З погляду на виноградарський сезон 2015 року
Згідно з матеріалами Державної служби статистики, площі плодоносних виноградних насаджень в Україні становлять 44,2 тис. га, у тому числі в Одеській області — 27,5, Миколаївській — 5,8, Херсонській — 5,1, Закарпатській — 3,7 тис. га. Середня врожайність винограду по Україні в 2014 році становила 98,6 ц/га і, відповідно, по вказаних областях — 95,8; 89,8; 105,7 та 78,7 ц/га. (Рослинництво України: статистичний збірник, 2015 р.)
Згідно з матеріалами Державної служби статистики, площі плодоносних виноградних насаджень в Україні становлять 44,2 тис. га, у тому числі в Одеській області — 27,5, Миколаївській — 5,8, Херсонській — 5,1, Закарпатській — 3,7 тис. га. Середня врожайність винограду по Україні в 2014 році становила 98,6 ц/га і, відповідно, по вказаних областях — 95,8; 89,8; 105,7 та 78,7 ц/га. (Рослинництво України: статистичний збірник, 2015 р.)
М. Константинова, канд. с.-г. наук
Промислові виноградники розміщено в південних регіонах країни, де природні умови доволі сприятливі для отримання високих і стабільних урожаїв винограду. Однак щороку на заваді реалізації потенційних можливостей виноградного куща — отримання 10–15 т/га високоякісного врожаю — постає низка факторів, які справляють негативний вплив протягом усього періоду вегетації.
Насамперед на ріст, розвиток і формування врожаю винограду впливають умови екологічного середовища зони вирощування: температура та вологість повітря, грунту, а також приморозки, тумани, град.
Температура повітря є основним чинником, що регулює розвиток сталих урожаїв винограду. Відомо, що виноградна рослина не розвивається за температури нижче 8°С. Для коренів європейських сортів температура грунту 5…6°С є критичною, для американських — до 12°С.
Вегетація виноградної рослини розпочинається з розпускання бруньок, за температури повітря 10…12°С. Цвітіння винограду відбувається за настання температури вище 15°С, активний ріст та формування плодових бруньок — за 25…30°С. Оптимальні температурні умови для дозрівання ягід винограду становлять 28…32°С.
За даними фахівців, критично низькі для вічок більшості європейських сортів винограду температури (-18…20°С) спостерігаються на Півдні України із періодичністю два-три роки із десяти. Пошкодження багаторічної деревини високоштамбових формувань кущів або їхня повна загибель відбувається за морозів -25°С і нижче.
Останнім часом умови екстремальної перезимівлі в Україні спостерігалися у 1972, 1985, 2006 роках.
У південних областях країни умови перезимівлі 2014/15 р. для виноградних насаджень склалися вкрай несприятливо: в кінці першої декади січня температура повітря у короткий термін від позитивних позначок знизилась до -19…20°С, а в наступні дні у виноградарських районах Одещини сягала -24,6°С, Миколаївщини — -24, Херсонщини — -22, а на Запоріжжі — навіть нижче -25°С.
Ступінь пошкодження морозами виноградних бруньок виявився досить високим, відсоток їхньої загибелі становив у середньому на технічних сортах європейського походження від 25 до 100, на столових — 50–100. Залежно від стану насаджень у господарствах на кожній окремій ділянці визначали заходи щодо їхнього відновлення та параметри весняного обрізування кущів, навантаження вічками пагонів у сортовому розрізі.
Окрім морозонебезпечності, взимку на розвиток рослин винограду значно впливає посуха. Сума ефективних температур вегетаційного сезону’2015 перевищувала критерії норми. Уже у травні в деяких виноградарських районах України сформувалась тепла, а в третій декаді місяця — жарка погода. Середньомісячна температура повітря перебувала у межах 16…17°С, мінімальна температура на початку травня знижувалась до 6…8°С (у Закарпатті — до 2…3°С), а максимальна — підвищувалась у третій декаді до 27…29°С. Опади у травні носили здебільшого зливовий характер та були недостатніми. Їхня кількість коливалася від 19 мм — у Бердянську до 72 і 82 мм — в Ужгороді і Херсоні, відповідно.
У виноградарських районах Одеської області середньомісячна температура повітря також становила близько 17°С, що на 1°С вище за середнє багаторічне значення. Мінімальна температура повітря знижувалася до 3°С, у Сараті — до 9°С, по Одесі максимальна температура досягала 26…29°С. За даними метеорологічного поста при ННЦ «ІВіВ
ім. В.Є. Таїрова», сума активних температур на 31 травня становила 742°С, що на 106°С вище норми. Кількість опадів становила: по Одесі — 22 мм (61% норми), у Сараті — 18 (44%), у Болграді — 17 (39%), в Ізмаїлі — 14 (33%), у Роздільній — всього 8 мм (61% норми).
