Спецможливості
Агрохімія

Гербіциди для захисту сої від бур'янів

16.07.2017
1328
Гербіциди для захисту сої від бур'янів фото, ілюстрація

Найбільшої шко­ди сої за­вда­ють бур’яни, які з’яв­ля­ють­ся раніше або од­но­час­но зі схо­да­ми цієї куль­ту­ри. Відпо­відно, соя має слаб­ку кон­ку­рен­тоз­дат­ність щодо бур’янів, особ­ли­во в перші 40–50 днів ве­ге­тації. Із ви­до­во­го скла­ду доміну­ю­чи­ми засмічу­ва­ча­ми посівів сої є їхні од­норічні дво­дольні та зла­кові ви­ди.

 

Се­ред особ­ли­во не­без­печ­них і ма­­со­вих видів бур’янів на посівах сої зви­чай­ної в усіх ґрун­то­во-клі­ма­тич­них зо­нах ви­ро­щу­ван­ня в Ук­раїні є: щи­ри­ця зви­чай­на (Amaranthus retro­flexus L.), гірчак роз­ло­гий (шор­ст­кий) (Polygonum lapathifolium L.), гірчак бе­рез­ко­подібний (Polygonum convolvulus L.), ло­бо­да біла (Chenopodium album L.), ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та (Ambrosia artemisiifolia L.), гібіск трійча­с­тий (Hibiscus trionum L.), не­тре­ба зви­чай­на (Xanthium strumarium L.), паслін чор­ний (Solanum nigrum L.), лу­ти­га роз­ло­га (Atriplex patula L.), пе­ре­ліска од­норічна (Mercurialis annua L.), ка­нат­ник Те­о­фра­с­та (Abutilon theophrasti Medicus) то­що. Се­ред зла­ко­вих видів бур’янів найбільшої шко­ди сої за­вда­ють: мишій си­зий (Setaria glauca L. Pal.Beauv.), півня­че про­со (Echinochloa crus-galli L. Pal.Beauv.), елев­зи­на індійська (Eleusine indica L. Gaertn.) та інші.

У гос­по­дар­ст­вах із низь­ким рівнем куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва в посівах сої на­явні такі ба­га­торічні ви­ди бур’янів: осот по­льо­вий (Sonchus arvensis L.), осот ро­же­вий (Cirsium arvense L.), берізка по­­льо­ва (Convolvulus arvensis L.), пирій по­в­зу­чий (Elytrigia repens L.), а та­кож ам­б­ро­зія по­ли­но­ли­с­та, ло­бо­да біла, ви­ди щи­­риці та ін. Ок­ре­мо виділяють хвощ по­­льо­­­вий (Equisetum arvence L.). Це спо­ро­ва рос­ли­на, яка розмно­жується од­ноклі­тин­­­­ни­ми спо­ра­ми та ве­ге­та­тив­но — ча­с­ти­ною ко­ре­не­вищ, буль­боч­ка­ми. На нього до­б­ре діють пре­па­ра­ти з гру­пи 2,4-D, ди­кам­би й гербіци­ди су­цільної дії. У по­­сівах сої ефек­тив­ним за­хо­дом кон­тро­лю хво­ща по­льо­во­го є вне­сен­ня по ве­ге­тації у фазі 2–3 листків куль­ту­ри гербіци­ду кло­ма­зон, 480 г/л до 0,3 л/га. За ве­ли­кої кількості опадів під час застосування кло­ма­зону мож­ли­ве ча­ст­ко­ве при­г­нічен­ня рос­лин сої, але в разі до­­три­ман­ня нор­ми вне­сен­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня оригі­на­ль­них пре­па­ра­тів суттєвої фіто­ток­сич­ності у куль­ту­ри не спосте­рі­га­ли.

