Спецможливості
Технології

Підготовка насіннєвої картоплі до посадки

12.04.2017
1592
Підготовка насіннєвої картоплі до посадки фото, ілюстрація

Пе­ред­са­див­на підго­тов­ка насіннєвих бульб пе­ред­ба­чає такі тех­но­логічні опе­рації: ви­ван­та­жен­ня зі схо­вищ, сор­ту­ван­ня, повітря­но-теп­ло­ве обігріван­ня, або про­ро­щу­ван­ня, про­труєння й об­роб­ку їх сти­му­лю­ю­чи­ми ре­чо­ви­на­ми.

 

 

 

Насіннєвий матеріал готують до садіння за­леж­но від тех­но­логії післяз­би­раль­ної до­роб­ки (за­кла­де­на кар­топ­ля з по­ля без по­пе­ред­нь­о­го сор­ту­ван­ня; з по­­­пе­реднім сор­ту­ван­ням без калібру­ван­ня; по­пе­ред­ньо відсор­то­ва­на й відка­лібро­ва­на; про­труєна з осені чи не­про­труєна) та збе­ріган­ня. Буль­би кар­топлі, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють на насіннєві цілі, ма­ють від­повіда­ти ви­мо­гам ДСТУ 4013–2001 (табл. 1).

Насін­нєву кар­топлю прий­ма­ють партіями. Партією вва­жа­ють будь-яку кількість насіннєвої кар­топлі од­но­го сор­ту, однієї ре­про­дукції, пред­став­ле­ну для прий­ман­ня од­но­час­но та оформ­ле­ну од­ним до­ку­мен­том про якість. Для кон­т­ро­лю якості насіннєво­го ма­­теріалу від підго­тов­ле­ної партії насіннєвої кар­топлі від­би­ра­ють точ­кові про­би. Відбір зразків від партій насіння, при­зна­че­них для ре­а­лізації, про­во­дять дер­жавні інс­пек­то­ри, а від партій насіння, при­зна­че­них для влас­них по­­­треб ви­роб­ни­ка — від­бір­ни­ки зразків насіння, які ма­ють пра­во зай­ма­ти­ся та­ким ви­дом діяль­­ності. Кількість точ­ко­вих проб відби­ра­ють за­леж­но від ма­си партії. В кожній точ­ковій пробі має бу­ти не менш ніж 25 бульб, ці про­би об’єд­­ну­ють у єди­ний зра­зок, об’єм яко­го ста­но­вить не менш як 250 бульб. 

Послідовність аналізу бульб насіннєвої кар­топлі:

— виз­на­чен­ня кількості землі та сто­ронніх домішок на них;

— вимірю­ван­ня розміру бульб;

— виз­на­чен­ня кількості бульб із зовнішніми оз­на­ка­ми ура­жен­ня хво­ро­ба­ми й ме­ханічни­ми по­шко­д­жен­ня­ми;

— виз­на­чен­ня кількості бульб, які ура­жені хво­ро­ба­ми в при­хо­ваній формі (чор­на ніжка, кільце­ва гниль, стеб­ло­ва не­ма­то­да, фіто­ф­то­роз, по­тем­ніння м’якоті, залізи­с­та пля­мис­тість);

— виз­на­чен­ня кількості бульб інших бо­танічних сортів.Ризоктоніоз бульб картоплі

Після підра­хун­ку буль­би зно­ву об’єд­­ну­ють і про­во­дять візу­а­­ль­ний ог­ляд за зовнішніми по­каз­ни­ка­ми, відо­крем­лю­ю­чи хворі, з оз­на­ка­ми за­ду­хи, підмо­ро­же­ні, з опіка­ми, не­ти­пові, по­шко­д­жені ме­­ханічно, шкідни­ка­ми та гри­зу­на­ми.

