Валентина Лановенко: «Органічне розсадництво та садівництво – перспективний напрямок для України»

Як ми вже писали, органічна продукція в цілому залишається досить вузькою нішею аграрного ринку. Значною мірою – через ризикованість вирощування і збуту. Однак є ніші, де органічна продукція впевнено знаходить збут, принаймні на зовнішніх ринках, а обходиться фермеру навіть дешевше, ніж вирощена за інтенсивних технологій. Одна з таких ніш – садівництво. Тут одна з головних переваг хімізації – «побризкав – і не морочишся» - втрачає свою принадність. Бо з садом треба морочитися в будь-якому випадку. А якщо ще й вирощуєш продукцію для зовнішнього ринку, доволі вибагливого до вмісту в плодах різноманітних речовин. Про органічне садівництво ми вирішили розпитати у одного з піонерів цієї галузі – власниці органічного розсадника родини Лановенко, президента Академії органічного розсадництва «Ekogarden» Валентини Лановенко.     

Наскільки взагалі важливо мати саме органічні саджанці? В чому перевага закупівлі саме органічних саджанців порівняно з варіантом, за якого купують перші-ліпші саджанці і потім вирощують їх без жодної хімії?

Наш розсадник – родинне господарство, і за 24 роки роботи ми знайшли свою концепцію у вирощуванні саджанців. З самого початку у своїй роботі ми намагалися вирощувати саджанці в максимально природніх умовах. Що це означає?

В першу чергу для будь-якого розсадника важливим є правило «свіжої» землі, тобто одна ділянка може використовуватися один раз за 4 роки, в інший час – під сидератами або відпочивати. Ручна прополка дає змогу ще й закривати вологу після дощів, що в умовах зміни клімату дуже важливо.

Наш розсадник знаходиться на Черкащині, у нас родючі чорноземи, але для того щоб вони й надалі були такими – потрібно над цим працювати. З початку заснування господарства було прийнято рішення не використовувати гербіциди, адже це може негативно вплинути на розвиток та продуктивність посадкового матеріалу. До речі, в Україні вже винайшли біогербіциди. У нас біля господарства є живцево-маточний сад, і 10 років назад тато почав експериментувати з біопрепаратами для отримання екологічно здорової продукції. Коли приймалося рішення щодо початку органічної сертифікації розсадника (2015 рік), у нас уже був досвід як з цим працювати.

На даний час у господарстві та в саду використовується виключно біосистема для захисту від шкідників та хвороб; та живлення. Також препарати на основі бактерій ми застосовуємо для замочування коренів підщепи перед висадкою в розсадник, і це дуже позитивно впливає на їх розвиток та зменшує вірогідність появи різних хвороб.

Органічні саджанці – це не є просто документ від «Органік Стандарт». За цим стоїть велика робота, розробка свого підходу до вирощування, це розуміння процесів що відбуваються в природі. Ми часто показуємо господарство нашим партнерам, замовникам, і мені запам’ятався один діалог. «Як, як таке може бути, що вже на 2-річних саджанцях у вас є яблука? У мене сад уже 5 років, і я досі не бачив жодного плоду».

Продуктивність саджанців залежить від того, наскільки правильним було їх вирощування. Також додам, що за такої методики, як у нас, зрошення в розсаднику не потрібне. 1-річний саджанець яблуні чи груші в нашому господарстві досягає 1,6-1,7м за стандарту в Україні 1,2м.

Термін «органічне виробництво» не означає що людина висадила сад чи ягідник, і нічим не обробляє, а просто чекає на урожай. В Україні є кілька потужних виробників біопрепаратів з лінійкою продуктів для різних культур: зернових, овочів, ягід, плодів та ін. «Годуй ґрунт, а не рослину», - одне з правил органічного виробництва. Це означає, що в першу чергу до землі має бути правильний підхід: внесення біодобрив, правильні сівозміни і т. і. - тоді й рослини добре почуватимуться.

З чого Ви вирощуєте саджанці? Яка площа Вашого розсадника? Опишіть коротко процес їхнього вирощування.

Саджанець складається з кореневої системи та надземної частини. Підщепа – напівкарликова чи карликова, вирощується в спеціальних маточниках вегетативним способом. Можна робити зимове або літнє щеплення. Якщо літнє, то беремо живці того сорту, який хочемо отримати, і проводимо окулірування. Як правило, цю операцію проводить окулірувальник та 1 чи 2 в’язальники. Це найвідповідальніша робота, яку ми з братом зазвичай виконуємо в серпні. Навесні окулянти зрізають по місце щеплення, і вже з однієї бруньки виростає саджанець.

Площа розсадника займає 13 га. На першому місці завжди є якість та дотримання правильних стандартів при вирощуванні.

За вирощування садивного матеріалу захист, перш за все, від вірусів, відіграє ще більше значення, ніж у товарному садівництві. Чим Ви захищаєте саджанці від хвороб та шкідників? З Вашого досвіду – від чого залежить ефективність біопрепаратів?

