Спецможливості
Агрохімія

Гербіциди для захисту сої від бур'янів

16.07.2017
758
Гербіциди для захисту сої від бур'янів фото, ілюстрація

Найбільшої шко­ди сої за­вда­ють бур’яни, які з’яв­ля­ють­ся раніше або од­но­час­но зі схо­да­ми цієї куль­ту­ри. Відпо­відно, соя має слаб­ку кон­ку­рен­тоз­дат­ність щодо бур’янів, особ­ли­во в перші 40–50 днів ве­ге­тації. Із ви­до­во­го скла­ду доміну­ю­чи­ми засмічу­ва­ча­ми посівів сої є їхні од­норічні дво­дольні та зла­кові ви­ди.

 

Се­ред особ­ли­во не­без­печ­них і ма­­со­вих видів бур’янів на посівах сої зви­чай­ної в усіх ґрун­то­во-клі­ма­тич­них зо­нах ви­ро­щу­ван­ня в Ук­раїні є: щи­ри­ця зви­чай­на (Amaranthus retro­flexus L.), гірчак роз­ло­гий (шор­ст­кий) (Polygonum lapathifolium L.), гірчак бе­рез­ко­подібний (Polygonum convolvulus L.), ло­бо­да біла (Chenopodium album L.), ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та (Ambrosia artemisiifolia L.), гібіск трійча­с­тий (Hibiscus trionum L.), не­тре­ба зви­чай­на (Xanthium strumarium L.), паслін чор­ний (Solanum nigrum L.), лу­ти­га роз­ло­га (Atriplex patula L.), пе­ре­ліска од­норічна (Mercurialis annua L.), ка­нат­ник Те­о­фра­с­та (Abutilon theophrasti Medicus) то­що. Се­ред зла­ко­вих видів бур’янів найбільшої шко­ди сої за­вда­ють: мишій си­зий (Setaria glauca L. Pal.Beauv.), півня­че про­со (Echinochloa crus-galli L. Pal.Beauv.), елев­зи­на індійська (Eleusine indica L. Gaertn.) та інші.

У гос­по­дар­ст­вах із низь­ким рівнем куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва в посівах сої на­явні такі ба­га­торічні ви­ди бур’янів: осот по­льо­вий (Sonchus arvensis L.), осот ро­же­вий (Cirsium arvense L.), берізка по­­льо­ва (Convolvulus arvensis L.), пирій по­в­зу­чий (Elytrigia repens L.), а та­кож ам­б­ро­зія по­ли­но­ли­с­та, ло­бо­да біла, ви­ди щи­­риці та ін. Ок­ре­мо виділяють хвощ по­­льо­­­вий (Equisetum arvence L.). Це спо­ро­ва рос­ли­на, яка розмно­жується од­ноклі­тин­­­­ни­ми спо­ра­ми та ве­ге­та­тив­но — ча­с­ти­ною ко­ре­не­вищ, буль­боч­ка­ми. На нього до­б­ре діють пре­па­ра­ти з гру­пи 2,4-D, ди­кам­би й гербіци­ди су­цільної дії. У по­­сівах сої ефек­тив­ним за­хо­дом кон­тро­лю хво­ща по­льо­во­го є вне­сен­ня по ве­ге­тації у фазі 2–3 листків куль­ту­ри гербіци­ду кло­ма­зон, 480 г/л до 0,3 л/га. За ве­ли­кої кількості опадів під час застосування кло­ма­зону мож­ли­ве ча­ст­ко­ве при­г­нічен­ня рос­лин сої, але в разі до­­три­ман­ня нор­ми вне­сен­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня оригі­на­ль­них пре­па­ра­тів суттєвої фіто­ток­сич­ності у куль­ту­ри не спосте­рі­га­ли.