Ура­жен­ня й по­шко­д­жен­ня роз­поді­ля­ють за сту­пе­нем шко­до­чин­ності в та­­кій послідо­вності: мо­к­ра гниль, кіль­це­ва гниль, чор­на ніжка, фіто­ф­то­роз, стеб­­­ло­ва не­ма­то­да, сухі гнилі (фо­моз, фу­­за­ріоз), ри­зок­тоніоз, пар­ша зви­чай­на, пар­ша сріб­ля­с­та, пар­ша по­ро­ши­с­та, ме­ха­нічні по­­шко­д­жен­ня, по­шко­д­жен­ня шкід­ни­ка­ми та інші хво­ро­би й по­шко­д­жен­ня. Ре­зуль­та­ти аналізу насіннєвої кар­топлі за­пи­су­ють в акт аналізу бульб за вста­нов­ле­ною ти­по­вою фор­мою. Від­­­­по­від­ність партії насіння пев­но­му кла­су вста­нов­лю­ють шля­хом по­­рівнян­ня з нор­­­ма­тив­ни­ми до­пу­с­ка­ми чин­них стан­дартів.

Підго­тов­ку насіннєво­го ма­теріалу роз­по­чи­на­ють не пізніше ніж за два-чо­ти­ри тижні до садіння, ме­ханічну до­роб­ку (за­ван­та­жен­ня, сор­ту­ван­ня, пе­ре­би­ран­ня то­що) — за тем­пе­ра­ту­ри 8…10°С. Ви­со­та падіння бульб під час ро­бо­ти ма­­шин не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 30 см. Для змен­шен­ня цього па­ра­ме­т­ра ви­ко­ри­с­то­ву­ють спу­с­ки — зни­жу­­­вачі швид­кості, ви­ко­нані з мішко­ви­ни або бре­зен­ту. 

Відбір не­кон­диційних бульб слід про­во­ди­ти до над­хо­д­жен­ня за­галь­ної ма­си насіння на ро­бо­чу по­верх­ню ка­­лібру­валь­ної ма­ши­ни. Цю опе­рацію про­во­дять на сто­лах стрічко­во­го або ро­ли­ко­во­го ти­пів.

Розмір бульб є най­важ­ливішою фізи­ко-тех­ніч­ною ха­рак­те­­­рис­ти­кою вро­жаю кар­топлі. Буль­би, що підго­тов­лені до садіння, ма­ють бу­ти чи­с­ти­ми, су­хи­ми, здо­ро­ви­ми, ти­по­ви­ми за фор­мою що­до сор­ту, з па­ро­ст­ка­ми не більш як 2 мм, відкаліб­ро­ва­ни­ми на фракції. 

За­леж­но від ос­на­щен­ня гос­по­дарств (на­явність кар­топ­ле­с­хо­вищ, сор­ту­валь­них пунктів) поєднан­ня тех­но­логічних опе­рацій за підго­тов­ки насіннєвих бульб до садіння мо­же бу­ти різним. Про­те по­­віт­­ря­но-теп­ло­ве обігріван­ня має бу­ти обов’яз­ко­вим аг­ро­технічним за­хо­дом. Під упли­вом теп­ла й світла в буль­бах при­ско­рюється діяльність фер­ментів і ство­рюється підви­ще­на кон­цен­т­рація по­жив­них ре­чо­вин у зоні роз­міщен­ня ві­­чок. Та­кож сти­му­люється про­ро­с­тан­ня ос­­­танніх і по­даль­ший роз­ви­ток па­­рост­ків — усе це сприяє підви­щен­ню вро­жаю.

Тож цілком оче­вид­но, що не мож­на ви­са­д­жу­ва­ти буль­би із су­хи­ми й мо­к­ри­ми гни­ля­ми, роз­чав­лені, та­кож не до­пу­с­ка­ють­ся до садіння ви­ван­та­жені без­по­се­ред­ньо зі схо­вищ, тоб­то хо­лодні й фізіологічно не підго­тов­лені. Обігріван­ня бульб сприяє ви­яв­лен­ню хво­рих, із при­хо­ва­ною інфекцією, то­му ма­теріал після прогріван­ня слід пе­ре­гля­ну­ти (пе­ре­бра­ти) й відо­кре­ми­ти не­кон­диційні буль­би. 

Насіннєвий ма­теріал про­ро­щу­ють у разі:

— ви­ро­щу­ван­ня кар­топлі на важ­ких суг­ли­ни­с­тих і торф’яних ґрун­тах;

— за ура­жен­ня партії насіння ри­зок­тоніозом;

— за ви­ко­ри­с­тан­ня сортів із по­до­вже­ним періодом про­ро­с­тан­ня;

— для от­ри­ман­ня ран­нь­о­го вро­жаю.