Так, згідно з довідкою Держветфітослужби від 21.08.2015 р., тепла, майже без опадів погода, яка спостерігалась у першій та другій декадах серпня, повсюдно негативно вплинула на ріст і розвиток сільськогосподарських культур, що прискорило достигання пізніх культур у середньому на 1–1,5 тижня, порівняно з багаторічними показниками, та сприяла передчасному завершенню вегетації.
Виноград належить до групи мезофітних рослин і вирізняється достатньою стійкістю до посухи. Це обумовлено досить сильною кореневою системою, здатною діставати воду із глибоких шарів грунту.
Однак вплив на виноградну рослину високих температур негативно позначається на її загальному стані. Насамперед це проявляється припиненням росту пагонів, внаслідок чого листя набуває тьмяно-зеленого кольору. З часом ріст пагонів припиняється, нижнє листя на кущах жовтіє і опадає, ріст ягід також припиняється, за затяжної посухи ягоди внизу грона в’януть та засихають. У зв’язку з тим, що потреба у воді у молодих високоврожайних кущів висока — вони найбільше потерпають від посухи.
За даними управління агропромислового розвитку Болградської райгоспадміністрації Одеської області, від понижених температур із 3600 га виноградників постраждало близько 1000 га. Сильні морози та літня посуха значно знизили врожайність, а спека, що встановилась у липні — серпні, прискорила дозрівання винограду на два-три тижня, що суперечить оптимальній природній нормі. Несприятливі погодні умови призвели до того, що середня урожайність винограду з гектара не перевищує 3 т, тоді як торік удалося зібрати по 10 т. У господарствах регіону картина досить строката і залежить від рельєфу місцевості, догляду за насадженнями в попередньому сезоні, рівня захисних заходів — у поточному.
Невтішно складались умови вегетації винограду і на Миколаївщині: більша частина виноградної лози ввійшла в зиму слабкою через посуху 2014 року, яка тривала три місяці. До цього приєднались морози взимку до -24°С (в окремих господарствах — до -27°С) та весняні заморозки, що пошкодили рослини перед цвітінням. Загибель центральних бруньок становила, залежно від сорту, від 30 до 85%, що теж негативно вплинуло на формування повноцінного врожаю.
Здорожчання технології вирощування винограду в 2015 році очікувано підвищило його собівартість.
Захист виноградних насаджень — одна з найзатратніших складових у технології вирощування винограду, що напряму впливає на якість урожаю та його собівартість.
Щороку в господарствах складають системи захисних заходів, формування яких залежить від низки факторів і які протягом вегетаційного періоду піддаються обов’язковому корегуванню. Одним із таких чинників є фітосанітарний стан виноградних насаджень, який повністю залежить від погодних умов.
Останніми роками коливання середньорічної температури, кількості і тривалості опадів зумовили зміни еколого-географічних умов розвитку різних видів шкідників та хвороб і спровокували перебудову видової структури низки ентомо- та фітокомплексів. Незважаючи на морозну зиму, рівень інфекційного запасу хвороб та чисельність шкідників на початку вегетаційного сезону були достатньо високими. Погодні умови весни-літа 2015 року негативно вплинули на розвиток та поширення гідрофільних фітофагів і хвороб, що розвиваються в умовах підвищеної вологості повітря, проте сприяли розмноженню та поширенню низки інших шкідників та хвороб. Так, останнім часом відмічається стійка тенденція збільшення чисельності та шкідливості трипсів, цикад, кліщів. Поява та активний розвиток цих видів шкідників часто призводить до додаткових витрат на проведення захисних заходів.
У 2015 році на виноградних насадженнях Півдня України, особливо в Одеській та Херсонській областях, спостерігалось значне зростання популяції шкідливих видів трипсів та кліщів. Характерні ознаки присутності трипсів на виноградних кущах — наявність, починая з ранньої весни, на всіх зелених органах виноградної рослини, в тому числі на суцвіттях та гронах, дрібних (0,8–1,3 мм) та дуже активних комах. Шкодять дорослі комахи та личинки. Живлячись клітинним соком, трипси наносять на листках велику кількість уколів, які з часом перетворюються на некрози, викликають відмирання тканин, деформацію та часткове опадання нижнього листя. Масове живлення трипсів на зелених пагонах, гребенях грон та ягодах спричинює опробковіння тканин із характерним малюнком.
Сьогодні найчастіше в ампелоценозах зустрічаються трипси: різноядний, тютюновий, виноградний, декоративний, тонковусий. У теплицях значну загрозу виноградним кущам становить оранжерейний трипс, який пошкоджує листковий апарат, молоді пагони, гребені та ягоди винограду. Також на виноградниках зустрічаються хижі види трипсів (зокрема сколотрипси), кількість яких зростає в кінці липня — у серпні і які здатні регулювати чисельність павутинних кліщів та трипсів-фітофагів.
