Спецможливості
Архів

Подбай про людей, то й вони тобі спасибі скажуть

27.08.2008
77
Подбай про людей,  то й вони тобі спасибі скажуть фото, ілюстрація

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство “Радівське” Калинівського району Вінницької області відоме не лише на Вінниччині, а й за її межами вагомими здобутками, працьовитими людьми та умілим керівником господарства, Героєм України Анатолієм Мартиновичем Пачевським, який очолює господарство протягом 17 років.

Анатолій Мартинович Пачевський,
керівник ПСП “Радівське”, Герой України

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство “Радівське” Калинівського району Вінницької області відоме не лише на Вінниччині, а й за її межами вагомими здобутками, працьовитими людьми та умілим керівником господарства, Героєм України Анатолієм Мартиновичем Пачевським, який очолює господарство протягом 17 років.

Високі врожаї зернових культур і цукрових буряків для ПСП “Радівський” — це норма, яка стала можливою завдяки застосуванню протягом останніх років комплексу агротехнічних заходів, запровадженню у виробництво досягнень науки й передової практики, інтенсивних технологій вирощування сільгоспкультур. У 2006 році в господарстві зібрали по 68 ц/га зернових та 510 ц цукрових буряків. Зерново-буряковий напрям спеціалізації у рослинництві створює сприятливі умови для розвитку молочного скотарства, питома вага якого в структурі всієї реалізованої продукції становить понад 45 відсотків.
Поголів’я великої рогатої худоби в господарстві проти 2001 року зросло на 20% і нині налічує 1245 голів, у тому числі 350 корів. Виробництво молока на 100 га становить 1100 ц, м’яса — 135,0 центнерів.
У господарстві розробили й запровадили за прив’язного утримання спеціальну систему розміщення корів, яка дає можливість закріплювати групи тварин на період від роздоювання до запуску за конкретними майстрами машинного доїння. Це позитивно впливає на технологічний процес доїння й створює умови для детального спостереження за фізіологічним станом кожної корови зокрема.
Корів у господарстві годують за потребою. Розраховують її відповідно до кількості поголів’я худоби, що утримується в стаді, а також структури й обсягу валової продукції, запланованої на календарний рік. Організовуючи годівлю молочних корів, ураховують сухостійний період та три періоди лактації: перший — 0–100 днів, другий — 101–200 і третій — 201–305 днів. Адже корови здатні реалізувати свій генетичний потенціал лише за умови, що їхня потреба в енергії забезпечується безпосередньо після отелення, на початку лактації, а також під час її “піку” за рахунок повноцінних кормів, збалансованих за всіма поживними речовинами.
В ПСП “Радівський” знають, що ефективність селекційно-племінної роботи, як і збільшення виробництва продуктів тваринництва, нерозривно пов’язані з організацією кормової бази. Для створення міцної кормової бази обрали таку структуру посівних площ, яка дає змогу щорічно одержувати 60–65 ц к. о. /га. Для цього широко використовують багатокомпонентні суміші під час посіву, в практику увійшли повторні посіви, що сприяє одержанню 380–420 ц зеленої маси з гектара та накопиченню протеїну в 1,5–2 рази більше. Щорічно у господарстві заготовляють кормів у кількості, яка перевищує потребу на 15–20%. Постійне забезпечення тварин повноцінними кормами стало основою формування високопродуктивного стада з генетичним потенціалом 6,5–7,0 тис. кг молока за лактацію. Протягом останніх трьох років молочна продуктивність дійного стада підвищилася на 1352 кілограмів.
Торік середній надій по череді становив 6626 кг. Уже 22 роки, як на молочній фермі запроваджено двозмінну роботу тваринників. Завдяки механізації виробничих процесів, затрати праці на 1 ц молока становлять 1,4–1,6 люд./год. Утримання корів — прив’язне, корм роздають за допомогою мобільної установки КПУ-10Б. Завдяки доїльній установці “Браславчанка” стало можливим збільшення навантаження на одного майстра машинного доїння до 50–55 корів.
Інтенсифікація галузі молочного скотарства в господарстві грунтується на:
l міцній кормовій базі та раціональному витрачанні кормів згідно з науково обгрунтованими раціонами;
l цілеспрямованій селекційно-племінній роботі, яка включає використання високоякісних плідників, оцінених за якістю нащадків вітчизняної та зарубіжної селекції (США, Канада, Німеччина, Голландія);
l якісному вирощуванні молодняку — на рівні 750 г середньодобового приросту, інтенсивному відтворенні стада, на підготовці нетелей до розтелення, на індивідуальному та масовому роздоюванні корів.
Одним із головних чинників інтенсифікації тваринництва є прискорене відтворення маточного поголів’я, яке залежить передусім від строків першого осіменіння телиць, тривалості сервіс-періоду в корів і темпів поповнення стада. Для цього в господарстві планують мати на кожних 100 корів по 30–35 нетелей і збільшити вибракування корів до 20 відсотків.
Для первісток у “Радівському” встановлено такі мінімальні вимоги щодо удою за 300 днів І лактації:
q при отеленні корів віком до 30 місяців — не менше 5000 кг;
q при отеленні тварин старше 30 місяців — не менше 5500 кг за жирності молока не нижче 3,68 відсотка.
Генетичне поліпшення стада здійснюють за рахунок використання сперми бугаїв-плідників, оцінених за якістю нащадків вітчизняної та зарубіжної селекцій. Проводять “замовні” парування, індивідуальний підбір та помірний інбридинг.