У прак­тич­но­му кар­топ­лярстві є декілька спо­собів про­ро­щу­ван­ня: на відкри­тих май­дан­чи­ках і в кот­ло­ва­нах; на світлі в теп­лих приміщен­нях у во­ло­го­му се­ре­до­вищі і в комбіно­ва­них — та­кож на світлі й у во­ло­го­му се­ре­до­вищі.

Повітря­но-теп­ло­ве обігріван­ня про­во­дять про­тя­гом 10–14 днів: 

— у схо­ви­щах з ак­тив­ною вен­ти­ляцією тем­пе­ра­ту­ру на­си­пу бульб по­сту­по­во збільшують (на 1°С за до­бу) до 8…15°С шля­хом вен­ти­лю­ван­ня підігрітим повітрям або при­род­но­го про­гріван­ня ма­си бульб за до­по­мо­гою пе­ре­крит­тя роз­подільних ка­налів;

— на май­дан­чи­ках стаціонар­них кар­топ­ле­сор­ту­валь­них пунктів КСП-25 із на­си­пом кар­топлі зав­виш­ки до 1,5–2 м са­див­ний ма­теріал прогріва­ють по­верх­не­вим повітрям. У та­ко­му на­си­пу буль­би не ут­во­рю­ють довгих па­ро­ст­ків, що дає змо­гу ви­са­д­жу­ва­ти та­кий ма­теріал як са­д­жал­ка­ми зви­чай­но­го ти­пу, так і ти­ми, що при­зна­чені для садіння про­ро­ще­них бульб.

У до­ба­зо­во­му та ба­зо­во­му насін­ництві кар­топлі ме­тод яро­ви­зації бульб за­сто­со­ву­ють для при­ско­рен­ня про­ход­жен­ня рос­ли­на­ми фаз рос­ту й роз­вит­ку та до­сяг­нен­ня ни­ми віко­вої зрілості до на­стан­ня періоду ма­со­во­го льо­ту кри­ла­тих осо­бин по­пе­лиць (пе­­ре­нос­ни­ки ві­­русів від хво­рих рос­лин до здо­ро­вих) та мінімізації за­ра­жен­ня оз­до­ров­ле­но­го ма­теріалу віру­са­ми кар­топлі в полі.Скручування верхніх листків рослини картоплі внаслідок ураження ризоктоніозом підземної частини стебла

Буль­би кар­топлі про­ро­щу­ють в умо­вах при­род­но­го вен­ти­лю­ван­ня:

— у скля­них та плівко­вих теп­ли­цях на по­верхні ґрун­ту або в ос­на­ще­них приміщен­нях на сте­ла­жах ша­ром у дві-три кар­топ­ли­ни;

— у пласт­ма­со­вих ящи­ках ємністю 1–12 кг, ус­та­нов­ле­них один на од­но­го по 1–15 шт. Відстань між ящи­ка­ми має ста­но­ви­ти не менш ніж 1–12 см;

— у спеціаль­них кон­тей­не­рах для збе­ріган­ня й про­ро­щу­ван­ня кар­топлі (Р-61-42) місткістю 0,5 т.

Під час про­ро­щу­ван­ня кар­топлі слід ви­т­ри­му­ва­ти оп­ти­мальні па­ра­ме­т­ри тем­пе­ра­ту­ри повітря:
— для ранніх сортів — 8…12°С;

— для се­ред­нь­о­с­тиг­лих і се­ред­нь­опіз­ніх — 12…15°С; во­ло­гості повітря — 85–90%; освітле­ності — 2–5 люкс (після по­яви па­ростків — не менш як про­тя­гом 1 год щод­ня).

Три­валість про­ро­щу­ван­ня на світлі за­ле­жить від фізіологічної зрілості бульб і ста­но­вить у се­ред­нь­о­му для ранніх сортів — два-три дні, для се­ред­нь­опізніх і пізніх — 25–35 днів.

Пе­ред садінням па­ро­ст­ки ма­ють бу­ти зе­ле­ні й міцні, за­вдовжки:

— після повітря­но-теп­ло­во­го обігріван­ня — до 0,5 см;

— після про­ро­щу­ван­ня — не більш як 2 см.

