Спецможливості
Аналітика

Шкідники і хвороби озимих зернових: поточна ситуація

16.05.2019
6409
Шкідники і хвороби озимих зернових: поточна ситуація фото, ілюстрація

Кліматичні умови зимово-весняного періоду сприяли добрій перезимівлі спеціалізованих шкідників зернових культур.

Хлібні жуки, попелиці, трипси та інші – повсюдно живитимуться у посівах, завдаватимуть пошкоджень рослинам. Загибель спеціалізованих та багатоїдних фітофагів за зимово-весняний період була незначною 5–19, макс. 40% (Харківська обл.), але подекуди зовсім  не відмічалася.

В місцях зимівлі виявляли в чисельності 0,1–1 екз/м2 шкідливих клопів. З настанням теплої погоди (середньодобова температура 12ºС, оптимальна 20ºС) відбувся переліт клопів з місць зимівлі та заселення посівів озимих та ярих зернових. Осередкову шкідливість фітофаг може створювати майже у всіх  областях. У Степу та більшості областей Лісостепу посіви зернових колосових культур заселялись переважно клопом шкідливою черепашкою. Скрізь в інших регіонах, окрім шкідливої черепашки, ще поширеними є австрійський, маврський, гостроголовий інколи ягідний клопи. У першій декаді травня в крайових смугах озимини враховувалося 0,5–1, макс. 3 екз./м2. Ними пошкоджено 1–5% рослин. У південних областях уже відмічено початок відкладання яєць фітофагом, а за сприятливих погодних умов в ІІ декаді почнеться відродження личинок клопів.

Вони будуть знижувати кількісні та якісні показники врожаю зернових. Спочатку шкодять перезимувалі клопи, призводячи до кількісних втрат врожаю. Пошкодження у період колосіння-наливу зерна утворюють повну чи часткову білоколосицю. В цей час за наявності 2 клопів (пшениця) чи 3–4 (ярий ячмінь) на 1 мпосіви обробляють інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд+лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин+тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

В подальшому в фенофази молочної, воскової стиглості зерна і включно до закінчення збору врожаю шкодять личинки ІІІ, ІV, V віків, а також клоп, що окрилилися, від чого навіть незначні домішки пошкодженого зерна (2–3%) здатні відчутно погіршувати технологічні, смакові, хлібопекарські якості пшениці.

Злакові попелиці (велика, звичайна, ячмінна) та трипси поширені в усіх агрокліматичних зонах країни. Різке коливання температур повітря в нічні години, приморозки, зливові дощі негативно впливали на поширення цих шкідників. На початок травня біля 6% рослин озимих зернових були заселені злаковими попелицями у центральних та південних областях. Загалом, чисельність їх зростає за помірно теплої та вологої погоди до червня. Оптимальною для розвитку попелиці є температура повітря 18–22°С та відносна вологість повітря 65–75%, але шкодять і при низьких позитивних температурах. Злакові попелиці висмоктують поживні речовини. Їх слина має токсичну дію, а виділення порушують фотосинтез та є живильним середовищем для сапрофітних мікроорганізмів. Все це пригнічує ріст і розвиток рослин. Найбільші втрати врожаю зерна від попелиць можливі за масового заселення посівів у ранні фази розвитку рослин. Пошкодження в більш пізні фази розвитку злаків призводять, головним чином, до щуплозерності та зменшення маси зерна. Значної шкоди злакові попелиці та трипси завдають у фазі формування молочної стиглості зерна, оскільки саме в цей час висока їх чисельність, вони небезпечні восени тим, що можуть бути переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.

Минулого року в Степу та Лісостепу хлібні жуки за чисельності 0,5–2, осередково 5 (південні обл.) екз./м2 заселили крайові смуги озимих посівів. Переважаючий вид жук-кузька, виїдає зерно в колосках і багато вибиває його з колосків. Фітофаг заселяє поля зернових переважно в червні, у південних областях - наприкінці травня. У посушливі роки жуки з’являються раніше і більш шкодочинні упродовж липня.

Оскільки хлібні жуки малорухливі, літають вони погано, то скупчуються з країв поля. Ефективними будуть крайові обробки через 2 тижні після заселення. Маючи дворічну генерацію, збільшення чисельності відмічають через два роки (після помірного за темперетурами і зволоженням літа).

