Спецможливості
Технології

Гарячий 2003-й: агрохімічні іспити

05.06.2008
122
Гарячий 2003-й: агрохімічні іспити фото, ілюстрація
Гарячий 2003-й: агрохімічні іспити

Весна 2003 року влаштувала доволі суворий іспит усім агрономічним службам, що працюють із землею та посівами. Одне з найскладніших випробувань випало на долю агрономів із захисту рослин. У зв’язку зі складною зимою, весь комплекс польових робіт навесні дуже зріс за обсягами, оскільки основні площі озимих культур загинули і їх треба було пересівати. Через дуже пізню холодну й суху весну польові роботи по всій Україні розпочалися практично на місяць пізніше від середнього багаторічного терміну. Перед керівниками і агрономами господарств весна поставила низку запитань: чим пересівати звільнені площі, які культури сіяти в умовах пізньої і дуже сухої весни, де взяти насіння та за які кошти, як проводити захист посівів від бур’янів?..

Багато хто пішов традиційним шляхом: на площі було висіяно ранні зернові колосові культури, хоча ні температурний режим, ні строки проведення польових робіт, ні запаси вологи у верхньому шарі грунту жодним чином не відповідали вимогам вирощування названих культур. Менша частина господарників все-таки врахувала погодні умови і засіяла площі більш пізніми культурами, які не так болісно витримують високі температури і дефіцит вологи на початкових етапах свого росту і розвитку.
Проте й тут не обійшлося без відповідної данини шаблонним рішенням і традиціям. На площі, де було заплановано сівбу кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику, гороху та інших культур, було внесено гербіциди грунтової дії. Які результати отримали? Ефективність дії грунтових гербіцидів на комплекс сходів бур’янів в умовах весни 2003 року була різною, але в цілому істотно нижчою, ніж передбачалася. Причини зрозумілі: гербіциди грунтової дії здатні впливати на проростки рослин бур’янів лише за наявності достатньої кількості вологи у верхньому шарі грунту. А оскільки в більшості регіонів України стояла жорстка посуха, то гербіциди, внесені на поверхню грунту і навіть загорнуті у верхній шар грунту, своїх можливостей у повному обсязі не виявили.
Виняток становили лише ті гербіциди, які у своїй основі містять діючу речовину на основі ЕРТС (Ептам, Вітокс та їхні аналоги). Вони діють на проростки бур’янів парами діючої речовини і мало залежать від наявності вологи в грунті.
Недоліком усіх грунтових гербіцидів є те, що вони практично не здатні контролювати багаторічні види бур’янів, які сьогодні, на жаль, стали масовими на орних землях в усіх регіонах країни і, до того ж, найбільш шкодочинними.
Звісно, в агрономів була альтернатива грунтовим гербіцидам — препарати, які вносять по сходах. Широка практика їх застосування на посівах сільськогосподарських культур в умовах 2003 року виявила багато проблем, з якими не так часто зустрічаються виробничники.
Наприклад, у багатьох випадках застосування гербіцидів на основі 2,4-Д не давало очікуваних результатів, тобто ефективність їхньої дії навіть на рослини чутливих видів бур’янів була нижчою від традиційної. Пояснити таке зниження рівня ефективності можна тим, що обприскування посівів цього року як правило проводили в період значного водного дефіциту в усіх рослин. Для захисту від несприятливих умов зовнішнього середовища (вітру, високих температур, дефіциту води) рослини формували більш потужний шар захисних епікутикулярних восків, які є серйозним бар’єром на шляху діючих речовин до тканин листків. До того ж, водорозчинні препарати (наприклад, на основі 2,4-Д) традиційно добре пересуваються в тканинах листків через плазмодесми (такі собі місточки цитоплазми, що з’єднують сусідні клітини). За дефіциту води в рослин такі місточки перериваються і клітини стають своєрідними місткостями, з яких діюча речовина погано передається до інших клітин тканини.
Більш ефективно проявляли себе гербіцидні препарати на основі масляних емульсій, адже в них діюча речовина транслокується у тканини рослин ліофільним, а не гідрофільним шляхом, і вони менше залежать від наявності води в тканинах листків.
Практика роботи з гербіцидами по сходах в умовах 2003 року виявила дуже багато випадків пригнічення посівів культурних рослин і навіть їх обпалювання з одночасним явно недостатнім рівнем захисної дії проти сходів бур’янів. У попередні роки таких масових явищ не було. Що ж стало причиною такого ефекту?
У період водного і теплового стресів у рослин, коли обмінні й ростові процеси дуже загальмовані, а меристема у точках росту неактивна, дія більшості гербіцидів має тенденцію до зниження ефективності. Оптимальним рішенням було б перенесення часу проведення обприскувань на період, коли рослини стрес подолають і розпочнуть активні ростові й обмінні процеси (це можливо за зниження високих температур повітря і нормального забезпечення рослин вологою).
Водночас при перенесенні строків проведення обприскування на більш пізній час на виробничника чекає нова небезпека: рослини за високих температур повітря дуже швидко проходять ранні, найбільш чутливі до дії гербіцидів, фази онтогенезу і набувають фазової резистентності до дії препаратів.
Якщо час проведення обприскування не можна перенести на період, більш сприятливий щодо погодних умов, то обприскування слід проводити з обов’язковим урахуванням вимог регламентів і поправок на конкретні умови.
