Спецможливості
Статті

Як досягти шеститисячних надоїв

05.06.2008
312
Як досягти шеститисячних надоїв фото, ілюстрація
Як досягти шеститисячних надоїв

У галузi тваринництва молочне скотарство доволi трудомiстке й найскладнiше за технологiєю, проте в соцiальному планi — надзвичайно важливе. Без молока неможливий повноцiнний розвиток органiзму людини, особливо дiтей. Для людей похилого вiку — це основний продукт харчування. Молоко мiстить в собi всi бiлки, жири, молочний цукор, мiнеральнi речовини, вiтамiни, ферменти — усього понад 160 компонентiв i майже 260 хiмiчних елементiв. Це незамiнний продукт харчування, виготовлений самою природою. Перетравнiсть молока досягає 100%, а калорiйнiсть 1 кг прирiвнюється до 400 г яловичини.

Отже, переконливих доказiв достатньо. Галузь не тiльки конче потрiбна державi, а й вигiдна навiть за нинiшнiх економiчних умов, що пiдтверджує досвiд сiльськогосподарського виробничого кооперативу iм. Щорса Бiлоцеркiвського району Київської областi.
Господарство спецiалiзується на вирощуваннi зернових i зернофуражних культур, цукрових бурякiв, а також на кормовиробництвi та розведеннi молочного скотарства й племiнного свинарства.
Щороку господарство виробляє в середньому близько 4,4 тис. т зернових та 14 тис. т цукрових бурякiв, 3000 т молока та понад 230 т м’яса.
У господарствi одержують високi врожаї кормових культур, що забезпечує тваринництво високоякiсними кормами. Середня врожайнiсть зернових з 1 га становила 37 ц, сiна багаторiчних трав — 36,7, зеленої маси — 413, сiна однорiчних трав — 33 та зеленої маси з них — 129, кукурудзи на зелений корм i силос — 239 та кормових коренеплодiв — 381 ц.
Зi зростанням рiвня кормовиробництва зросли й витрати кормiв: на корову — до 53—58 ц к.о. та на середньорiчну телицю, вiдповiдно, — 23—25 ц к.о.
За останнi три роки у середньому на рiк на корову заготовляють по 4,4 ц сiна, понад 28 сiнажу, 92 силосу та близько 7 ц коренеплодiв, а згодовують, вiдповiдно, 1 ц сiна, 11 — сiнажу, 37 — силосу, 6 — коренеплодiв, 21 — концентрованих кормiв, iз них високобiлкових (горох, макуха) — 2 ц, або близько 10% їх загальної кiлькостi. Крiм того, згодовують по 4 ц соломи, 92 — зеленої маси, 43 — кислого жому, 16 — пивної дробини та 1,6 ц кормової патоки.
Завдяки чiтко розробленому зеленому конвеєру, в лiтнiй перiод всi потреби тваринництва у зеленiй масi повнiстю забезпечуються з весни до пiзньої осенi.
Створення стабiльної кормової бази (у середньому з 1 га сiяних кормових культур одержують по 47—48 ц к.о.) стало одним з основних чинникiв розвитку високотоварного молочного скотарства.
Собiвартiсть 1 ц молока у 1999 роцi не перевищувала 30,04 грн, у 2000 — 49,57 грн, а середня реалiзацiйна цiна його, вiдповiдно, — 54,3 i 78,2 грн. Вiд реалiзацiї молока у 2000 роцi одержано 892 тис. грн чистого прибутку, або 49,8% усього чистого прибутку по господарству, у 1999 роцi, вiдповiдно, 681 тис. грн, або 54,4%. Рентабельнiсть молока за 1998 рiк становила 28%, за 1999-й — 80,8 i за 2000 рiк — близько 58%. Кожна корова дає чистого прибутку бiльш як 1400 гривень.
Hизької собiвартостi молока в господарствi досягають за рахунок вирощування добрих врожаїв кормових культур за мiнiмальних затрат. Так, у 1999 роцi собiвартiсть 1 ц силосу становила 2,51 грн, сiнажу — 2,49, зеленої маси багаторiчних трав — 1,18, однорiчних трав — 1,10 та зернофуражних культур — 8,81 грн, у 2000 роцi, — вiдповiдно, 3,45; 5,26; 1,52; 1,14 i 12,99 грн.
Пiдвищенню економiчної ефективностi ведення молочного скотарства значною мiрою сприяла цiлеспрямована селекцiйно-племiнна робота. За станом на 1 березня 2001 року на фермах утримується 1416 голiв великої рогатої худоби, у тому числi 605 корiв чорно-рябої породи. Створення високопродуктивного дiйного стада розпочато у 1990 роцi. Чорно-рябу породу полiпшували бугаями голштинської породи канадської селекцiї Головного селекцiйного центру. З пробонiтованих у 2000 роцi 605 корiв 95,5% належать до чистопородних та IV поколiння. До 1 класу i вище вiднесено 474 корови, або 99% до розподiлених по класах (127 голiв — корови-первiстки з незакiнченою лактацiєю).
Проведена селекцiйна робота сприяла пiдвищенню молочної продуктивностi та жиромолочностi корiв, а також придатностi їх до машинного доїння. Середнiй вмiст жиру в молоцi становив 3,54%, середнiй надiй молока вiд корови зрiс з 4127 кг у 1998 роцi до 5641 кг у 2000-му, тобто пiдвищився на 1514 кг, або 36,7%.