На­весні за­вчас­но (не раніше ніж за місяць) пе­ред садінням або в про­цесі насіннєвий ма­теріал об­роб­ля­ють сти­му­лю­ю­чи­ми ре­чо­ви­на­ми. Пе­с­ти­ци­да­ми буль­би об­роб­ля­ють у про­цесі підго­тов­ки або ук­ла­дан­ня за до­по­мо­гою ТЗК-6/3 на май­дан­чи­ки або в при­мі­щен­ня для на­ко­пи­чен­ня. За підго­тов­ки на ста­ціонар­них пунк­тах буль­би об­роб­ля­ють під час їхньо­го над­хо­д­жен­ня із транс­пор­те­ра в бун­ке­ри-на­ко­пи­чу­вачі або ав­то­транс­порт.Сортування картоплі на перебиральному столі

Набір техніки, рівень ме­ханізації про­­­­­це­су підго­тов­ки насіннєвої кар­топлі й ор­ганізації робіт за­ле­жать від спо­со­бу зберіган­ня бульб. За зберіган­ня кар­топ­лі в кон­тей­не­рах під час її підго­тов­ки й сор­ту­ван­ня взим­ку, в період її зберіган­ня, для змен­шен­ня ме­ханічних по­шко­д­жень під час ви­ван­та­жен­ня/за­ван­та­жен­ня (не ма­ють пе­ре­ви­щу­ва­ти 1%) кон­тей­нер із буль­ба­ми транс­пор­ту­ють і вста­нов­лю­ють в ізо­ль­о­ва­но­му від секції для за­галь­но­го зберіган­ня місці для ко­рот­ко­час­но­го обігріван­ня. Після цьо­го буль­би з кон­­­­­­­­тей­не­ра ви­ван­та­жу­ють до прий­маль­но­го бун­ке­ра, відби­ра­ють на пе­ре­би­­­­раль­но­му столі не­при­датні для садіння (з де­фек­та­ми, гнилі), каліб­ру­ють на фракції, зно­ву за­та­ро­ву­ють у кон­тей­не­ри, які потім відво­зять для по­даль­шо­го збері­ган­ня. Пе­ред са­дінням кон­тей­не­ри з кар­топ­лею зно­ву ви­во­зять на обі­грі­­ван­ня. Після цьо­го, за по­тре­би, кон­тей­не­ри за­­ван­та­жу­ють до прий­маль­но­го бун­ке­ра. Далі на пе­ре­би­раль­но­му столі про­во­дять по­втор­ний кон­троль якості та за­ван­та­жу­ють буль­би в бун­ке­ри-на­ко­пи­чу­вачі, звідки їх пе­ре­ван­та­жу­ють у транс­портні за­со­би з од­но­час­ною об­роб­кою за­хис­но-сти­му­лю­ю­чи­ми ре­чо­ви­на­ми та відправ­ля­ють на по­ле для садіння.

Об­роб­ка бульб пе­ред садінням для за­хи­с­ту па­ростків від ри­зок­тоніозу та сти­му­лю­ван­ня про­це­су про­бу­д­жен­ня до­дат­ко­вих па­ростків збільшить кількість сте­бел у кущі кож­ної рос­ли­ни й за­без­пе­чить ство­рен­ня оп­ти­маль­но­го по­жив­но­го ре­жи­му на по­чат­ко­вих стадіях рос­ту та роз­вит­ку кар­топлі.

Особ­ли­ву шко­до­чинність для са­див­них бульб має ри­зок­тоніоз. На буль­бах ут­во­рю­ють­ся чорні скле­роції у ви­гляді при­лип­ло­го чор­но­зе­му, який не зми­ває­ться, або крап­лин. Вик­ли­кає зріджен­ня сходів, не­од­норідність розміру бульб в уро­жаї та суттєвий йо­го не­­добір. Для за­­хи­с­ту від ри­зок­тонії важ­ли­во дотримання таких умо­в:

Кон­троль хво­ро­би в на­са­д­жен­нях кар­топлі:

