® досить широке й охоплює осінній та весняно-літній періоди. Однак найбільша необхідність у застосуванні цього інсектициду виникає саме на нових посівах культури, що зумовлено двома факторами. По-перше, рослини ріпаку в цей час перебувають у початкових і значить найуразливіших фазах розвитку. По-друге, лускокрилі останніх (осінніх) генерацій є численнішими, аніж перших, й значить — шкодочиннішими. Отже, найдоцільніше Ампліго® вносити, починаючи з серпня, і до середини-закінчення жовтня; тобто до того часу, коли шкідники вже припиняють свою активність через настання суттєвого похолодання. На Півдні, за умови утримання теплої погоди, лускокрилі (зокрема капустяна міль) можуть живитися на ріпаку аж до пізньої осені, тобто ще навіть і в листопаді. Варто зазначити, що нижнім температурним порогом активності більшості видів лускокрилих на цій культурі є 9...10 °С.
Стосовно фаз розвитку озимого ріпаку, то заселення рослин лускокрилими може настати вже після утворення перших справжніх листків (ВВСН 11–12) і тривати до тієї фази, за якої осіннє зниження температури зумовлюватиме припинення їх активності й шкодочинності. Відповідно, у цей період і виникає основна потреба в застосуванні Ампліго®, але за умови досягнення чи перевищення цими фітофагами ЕПШ.
Крім того, регламентами передбачено й можливість використання Ампліго® для контролю лускокрилих у весняно-літній час, а саме у травні-червні, якщо в цьому виникатиме потреба. Після закінчення цвітіння, у фазу розвитку стручків й наливу насіння (ВВСН 71–79), посіви вже можуть заселяти перші генерації капустяної молі, капустяної совки та біланів. Тож для ефективного знищення їхніх гусениць у цей час доцільно й безпечно застосувати Ампліго®. Лише потрібно враховувати обов’язковий період від останньої обробки до збирання врожаю, якого слід дотримуватися і який має становити не менше як 30 днів.
Ампліго® сумісний із більшістю пестицидів у бакових сумішах. Так, практикою успішно перевірено його безпечне поєднання з фунгіцидами Амістар Екстра®, Амістар® Голд, рістрегулятором Сетар®, гербіцидом Фюзілад Форте® та іншими.
Як зручний технологічний елемент заслуговує на увагу оновлене пакування для Ампліго®. Починаючи з 2024 р., препарат уже фасується та поставляється в новій упаковці, яка називається EVOPACтм. Це каністра місткістю 5 л, яка має сучасний ергономічний дизайн та низку інноваційних і практичних функцій для полегшення розливання, дозування, промивання й утилізації.
EVOPACтм - нове пакування для Ампліго®
Отже, після реєстрації Ампліго® на озимому ріпаку контроль лускокрилих шкідників на цій культурі став значно ефективнішим. Завдяки своїм унікальним властивостям і технологічним перевагам цей спеціалізований інсектицид спроможний надійно захистити посіви, чого не вдавалося досягти за допомогою традиційних препаратів групи піретроїди чи органофосфати. За умови його правильного (регламентованого) застосування лускокрилі будуть під повним контролем!
Микола Дем’янюк, технічний експерт, напрям «Інсектициди на польових культурах», компанія «Сингента»
Читайте також
Інтерв'ю
ТОП новин за тиждень
Наші партнери