Досліджен­ня ефек­тив­ності дії ґрун­то­вих та після­с­хо­до­вих гербіцидів на посівах сої бу­ли про­ве­дені в зоні нестій­ко­го зво­ло­жен­ня (Біло­церківська дос­лідно-се­лекційна станція ІБКіЦБ) на чор­но­земі гли­бо­ко­му, ма­ло­гу­мус­но­му, ви­лу­го­ва­но­му, круп­но­пи­лу­ва­то­му. Грамініци­ди — зо­на не­до­стат­ньо­го зво­ло­жен­ня (Ве­се­ло­подільська ДСС) — чор­но­зем сла­бо­со­лон­цю­ва­тий, со­до­во-со­лон­ча­ко­вий, ма­ло­гу­мус­ний.

У дослідах за­сто­со­ву­ва­ли та­ку тех­но­логію ви­ро­щу­ван­ня сої: по­пе­ред­ник — ку­ку­руд­за, підго­тов­ка ґрун­ту во­се­ни — оран­ка (18–22 см), куль­ти­вація з вне­сен­ням аміач­ної во­ди N90. На­весні — за­­к­рит­­­­тя во­ло­ги, куль­ти­вація з вне­сен­ням аміач­ної во­ди N41, пе­ред­посівна куль­ти­вація «Євро­пак» і сівба. Нор­ма висіву насіння — ре­ко­мен­до­ва­на для да­ної ґрун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни. Ґрун­тові гер­­біци­ди вно­си­ли суцільним на­зем­ним об­при­с­ку­ван­ням після висіву (ви­т­ра­та ро­бо­чої ріди­ни — 300 л/га), після­с­хо­до­ві — у фазі 1–2 справжніх листків рос­лин куль­ту­ри, грамініциди — 3–5 листків (ви­т­ра­та ро­бо­чої ріди­ни — 200 л/га). Пре­па­ра­ти вно­си­ли руч­ним об­при­с­ку­ва­чем Stihl SG 20, роз­пи­лю­вачі щілин­но­го ти­пу. Обліки бур’янів про­во­ди­ли на по­­стійно зафіксо­ва­них пло­щад­ках у рамці розміром 1,25 х 0,20 = 0,25 м2, які на­кла­да­ли в чо­ти­рь­ох місцях по діа­го­­­налі. Кі­­ль­­кість бур’янів (шт./м2) по ви­дах фіксували на 30-й день після вне­сен­ня ґрун­то­вих гер­біци­дів та на 14-й день — після­с­хо­до­вих та грамініцидів. Ви­до­вий склад бур’янів виз­на­ча­ли за до­по­мо­гою довідників.

За ре­зуль­та­та­ми досліджень у посівах сої в період ма­со­вих сходів у кон­троль­но­му варіанті (без вне­сен­ня гербіцидів) налічу­ва­ли 115,4 шт./м2 бур’янів. Се­ред них у струк­турі за­бур’янен­ості кількість щи­риці зви­чай­ної ста­но­ви­ла 10%, злин­ка ка­надсь­ка — 15,7%, не­за­бут­ни­ця дрібноквітко­ва — 11,4%, ло­бо­да біла — 6,3%, гірчак бе­рез­ко­по­діб­­ний і по­че­чуй­ний — 7,7 і 3,7%, паслін чор­ний — 5,5% та ін. Зла­кові ви­ди: ми­­шій си­зий — 23,2 шт./м2, або 20,1% та пло­с­ку­ха зви­чай­на — 12,3 шт./м2, або 10,7%. 

За вне­сен­ня гербіци­ду S-ме­то­лахлор, 312,5 г/л + тер­бу­ти­ла­зин, 187,5 г/л у нор­мі ви­т­ра­ти 4,5 л/га змен­шен­ня чи­­сель­нос­­ті сходів бур’янів порівня­но з кон­т­ро­лем в се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ло 78,0%. Біологічна ефек­тивність дії гербіци­ду на од­норічні дво­дольні ви­ди бур’янів на 30-й день після вне­сен­ня становила 66,2–87,1%, на ма­лорічні зла­кові — 92,5–93,6% (рис. 1.). До  то­го ж кількість видів щи­риць змен­ши­ла­ся на 74,6–75,7%, видів гірчаків — 74,0–75,8%, ло­­бо­ди білої — 66,2%. Де­що мен­шу біологічну ефек­тивність відзна­че­но за вне­сен­ня гербіци­ду аце­тох­лор нор­мою 2,5 л/га — 64,5% на дво­дольні ви­ди бур’янів та 82,9% —  на зла­кові.

