Спецможливості
Технології

Підготовка насіннєвої картоплі до посадки

12.04.2017
1395
Підготовка насіннєвої картоплі до посадки фото, ілюстрація

Пе­ред­са­див­на підго­тов­ка насіннєвих бульб пе­ред­ба­чає такі тех­но­логічні опе­рації: ви­ван­та­жен­ня зі схо­вищ, сор­ту­ван­ня, повітря­но-теп­ло­ве обігріван­ня, або про­ро­щу­ван­ня, про­труєння й об­роб­ку їх сти­му­лю­ю­чи­ми ре­чо­ви­на­ми.

 

 

 

Насіннєвий матеріал готують до садіння за­леж­но від тех­но­логії післяз­би­раль­ної до­роб­ки (за­кла­де­на кар­топ­ля з по­ля без по­пе­ред­нь­о­го сор­ту­ван­ня; з по­­­пе­реднім сор­ту­ван­ням без калібру­ван­ня; по­пе­ред­ньо відсор­то­ва­на й відка­лібро­ва­на; про­труєна з осені чи не­про­труєна) та збе­ріган­ня. Буль­би кар­топлі, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють на насіннєві цілі, ма­ють від­повіда­ти ви­мо­гам ДСТУ 4013–2001 (табл. 1).

Насін­нєву кар­топлю прий­ма­ють партіями. Партією вва­жа­ють будь-яку кількість насіннєвої кар­топлі од­но­го сор­ту, однієї ре­про­дукції, пред­став­ле­ну для прий­ман­ня од­но­час­но та оформ­ле­ну од­ним до­ку­мен­том про якість. Для кон­т­ро­лю якості насіннєво­го ма­­теріалу від підго­тов­ле­ної партії насіннєвої кар­топлі від­би­ра­ють точ­кові про­би. Відбір зразків від партій насіння, при­зна­че­них для ре­а­лізації, про­во­дять дер­жавні інс­пек­то­ри, а від партій насіння, при­зна­че­них для влас­них по­­­треб ви­роб­ни­ка — від­бір­ни­ки зразків насіння, які ма­ють пра­во зай­ма­ти­ся та­ким ви­дом діяль­­ності. Кількість точ­ко­вих проб відби­ра­ють за­леж­но від ма­си партії. В кожній точ­ковій пробі має бу­ти не менш ніж 25 бульб, ці про­би об’єд­­ну­ють у єди­ний зра­зок, об’єм яко­го ста­но­вить не менш як 250 бульб. 

Послідовність аналізу бульб насіннєвої кар­топлі:

— виз­на­чен­ня кількості землі та сто­ронніх домішок на них;

— вимірю­ван­ня розміру бульб;

— виз­на­чен­ня кількості бульб із зовнішніми оз­на­ка­ми ура­жен­ня хво­ро­ба­ми й ме­ханічни­ми по­шко­д­жен­ня­ми;

— виз­на­чен­ня кількості бульб, які ура­жені хво­ро­ба­ми в при­хо­ваній формі (чор­на ніжка, кільце­ва гниль, стеб­ло­ва не­ма­то­да, фіто­ф­то­роз, по­тем­ніння м’якоті, залізи­с­та пля­мис­тість);

— виз­на­чен­ня кількості бульб інших бо­танічних сортів.Ризоктоніоз бульб картоплі

Після підра­хун­ку буль­би зно­ву об’єд­­ну­ють і про­во­дять візу­а­­ль­ний ог­ляд за зовнішніми по­каз­ни­ка­ми, відо­крем­лю­ю­чи хворі, з оз­на­ка­ми за­ду­хи, підмо­ро­же­ні, з опіка­ми, не­ти­пові, по­шко­д­жені ме­­ханічно, шкідни­ка­ми та гри­зу­на­ми.