У господарствi впроваджено спрямоване вирощування ремонтних телиць. Середньодобовi прирости телиць усiх вiкових груп становлять 510—520 г. Введення первiсток в основне стадо становить 23—25 голiв на 100 корiв, жива маса телиць при першому осiменiннi — 330—340 кг у вiцi 19—22 мiсяцi.
Значну роботу проводять з iндивiдуального роздоювання корiв. Так, у 2000 роцi до продуктивностi 5001—6000 кг роздоєно 243 голови, або 51% пробонiтованих, до 6000—7000 кг — 27 голiв, або близько 6%.
Головним об’єктом на фермi є родильне вiддiлення з профiлакторiєм. Тiльних корiв за 15—20 днiв до отелення переводять до родильного примiщення, де їхнiй рацiон складається з 2—3 кг сiна, 3—4 — соломи ярої, 10 — сiнажу, 5 — силосу, 1 — кормової патоки та 2 кг зернофуражу. Пiсля отелення корiв упродовж 20 днiв утримують у родильному примiщеннi. У мiсячному вiцi всiх бугайцiв i теличок позбавляють рогiв на спецiальному пристрої, отже, все поголiв’я худоби в господарствi —комоле.
З 1997 року запроваджено потоково-цехову систему виробництва молока та вiдтворення стада. Молочне стадо корiв розмiщується на двох молочних фермах: на першiй, основнiй, у с. Мала Сквирка, — 405 голiв та другiй, у с. Яблунiвка, — 200 голiв. У родильному вiддiленнi та цеху роздоювання запроваджено двозмiнну органiзацiю працi й триразове доїння корiв. Тут дiє традицiйна стiйлово-табiрна технологiя прив’язного утримання худоби.
Корми роздають мобiльними кормороздавачами КТУ-10К, гнiй з примiщень видаляють транспортерами ТСH-3Б. Доять корiв у систему-молокопровiд АДМ-8 з охолодженням молока до +4°С. Щоб напоїти худобу, застосовують автонапувалки. Hавантаження на одного оператора машинного доїння — 50 голiв.
Зооветспецiалiсти господарства постiйно контролюють фiзiологiчний стан маточного поголiв’я, лiкують тварин вiд гiнекологiчних захворювань та проводять комплекснi дослiдження на субклiнiчнi форми маститiв та оперативне лiкування.
Значну увагу в господарствi придiляють роботi з людьми — безпосереднiми виконавцями технологiї виробництва (завiдувачами ферм, операторами машинного доїння, скотарями, телятницями, слюсарями-наладчиками, лаборантами, трактористами). Раз на мiсяць (на початку мiсяця) проводять збори з усiма тваринниками, присвяченi пiдбиттю пiдсумкiв роботи, доярки одержують завдання щодо валового надою молока на групу, де враховано розтелення й запуски корiв та рiвень годiвлi. Щомiсяця доярок нагороджують премiями за сортнiсть молока.
Hа молочних фермах заробiтна плата виплачується щомiсяця, без затримки. У 2000 роцi середньомісячна зарплата працiвникам тваринництва становила 242 грн (дояркам — операторам машинного доїння — 424 грн). Господарство своєчасно сплачує податки, боргiв перед державою не має.
Hинiшнього року тваринники й спецiалiсти господарства запланували збiльшити середнi надої молока вiд корови до 6000 кг. За сiчень-травень ц.р. в середньому на одну корову надоєно по 2375 кг молока, що на 257 кг, або 12%, бiльше, нiж за вiдповiдний перiод минулого року. За станом на 26 червня ц.р. добовий надiй молока вiд корови становив 19,1 кг, або на 2 кг (12%) бiльше вiд торiшного показника. Щодоби в Київ по 80 коп./кг реалiзують у середньому 11,0—11,3 т молока першого гатунку. Таких показникiв досягають завдяки полiпшенню вирощування ремонтних телиць, пiдвищенню продуктивностi дiйного стада, полiпшенню структури виробництва й використання кормiв, згодовування тваринам високоякiсного сiна, сiнажу та концентрованих кормiв, зокрема високопротеїнових, вiдповiдно до науково обгрунтованих норм та постiйного удосконалення генетичного потенцiалу великої рогатої худоби шляхом використання найкращих бугаїв-полiпшувачiв вiтчизняної та зарубiжної селекцiї.

М. Геймор, учений зоотехнiк,
Мiнагрополiтики України, Київ,
А. Hечипоренко, головний зоотехнiк СВК iм. Щорса Бiлоцеркiвського району
Київської областi

Інтерв'ю
Коротенька замітка на propozitsiya.com про бажання компанії Nestle купувати в Україні сушені овочі досі утримує абсолютний рекорд переглядів на сайті. Прояснити специфіку цього ринку і застосовуваних тут технологій ми попросили... Подробнее
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее

1
0