— ви­ко­ри­с­тан­ня для садіння бульб, не за­ра­же­них чор­ни­ми скле­роціями збуд­ни­ка ри­­зок­тоніозу (сор­ту­ван­ня пе­ред садінням або про­ро­щу­ван­ням);

— за­сто­су­ван­ня ме­тодів, які при­швид­шу­ють по­яву сходів (про­ро­щу­ван­ня, повітря­не обігріван­ня са­див­но­го ма­теріалу кар­топлі);

— убез­пе­чен­ня за­се­лен­ня бульб кар­топлі скле­роціями шля­хом ви­т­ри­му­ван­ня відпо­відно­го терміну між ско­шу­ван­ням ба­дил­ля і зби­ран­ням уро­жаю бульб (на насіннєвих на­са­д­жен­нях — 14 днів) і не збільшен­ням йо­го.

Об­роб­ка бульб пе­ред садінням

— Об­роб­кою бульб пе­ред садінням за­хи­ща­ють па­ро­ст­ки кар­топлі від ура­жень ри­зок­тонією, що, своєю чер­гою, за­без­пе­чує потрібну гу­с­то­ту сто­ян­ня рос­лин та оп­ти­маль­ний стеб­лостій на­са­д­жень (табл. 2).

— Са­дивні буль­би кар­топлі слід об­ро­би­ти із ви­ко­ри­с­тан­ням дис­ко­во­го роз­пи­лю­ва­ча за один-два місяці до садіння (в період за­пов­нен­ня біг-бегів, кон­тей­нерів). 

— Уне­сен­ня пре­па­ратів із фунгіцид­ною дією в ґрунт на­вко­ло са­див­ної буль­би

Го­ло­вне при­зна­чен­ня — за­хист мо­ло­дих бульб від інфіку­ван­ня хво­ро­ба­ми (ри­зок­то­ніоз то­що). Цей захід за­сто­со­ву­ють під час садіння кар­топлі шля­хом об­роб­ки зо­ни бо­­роз­­­ни за до­­по­мо­гою об­лад­нан­ня кож­но­го сош­ни­ка са­д­жал­ки дво­ма-трьо­ма фор­сун­ка­ми, ви­ко­ри­с­тан­ня ро­бо­чої ріди­ни — 150 л/га (табл. 3). 

Об­роб­ку са­див­но­го ма­теріалу сти­му­ля­то­ра­ми та ре­гу­ля­то­ра­ми рос­ту рос­лин про­во­дять під час за­кла­дан­ня са­див­но­го ма­теріалу на яро­ви­зацію, на во­ло­ге до­ро­щу­ван­ня або в про­цесі садіння (табл. 4). Важ­ли­вим чин­ни­ком підви­щен­ня про­дук­тив­ності насіння є за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів із біо­за­хис­ною дією про­ти гриб­них та бак­теріаль­них хво­роб: Пла­н­риз, 3 л/т, Три­хо­дермін, 1 л/т, Га­уп­син, 2 л/т, Агат 25 ПА, 7-9 кг/т.  

Оскільки за­сто­су­ван­ня про­труй­ників хімічно­го по­хо­д­жен­ня об­ме­жується че­рез мож­ливість на­ко­пи­чен­ня за­лишків пе­с­ти­цидів у про­дукції ранніх строків зби­ран­ня бо­роть­бу з ко­ло­радсь­ким жу­ком мож­на ве­с­ти за до­по­мо­гою од­но­го з низ­ки біоп­ре­па­ратів: Біток­си­ба­циліном БТУ, р., 35 мл/5 л во­ди, Ко­ло­ра­до­ци­дом, 3 г/сот­ку за відро­д­жен­ня дрібних ли­чи­нок пер­шо­го-дру­го­го віків — з інтер­ва­лом між об­роб­ка­ми сім-вісім днів та пре­па­ра­том Ак­тофіт, 0,3-0,4 л/га. 

О. Виш­невсь­ка, канд. с.-г. на­ук, заввідділу насінництва, Інсти­тут кар­топ­ляр­ст­ва НА­АН

Інформація для цитування
Підготовка насіннєвої  картоплі до садіння / О. Виш­невсь­ка// Пропозиція/ — 2017. — № 3. — С. 164-166

 

Інтерв'ю
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із