Ус­та­но­вки для доїння корів

У тех­но­логії ви­роб­ництва мо­ло­ка од­ним із го­ло­вних за­вдань є ство­рен­ня адап­то­ва­но­го ком­плек­су ма­шин, який дає змо­гу швид­ко та якісно от­ри­му­ва­ти мо­ло­ко ви­со­кої якості за збе­ре­жен­ня йо­го пер­вин­них вла­с­ти­во­с­тей. Нині впро­ва­д­жен­ня су­час­них тех­но­логій і техніки для доїння на­бу­ває ве­ли­чез­ної ва­ги.

І. Цинікін,
І. Ка­лен­д­рузь,
ст. на­ук. співробітни­ки УкрНДІПВТ
ім. Л.По­горіло­го

Провідним ук­раїнським ви­роб­ни­ком доїльної техніки для різних тех­но­логій ут­ри­ман­ня і доїння корів є ВАТ "Брац­лав". Для доїння корів за їхньо­го прив'яз­но­го ут­ри­ман­ня ба­зо­вою є доїльна ус­та­нов­ка з мо­ло­ко­про­во­дом УДМ "Брац­лав­чан­ка", яка мо­же об­слу­го­ву­ва­ти від 50 до 200 корів. За­вдя­ки здійс­неній ос­танніми ро­ка­ми мо­дернізації ус­та­но­вок УДМ, їхня кон­ст­рукція за технічним рівнем на­бли­же­на до світо­вих зразків ус­та­но­вок цьо­го ти­пу. Так, зви­чай­ний для нас доїльний апа­рат АДУ-1 на­був істот­них кон­ст­рукційних змін: місткість мо­лоч­ної ка­ме­ри ко­лек­то­ра збільше­на з 80 мл до 150 і 300 мл; за­сто­со­ва­ний пуль­са­тор із по­пар­ним доїнням дійок ви­мені корів - замість пуль­са­то­ра АДУ 02.100 із жор­ст­ким ре­жи­мом ро­бо­ти; збільше­ний внутріш­ній діаметр мо­лоч­но­го шлан­га; у конст­рукції ва­ку­ум­ної і мо­лоч­ної си­с­тем вну­трішні діаме­т­ри мо­ло­ко- і ва­ку­ум-про­водів збільшені до 45 мм. Ці зміни да­ють змо­гу швид­ко та бе­реж­но ви­до­ю­ва­ти ко­рів і транс­пор­ту­ва­ти мо­ло­ко для по­даль­шо­го охо­ло­д­жен­ня і ко­рот­ко­час­но­го зберіган­ня.
Для ав­то­ма­ти­зо­ва­но­го про­ми­ван­ня мо­лоч­ної си­с­те­ми роз­роб­ле­ний і за­сто­со­ва­ний про­ми­валь­ний ав­то­мат із гнуч­ким ке­ру­ван­ням про­це­су про­ми­ван­ня, підігріван­ням мий­них роз­чинів і до­зо­ва­ним їхнім за­сто­су­ван­ням, що дає мож­ливість підтри­му­ва­ти в на­леж­но­му санітар­но­му стані по­верхні, що кон­так­ту­ють із мо­ло­ком.

   По­ши­рюється зацікав­леність мо­лоч­них гос­по­дарств тех­но­логією без­прив'яз­­но­го ут­ри­ман­ня корів із доїнням їх у доїльних за­лах на доїльних ус­та­нов­ках ти­пу "Ялин­ка" і "Па­ра­лель". Ос­тан­нім ча­сом в Ук­раїні ли­ше близь­ко 4% корів до­ять у доїльних за­лах, тоді як у країнах із роз­ви­ну­тим мо­лоч­ним ско­тар­ст­вом си­ту­ація з доїльни­ми за­ла­ми про­ти­леж­на. Так, у Нідер­лан­дах по­над 96% корів до­ять у доїльних за­лах, у США і Німеч­чині - близь­ко 80%.

