Як досягти шеститисячних надоїв

У галузi тваринництва молочне скотарство доволi трудомiстке й найскладнiше за технологiєю, проте в соцiальному планi — надзвичайно важливе. Без молока неможливий повноцiнний розвиток органiзму людини, особливо дiтей. Для людей похилого вiку — це основний продукт харчування. Молоко мiстить в собi всi бiлки, жири, молочний цукор, мiнеральнi речовини, вiтамiни, ферменти — усього понад 160 компонентiв i майже 260 хiмiчних елементiв. Це незамiнний продукт харчування, виготовлений самою природою. Перетравнiсть молока досягає 100%, а калорiйнiсть 1 кг прирiвнюється до 400 г яловичини.

Отже, переконливих доказiв достатньо. Галузь не тiльки конче потрiбна державi, а й вигiдна навiть за нинiшнiх економiчних умов, що пiдтверджує досвiд сiльськогосподарського виробничого кооперативу iм. Щорса Бiлоцеркiвського району Київської областi.
Господарство спецiалiзується на вирощуваннi зернових i зернофуражних культур, цукрових бурякiв, а також на кормовиробництвi та розведеннi молочного скотарства й племiнного свинарства.
Щороку господарство виробляє в середньому близько 4,4 тис. т зернових та 14 тис. т цукрових бурякiв, 3000 т молока та понад 230 т м’яса.
У господарствi одержують високi врожаї кормових культур, що забезпечує тваринництво високоякiсними кормами. Середня врожайнiсть зернових з 1 га становила 37 ц, сiна багаторiчних трав — 36,7, зеленої маси — 413, сiна однорiчних трав — 33 та зеленої маси з них — 129, кукурудзи на зелений корм i силос — 239 та кормових коренеплодiв — 381 ц.
Зi зростанням рiвня кормовиробництва зросли й витрати кормiв: на корову — до 53—58 ц к.о. та на середньорiчну телицю, вiдповiдно, — 23—25 ц к.о.
За останнi три роки у середньому на рiк на корову заготовляють по 4,4 ц сiна, понад 28 сiнажу, 92 силосу та близько 7 ц коренеплодiв, а згодовують, вiдповiдно, 1 ц сiна, 11 — сiнажу, 37 — силосу, 6 — коренеплодiв, 21 — концентрованих кормiв, iз них високобiлкових (горох, макуха) — 2 ц, або близько 10% їх загальної кiлькостi. Крiм того, згодовують по 4 ц соломи, 92 — зеленої маси, 43 — кислого жому, 16 — пивної дробини та 1,6 ц кормової патоки.
Завдяки чiтко розробленому зеленому конвеєру, в лiтнiй перiод всi потреби тваринництва у зеленiй масi повнiстю забезпечуються з весни до пiзньої осенi.
Створення стабiльної кормової бази (у середньому з 1 га сiяних кормових культур одержують по 47—48 ц к.о.) стало одним з основних чинникiв розвитку високотоварного молочного скотарства.
Собiвартiсть 1 ц молока у 1999 роцi не перевищувала 30,04 грн, у 2000 — 49,57 грн, а середня реалiзацiйна цiна його, вiдповiдно, — 54,3 i 78,2 грн. Вiд реалiзацiї молока у 2000 роцi одержано 892 тис. грн чистого прибутку, або 49,8% усього чистого прибутку по господарству, у 1999 роцi, вiдповiдно, 681 тис. грн, або 54,4%. Рентабельнiсть молока за 1998 рiк становила 28%, за 1999-й — 80,8 i за 2000 рiк — близько 58%. Кожна корова дає чистого прибутку бiльш як 1400 гривень.
Hизької собiвартостi молока в господарствi досягають за рахунок вирощування добрих врожаїв кормових культур за мiнiмальних затрат. Так, у 1999 роцi собiвартiсть 1 ц силосу становила 2,51 грн, сiнажу — 2,49, зеленої маси багаторiчних трав — 1,18, однорiчних трав — 1,10 та зернофуражних культур — 8,81 грн, у 2000 роцi, — вiдповiдно, 3,45; 5,26; 1,52; 1,14 i 12,99 грн.
Пiдвищенню економiчної ефективностi ведення молочного скотарства значною мiрою сприяла цiлеспрямована селекцiйно-племiнна робота. За станом на 1 березня 2001 року на фермах утримується 1416 голiв великої рогатої худоби, у тому числi 605 корiв чорно-рябої породи. Створення високопродуктивного дiйного стада розпочато у 1990 роцi. Чорно-рябу породу полiпшували бугаями голштинської породи канадської селекцiї Головного селекцiйного центру. З пробонiтованих у 2000 роцi 605 корiв 95,5% належать до чистопородних та IV поколiння. До 1 класу i вище вiднесено 474 корови, або 99% до розподiлених по класах (127 голiв — корови-первiстки з незакiнченою лактацiєю).