Досліджен­ня ефек­тив­ності дії ґрун­то­вих та після­с­хо­до­вих гербіцидів на посівах сої бу­ли про­ве­дені в зоні нестій­ко­го зво­ло­жен­ня (Біло­церківська дос­лідно-се­лекційна станція ІБКіЦБ) на чор­но­земі гли­бо­ко­му, ма­ло­гу­мус­но­му, ви­лу­го­ва­но­му, круп­но­пи­лу­ва­то­му. Грамініци­ди — зо­на не­до­стат­ньо­го зво­ло­жен­ня (Ве­се­ло­подільська ДСС) — чор­но­зем сла­бо­со­лон­цю­ва­тий, со­до­во-со­лон­ча­ко­вий, ма­ло­гу­мус­ний.

У дослідах за­сто­со­ву­ва­ли та­ку тех­но­логію ви­ро­щу­ван­ня сої: по­пе­ред­ник — ку­ку­руд­за, підго­тов­ка ґрун­ту во­се­ни — оран­ка (18–22 см), куль­ти­вація з вне­сен­ням аміач­ної во­ди N90. На­весні — за­­к­рит­­­­тя во­ло­ги, куль­ти­вація з вне­сен­ням аміач­ної во­ди N41, пе­ред­посівна куль­ти­вація «Євро­пак» і сівба. Нор­ма висіву насіння — ре­ко­мен­до­ва­на для да­ної ґрун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни. Ґрун­тові гер­­біци­ди вно­си­ли суцільним на­зем­ним об­при­с­ку­ван­ням після висіву (ви­т­ра­та ро­бо­чої ріди­ни — 300 л/га), після­с­хо­до­ві — у фазі 1–2 справжніх листків рос­лин куль­ту­ри, грамініциди — 3–5 листків (ви­т­ра­та ро­бо­чої ріди­ни — 200 л/га). Пре­па­ра­ти вно­си­ли руч­ним об­при­с­ку­ва­чем Stihl SG 20, роз­пи­лю­вачі щілин­но­го ти­пу. Обліки бур’янів про­во­ди­ли на по­­стійно зафіксо­ва­них пло­щад­ках у рамці розміром 1,25 х 0,20 = 0,25 м2, які на­кла­да­ли в чо­ти­рь­ох місцях по діа­го­­­налі. Кі­­ль­­кість бур’янів (шт./м2) по ви­дах фіксували на 30-й день після вне­сен­ня ґрун­то­вих гер­біци­дів та на 14-й день — після­с­хо­до­вих та грамініцидів. Ви­до­вий склад бур’янів виз­на­ча­ли за до­по­мо­гою довідників.

За ре­зуль­та­та­ми досліджень у посівах сої в період ма­со­вих сходів у кон­троль­но­му варіанті (без вне­сен­ня гербіцидів) налічу­ва­ли 115,4 шт./м2 бур’янів. Се­ред них у струк­турі за­бур’янен­ості кількість щи­риці зви­чай­ної ста­но­ви­ла 10%, злин­ка ка­надсь­ка — 15,7%, не­за­бут­ни­ця дрібноквітко­ва — 11,4%, ло­бо­да біла — 6,3%, гірчак бе­рез­ко­по­діб­­ний і по­че­чуй­ний — 7,7 і 3,7%, паслін чор­ний — 5,5% та ін. Зла­кові ви­ди: ми­­шій си­зий — 23,2 шт./м2, або 20,1% та пло­с­ку­ха зви­чай­на — 12,3 шт./м2, або 10,7%. 

За вне­сен­ня гербіци­ду S-ме­то­лахлор, 312,5 г/л + тер­бу­ти­ла­зин, 187,5 г/л у нор­мі ви­т­ра­ти 4,5 л/га змен­шен­ня чи­­сель­нос­­ті сходів бур’янів порівня­но з кон­т­ро­лем в се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ло 78,0%. Біологічна ефек­тивність дії гербіци­ду на од­норічні дво­дольні ви­ди бур’янів на 30-й день після вне­сен­ня становила 66,2–87,1%, на ма­лорічні зла­кові — 92,5–93,6% (рис. 1.). До  то­го ж кількість видів щи­риць змен­ши­ла­ся на 74,6–75,7%, видів гірчаків — 74,0–75,8%, ло­­бо­ди білої — 66,2%. Де­що мен­шу біологічну ефек­тивність відзна­че­но за вне­сен­ня гербіци­ду аце­тох­лор нор­мою 2,5 л/га — 64,5% на дво­дольні ви­ди бур’янів та 82,9% —  на зла­кові.