Останнім часом на виноградниках господарського значення набувають шкідливі види Рівнокрилих комах, зокрема цикад. Цикадка-буйвол, живлячись на зелених пагонах, наносить характерні уколи, що викликає некрози епідермісу та кори, внаслідок чого порушується та припиняється рух поживних речовин.
Цикадка виноградна живиться соком виноградного листка, порушуючи структуру флоеми, ксилеми й паренхіми, що зумовлює зниження вмісту азотистих речовин і вологи та припинення його росту і загибель. Особливо небезпечні для виноградних саджанців пошкодження, за яких цикадки вводять у рослину фітотоксини, що пригнічують їхній ріст і розвиток. Серед усіх видів економічно-господарське значення мають цитрусова і японська цикадки. Особливо небезпечна їхня присутність в ампелоценозі як переносників вірусних та мікоплазменних хвороб.
За даними Держветфітослужби, у 2015 році у південно-східних областях Степу набули поширення і саранові, переважно нестадні види та поодинокі стадні (італійський прус).
Також в умовах підвищеного температурного режиму та низької вологості активно розвивались кліщі-фітофаги. Питання про необхідність проведення захисних заходів щодо кліщів-фітофагів гостро стоїть у всіх виноградарських країнах. Відомо, що щорічні втрати врожаю від кліщів становлять 15—25%, а у сприятливі для розвитку шкідника роки через неякісне проведення захисних заходів або за їхньої відсутності — сягають 50–70%. Живлячись на листковому апараті, кліщі викликають глибокі патологічні зміни виноградної рослини. Виноградні кущі, пошкоджені кліщами, передчасно втрачають листя, що впливає на визрівання лози та продуктивність виноградних насаджень у наступні два-три роки. За щорічного пошкодження виноградних кущів кліщами спостерігається загальне їхнє пригнічення, всихання рукавів. Такі рослини гинуть протягом двох-трьох років.
На виноградниках Півдня України найпоширеніші та шкодочинні павутинні кліщі. Внаслідок їхнього живлення на листковій пластинці виникають різної величини і форми плями, в основному — вздовж жилок. У білих сортів винограду листя набуває жовто-бурого забарвлення, а у темних сортів — малиново-червоного. Залежно від погодних умов на виноградниках Півдня України останніми роками розвивається до дев’яти поколінь павутинних кліщів. Розвиток популяції павутинних кліщів за вегетаційний період року проходить продромальну (квітень — травень), еруптивну (червень — липень) фази, градаційний максимум (серпень, іноді перша декада вересня) та фазу кризи, що починається, як правило, в середині вересня.
Обстеження виноградних насаджень столового і технічного напрямів на Півдні України показали, що всі сорти культури в різному ступені заселені кліщами. Чисельність кліщів на різних сортах змінюється залежно від погодних умов поточного року та рівня агротехнічних та захисних заходів.
Згідно з багаторічними спостереженнями, а також на основі аналізу щорічних прогнозів розвитку шкідників та хвороб винограду встановлено, що в умовах Півдня України, як правило, порогова чисельність шкодочинних видів кліщів настає в період пошкодження суцвіть гусеницями гронової листовійки першого покоління. Саме в цей період часто виникає необхідність проведення захисних обробок насаджень проти грибних хвороб.
Одна із потенційних причин втрати частини врожаю винограду 2015 року в низці господарств — інтенсивний розвиток оїдіуму (збудник хвороби — Uncinula necator Burr.). Відомо, що умовах Півдня України це захворювання має до 15 інкубаційних періодів. Розвиток хвороби збігається з фазами активного росту, цвітіння, утворення та початку росту ягід винограду, тобто з кінця третьої декади травня до початку липня. У липні — серпні за підвищених середньодобових температур спостерігалось пригнічення розвитку і поширення оїдіуму. В кінці серпня — вересні почався осінній спалах розвитку хвороби, який триває й наразі. Патоген є облігатним паразитом. Зимує міцелій на однорічних пагонах, між лусочками бруньок. Первинне джерело інфекції — борошнистий наліт. Збудник уражує всі органи рослини: суцвіття засихають і опадають; дрібні ягоди припиняють ріст; крупні ягоди розтріскуються, внаслідок чого оголюється насіння, а м’якоть висихає. Такі ягоди та цілі грона мають буре забарвлення. Листя за сильного ураження деформується і засихає. Уражені пагони слабо визрівають, погано переносять зиму.
На ослаблених умовами перезимівлі виноградних рослинах протягом вегетаційного періоду розвивалися і хронічні хвороби багаторічної деревини, які також входять до групи ризиків, що можуть стати на заваді отримання доброго врожаю як поточного, так і наступного року.