Без­прив'яз­не ут­ри­ман­ня корів із доїнням їх у за­лах дає змо­гу змен­ши­ти за­тра­ти праці до 1,5-2,0 люд.-год на 1ц мо­ло­ка (у 6-8 разів мен­ше від се­редніх по Ук­раїні), змен­шує рівень за­хво­рю­вань корів на ма­с­ти­т до 2-3%, дає мож­ливість от­ри­му­ва­ти мо­ло­ко най­ви­що­го га­тун­ку, ве­с­ти племінну ро­бо­ту на на­леж­но­му рів­ні, ство­рює ком­фортні умо­ви праці опе­ра­то­рові ма­шин­но­го доїння. Ос­­нов­ною пе­ре­ва­гою цієї тех­но­логії є те, що во­на дає змо­гу ав­то­ма­ти­зу­ва­ти про­це­си доїння, зго­до­ву­ван­ня кон­цен­т­ратів, зо­о­технічно­го та ве­те­ри­нар­но­го об­слу­го­ву­ван­ня тва­рин.

   Єди­ною вітчиз­ня­ною доїльною ус­та­нов­кою для доїння корів у за­лах є доїльна ус­та­нов­ка УДЯ-16 "Ялин­ка" ви­роб­ництва ВАТ "Брац­лав". Ця ус­та­нов­ка за­без­пе­чує ви­ко­нан­ня та­ких тех­но­логічних опе­рацій: впу­с­кан­ня корів у доїльні стан­ки, об­ми­ван­ня ви­мені теп­лою во­дою, ма­шин­не доїння корів, ма­шин­не до­до­ю­ван­ня та ав­то­ма­тич­не зніман­ня доїльних апа­ратів із ви­мені, ви­пу­с­кан­ня корів із станків, облік кіль­кості мо­ло­ка від кож­ної ко­ро­ви і від усьо­го ста­да, очи­щен­ня мо­ло­ка від ме­ханічних домішок (фільтрацію), ви­ве­ден­ня мо­ло­ка з-під ва­ку­у­му і транс­пор­ту­ван­ня йо­го в танк-охо­ло­д­жу­вач, про­ми­ван­ня мо­ло­ко­про­во­ду за за­да­ною цик­ло­г­ра­мою. Ко­рот­ку технічну ха­рак­те­ри­с­ти­ку доїльної ус­та­нов­ки УДЯ-16 на­ве­де­но в табл. 1. За­леж­но від рівня ав­то­ма­ти­зації, доїльна ус­та­нов­ка мо­же ком­плек­ту­ва­ти­ся комп'юте­ри­зо­ва­ною си­с­те­мою роз­піз­на­ван­ня корів і ке­ру­ван­ня ста­дом. За функціональ­ни­ми мож­ли­во­с­тя­ми та якістю ви­го­тов­лен­ня доїльна ус­та­нов­ка УДЯ-16 відповідає су­ча­сним ви­мо­гам до об­ла­ш­ту­ван­ня доїльних залів.
Ос­нов­ним не­доліком кон­ст­рукції доїльних ус­та­но­вок із стан­ка­ми ти­пу "Ялин­ка" є віднос­но ве­ли­ка до­вжи­на доїльної за­ли порівня­но з ши­ри­ною. Так, для розміщен­ня доїльної ус­та­нов­ки УДЯ-16 приміщен­ня для доїння корів по­вин­не ма­ти мінімальні розміри 14,5 х 6 м. При цьо­му розміри тран­шеї, де пра­цює опе­ра­тор ма­шин­но­го доїння, - 2,2 х 11 м. Ве­ли­ка до­вжи­на доїльної за­ли зу­мов­ле­на роз­та­шу­ван­ням корів у гру­по­вих стан­ках під ку­том близь­ко 30° до тран­шеї опе­ра­то­ра, що дає змо­гу спо­с­теріга­ти стан ви­мені тва­ри­ни зза­ду і збо­ку. За та­ким ком­по­ну­ван­ням опе­ра­тор про­хо­дить ве­ли­чез­ну відстань за час доїння, пе­ре­су­ва­ю­чись від однієї тва­ри­ни до іншої. У ре­зуль­таті на­прикінці доїння опе­ра­тор ду­же втом­люється і не мо­же кон­тро­лю­ва­ти про­це­си доїння корів, при­пу­с­кається тех­но­логічних по­ми­лок. Цьо­го не­доліку поз­бав­лені доїльні ус­та­нов­ки із стан­ка­ми ти­пу "Па­ра­лель", у яких співвідно­шен­ня ши­ри­ни й до­вжи­ни мінімальні, що знач­ною мірою зу­мо­ви­ло ве­ли­ке по­ши­рен­ня ус­та­но­вок цьо­го ти­пу в Ук­раїні. Тва­ри­ни на цих ус­та­нов­ках розміщу­ють­ся за­дом пер­пен­ди­ку­ляр­но тран­шеї опе­ра­то­ра. Як­що в "Ялинці" відстань між суміжни­ми доїльни­ми місця­ми ста­но­вить близь­ко 1,1 м, то у "Па­ра­лелі" ця відстань - не більше 0,8 м, що зу­мов­лює пе­ре­су­ван­ня опе­ра­то­ра на мінімаль­ну відстань під час доїння корів. Але під час доїння опе­ра­тор не в змозі кон­тро­лю­ва­ти фізіоло­гіч­ний стан ви­мені че­рез об­ме­женість ог­ля­ду: він ба­чить ли­ше зад­ню ча­с­ти­ну ви­мені. То­му доїльні ус­та­нов­ки цьо­го ти­пу ос­на­щені ав­то­ма­ти­зо­ва­ни­ми си­с­те­ма­ми, які кон­тро­лю­ють фізіологічний стан корів за удоєм, а ви­димі відхи­лен­ня опе­ра­тор вно­сить в ав­то­ма­ти­зо­ва­ну си­с­те­му вруч­ну.
   На відміну від доїльних ус­та­но­вок ти­пу "Ялин­ка" з прохідни­ми стан­ка­ми (УДЯ-16), ус­та­нов­ки ти­пу "Па­ра­лель" ма­ють більшу кількість доїльних місць за од­на­ко­вої до­вжи­ни тран­шеї опе­ра­то­ра, пе­реднє ого­ро­д­жен­ня, яке підні­маєть­ся, дає змо­гу од­но­час­но ви­пу­с­ка­ти всю гру­пу корів із гру­по­во­го стан­ка.
Та­ка комбінація да­ла змо­гу відчут­но підви­щи­ти про­дук­тивність доїльних ус­та­но­вок для доїння корів у доїльних за­лах (див. табл. 2).

