Спецможливості
Техніка та обладнання

Як забезпечити господарство радіозв’язком?

14.09.2017
400
Як забезпечити господарство радіозв’язком? фото, ілюстрація

Створення надійного зв’язку в межах агрохолдингу або окремого господарства нині вже перетворилося із примхи на сувору необхідність. Бо надійний зв’язок дає можливість швидко і чітко вирішувати питання логістики, оперативного ремонту техніки на полі, коли важлива кожна година, організації охорони врожаю та безлічі інших термінових і невідкладних завдань. 

Використання мобільного зв’язку на практиці, серед просторів наших полів, часто не задовольняє цих потреб, бо є місця в Україні, де він досі працює нестабільно. Також стільниковий зв’язок не здатен забезпечити повної взаємодії працівників у робочому колективі (наприклад, водіїв під час перевезення зерна на елеватори), коли треба організувати одночасний двосторонній зв’язок кількох абонентів відразу.

Якщо треба досягти максимальної взаємодії у робочому колективі й збільшити продуктивність роботи співробітників, треба використовувати потужну радіостанцію будь-якого принципу виготовлення — мобільного або стаціонарного. Такого роду радіостанції дають змогу забезпечувати двосторонній зв’язок як між транспортними засобами, так і між стаціонарними радіостанціями (які встановлені у конторі господарства), тому що працюють у тому самому діапазоні.

Такі радіостанції із «далекобійними» можливостями зв’язку мають доволі високий попит на спеціалізованому ринку радіопродукції і становлять значну його частку. Але попри всі сильні сторони цього типу зв’язку, його ще треба правильно обрати з-поміж варіантів ринкової пропозиції, щоб потім не вкладати додаткові гроші та не витрачати час на «вдосконалення». Зазвичай під час покупки виникає ціла низка запитань, на які можна отримати відповідь або від професіоналів-продавців, або ж спробувати розібратися самотужки — в будь-якому разі покупець має бути обізнаним бодай із основними термінами та поняттями, які використовуються у цьому виду радіозв’язку. 
Беручи до уваги важливість цього питання, подаємо короткий систематизований огляд спеціалізованої продукції, яку пропонує вітчизняний ринок радіозв’язку.

Серед основних питань є вибір між професійною та аматорською радіо­станціями для широкого кола користувачів. Основна різниця між ними — в цільовому призначенні цих приборів. Аматорські можна налаштовувати індивідуально — користувач робить це з допомогою радіостанційної панелі керування, тоді як професійні станції програмуються через комп’ютер. Звичайно функції управління радіозв’язком у господарствах виконує фахівець, який відповідає за його налаштування та забезпечення.

Перед будь-якою покупкою засобів радіозв’язку варто пам’ятати, що на теренах України діє постанова Кабінету Міністрів № 815 від 09.06.2006 р. про використання радіочастотного ресурсу, згідно з якою для радіозв’язку різних служб загального та спеціального призначення окреслено різні смуги радіочастот. Причому, що важливо, окреслені частотні діапазони та радіочастотні смуги, які не задовольняють за певними вимогами потреби користувачів, можуть бути відкриті чи у вільному доступі за кордоном. Тобто якщо закупити відмінну радіостанцію та деяке обладнання для роботи у певному діапазоні, використання якого обмежено на території України, можна не тільки марно витратити гроші, а й мати проблеми із законом.

Згідно із регламентом названої вище постанови, відкрито низку частот відповідно до безпосереднього їхнього використання. Розглянемо їх.

Діапазон радіочастот СВ (Citizen Band — «цивільний діапазон», або середні хвилі) — частота 27 МГц. Дуже чудово працює як у мегаполісах, так і на відкритій місцевості. Широкий вибір додаткового обладнання для роботи. Завдяки великій довжині хвилі (11 м) у цьому діапазоні є ефекти огинання перешкод, тому відстань зв’язку може бути більшою навіть порівняно з більш високочастотними УКХ (ультракороткохвильовими) діапазонами.

 Наведемо усереднені показники дальності зв’язку в цьому діапазоні: між портативними раціями — від 1 до 5 км; між автомобільною та портативною раціями — від 2 до 8; між автомобільними раціями — від 15 до 25; між базовою і портативною раціями — від 3 до 10; між базовою та автомобільною раціями — від 15 до 35; між базовими раціями — від 30 до 80 км.

Наступний дозволений діапазон — стандарту LPD (Low Power Device — малопотужний пристрій) включає у себе 69 симплексних каналів із кроком 25 кГц. Потужність радіостанцій — 10 мВт. Зазвичай LPD-радіостанції оснащені CTCSS-кодеком на 38 тонів. Діапазон безліцензійний і призначений для використання у країнах Європи.

Навіть враховуючи те, що для радіо­станцій, які можна застосовувати, потужність обмежена, її все-таки вистачає для забезпечення високої прохідності частот в умовах міста. Низка показників, наприклад відсутність перешкод від промислових об’єктів на якість радіоспектра і висока дальність сигналу на відкритій місцевості, дають підстави вважати цей діапазон навіть зручнішим, ніж діапазон СВ.