На відміну від гербіцидів на ос­­нові хлораце­танілідів гру­па три­а­зи­но­ни є до­б­ре роз­чин­на у воді (від 1000 до 1800 мг/л). Більш рух­ливі по ґрун­то­во­му профілю, діють фіто­ток­сич­но під час за­сто­су­ван­ня в ґрунт до висіву, сходів, ви­са­д­жу­ван­ня роз­са­ди чи за об­роб­ки ве­ге­ту­ю­чих сходів бур’я­­нів. Так, вне­сен­ня гербіци­ду ме­т­ри­бу­зин, 700 г/кг за нор­мою ви­т­ра­ти 1,0 кг/га за­без­пе­чи­ло змен­шен­ня за­­бур’яне­ності посівів сої в се­ред­нь­о­му на 77,5%. Від­зна­че­но ви­со­ку ефек­тив­ність гер­біци­ду про­ти гірча­ка бе­­рез­­ко­подібно­го і по­че­чуй­но­го — 80,8 і 78,5%, пасліну чор­но­го — 90,5%, щи­риці зви­чай­ної — 79,8% гірчиці по­льо­­­вої — 83,0%, злин­ки ка­­над­­сь­кої — 81,8%. Вод­но­час зла­кові ви­­­ди бур’янів ви­я­ви­ли стійкість проти препарату, а ефек­тивність кон­тро­лю ста­но­ви­ла 62,1% — пло­с­ку­хи зви­чай­ної, 61,1% — мишію си­зо­го. Про­ти дво­доль­них видів бур’янів біоло­гічна ефективність гербіци­ду ме­т­ри­бу­зин, 700 г/кг — 80,6%, що для ґрун­то­во­го гербіци­ду є до­сить ви­со­ким по­каз­ни­ком. 

Вне­сен­ня гербіци­ду ме­т­ри­бу­зин нор­мою ви­т­ра­ти 1,0 кг/га на 5-й день після висіву за на­яв­ності в ґрунті во­ло­ги (ділян­ку сої по­ли­ва­ли во­дою з роз­ра­хун­ку 30 мм опадів) тільки підви­щує біологічну ефек­тивність пре­па­ра­ту —  до 82,1% про­ти дво­доль­них видів бур’я­нів. Втім, рівень кон­тро­лю зла­ко­вих ви­дів не пе­ре­ви­щував 61,7%. 

Вод­но­час ви­ко­ри­с­тан­ня гербіцидів ґрун­то­вої дії має цілу низку не­доліків. Во­ни про­яв­ля­ють ви­со­ку гербіцид­ну ак­тивність ли­ше за умов до­стат­нь­о­го зво­ло­жуван­ня ґрун­ту, по­тре­бу­ють комбінації декількох діючих ре­чо­вин для кон­тро­лю од­но­доль­них та дво­доль­них видів. Мо­жуть ви­яв­ля­ти фіто­ток­сичність на рос­ли­ни сої в разі зміни во­ло­гості ґрун­ту чи інших по­год­них чин­ників.

Вра­хо­ву­ю­чи це, ос­таннім ча­сом ак­тив­но вив­ча­ють мож­ли­вості вне­сен­ня після­с­хо­до­вих гербіцидів, на­сам­пе­ред се­лек­тив­ної (м’якої) дії на рос­ли­ни сої. Пе­ревірені ча­сом гербіци­ди з гру­пи похідних тіадіази­ну про­ти дво­доль­них видів бур’янів бен­та­зон, 480 г/л нор­мою ви­т­ра­ти 1,5–3,0 л/га. Пер­спек­тив­ним гербіци­дом для кон­тро­лю од­норічних дво­доль­них бур’янів є ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил 750 г/кг нор­мою ви­т­ра­ти 8 г/га. 