В розсаднику використовується біосистема захисту від хвороб та шкідників. Тут, як і в саду, працюємо профілактично – ми не чекаємо появи ознак захворювання, обприскуємо на упередження. Ефективність біопрепаратів залежить від їхньої якості, правильного зберігання та внесення за оптимальної температури. Також ми використовуємо трихограму – корисну комаху, яка знищує шкідників у стадії яйця.

І ще хотілося б трохи про Ваш розсадник: коли і як він з’явився, як і чому Ви вирішили обрати органічну нішу, як Ви прийшли в садівництво, де вчилися цьому?

Мої батьки заснували господарство 24 роки тому. Зараз ми з братом активно допомагаємо, в кожного свої завдання. В родині 2 агрономи та 2 економісти. Тато закінчив Білоцерківський сільгоспінститут, потім працював у саду, в нього це добре виходило, тож із часом вирішив зайнятися вирощуванням саджанців. За досвідом та необхідними знаннями довелося їздити за кордон, оскільки на той час в Україні ще тільки починало розвиватися інтенсивне садівництво та розсадництво. Садівники навчаються весь час, оскільки постійно з’являються нові сорти, підщепи, технології, підходи, техніка, тощо.

 Маючи власний ягідник та сад, ми задумалися про вирощування екологічно здорової продукції для власних потреб родини. З часом таку ж методику впровадили і в розсаднику – лише біопрепарати для захисту від шкідників та хвороб. Господарі багатьох органічних господарств розповідають, що почали цікавитися органічною продукцією, коли народилися діти і вони задумалися, чим же їх годувати.

Як, за Вашою оцінкою, росте інтерес до органічного садівництва?

В європейських країнах досвід вирощування органічної продукції розвивається десятиліттями. Хорошим прикладом є кооператив VOG (Південний Тіроль, Італія, утворений у 1945 р.), що об’єднує більше 13 тис. учасників.  Свого часу 6 фермерів, які мали на меті органічне вирощування фруктів, у 1990 р. об’єдналися в кооператив, який у 2002 р. вже налічувала 75 садівників. На даний час у кооперативі вже 180 фермерів, які мають 600 га органічних садів зі щорічною врожайністю 25 тис. т яблук (ще не всі насадження вийшли на повний рівень плодоношення). Зараз кооператив є частиною VOG.

В середньому садівники володіють 2-3 га землі, і, об’єднавшись, мають можливість формувати хороші партії однорідних сортів високої якості. З 1 га збирають близько 60-65 т органічних яблук, 90% вирощеної продукції експортують в європейські країни. Частина яблук, яка не відповідає вимогам свіжого ринку, продається на переробку за досить високою ціною. Сортування, зберігання, упаковка, маркетинг, просування – цим займаються на високому професійному рівні, завдання фермера – виростити хороший продукт. Гасло кооперативу: «Разом для найкращої якості та сильного сервісу». Маючи 2-3 га органічного саду, за належної організації збуту, фермери заробляють достойні кошти на такій невеликій площі.

За словами керівника кооперативу VOG, кількість землі в них дуже обмежена і немає можливості розширюватись. Натомість у нас в Україні ще є вільні землі та ділянки, які можуть бути переведені на органічне вирощування. Земля значно дешевша, ніж у європейських країнах (наприклад, у Нідерландах 1 га коштує 30-40 тис. євро).

Що стосується клімату, то кількість дощів у нас менша, ніж у європейських сусідів, що дає змогу вирощувати якісніший продукт з меншою кількістю обприскувань. Великі коливання між нічною та денною температурою дають змогу отримати яскравіше забарвлення яблук, що є важливим фактором при формуванні ціни.

В Україні органічне садівництво розвивається досить недавно. На даний  час в нашій державі сертифікована велика кількість старих високорослих насаджень (так званих дикоросів). Але врожайність там на рівні 2-10 т/га, і це сировинне яблуко 2 сорту (збиране з землі). Що стосується нових насаджень інтенсивного типу, при загущенні від 3000 дерев на 1 га можна отримати в середньому 40-45 т яблук. Це в основному товарна продукція, а некондиційне яблуко може продаватися як сировина 1 сорту (зірване з дерева).

Собівартість вирощування органічних плодів є нижчою, ніж конвенційних, що гарантуватиме більший заробіток для фермерів. Для порівняння: хімзахист та живлення 1 га конвенційних садів коштує близько 2200 євро/рік, для органічних садів – не більше 25-27 тис. грн (якщо обирати вітчизняні біопрепарати).

Органічна продукція має досить високий експортний потенціал. Внутрішній ринок також не заповнений: органічна груша взагалі не представлена в Україні, яблука є, але дуже мало. Органічні соки, сушку та яблучний концентрат виготовляють декілька компаній. Такі продукти як органічне дитяче харчування та сидр, імпортують із-за кордону. Тому питання розвитку власного ринку органічної продукції залишається відкритим та актуальним.