На відміну від гербіцидів на ос­­нові хлораце­танілідів гру­па три­а­зи­но­ни є до­б­ре роз­чин­на у воді (від 1000 до 1800 мг/л). Більш рух­ливі по ґрун­то­во­му профілю, діють фіто­ток­сич­но під час за­сто­су­ван­ня в ґрунт до висіву, сходів, ви­са­д­жу­ван­ня роз­са­ди чи за об­роб­ки ве­ге­ту­ю­чих сходів бур’я­­нів. Так, вне­сен­ня гербіци­ду ме­т­ри­бу­зин, 700 г/кг за нор­мою ви­т­ра­ти 1,0 кг/га за­без­пе­чи­ло змен­шен­ня за­­бур’яне­ності посівів сої в се­ред­нь­о­му на 77,5%. Від­зна­че­но ви­со­ку ефек­тив­ність гер­біци­ду про­ти гірча­ка бе­­рез­­ко­подібно­го і по­че­чуй­но­го — 80,8 і 78,5%, пасліну чор­но­го — 90,5%, щи­риці зви­чай­ної — 79,8% гірчиці по­льо­­­вої — 83,0%, злин­ки ка­­над­­сь­кої — 81,8%. Вод­но­час зла­кові ви­­­ди бур’янів ви­я­ви­ли стійкість проти препарату, а ефек­тивність кон­тро­лю ста­но­ви­ла 62,1% — пло­с­ку­хи зви­чай­ної, 61,1% — мишію си­зо­го. Про­ти дво­доль­них видів бур’янів біоло­гічна ефективність гербіци­ду ме­т­ри­бу­зин, 700 г/кг — 80,6%, що для ґрун­то­во­го гербіци­ду є до­сить ви­со­ким по­каз­ни­ком. 

Вне­сен­ня гербіци­ду ме­т­ри­бу­зин нор­мою ви­т­ра­ти 1,0 кг/га на 5-й день після висіву за на­яв­ності в ґрунті во­ло­ги (ділян­ку сої по­ли­ва­ли во­дою з роз­ра­хун­ку 30 мм опадів) тільки підви­щує біологічну ефек­тивність пре­па­ра­ту —  до 82,1% про­ти дво­доль­них видів бур’я­нів. Втім, рівень кон­тро­лю зла­ко­вих ви­дів не пе­ре­ви­щував 61,7%. 

Вод­но­час ви­ко­ри­с­тан­ня гербіцидів ґрун­то­вої дії має цілу низку не­доліків. Во­ни про­яв­ля­ють ви­со­ку гербіцид­ну ак­тивність ли­ше за умов до­стат­нь­о­го зво­ло­жуван­ня ґрун­ту, по­тре­бу­ють комбінації декількох діючих ре­чо­вин для кон­тро­лю од­но­доль­них та дво­доль­них видів. Мо­жуть ви­яв­ля­ти фіто­ток­сичність на рос­ли­ни сої в разі зміни во­ло­гості ґрун­ту чи інших по­год­них чин­ників.

Вра­хо­ву­ю­чи це, ос­таннім ча­сом ак­тив­но вив­ча­ють мож­ли­вості вне­сен­ня після­с­хо­до­вих гербіцидів, на­сам­пе­ред се­лек­тив­ної (м’якої) дії на рос­ли­ни сої. Пе­ревірені ча­сом гербіци­ди з гру­пи похідних тіадіази­ну про­ти дво­доль­них видів бур’янів бен­та­зон, 480 г/л нор­мою ви­т­ра­ти 1,5–3,0 л/га. Пер­спек­тив­ним гербіци­дом для кон­тро­лю од­норічних дво­доль­них бур’янів є ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил 750 г/кг нор­мою ви­т­ра­ти 8 г/га. 