На мо­мент вне­сен­ня ви­ще­на­ве­де­них гербіцидів у фазі од­но­го-двох справжніх листків рос­лин сої кількість бур’янів на контролі ста­но­ви­ла 111,3 шт./м2, із них од­но­дольні — 30,9%, жаб­рій зви­чай­ний — 16,5%, ви­ди гірчаків (роз­ло­гий, по­че­чуй­ний, бе­рез­ко­подіб­ний) — 16,1%, ка­нат­ник Те­о­фа­с­та — 7,6%, щи­ри­ця зви­чай­на та жми­но­подібна — 9,1%, ло­бо­да біла — 5,6%, та­ла­бан по­льо­вий — 5,5% та інші ви­ди. 

Обробка посівів сої гербіци­дом бен­­­та­зон з нор­мою ви­т­ра­ти 2,0 л/га за­без­пе­чи­ло змен­шен­ня за­бур’яне­ності на 72,1% (рис. 2.). До то­го ж біологічна ефек­тив­ність дії пре­па­ра­ту про­ти од­-норічних дво­доль­них видів бур’янів ста­но­ви­ла 76,4%. За підви­щен­ня нор­ми вне­сен­ня до 3,0 л/га біологічна ефек­тивність зрос­ла до 84,5%. Кіль-кість видів щи­риці змен­ши­лась на 84,3–86,1%, ло­бо­ди білої — на 82,4%, видів гірчаків — 90,2–93,9%, пасліну чор­ного — на 92,1%.

За вне­сен­ня гербіци­ду ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил 750 г/кг нор­мою ви­т­ра­ти 8 г/га біологічна ефек­тивність дії про­ти од­норічних дво­доль­них видів бур’янів ста­но­ви­ла 86,1%. Гербіцид до­бре кон­тро­лює щи­ри­цю зви­чай­ну — 90,4%, та­ла­бан по­льо­вий — 93,4%, гірчак по­че­чуй­ний — 90,3%, ка­нат­ник Те­о­фа­с­та — 91,8%. Вод­но­час біологічна ефек­тив­ність про­ти од­но­річних зла­ко­вих видів як за вне­сен­ня бен­та­зо­ну, так і ти­фен­суль­фу­рон-ме­ти­лу за­ли­шається на рівні 48,9–58,9%.

Відповідно ви­ни­кає не­обхідність за­сто­су­ван­ня ба­ко­вих сумішок гербіцидів із різним ме­ханізмом впли­ву, що зу­­мов­ле­но не тільки роз­ши­рен­ням спе­к­т­ру їхньої дії, але й мож­ливістю змен­ши­ти ри­зик ви­ник­нен­ня ре­зи­с­тенції. На посі­вах сої ре­ко­мен­до­ва­но ба­кові суміші гербіцидів на ос­нові ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил, 750 г/кг нор­мою ви­т­ра­ти 6,0–8,0 г/га ра­зом із бен­та­зон, 480 г/л нор­мою вне­сен­ня 1,5–2,0 л/га.

Дослідже­но біологічну ефек­тивність дії грамініцидів на ос­нові діючих ре­чо­вин: кле­то­дим, 120 і 240 г/л, хіза­ло­фоп-П-етил, 5%. Об­при­с­ку­ван­ня бур’янів про­во­ди­ли у фазі ак­тив­но­го рос­ту зла­ко­вих видів: у рос­лин пирію по­взу­чо­го зав­виш­ки 10–15 см, у півня­чо­го про­са, елев­зи­ни індійської, вівсю­га зви­чай­но­го та мишію си­зо­го — два-чо­ти­ри ли­ст­ки. Фа­за роз­вит­ку сої за вне­сен­ня грамі­ні­цидів — три-п’ять листків. 