Ура­жен­ня й по­шко­д­жен­ня роз­поді­ля­ють за сту­пе­нем шко­до­чин­ності в та­­кій послідо­вності: мо­к­ра гниль, кіль­це­ва гниль, чор­на ніжка, фіто­ф­то­роз, стеб­­­ло­ва не­ма­то­да, сухі гнилі (фо­моз, фу­­за­ріоз), ри­зок­тоніоз, пар­ша зви­чай­на, пар­ша сріб­ля­с­та, пар­ша по­ро­ши­с­та, ме­ха­нічні по­­шко­д­жен­ня, по­шко­д­жен­ня шкід­ни­ка­ми та інші хво­ро­би й по­шко­д­жен­ня. Ре­зуль­та­ти аналізу насіннєвої кар­топлі за­пи­су­ють в акт аналізу бульб за вста­нов­ле­ною ти­по­вою фор­мою. Від­­­­по­від­ність партії насіння пев­но­му кла­су вста­нов­лю­ють шля­хом по­­рівнян­ня з нор­­­ма­тив­ни­ми до­пу­с­ка­ми чин­них стан­дартів.

Підго­тов­ку насіннєво­го ма­теріалу роз­по­чи­на­ють не пізніше ніж за два-чо­ти­ри тижні до садіння, ме­ханічну до­роб­ку (за­ван­та­жен­ня, сор­ту­ван­ня, пе­ре­би­ран­ня то­що) — за тем­пе­ра­ту­ри 8…10°С. Ви­со­та падіння бульб під час ро­бо­ти ма­­шин не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 30 см. Для змен­шен­ня цього па­ра­ме­т­ра ви­ко­ри­с­то­ву­ють спу­с­ки — зни­жу­­­вачі швид­кості, ви­ко­нані з мішко­ви­ни або бре­зен­ту. 

Відбір не­кон­диційних бульб слід про­во­ди­ти до над­хо­д­жен­ня за­галь­ної ма­си насіння на ро­бо­чу по­верх­ню ка­­лібру­валь­ної ма­ши­ни. Цю опе­рацію про­во­дять на сто­лах стрічко­во­го або ро­ли­ко­во­го ти­пів.

Розмір бульб є най­важ­ливішою фізи­ко-тех­ніч­ною ха­рак­те­­­рис­ти­кою вро­жаю кар­топлі. Буль­би, що підго­тов­лені до садіння, ма­ють бу­ти чи­с­ти­ми, су­хи­ми, здо­ро­ви­ми, ти­по­ви­ми за фор­мою що­до сор­ту, з па­ро­ст­ка­ми не більш як 2 мм, відкаліб­ро­ва­ни­ми на фракції. 

За­леж­но від ос­на­щен­ня гос­по­дарств (на­явність кар­топ­ле­с­хо­вищ, сор­ту­валь­них пунктів) поєднан­ня тех­но­логічних опе­рацій за підго­тов­ки насіннєвих бульб до садіння мо­же бу­ти різним. Про­те по­­віт­­ря­но-теп­ло­ве обігріван­ня має бу­ти обов’яз­ко­вим аг­ро­технічним за­хо­дом. Під упли­вом теп­ла й світла в буль­бах при­ско­рюється діяльність фер­ментів і ство­рюється підви­ще­на кон­цен­т­рація по­жив­них ре­чо­вин у зоні роз­міщен­ня ві­­чок. Та­кож сти­му­люється про­ро­с­тан­ня ос­­­танніх і по­даль­ший роз­ви­ток па­­рост­ків — усе це сприяє підви­щен­ню вро­жаю.

Тож цілком оче­вид­но, що не мож­на ви­са­д­жу­ва­ти буль­би із су­хи­ми й мо­к­ри­ми гни­ля­ми, роз­чав­лені, та­кож не до­пу­с­ка­ють­ся до садіння ви­ван­та­жені без­по­се­ред­ньо зі схо­вищ, тоб­то хо­лодні й фізіологічно не підго­тов­лені. Обігріван­ня бульб сприяє ви­яв­лен­ню хво­рих, із при­хо­ва­ною інфекцією, то­му ма­теріал після прогріван­ня слід пе­ре­гля­ну­ти (пе­ре­бра­ти) й відо­кре­ми­ти не­кон­диційні буль­би. 

Насіннєвий ма­теріал про­ро­щу­ють у разі:

— ви­ро­щу­ван­ня кар­топлі на важ­ких суг­ли­ни­с­тих і торф’яних ґрун­тах;

— за ура­жен­ня партії насіння ри­зок­тоніозом;

— за ви­ко­ри­с­тан­ня сортів із по­до­вже­ним періодом про­ро­с­тан­ня;

— для от­ри­ман­ня ран­нь­о­го вро­жаю.