На мо­мент вне­сен­ня ви­ще­на­ве­де­них гербіцидів у фазі од­но­го-двох справжніх листків рос­лин сої кількість бур’янів на контролі ста­но­ви­ла 111,3 шт./м2, із них од­но­дольні — 30,9%, жаб­рій зви­чай­ний — 16,5%, ви­ди гірчаків (роз­ло­гий, по­че­чуй­ний, бе­рез­ко­подіб­ний) — 16,1%, ка­нат­ник Те­о­фа­с­та — 7,6%, щи­ри­ця зви­чай­на та жми­но­подібна — 9,1%, ло­бо­да біла — 5,6%, та­ла­бан по­льо­вий — 5,5% та інші ви­ди. 

Обробка посівів сої гербіци­дом бен­­­та­зон з нор­мою ви­т­ра­ти 2,0 л/га за­без­пе­чи­ло змен­шен­ня за­бур’яне­ності на 72,1% (рис. 2.). До то­го ж біологічна ефек­тив­ність дії пре­па­ра­ту про­ти од­-норічних дво­доль­них видів бур’янів ста­но­ви­ла 76,4%. За підви­щен­ня нор­ми вне­сен­ня до 3,0 л/га біологічна ефек­тивність зрос­ла до 84,5%. Кіль-кість видів щи­риці змен­ши­лась на 84,3–86,1%, ло­бо­ди білої — на 82,4%, видів гірчаків — 90,2–93,9%, пасліну чор­ного — на 92,1%.

За вне­сен­ня гербіци­ду ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил 750 г/кг нор­мою ви­т­ра­ти 8 г/га біологічна ефек­тивність дії про­ти од­норічних дво­доль­них видів бур’янів ста­но­ви­ла 86,1%. Гербіцид до­бре кон­тро­лює щи­ри­цю зви­чай­ну — 90,4%, та­ла­бан по­льо­вий — 93,4%, гірчак по­че­чуй­ний — 90,3%, ка­нат­ник Те­о­фа­с­та — 91,8%. Вод­но­час біологічна ефек­тив­ність про­ти од­но­річних зла­ко­вих видів як за вне­сен­ня бен­та­зо­ну, так і ти­фен­суль­фу­рон-ме­ти­лу за­ли­шається на рівні 48,9–58,9%.

Відповідно ви­ни­кає не­обхідність за­сто­су­ван­ня ба­ко­вих сумішок гербіцидів із різним ме­ханізмом впли­ву, що зу­­мов­ле­но не тільки роз­ши­рен­ням спе­к­т­ру їхньої дії, але й мож­ливістю змен­ши­ти ри­зик ви­ник­нен­ня ре­зи­с­тенції. На посі­вах сої ре­ко­мен­до­ва­но ба­кові суміші гербіцидів на ос­нові ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил, 750 г/кг нор­мою ви­т­ра­ти 6,0–8,0 г/га ра­зом із бен­та­зон, 480 г/л нор­мою вне­сен­ня 1,5–2,0 л/га.

Дослідже­но біологічну ефек­тивність дії грамініцидів на ос­нові діючих ре­чо­вин: кле­то­дим, 120 і 240 г/л, хіза­ло­фоп-П-етил, 5%. Об­при­с­ку­ван­ня бур’янів про­во­ди­ли у фазі ак­тив­но­го рос­ту зла­ко­вих видів: у рос­лин пирію по­взу­чо­го зав­виш­ки 10–15 см, у півня­чо­го про­са, елев­зи­ни індійської, вівсю­га зви­чай­но­го та мишію си­зо­го — два-чо­ти­ри ли­ст­ки. Фа­за роз­вит­ку сої за вне­сен­ня грамі­ні­цидів — три-п’ять листків. 