 

Хвороби

У першій декаді травня спостерігалося прогресування хвороб озимих і ярих колосових культур, яке стримується захисними заходами через обприскування посівів фунгіцидами. У посівах озимих найбільшого поширення набули септоріоз, борошниста роса, якими на 5–39, макс. 70% обстежених площ уражено 2–10, осередково від 15 до 39% (Київська, Львівська, Херсонська обл.) рослин. Подекуди гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями, бурою листковою іржею, кореневими гнилями (фузаріозна, гельмінтоспоріозна, церкоспорельозна) охоплено 1–6, макс. 10% рослин.

За умов теплої, дощової погоди в фенофазу колосіння – формування зерна, можна очікувати розвиток хвороб від помірного до сильного. Часті дощі та понижені температури повітря повсюди сприятимуть розвитку і поширенню бактеріозу та мікозному стіканню – чорноколосиці.

На початку молочної стиглості посіви озимих колосових культур доцільно оздоровити від септоріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу та сажикових хвороб для запобігання хвороб колосу дозволеними інсектицидами.

 

Система захисту зернових колосових культур від шкідників і хвороб (Рекомендації Інституту захисту рослин НААНУ)

Комплексне поєднання організаційно-господарських, агротехнічних, селекційних, біологічних і хімічних заходів для регулювання фітосанітарного стану посівів на рівні, що забезпечує запобігання господарсько відчутних втрат урожаю зерна від шкідливих організмів і збереження його якості - важлива умова високої захисної спроможності системи.

Строк проведення заходу

 

Зона, шкідливі
організми та умови проведення заходу

(ЕПШ)

Зміст заходу, назви
та норми витрати
препаратів

кг, л/га, кг, л/т

календарний

фенологічний

 

Травень

 

Вихід у трубку (V–VІ етапи)

 

Повсюди, переважно західний Лісостеп, Полісся та Степ

Борошниста роса, бура листкова іржа, гельмін­тоспоріозні плямистості та ринхоспоріоз за інтенсивності ураження 1%, септоріоз листя та піренофороз — 3–5%, церкоспорельоз у разі появи хвороби, за умов достатнього зволоження і досягнення критичного початкового рівня ураження однією з комплексу або домінуючою в зоні хворобою. Оздоровлення рослин від супутніх хвороб забезпечується спектром захисної дії препаратів

Обприскування посівів абакус, мк.е., 1,25–1,75 л/га, абакус плюс, ке, 0,5–1 л/га, абсолют, кс 0,5 л/га, авіатор Хprо 225, ЕС, КЕ, 0,8–1 л/га, агрофлутріафол, кс, 0,3–0,5 л/га,  адексар плюс, к.е, 0,5–1,5 л/га, акула, КЕ, 0,8–1 л/га, аканто плюс 28, к.с., 0,5–0,75л/га, альбіт ТПС, т.п.с. 0,04 л/га, альфа –стандарт, 0,5 л/га, альто супер 330 ЕС к.е., 0,4–0,5 л/г, альто супер, к.е., 0,4–0,5 л/га, амістаром екстра, к.с., 0,5–0,75 л/га, амістаром тріо, к.е., 1 л/га, вареоном, к.е., 0,6–1 л/га, дерозалом, КС, 0,5 л/га та аналогами, дітаном М-45, ЗП, 2–3 л/га, джерелом, КС, 0,5 л/га, заміром, в.е., 0,75–1,5 л/га, імпактом, к.с., 0,5 л/га та аналогами, імпактом Т, к.с., 1 л/га, колосалем  про, МЕ, 0,3–0,4 л/га, міражем, к.е., 1 л/га, РЕКС ДУО, КЕ, 0,4–0,6 л/га, солігором, к.е., 0,9 л/га, тилтом, к.е., 0,5 л/га та аналогами, ті рексом, к.е., 0,5 л/га, фолікуром, ЕВ, 0,5–1 л/га та аналогами, фундазолом, з.п., 0,3–0,6 кг/га та аналогами, церкоштефом, к.с., 0,5 л/га, штефкором, КС, 0,5 л/га

Травень-червень

 

Кінець фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – колосіння (VІІ–VIII етапи)

 

Повсюди, переважно західний Лісостеп і Полісся та Степ на зрошенні

Вищезгадані хвороби листя за поновлення і наростання їх розвитку після проведення обробки посівів фунгіцидами в період ІV–VІ етапів органогенеза