У прак­тич­но­му кар­топ­лярстві є декілька спо­собів про­ро­щу­ван­ня: на відкри­тих май­дан­чи­ках і в кот­ло­ва­нах; на світлі в теп­лих приміщен­нях у во­ло­го­му се­ре­до­вищі і в комбіно­ва­них — та­кож на світлі й у во­ло­го­му се­ре­до­вищі.

Повітря­но-теп­ло­ве обігріван­ня про­во­дять про­тя­гом 10–14 днів: 

— у схо­ви­щах з ак­тив­ною вен­ти­ляцією тем­пе­ра­ту­ру на­си­пу бульб по­сту­по­во збільшують (на 1°С за до­бу) до 8…15°С шля­хом вен­ти­лю­ван­ня підігрітим повітрям або при­род­но­го про­гріван­ня ма­си бульб за до­по­мо­гою пе­ре­крит­тя роз­подільних ка­налів;

— на май­дан­чи­ках стаціонар­них кар­топ­ле­сор­ту­валь­них пунктів КСП-25 із на­си­пом кар­топлі зав­виш­ки до 1,5–2 м са­див­ний ма­теріал прогріва­ють по­верх­не­вим повітрям. У та­ко­му на­си­пу буль­би не ут­во­рю­ють довгих па­ро­ст­ків, що дає змо­гу ви­са­д­жу­ва­ти та­кий ма­теріал як са­д­жал­ка­ми зви­чай­но­го ти­пу, так і ти­ми, що при­зна­чені для садіння про­ро­ще­них бульб.

У до­ба­зо­во­му та ба­зо­во­му насін­ництві кар­топлі ме­тод яро­ви­зації бульб за­сто­со­ву­ють для при­ско­рен­ня про­ход­жен­ня рос­ли­на­ми фаз рос­ту й роз­вит­ку та до­сяг­нен­ня ни­ми віко­вої зрілості до на­стан­ня періоду ма­со­во­го льо­ту кри­ла­тих осо­бин по­пе­лиць (пе­­ре­нос­ни­ки ві­­русів від хво­рих рос­лин до здо­ро­вих) та мінімізації за­ра­жен­ня оз­до­ров­ле­но­го ма­теріалу віру­са­ми кар­топлі в полі.Скручування верхніх листків рослини картоплі внаслідок ураження ризоктоніозом підземної частини стебла

Буль­би кар­топлі про­ро­щу­ють в умо­вах при­род­но­го вен­ти­лю­ван­ня:

— у скля­них та плівко­вих теп­ли­цях на по­верхні ґрун­ту або в ос­на­ще­них приміщен­нях на сте­ла­жах ша­ром у дві-три кар­топ­ли­ни;

— у пласт­ма­со­вих ящи­ках ємністю 1–12 кг, ус­та­нов­ле­них один на од­но­го по 1–15 шт. Відстань між ящи­ка­ми має ста­но­ви­ти не менш ніж 1–12 см;

— у спеціаль­них кон­тей­не­рах для збе­ріган­ня й про­ро­щу­ван­ня кар­топлі (Р-61-42) місткістю 0,5 т.

Під час про­ро­щу­ван­ня кар­топлі слід ви­т­ри­му­ва­ти оп­ти­мальні па­ра­ме­т­ри тем­пе­ра­ту­ри повітря:
— для ранніх сортів — 8…12°С;

— для се­ред­нь­о­с­тиг­лих і се­ред­нь­опіз­ніх — 12…15°С; во­ло­гості повітря — 85–90%; освітле­ності — 2–5 люкс (після по­яви па­ростків — не менш як про­тя­гом 1 год щод­ня).

Три­валість про­ро­щу­ван­ня на світлі за­ле­жить від фізіологічної зрілості бульб і ста­но­вить у се­ред­нь­о­му для ранніх сортів — два-три дні, для се­ред­нь­опізніх і пізніх — 25–35 днів.

Пе­ред садінням па­ро­ст­ки ма­ють бу­ти зе­ле­ні й міцні, за­вдовжки:

— після повітря­но-теп­ло­во­го обігріван­ня — до 0,5 см;

— після про­ро­щу­ван­ня — не більш як 2 см.

