Спецможливості
Досвід господарств

Ефективність кооперації. Кейс «Агрофірми «Весна-2011»

13.04.2017
1594
Ефективність кооперації. Кейс «Агрофірми «Весна-2011» фото, ілюстрація
Олександр Ткачук, засновник садівничо-ягідного кооперативу "Весна 2011"

Вітчизняна галузь садівництва дуже перспективна. Значний попит на українські фрукти на ягоди спостерігається в ЄС та Північній Америці. Проте для успішного розвитку потрібно розвивати переробку. На цьому наголосив голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка, на конференції «Технологічний розвиток галузі садівництва та ягідництва в Україні». Українським садівникам бракує найголовнішої ланки – передпродажної підготовки. Доки вона не з’явиться, ми не зможемо бути ефективними на світових ринках, - преконаний Д. Крошка.

Кооперація – шлях до успіху

Купувати дороге обладнання, яке буде використовуватись лише раз на рік, не під силу дрібним господарствам. Вирішити проблему можна за рахунок кооперації. За словами голови «Укрсадпрому», саме цим шляхом пішли розвинені країни: «Успіх Голландії в наявності великої кількості кооперативів. Для України це прийнятна модель, адже на відміну від Голландії, де фермер має лише 2-3 гектари саду, український садівник має переважно десятки гектарів. Якщо наші фермери почнуть створювати кооперативи, то уявіть, які партії вони зможуть формувати».

Придбавши техніку, кооперативи зможуть надавати іншим господарствам послуги і посадки та збирання: «В Україні є лише один комбайн для збирання вишні. І цього року мені неодноразово телефонували, просили його знайти. Ще один приклад - агрохолдинг Kernel отримує 50% доходів від логістичних послуг, які надає іншим компаніям».

Прикладом успішної кооперації є сільскогосподарський кооператив (СОК) ТОВ «Агрофірма «Весна-2011».

«Агрофірма «Весна-2011»

Садівничо-ягідне господарство «Агрофірма «Весна-2011» було створене підприємцем Олександром Ткачуком. Олександр Анатолійович тривалий час займається постачанням продовольчих товарів до великих торгових мереж. Добре знаючи ринок, він бачив на ньому велику «прогалину» – брак свіжих овочів та фруктів високої якості, тож і вирішив розширити бізнес, додавши до торгівлі аграрне виробництво.

Спочатку планували зробити ставку на картоплю, адже якісні бульби нечасто можна побачити в наших супермаркетах. Однак 2011 року ціна на картоплю різко впала, тому вирішили від неї відмовитися.

Що до полуниці, то якість цієї ягоди на полицях магазинів значною мірою залежить від логістичної складової. ТГосподарство розмістилося в Макарівському районі Київської області, його фасадна частина виходить на трасу Київ – Чоп. До Києва звідси менше 60 км, до Житомира – 70 км.

Створення ягідника почалося з того, що в 2011 році заклали дослідну ділянку, де висадили саджанці з Італії, Англії та України, усього близько десятка сортів. Українська розсада себе показала не найкраще в плані врожайності, тому зупинилися на іноземному матеріалі.

За словами головного агронома кооперативу «Весна-2011» Євгена Пилипончика, основна спеціалізація «Весни» - вирощування суниці, малини, лохини та смородини. Такий вибір обумовлений наявністю поруч хорошого ринку збуту, а також грунтів, вирощувати на яких зернову групу неефективно.

- Маємо 522 га землі, які здаємо в оренду. Освоїти такі площі самотужки - дуже капіталоємкий бізнес, потрібно вкласти в десятки разів більше, ніж у вирощування кукурудзи, -  розказав Є. Пилипончик.

Кооператив здає бажаючим в оренду ділянки від 3 до 10 га терміном на 3-25 років. Вартість оренди від 6 до 12% від бюджету вирощування культур. Наприклад, для ремонтантної суниці, заробітки по якій сягають 500-600 тис/га, вартість оренди становитиме близько 30 тис грн./га, проте основні витрати початківець витратить на придбання посадкового матеріалу.

Усі члени кооперативу можуть користуватися загальною інфраструктурою: скважинами, насосною станцією, електромережею. Територію огороджено, вона знаходиться під охороною, дороги вкрито гравієм. «Усі землі під крапельним зрошення. Система удобрення і захисту на рівні європейських стандартів», - переконує агроном.