Обприскування посівів проти хвороб листя тими фунгіцидами, що й на ІV–VІ етапах

 

—”—

 

Колосіння – цвітіння (VIIІ–ІХ етапи)

 

Хвороби колосся (фузаріоз, септоріоз, альтернаріоз) за умов теплої вологої, з частими дощами і тривалими росами погоди та ймовірного очікування їх розвитку

 

Обробка альто супер, к.е., 0,4–0,5 л/га, амістаром екстра голд, 0,5–0,75 л/га, абакусом, мк.е., 1,25–1,75 л/га, бампером супер, к.е., 0,8–1,2 л/га, джерелом, КС, 0,5 л/га, заміром, в.е., 0,75–1,5 л/га, імпактом Т, к.с., 1 л/га та аналогами, колосалем, КЕ, 1 л/га, рексом дуо, к.е. 0,6 л/га,  супрімом 400, ЕВ, 0,75–1,5 л/га, фолікуром, ВЕ, 1 л/га, фальконом, КЕ, 0,6 л/га, фортецею, к.е., 1 л/га  та аналогами, церкоштеф, к.с, 0,5 л/га, чемп ультра  DP, 0,1–0,2  л/га, штефкор, к.с., 0,5 л/га, штефозал, КС, 0,5 л/га, ютака, СЕ, 0,8-1 л/га та ін. дозволеними до використання

Червень

 

Формування – молочна стиглість зерна (ІХ–ХІ етапи)

 

Степ, східна й південна частина Лісостепу

Шкідлива черепашка – 2 і більше личинки на 1 м2 у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4–6, в насіннєвому ячмені 8–10 личинок, пшеничний трипс 40–50 екз. на колос, злакові попелиці 20–30 екз. на стебло

Обприскування посівів актарою, в.г., 0,1–0,14 кг/га, акцентом, к.е.,1,5 л/га, арриво, к.е., 0,2 л/га, альфагардом, к.е., 0,15 л/га, біммером, к.е., 1–1,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, карателем, КЕ, 0,15 л/га, піринексом, КЕ, 1–1,2 л/га, піринексом супер, к.е. 0,4–1 л/га, протеусом, МД, 0,5–0,75 л/га, сумі - альфа, к.е., 0,2–0,25 л/га, фуфаноном, КЕ, 1,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1 л/га, фастаком, к.е., 0,1–0,15 л/га,   оперкотом, з.п., 0,15 кг/га. Фосфорорганічні препарати застосовувати у сумішах

Червень

 

 

Хлібні жуки – 3–8 екз./м2

 

Обприскування посівів актарою, к.с., 0,15 л/га, антижук профіт, з.п., 0,045–0,05 кг/га, карате зеоном, к.с., 0,2 л/га, карателем ЕС, КЕ, 0,2 л/га, оперкотом АКРО, к.с, 0,15 кг/га,  фостраном, к.е., 1,5 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07 л/га та аналогами

Липень

 

Повна стиглість зерна (ХІІ етап)

 

Повсюди

Запобігання погіршенню якості зерна від шкідливої черепашки, фузаріозу та інших хвороб колоса

Першочергове і в стислі строки збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів, а також посівів, заселених шкідливою черепашкою і уражених фузаріозом колоса та іншими хворобами

Липень-серпень

 

Післязбиральний період

 

Повсюди

Збереження якості зерна через створення несприятливих умов для перезараження і посилення ураженості зібраного врожаю фузаріозом, пліснявінням і бактеріальними хворобами

Очищення та просушування зерна в буртах на токах і в зерносховищах до вологості не вище 14%, розміщення його окремими партіями з однаковим ступенем ураженості фузаріозом

 

 

Андрій Челомбітко, Ксенія Баннікова к.с.-г.н. департамент фітосанітарної безпеки, насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, Світлана Михайленко к.с.-г.н., Інститут захисту рослин НААНУ

 

Інтерв'ю
«Зернові технології-2018» закінчили виставковий сезон для аграрної галузі, адже незабаром — відкриття нового сезону, польового. Для УПЕК, власника підприємства «Лозівські машини», одного з флагманів вітчизняного сільськогосподарського... Подробнее
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya

1
0