Проведена селекцiйна робота сприяла пiдвищенню молочної продуктивностi та жиромолочностi корiв, а також придатностi їх до машинного доїння. Середнiй вмiст жиру в молоцi становив 3,54%, середнiй надiй молока вiд корови зрiс з 4127 кг у 1998 роцi до 5641 кг у 2000-му, тобто пiдвищився на 1514 кг, або 36,7%.
У господарствi впроваджено спрямоване вирощування ремонтних телиць. Середньодобовi прирости телиць усiх вiкових груп становлять 510—520 г. Введення первiсток в основне стадо становить 23—25 голiв на 100 корiв, жива маса телиць при першому осiменiннi — 330—340 кг у вiцi 19—22 мiсяцi.
Значну роботу проводять з iндивiдуального роздоювання корiв. Так, у 2000 роцi до продуктивностi 5001—6000 кг роздоєно 243 голови, або 51% пробонiтованих, до 6000—7000 кг — 27 голiв, або близько 6%.
Головним об’єктом на фермi є родильне вiддiлення з профiлакторiєм. Тiльних корiв за 15—20 днiв до отелення переводять до родильного примiщення, де їхнiй рацiон складається з 2—3 кг сiна, 3—4 — соломи ярої, 10 — сiнажу, 5 — силосу, 1 — кормової патоки та 2 кг зернофуражу. Пiсля отелення корiв упродовж 20 днiв утримують у родильному примiщеннi. У мiсячному вiцi всiх бугайцiв i теличок позбавляють рогiв на спецiальному пристрої, отже, все поголiв’я худоби в господарствi —комоле.
З 1997 року запроваджено потоково-цехову систему виробництва молока та вiдтворення стада. Молочне стадо корiв розмiщується на двох молочних фермах: на першiй, основнiй, у с. Мала Сквирка, — 405 голiв та другiй, у с. Яблунiвка, — 200 голiв. У родильному вiддiленнi та цеху роздоювання запроваджено двозмiнну органiзацiю працi й триразове доїння корiв. Тут дiє традицiйна стiйлово-табiрна технологiя прив’язного утримання худоби.
Корми роздають мобiльними кормороздавачами КТУ-10К, гнiй з примiщень видаляють транспортерами ТСH-3Б. Доять корiв у систему-молокопровiд АДМ-8 з охолодженням молока до +4°С. Щоб напоїти худобу, застосовують автонапувалки. Hавантаження на одного оператора машинного доїння — 50 голiв.
Зооветспецiалiсти господарства постiйно контролюють фiзiологiчний стан маточного поголiв’я, лiкують тварин вiд гiнекологiчних захворювань та проводять комплекснi дослiдження на субклiнiчнi форми маститiв та оперативне лiкування.
Значну увагу в господарствi придiляють роботi з людьми — безпосереднiми виконавцями технологiї виробництва (завiдувачами ферм, операторами машинного доїння, скотарями, телятницями, слюсарями-наладчиками, лаборантами, трактористами). Раз на мiсяць (на початку мiсяця) проводять збори з усiма тваринниками, присвяченi пiдбиттю пiдсумкiв роботи, доярки одержують завдання щодо валового надою молока на групу, де враховано розтелення й запуски корiв та рiвень годiвлi. Щомiсяця доярок нагороджують премiями за сортнiсть молока.
Hа молочних фермах заробiтна плата виплачується щомiсяця, без затримки. У 2000 роцi середньомісячна зарплата працiвникам тваринництва становила 242 грн (дояркам — операторам машинного доїння — 424 грн). Господарство своєчасно сплачує податки, боргiв перед державою не має.
Hинiшнього року тваринники й спецiалiсти господарства запланували збiльшити середнi надої молока вiд корови до 6000 кг. За сiчень-травень ц.р. в середньому на одну корову надоєно по 2375 кг молока, що на 257 кг, або 12%, бiльше, нiж за вiдповiдний перiод минулого року. За станом на 26 червня ц.р. добовий надiй молока вiд корови становив 19,1 кг, або на 2 кг (12%) бiльше вiд торiшного показника. Щодоби в Київ по 80 коп./кг реалiзують у середньому 11,0—11,3 т молока першого гатунку. Таких показникiв досягають завдяки полiпшенню вирощування ремонтних телиць, пiдвищенню продуктивностi дiйного стада, полiпшенню структури виробництва й використання кормiв, згодовування тваринам високоякiсного сiна, сiнажу та концентрованих кормiв, зокрема високопротеїнових, вiдповiдно до науково обгрунтованих норм та постiйного удосконалення генетичного потенцiалу великої рогатої худоби шляхом використання найкращих бугаїв-полiпшувачiв вiтчизняної та зарубiжної селекцiї.

М. Геймор, учений зоотехнiк,
Мiнагрополiтики України, Київ,
А. Hечипоренко, головний зоотехнiк СВК iм. Щорса Бiлоцеркiвського району
Київської областi