Діапазон стандарту радіочастот PMR446. Можна використовувати радіостанції без ліцензій, потужністю не вище 0,5 Вт (не заборонено ні в Європі, ні в Україні). Використовувати ці радіостанції можна на підставі постанови Кабінету Міністрів № 942 від 22.10.08 р.

Стандарт PMR446 як діапазон радіочастот для організації безпосереднього радіозв’язку в Україні діє відносно недавно, він збігається з європейським діапазоном аналогічного застосування. Використання радіостанцій із підвищеною потужністю істотно збільшує дистанцію зв’язку як в умовах міста, так і в позаміських. Водночас радіостанції цього стандарту в Україні можуть використовуватися на бездозвільній основі згідно з рішенням НКРЗ (Національної комісії з регулювання радіозв’язку України) № 914 від 06.09.2007 р. Пос­та­нова Кабінету Міністрів № 942 від 22.10.08, а також рішення НКРЗ № 1499 від 14.05.2009 р. зареєстровано в Мініс­терст­ві юстиції України за № 654/16670 — таким чином переговорні пристрої, що працюють у діапазоні частот 446 МГц, не потребують ліцензування.

Також у нашій країні дозволено використання радіоаматорами діапазонів UHF (430–440 МГц) і 
VHF (144–146 МГц). Потужність передавальних станцій у такому разі не повин­на перевищувати 5 Вт, для їхнього використання достатньо отримати радіоаматорський позивний.

Радіостанції стандартів GMRS і FRS використовуються тільки в другому радіочастотному районі — в Аме­риці, а на території Європи, а отже і в Україні, заборонені до використання. Однак, враховуючи нелегальні поставки радіоелектронної техніки, досить часто можна побачити у продажу на території України радіостанції цих стандартів (наприклад «Моторола» Т5600, Т5620, Т5700, Т5710, Т5720, Т6500, Т7400, FV200, FV500, SX700R та ін.). Купівля таких нелегальних радіостанцій зрештою призведе до їхнього вилучення, а також до притягнення користувача до адміністративної відповідальності відповідно до чинного законодавства України. 

Таким чином, в Україні для організації безпосереднього радіозв’язку можна використовувати радіостанції лише дозволених стандартів — LPD і PMR446.

Варіанти побудови радіозв’язку в окремих господарствах

Системи організації радіозв’язку типу точка — точка використовують для забезпечення локального зв’язку на невеликій території. Як правило, це зв’язок між об’єктами на відстані 1–2 км або в полі — на відстані 5–10 км. У цих мережах радіозв’язку зазвичай використовують тільки такі засоби зв’язку, як портативні радіостанції, наприклад: Kenwood ТК-3301, TK-3000 Kenwood, Vector VT-44 Pro, Vertex VX-231, TK-2000 Kenwood, GP340 Motorola. Наразі для них виділено два діапазони: LPD (433 МГц) і PMR (446 МГц), зручність використання цих діапазонів в тому, що не потрібно купувати дорогі номінали частот і реєструвати обладнання. Схему організації радіозв’язку на безліцензійних частотах вигідно використовувати для служб безпеки та охорони. За використання цифрових радіо­станцій нового покоління з’являється можливість організувати індивідуальні виклики для всіх абонентів, при цьому неможливо прослухати їхні перемови. Для цього варіанта радіозв’язку рекомендовано моделі: NX-320 Kenwood, NX-200 Kenwood, SL4000 Motorola, DP1400 Motorola.

Системи радіозв’язку із використанням ретрансляторів застосовують для забезпечення більшої зони покриття (рис. 1, 2). На відміну від систем із обслуговуванням диспетчером, усі ці радіостанції у всій зоні дії можуть зв’язуватися між собою через ретранслятор — диспетчерською радіостанцією може бути будь-яка радіостанція із числа абонентських. Ретранслятор не потребує щоденного обслуговування, і його можна розташувати на телевізійних і радіорелейних вишках тощо. Для роботи системи потрібно дві частоти (одна — для приймання, друга — для передавання сигналу) із розносом між частотами приймання і передачі радіосигналу від 600 кГц.

Для побудови таких систем зв’язку необхідно забезпечити три пари частот, у такому разі вони мають повторюватися для ретрансляторів, що достатньо віддалені один від одного (наприклад, на рис. 2 канал 1 може бути пов­торений після каналу 3). Реко­мендовано використовувати: ТК-2407, TK-3 407, VX-231, VX-454, DP1400.
Сподіваємось, що надана інформація допоможе налагодити справж­ній оперативний зв’язок у вашому господарстві, який, своєю чергою, сприятиме ефективній роботі та значній економії часу і ресурсів у процесі вирішення щоденних виробничих справ.

М. Солоха, канд. географ. наук, 
ст. наук. співробітник, 
ННЦ «Інститут грунтознавства та агрохімії 
ім. О. Н. Соколовського» НААН

Ключові слова: радиосвязь

Інтерв'ю
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся

1
0