Закупівля необхідних матеріалів і ЗЗР, добрив проводиться централізовано, тому дилери надають знижки. Орендарям доступна техніка, яка знаходиться у власності СОК – 50 одиниць навісної техніки плюс послуги механізаторів.

Техніки для збирання ягід немає, оскільки працюємо на свіжий ринок. Орендар робить попередні замовлення по необхідній кількості працівників на кожну операцію, щоб кооператив міг розмістити їх у гуртожитку.

Продукція зберігається у холодильнику. «За кожним орендарем закріплено певний колір піддону, щоб не було плутанини під час реалізації», - поділився Є. Пілімончик.

Оскільки «Весна» може запропонувати покупцям однорідні сорти, однакової якості і в однорідній тарі, а також постійний обсяг продукції, то ціни на свіжу ягоду досить високі. У 2016 році середня ціна реалізації суниці була 25-36 грн, малини – 35 грн, смородини – 25 грн, голубіки – 105 грн. Уся сума спрямовується учаснику кооперативу, агрофірма бере невеликий відсоток за реалізацію.

Минулого року зібрали близько 400 т суниці, малини - 80 т, смородини - 15 т, лохини - 2 т.  Цього року плануємо вийти сумарно на 1000 т продукції, - говорять у «Весні».

Щоб задовольнити зростаючий попит, ягідний кооператив запроектував будівництво агроіндустріального парку, до якого входитиме холодильник із регульованим газовим середовищем, сортувальна і пакувальна лінії, лінія шокової заморозки, а також магазин для роздрібної реалізації.

Кластер чи кооператив?

Кооперативи часто плутають із кластерами. Проте кластер не має організаційно-правової форми, в ньому діють тільки договірні зв'язки. «Тобто є компанія А, яка вирощує продукцію, компанія Б, яка надає послуги логістики, реалізації. Коли вони укладають між собою договори - це і називається кластер», - пояснює Д. Крошка.

Дмитро Крошка, голова Асоціації «Укрсадпром» Кооператив може мати форму класичного кооперативу, закритого акціонерного товариства чи ТОВ.

Головна ознака, що об'єднує кооператив і кластер - це лідер, який на думку Д.Крошки, мусить бути самостійним і рівновіддаленим від усіх учасників. «Поки не буде менеджера - не відбудеться кооператив. Є приклади успішних кооперативів на 300 членів, але вони розпадаються після відходу керівника від справи».

Юридичні колізії СОК

Кооператив дозволяє управляти виробництвом, не вступаючи в торгові відносини. Однак, сучасна нормативно-правова база щодо СОК застаріла. Правовою основою є Закон про сільськогосподарську кооперацію, що регулює систему паювання і управління, але в ньому не відрегульовані питання податків, збуту, валютних операцій.

За словами Д. Крошки, «Укрсадпром» планує звернутися до Мінфіну і фіскальної служби з наданням роз'яснень щодо ситуації з оподаткування кооперативів. «Велика проблема зі статусом неприбуткової установи. При цьому господарська діяльність законом дозволена. Податківці часто не реєструють СОК».

Навіть якщо це питання не врегульовано, все одно створювати СОК варто, щоб використовувати її в якості керуючої компанії. Адже кооператив - це перш за все механізм прийняття рішення, наголошує Д.Крошка.

Щоб обійти існуючі юридичні колізії, СОК може створювати нові комерційні форми, пояснює голова «Укрсадпрому»: «Засновником ТОВ може бути СОК. Директор ТОВ визначається за спільним рішенням усіх членів кооперативу, про що потрібно вказати у статуті. А вже ТОВ може ставати повноцінним платником податків, бути дистриб'ютором при закупівлі ЗЗР».

Кооперативний рух в Україні зростає, особливо на Заході. Дуже активні фермери у Львівській області, де не в кожного є місце для зберігання, але є компанії, холодильник яких простоює.

СОК легше отримати фінансові гранти. Адже в першу чергу фінансуються проекти з кооперацією, бо у них дійсно є ефективні методи досягнення мети. 

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.
Загальновизнані стандарти безпеки якості харчових продуктів - це мова, якою розмовляють імпортери, міжнародні торговельні мережі і закупівельники. Україна поки що тільки на шляху формування культури

1
0