У посівах сої Ве­се­ло­подільської ДСС до об­­робки гербіци­да­ми зла­ко­ві бур’яни були представлені од­норічни­ми та ба­га­торіч­ни­ми ви­да­ми. Се­ред ма­ло­річних: мишій си­­зий — 16,7 шт./м2, або 30%, пло­с­ку­ха зви­чай­на — 8,8 шт./м2 (16%), вівсюг зви­­чай­ний — 8,4 шт./м2 (15%), ба­­га­­­то­річних — пирій по­взу­чий — 22,1 шт./м2, або 39%. Усь­о­го налічу­ва­ли 56,0 шт./м2 зла­ко­вих видів бур’янів.
У посівах сої Біло­церківської дос-лід­­­но-се­лекційної станції пе­ред об­при­с­ку­ван­ням серед зла­ко­вих були: пло­с­ку­ха зви­чай­на — 12,6 шт./м2, або 23%, мишій си­зий — 9,9 шт./м2, або 18%, елев­зи­на індійська — 7,3 шт./м2, або 14%, тон­коніг од­норіч­ний — 5,6 шт./м2, або 10%, пирій по­взу­чий — 18,6 шт./м2, або 35%. 

Про­ве­ден­ня за­хи­с­ту посівів сої від бур’янів за до­по­мо­гою грамініци­ду хіза­ло­фоп-П-етил нор­мою ви­т­ра­ти 2,0 л/га за­без­пе­чи­ло змен­шен­ня за­­бур’яне­ності од­но­доль­ни­ми ви­да­ми на 91,6–92,6% за­леж­но від зо­ни зво­ло­жен­ня (табл. 1). Кількість пло­с­ку­хи зви­чай­ної до то­го ж змен­ше­но на 92,7–93,8%, мишію си­зо­го — 90,9–98,2%, вівсю­га зви­чай­но­го — 95,1%, елев­зи­ни індійської — 96,2%, тон­коніга од­но­річ­но­го — 91,2%, про­те кількість пирію по­взу­чо­го зни­же­но на 84,9–85,9%. Збільшен­ня нор­ми вне­сен­ня гра­міні­ци­ду хіза­ло­фоп-П-етил до 3,0 л/га на­­да­ло мож­ливість змен­ши­ти за­бур’я­неність пирієм по­взу­чим на 93,0–95,1%, втім біологічна ефек­тив­ність — 97,12–97,60%, рівень кон­тро­лю од­но­річних од­но­доль­них видів — 98,15–98,43%. Піс­ля вне­сен­ня гербіци­ду хі­­за­ло­фоп-П-етил нор­мою 3,0 та 2,0 л/га фітон­цид­но­го ефек­ту на рос­ли­нах сої не спо­с­теріга­ло­ся в обох пунк­тах про­ве­ден­ня досліджень.

У разі своєчас­но­го вне­сен­ня кле­то­диму, 120 г/л, у нор­мі 1,2 л/га на­да­ло змо­гу змен­ши­ти кіль­кість ма­лорічних видів зла­ко­вих бур’я­нів (мишію си­зо­го, про­са півня­чо­го, елев­зи­ни індійської, тон­ко­но­гу од­норіч­но­го) на 92,67–94,18%, що не по­сту­пає­ться стан­дарт­ної ефек­тив­ності граміні­цидів. За по­тре­би кон­тро­лю пирію по­взу­чо­го нор­ма вне­сен­ня гербіци­ду кле­то­дим, 120 г/л 0,8 і 1,2 л/га є ма­ло­ефек­тив­ною. Біологічна ефек­тивність дії про­ти пирію по­взу­чо­го — 48,9 і 52,9% (Ве­се­ло­подільська ДСС) та 52,2 і 55,8% (Бі­ло­церківська ДСС). Збіль­шен­ня нор­ми ви­т­ра­ти гербіциду на основі кле­то­­диму (120 г/л) до 1,6 л/га спри­я­ло очи­щен­ню посівів куль­ту­ри від пирію по­взу­чо­го на 89,3–90,3%, ре­ш­та видів ги­ну­ла на 97,1–98,0% (табл. 1), що бу­ло на рівні хіза­ло­фоп-П-етил за нор­мою ви­т­ра­ти 3,0 л/га.