За спекотної й сухої погоди, коли проявляє свій негативний вплив посуха, з обприскуванням посівів дуже бажано не запізнюватися. Норму витрати робочої рідини доцільно збільшити до 250–300 л/га, щоб забезпечити краще змочування поверхні рослин. За такого обприскування можна скористатися мінімальними нормами витрати препаратів у період, коли рослини бур’янів перебувають на найчутливіших до дії гербіцидів фазах розвитку (сім’ядолі). Малі норми витрати гербіцидів істотно знижують фітонцидний ефект, який є дуже небезпечним і водночас дуже ймовірним в умовах стресу культурних рослин за дефіциту вологи. До того ж, таке раннє застосування гербіцидів вигідне економічно. Найбільш оптимальним є проведення системи послідовних обприскувань: у разі необхідності, за появи нових хвиль масових сходів бур’янів на посівах, — 3–4 рази (наприклад, на посівах цукрових буряків, де здійснювати захист від бур’янів особливо складно).
Як правило, головною причиною низької ефективності дії гербіцидів на рослини бур’янів в умовах виробництва є запізнення зі строками проведення захисних заходів. В умовах весни 2003 року названа проблема виявилась особливо гостро й болісно.
Запізнення з проведенням захисних заходів призводить до необхідності збільшити норми витрати гербіцидів з метою бодай часткового подолання наростаючої фазової резистентності рослин бур’янів, що мають 2–4 і більше справжніх листків, і водночас спричинює значне пригнічення культурних рослин (наприклад, сходів цукрових буряків, гороху).
Пригнічення та обпалення листя рослин культури на посівах після обприскування гербіцидами, навіть за дотримання основних правил проведення хімічних робіт, в умовах 2003 року були масовими як ніколи. У чому полягала помилка агрономів? Як можна запобігти такому небажаному ефектові в подібних ситуаціях?
Високі температури і водний дефіцит у тканинах листків рослин в кінці дня сприяють пригніченню, подекуди частковому відмиранню листкових пластинок (їхньої верхньої частини, що найбільше потерпає від дефіциту вологи). Проте навіть тоді, коли температури опускаються нижче 25°С, а посіви обприскують гербіцидами з нормами внесення, близькими до оптимальних, наявність у робочій рідині значної кількості поверхнево-активних речовин призводять до такого самого ефекту.
У ситуаціях, коли необхідно практично одночасно проводити заходи захисту посівів від багаторічних злаків і однорічних дводольних видів бур’янів і є необхідність застосовувати бакові композиції з високими нормами витрати гербіцидів і поверхнево-активних речовин, може виникнути загроза пригнічення рослин культури гербіцидами. Проте через цю загрозу такого комплексного обприскування краще уникнути. Натомість внесення доцільніше провести окремими обприскуваннями з інтервалом в 1–3 доби. Так можна забезпечити необхідний гербіцидний ефект дії на бур’яни і уникнути пригнічення посівів.
Звісно, обсяги обприскування при цьому зростуть удвічі, але вартість втраченого від пригнічення посівів урожаю значно більша, ніж подвійні витрати на проведення обприскування. Наприклад, один день пригнічення посівів цукрових буряків гербіцидами знижує урожай коренеплодів восени на 4–6 ц/га. Пригнічення посівів може тривати від 4 до 15 днів і більше, залежно від рівня депресії і величини дезорганізації процесів фотосинтезу в тканинах рослин цукрових буряків. Недобір урожаю від простого технічного промаху в рішенні фахівця вирахувати нескладно, так само як і його вартість.
Жорсткі погодні умови 2003 року виявили багато слабких місць у проведенні захисту посівів культурних рослин від бур’янів. Якщо за нормальних, сприятливих для землероба і рослин, умов природа нам великодушно вибачала, або вирівнювала дрібні промахи і помилки, то в екстремальних умовах такі неправильні рішення часто створювали дуже гострі господарські й фінансові проблеми в господарствах.
За екстремальної для посівів гарячої та посушливої погоди усім фахівцям з питань захисту рослин доводиться діяти дуже оперативно, професійно, чітко і грамотно, не за шаблоном, а творчо, відповідно до конкретних умов.
Кліматологи авторитетно заявляють про розбалансованість в останнє десятиліття клімату в планетарному масштабі. Про це свідчить багато об’єктивних і незалежних показників. Згідно з довготерміновим прогнозом процесів глобального потепління, в більшості регіонів України настануть менш сприятливі умови для ведення сільського господарства в цілому. Нас чекає аридизація (зростання посушливості клімату) території. Тобто ситуація весни і початку літа 2003 року, яку ми сьогодні сприймаємо як примхи природи, завтра може стати нормою для ведення землеробства в посушливих умовах.
Тому 2003 рок треба не просто пережити, слід зробити глибокий аналіз і серйозні, можливо, не завжди приємні, проте науково обгрунтовані та об’єктивні висновки.
О. Іващенко,
д-р с.-г. наук, професор, членкор УААН

Інтерв'ю
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні
Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками
Rebiyar1
Сьогодні наш співрозмовник — Антуан Ребійар, бізнес-директор New Holland Agriculture в Україні, Молдові, країнах Балтії та Фінляндії. Він живе та працює в Україні вже понад чотири роки, втім, для

1
0