На­весні за­вчас­но (не раніше ніж за місяць) пе­ред садінням або в про­цесі насіннєвий ма­теріал об­роб­ля­ють сти­му­лю­ю­чи­ми ре­чо­ви­на­ми. Пе­с­ти­ци­да­ми буль­би об­роб­ля­ють у про­цесі підго­тов­ки або ук­ла­дан­ня за до­по­мо­гою ТЗК-6/3 на май­дан­чи­ки або в при­мі­щен­ня для на­ко­пи­чен­ня. За підго­тов­ки на ста­ціонар­них пунк­тах буль­би об­роб­ля­ють під час їхньо­го над­хо­д­жен­ня із транс­пор­те­ра в бун­ке­ри-на­ко­пи­чу­вачі або ав­то­транс­порт.Сортування картоплі на перебиральному столі

Набір техніки, рівень ме­ханізації про­­­­­це­су підго­тов­ки насіннєвої кар­топлі й ор­ганізації робіт за­ле­жать від спо­со­бу зберіган­ня бульб. За зберіган­ня кар­топ­лі в кон­тей­не­рах під час її підго­тов­ки й сор­ту­ван­ня взим­ку, в період її зберіган­ня, для змен­шен­ня ме­ханічних по­шко­д­жень під час ви­ван­та­жен­ня/за­ван­та­жен­ня (не ма­ють пе­ре­ви­щу­ва­ти 1%) кон­тей­нер із буль­ба­ми транс­пор­ту­ють і вста­нов­лю­ють в ізо­ль­о­ва­но­му від секції для за­галь­но­го зберіган­ня місці для ко­рот­ко­час­но­го обігріван­ня. Після цьо­го буль­би з кон­­­­­­­­тей­не­ра ви­ван­та­жу­ють до прий­маль­но­го бун­ке­ра, відби­ра­ють на пе­ре­би­­­­раль­но­му столі не­при­датні для садіння (з де­фек­та­ми, гнилі), каліб­ру­ють на фракції, зно­ву за­та­ро­ву­ють у кон­тей­не­ри, які потім відво­зять для по­даль­шо­го збері­ган­ня. Пе­ред са­дінням кон­тей­не­ри з кар­топ­лею зно­ву ви­во­зять на обі­грі­­ван­ня. Після цьо­го, за по­тре­би, кон­тей­не­ри за­­ван­та­жу­ють до прий­маль­но­го бун­ке­ра. Далі на пе­ре­би­раль­но­му столі про­во­дять по­втор­ний кон­троль якості та за­ван­та­жу­ють буль­би в бун­ке­ри-на­ко­пи­чу­вачі, звідки їх пе­ре­ван­та­жу­ють у транс­портні за­со­би з од­но­час­ною об­роб­кою за­хис­но-сти­му­лю­ю­чи­ми ре­чо­ви­на­ми та відправ­ля­ють на по­ле для садіння.

Об­роб­ка бульб пе­ред садінням для за­хи­с­ту па­ростків від ри­зок­тоніозу та сти­му­лю­ван­ня про­це­су про­бу­д­жен­ня до­дат­ко­вих па­ростків збільшить кількість сте­бел у кущі кож­ної рос­ли­ни й за­без­пе­чить ство­рен­ня оп­ти­маль­но­го по­жив­но­го ре­жи­му на по­чат­ко­вих стадіях рос­ту та роз­вит­ку кар­топлі.

Особ­ли­ву шко­до­чинність для са­див­них бульб має ри­зок­тоніоз. На буль­бах ут­во­рю­ють­ся чорні скле­роції у ви­гляді при­лип­ло­го чор­но­зе­му, який не зми­ває­ться, або крап­лин. Вик­ли­кає зріджен­ня сходів, не­од­норідність розміру бульб в уро­жаї та суттєвий йо­го не­­добір. Для за­­хи­с­ту від ри­зок­тонії важ­ли­во дотримання таких умо­в:

Кон­троль хво­ро­би в на­са­д­жен­нях кар­топлі:

— ви­ко­ри­с­тан­ня для садіння бульб, не за­ра­же­них чор­ни­ми скле­роціями збуд­ни­ка ри­­зок­тоніозу (сор­ту­ван­ня пе­ред садінням або про­ро­щу­ван­ням);

— за­сто­су­ван­ня ме­тодів, які при­швид­шу­ють по­яву сходів (про­ро­щу­ван­ня, повітря­не обігріван­ня са­див­но­го ма­теріалу кар­топлі);

— убез­пе­чен­ня за­се­лен­ня бульб кар­топлі скле­роціями шля­хом ви­т­ри­му­ван­ня відпо­відно­го терміну між ско­шу­ван­ням ба­дил­ля і зби­ран­ням уро­жаю бульб (на насіннєвих на­са­д­жен­нях — 14 днів) і не збільшен­ням йо­го.