Про­ве­ден­ня за­хи­с­ту посівів сої від бур’янів із використанням гербіци­ду кле­то­дим, 240 г/л нор­мою ви­т­ра­ти 0,4 та 0,5 л/га ра­зом із ПАР, 1,2 та 1,5 л/га в спів­відно­шенні 1:3 за­без­пе­чи­ло змен­шен­ня за­бур’яне­ності зла­ко­вих видів бу­рянів на 88,78–92,78% та 91,98–92,46% за­леж­но від зо­ни про­ве­ден­ня досліджень. До то­го ж біологічна ефективність дії пре­па­ра­ту про­ти од­норіч­них зла­ко­вих видів бур’янів — в ме­жах 91,77–94,75% та 92,95–93,70%, пирію по­взу­чо­го — 79,8–84,9% та 86,8–90,5%. Вне­сен­ня гербіци­ду кле­то­дим, 240 г/л нормою ви­т­ра­ти 0,5 л/га ра­зом із ПАР, 0,5 л/га в співвідно­шенні 1:1 за­без­пе­чи­ло ефек­тив­ний кон­т­роль ма­лорічних зла­­­ко­вих видів на рів­ні 90,8–93,9%, тоді як ефек­тивність про­ти пирію по­взу­чо­го зни­же­но до 82,4–87,6% за­леж­но від зо­ни зво­ло­жен­ня. Підви­щен­ня нор­ми кле­то­диму (240 г/л) до 0,8 л/га ра­зом із ПАР, 0,8 л/га має біологічну ефек­тив­ність про­ти зла­ко­вих видів бу­рянів на рівні 94,65–95,04%.

За візу­аль­но­го ог­ля­ду дослідних діля­нок після вне­сен­ня кле­то­диму (120 і 240 г/л) фітон­цид­но­го ефек­ту на рос­ли­нах сої не спо­с­теріга­ли. 

Гербіци­ди на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни кле­то­дим ма­ють за­га­ль­ний ме­ха­нізм дії по­ру­шен­ня син­те­зу ліпідів у засміче­них рос­ли­нах, про­те зер­но­бо­бові куль­ту­ри про­яв­ля­ють стій­кість проти цих пре­па­ратів. То­му за­сто­су­ван­ня грамініцидів на посівах сої не пригнічує куль­ту­ру.

Висновки

Та­ким чи­ном надійний за­хист рос­лин сої від бур’янів вклю­чає вне­сен­ня після висіву сої гербіци­ду на основі ме­т­ри­бу­зину, 700 г/кг нор­мою ви­т­ра­ти 0,8–1,0 кг/га, по схо­дах — ба­ко­ву ком­по­зицію бен­та­зон, 480 г/л нор­мою ви­т­ра­ти 2,0–2,5 л/га + ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил, 750 г/кг нор­мою ви­т­ра­ти 6–8 г/га + ПАР, 0,2 л/га. Грамініци­ди рекомендовано вно­си­ти че­рез тиж­день. 

У разі доміну­ван­ня зла­ко­вих видів бур’янів за­сто­со­ву­ють: ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил, 750 г/кг 6–8 г/га + ПАР, 0,2 л/га + гра­мініцид (нор­мою про­ти од­норічних зла­ко­вих) або бен­та­зон 2011 480 г/л 1,5–2,0 л/га + ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил, 750 г/кг 6–8 г/га + ПАР, 0,2 л/га + гра­мініци­ди.

С. Ре­ме­нюк, канд. с.-г. на­ук, 

В. Різник,  на­ук. співробітник, 
відділ гер­бо­логії, Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків

 

Інформація для цитування
За­хист сої від бур'янів/ С. Ре­ме­нюк, В. Різник// Пропозиція/ — 2017. — № 6. — С. 106-108

Інтерв'ю
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд
Богдан Шаповал, директор UFEB
Хто з сільгоспвиробників (навіть невеликих за обсягами виробництва) не мріє експортувати продукцію та отримувати за неї тверду валюту? Порадити кому варто розпочинати експорто-орієнтовану діяльність,