У посівах сої Ве­се­ло­подільської ДСС до об­­робки гербіци­да­ми зла­ко­ві бур’яни були представлені од­норічни­ми та ба­га­торіч­ни­ми ви­да­ми. Се­ред ма­ло­річних: мишій си­­зий — 16,7 шт./м2, або 30%, пло­с­ку­ха зви­чай­на — 8,8 шт./м2 (16%), вівсюг зви­­чай­ний — 8,4 шт./м2 (15%), ба­­га­­­то­річних — пирій по­взу­чий — 22,1 шт./м2, або 39%. Усь­о­го налічу­ва­ли 56,0 шт./м2 зла­ко­вих видів бур’янів.
У посівах сої Біло­церківської дос-лід­­­но-се­лекційної станції пе­ред об­при­с­ку­ван­ням серед зла­ко­вих були: пло­с­ку­ха зви­чай­на — 12,6 шт./м2, або 23%, мишій си­зий — 9,9 шт./м2, або 18%, елев­зи­на індійська — 7,3 шт./м2, або 14%, тон­коніг од­норіч­ний — 5,6 шт./м2, або 10%, пирій по­взу­чий — 18,6 шт./м2, або 35%. 

Про­ве­ден­ня за­хи­с­ту посівів сої від бур’янів за до­по­мо­гою грамініци­ду хіза­ло­фоп-П-етил нор­мою ви­т­ра­ти 2,0 л/га за­без­пе­чи­ло змен­шен­ня за­­бур’яне­ності од­но­доль­ни­ми ви­да­ми на 91,6–92,6% за­леж­но від зо­ни зво­ло­жен­ня (табл. 1). Кількість пло­с­ку­хи зви­чай­ної до то­го ж змен­ше­но на 92,7–93,8%, мишію си­зо­го — 90,9–98,2%, вівсю­га зви­чай­но­го — 95,1%, елев­зи­ни індійської — 96,2%, тон­коніга од­но­річ­но­го — 91,2%, про­те кількість пирію по­взу­чо­го зни­же­но на 84,9–85,9%. Збільшен­ня нор­ми вне­сен­ня гра­міні­ци­ду хіза­ло­фоп-П-етил до 3,0 л/га на­­да­ло мож­ливість змен­ши­ти за­бур’я­неність пирієм по­взу­чим на 93,0–95,1%, втім біологічна ефек­тив­ність — 97,12–97,60%, рівень кон­тро­лю од­но­річних од­но­доль­них видів — 98,15–98,43%. Піс­ля вне­сен­ня гербіци­ду хі­­за­ло­фоп-П-етил нор­мою 3,0 та 2,0 л/га фітон­цид­но­го ефек­ту на рос­ли­нах сої не спо­с­теріга­ло­ся в обох пунк­тах про­ве­ден­ня досліджень.

У разі своєчас­но­го вне­сен­ня кле­то­диму, 120 г/л, у нор­мі 1,2 л/га на­да­ло змо­гу змен­ши­ти кіль­кість ма­лорічних видів зла­ко­вих бур’я­нів (мишію си­зо­го, про­са півня­чо­го, елев­зи­ни індійської, тон­ко­но­гу од­норіч­но­го) на 92,67–94,18%, що не по­сту­пає­ться стан­дарт­ної ефек­тив­ності граміні­цидів. За по­тре­би кон­тро­лю пирію по­взу­чо­го нор­ма вне­сен­ня гербіци­ду кле­то­дим, 120 г/л 0,8 і 1,2 л/га є ма­ло­ефек­тив­ною. Біологічна ефек­тивність дії про­ти пирію по­взу­чо­го — 48,9 і 52,9% (Ве­се­ло­подільська ДСС) та 52,2 і 55,8% (Бі­ло­церківська ДСС). Збіль­шен­ня нор­ми ви­т­ра­ти гербіциду на основі кле­то­­диму (120 г/л) до 1,6 л/га спри­я­ло очи­щен­ню посівів куль­ту­ри від пирію по­взу­чо­го на 89,3–90,3%, ре­ш­та видів ги­ну­ла на 97,1–98,0% (табл. 1), що бу­ло на рівні хіза­ло­фоп-П-етил за нор­мою ви­т­ра­ти 3,0 л/га.