У реалізації генотипу тварин вирішальна роль належить інтенсивному вирощуванню ремонтних телиць, адже молочна продуктивність корови найперше залежить від того, як сформовані величина, місткість і залозистість вимені, яка жива маса та міцність конституції тварини. Багаторічний досвід ведення господарства свідчить, що між інтенсивністю росту ремонтного молодняку й молочною продуктивністю корів існує позитивний зв’язок. Так, у первісток, яких інтенсивно вирощували до 18-місячного віку на рівні 720 г середньодобового приросту, удій за лактацію становив 5245 кг, що більше на 1013 кг, ніж у ровесниць, вирощених на рівні середньодобових приростів 530 г. У дальшій лактації така закономірність зберігається. Організація інтенсивного вирощування ремонтних телиць є фундаментом племінної справи, найважливішим важелем інтенсифікації молочного скотарства. Завдяки виконанню цих вимог, у господарстві інтенсивність росту молодняку в певні вікові періоди становить:
l перше півріччя життя тварини середньодобові прирости — 800 г, жива маса телиць у шестимісячному віці — 180–183 кг;
l друге півріччя — 723 г, жива маса телиць у 12 місяців — 300–315 кг;
l третє півріччя — 585 г, жива маса у 18-місячному віці — 400–415 кг.
Парують телиць у 18-місячному віці за досягнення живої маси 400–415 кг.
Однією із складових високої продуктивності є якісна підготовка нетелей до отелення. У господарстві, починаючи з п’ятого-шостого місяця тільності, нетелей комплектують в окремі групи по 30–35 голів, закріплюють за кращими майстрами машинного доїння, годують згідно з раціоном сухостійних корів з додаванням 1,5–2 к. о., двічі на день по 5–6 хв масажують вим’я. Встановлено, що така підготовка нетелей до доїння дає можливість додатково за лактацію одержати від первісток чорно-рябої породи 510–650 кг молока і сформувати вим’я, придатне для машинного доїння.
На дев’ятому місяці тільності прогнозують продуктивність корів-первісток, яка залежить від живої маси і лінійних промірів (висоти в холці та косої довжини тулуба, табл. 1).
Для визначення успадкування надою корів за першою лактацією використали коефіцієнт регресії “мати — дочка”. Аналіз провели на 10 дочках голштинської породи.
Під час аналізу зміни удоїв і жиру в молоці корів та їхніх дочок за першою лактацією виявлено, що дочки продуктивніші за матерів. Приріст на покоління становив 1265 кг за жирності молока 0,15% (табл. 2).
Аналіз даних свідчить про те, що приріст надою дочок залежить, головним чином, від батьків — бугаїв-плідників голштинської породи.
Важливим фактором у підвищенні продуктивності стада є роздоювання новотільних корів протягом трьох-чотирьох місяців лактації, що базується на авансованій годівлі. Таку годівлю здійснюють за спеціально розробленою шкалою з урахуванням віку корови та її продуктивності. Застосування індивідуального й масового роздоювання дає можливість за перших чотири місяці лактації одержати 40–45% річного надою молока від корови й збільшити кількість високопродуктивних корів.
Одна з основних ознак, що характеризують відтворювальну здатність корів, — інтервал між розтеленнями. Нормальним є інтервал із 12-місячним періодом. Якщо його збільшувати, то загальні втрати на рік 13-місячного періоду становитимуть 40 грн, 14-місячного — 185, 15-місячного — 380 гривень.
Зооветспеціалісти постійно контролюють фізіологічний стан маточного поголів’я, проводять комплексне обстеження корів на субклінічні мастити та здійснюють комплекс профілактичних і лікувальних заходів. За багаторічними спостереженнями в господарстві дійшли висновку: у комплексі заходів для запобігання безплідності корів один із найважливіших чинників — профілактика захворювань на мастити. Тому в “Радівському” особливу увагу приділяють підвищенню професійної майстерності тваринників. Для цього через кожні три роки проводять навчання тваринників без відриву від виробництва, на основі якого дояркам присвоюють кваліфікацію майстра машинного доїння першого та другого класу. Відповідно нараховують і надбавку до заробітної платні: за перший клас — 20, за другий — 10%. Телятницям присвоюють кваліфікацію технолога з вирощування молодняку (теж із додатковою оплатою). Віддача від цього вагома. Завдяки застосуванню на виробництві набутих на курсах знань з технології машинного доїння, продуктивність корів вдалося підвищити на 20–25%, жирність молока — на 25 відсотків.
Спеціалісти господарства постійно шукають шляхи підвищення рентабельності виробництва молока, одним із яких є планування розтелення. В господарстві на власному досвіді пересвідчилися, що найвищу продуктивність корів мають від розтелень у осінньо-зимову пору, та й ціна 1 кг молока в цей період вища, ніж у інші місяці. Тому в четвертому та першому кварталі одержують 70–75% розтелень і, завдяки цьому, мають більший прибуток від реалізації молока.
Додаткове джерело фінансових надходжень — реалізація племінної худоби. Племзавод щорічно реалізує господарствам області та за її межі по 45–50 телиць і 8–10 племінних бичків на елевер.
Результатом дбайливого господарювання є його економічна ефективність. За 2006 рік господарство від тваринницької галузі отримало   1 млн 500 тис. грн чистого прибутку. Рентабельність виробництва молока становила 125 відсотків.
Особливо уважно дбають у “Радівському” про створення належних умов для праці й відпочинку тваринників. Усе це створює в людей добрий настрій, який допомагає одержанню високих надоїв молока. Тому в найближчі два-три роки працівники господарства мають намір створити високопродуктивне стадо української чорно-рябої молочної породи подільського типу з продуктивністю 7 тис. кг молока від кожної корови. 

С. Коваль,
канд. с.-г. наук,
заслужений працівник сільського господарства України
О. Поліщук,
канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в

1
0