Об­роб­ка бульб пе­ред садінням

— Об­роб­кою бульб пе­ред садінням за­хи­ща­ють па­ро­ст­ки кар­топлі від ура­жень ри­зок­тонією, що, своєю чер­гою, за­без­пе­чує потрібну гу­с­то­ту сто­ян­ня рос­лин та оп­ти­маль­ний стеб­лостій на­са­д­жень (табл. 2).

— Са­дивні буль­би кар­топлі слід об­ро­би­ти із ви­ко­ри­с­тан­ням дис­ко­во­го роз­пи­лю­ва­ча за один-два місяці до садіння (в період за­пов­нен­ня біг-бегів, кон­тей­нерів). 

— Уне­сен­ня пре­па­ратів із фунгіцид­ною дією в ґрунт на­вко­ло са­див­ної буль­би

Го­ло­вне при­зна­чен­ня — за­хист мо­ло­дих бульб від інфіку­ван­ня хво­ро­ба­ми (ри­зок­то­ніоз то­що). Цей захід за­сто­со­ву­ють під час садіння кар­топлі шля­хом об­роб­ки зо­ни бо­­роз­­­ни за до­­по­мо­гою об­лад­нан­ня кож­но­го сош­ни­ка са­д­жал­ки дво­ма-трьо­ма фор­сун­ка­ми, ви­ко­ри­с­тан­ня ро­бо­чої ріди­ни — 150 л/га (табл. 3). 

Об­роб­ку са­див­но­го ма­теріалу сти­му­ля­то­ра­ми та ре­гу­ля­то­ра­ми рос­ту рос­лин про­во­дять під час за­кла­дан­ня са­див­но­го ма­теріалу на яро­ви­зацію, на во­ло­ге до­ро­щу­ван­ня або в про­цесі садіння (табл. 4). Важ­ли­вим чин­ни­ком підви­щен­ня про­дук­тив­ності насіння є за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів із біо­за­хис­ною дією про­ти гриб­них та бак­теріаль­них хво­роб: Пла­н­риз, 3 л/т, Три­хо­дермін, 1 л/т, Га­уп­син, 2 л/т, Агат 25 ПА, 7-9 кг/т.  

Оскільки за­сто­су­ван­ня про­труй­ників хімічно­го по­хо­д­жен­ня об­ме­жується че­рез мож­ливість на­ко­пи­чен­ня за­лишків пе­с­ти­цидів у про­дукції ранніх строків зби­ран­ня бо­роть­бу з ко­ло­радсь­ким жу­ком мож­на ве­с­ти за до­по­мо­гою од­но­го з низ­ки біоп­ре­па­ратів: Біток­си­ба­циліном БТУ, р., 35 мл/5 л во­ди, Ко­ло­ра­до­ци­дом, 3 г/сот­ку за відро­д­жен­ня дрібних ли­чи­нок пер­шо­го-дру­го­го віків — з інтер­ва­лом між об­роб­ка­ми сім-вісім днів та пре­па­ра­том Ак­тофіт, 0,3-0,4 л/га. 

О. Виш­невсь­ка, канд. с.-г. на­ук, заввідділу насінництва, Інсти­тут кар­топ­ляр­ст­ва НА­АН

Інформація для цитування
Підготовка насіннєвої  картоплі до садіння / О. Виш­невсь­ка// Пропозиція/ — 2017. — № 3. — С. 164-166

 

Інтерв'ю
ВВП Угорщини в 2016 році зросло на 3,5-5% і вона потрапила в число 7 країн ЄС, чий дефіцит бюджету склав менше 3%. «Україна - одна з найбільших наших сусідніх держав. У 2016 році двосторонні україно
Rebiyar1
Сьогодні наш співрозмовник — Антуан Ребійар, бізнес-директор New Holland Agriculture в Україні, Молдові, країнах Балтії та Фінляндії. Він живе та працює в Україні вже понад чотири роки, втім, для

1
0