Про­ве­ден­ня за­хи­с­ту посівів сої від бур’янів із використанням гербіци­ду кле­то­дим, 240 г/л нор­мою ви­т­ра­ти 0,4 та 0,5 л/га ра­зом із ПАР, 1,2 та 1,5 л/га в спів­відно­шенні 1:3 за­без­пе­чи­ло змен­шен­ня за­бур’яне­ності зла­ко­вих видів бу­рянів на 88,78–92,78% та 91,98–92,46% за­леж­но від зо­ни про­ве­ден­ня досліджень. До то­го ж біологічна ефективність дії пре­па­ра­ту про­ти од­норіч­них зла­ко­вих видів бур’янів — в ме­жах 91,77–94,75% та 92,95–93,70%, пирію по­взу­чо­го — 79,8–84,9% та 86,8–90,5%. Вне­сен­ня гербіци­ду кле­то­дим, 240 г/л нормою ви­т­ра­ти 0,5 л/га ра­зом із ПАР, 0,5 л/га в співвідно­шенні 1:1 за­без­пе­чи­ло ефек­тив­ний кон­т­роль ма­лорічних зла­­­ко­вих видів на рів­ні 90,8–93,9%, тоді як ефек­тивність про­ти пирію по­взу­чо­го зни­же­но до 82,4–87,6% за­леж­но від зо­ни зво­ло­жен­ня. Підви­щен­ня нор­ми кле­то­диму (240 г/л) до 0,8 л/га ра­зом із ПАР, 0,8 л/га має біологічну ефек­тив­ність про­ти зла­ко­вих видів бу­рянів на рівні 94,65–95,04%.

За візу­аль­но­го ог­ля­ду дослідних діля­нок після вне­сен­ня кле­то­диму (120 і 240 г/л) фітон­цид­но­го ефек­ту на рос­ли­нах сої не спо­с­теріга­ли. 

Гербіци­ди на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни кле­то­дим ма­ють за­га­ль­ний ме­ха­нізм дії по­ру­шен­ня син­те­зу ліпідів у засміче­них рос­ли­нах, про­те зер­но­бо­бові куль­ту­ри про­яв­ля­ють стій­кість проти цих пре­па­ратів. То­му за­сто­су­ван­ня грамініцидів на посівах сої не пригнічує куль­ту­ру.

Висновки

Та­ким чи­ном надійний за­хист рос­лин сої від бур’янів вклю­чає вне­сен­ня після висіву сої гербіци­ду на основі ме­т­ри­бу­зину, 700 г/кг нор­мою ви­т­ра­ти 0,8–1,0 кг/га, по схо­дах — ба­ко­ву ком­по­зицію бен­та­зон, 480 г/л нор­мою ви­т­ра­ти 2,0–2,5 л/га + ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил, 750 г/кг нор­мою ви­т­ра­ти 6–8 г/га + ПАР, 0,2 л/га. Грамініци­ди рекомендовано вно­си­ти че­рез тиж­день. 

У разі доміну­ван­ня зла­ко­вих видів бур’янів за­сто­со­ву­ють: ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил, 750 г/кг 6–8 г/га + ПАР, 0,2 л/га + гра­мініцид (нор­мою про­ти од­норічних зла­ко­вих) або бен­та­зон 2011 480 г/л 1,5–2,0 л/га + ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил, 750 г/кг 6–8 г/га + ПАР, 0,2 л/га + гра­мініци­ди.

С. Ре­ме­нюк, канд. с.-г. на­ук, 

В. Різник,  на­ук. співробітник, 
відділ гер­бо­логії, Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків

 

Інформація для цитування
За­хист сої від бур'янів/ С. Ре­ме­нюк, В. Різник// Пропозиція/ — 2017. — № 6. — С. 106-108

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0