   Даль­шим роз­вит­ком доїльних ус­та­но­вок ти­пу "Ялин­ка" є поєднан­ня їхніх кон­ст­рукцій із кон­ст­рукцією ти­пу "Па­ра­лель". У ре­зуль­таті "Ялин­ка" от­ри­ма­ла пе­реднє ого­ро­д­жен­ня корів у гру­по­вих стан­ках, ко­ро­ви в них розміщу­ють­ся до тран­шеї опе­ра­то­ра під ку­том до 60° (замість 30° - у кла­сич­но­му варіанті), зрос­ла про­дук­тивність до рівня "Па­ра­лелі", а опе­ра­то­ри от­ри­ма­ли мож­ливість кон­тро­лю­ва­ти фізіологічний стан корів.
Але відсутність на та­ких ус­та­нов­ках (УДЯ-16 та ін.) маніпу­ля­торів для доїн­ня, ко­ли ос­танній ут­ри­мує підвісну ча­с­ти­ну доїльних апа­ратів біля ви­мені, а опе­ра­то­рові за­ли­шається ли­ше надіти доїль­ні ста­ка­ни на дійки ви­мені, за­ли­шає на­пру­женість праці об­слу­го­ву­ю­чо­го пер­со­на­лу до­волі ви­со­кою. Цьо­му сприяє і зро­с­тан­ня на­ван­та­жен­ня на опе­ра­то­ра за підви­щен­ня про­дук­тив­ності доїльних ус­та­но­вок. Спо­с­те­ре­жен­ня­ми за ек­сплу­а­тацією доїльних ус­та­но­вок за­рубіжно­го ви­роб­ництва вста­нов­ле­но, що вже че­рез шість-вісім місяців, замість до­я­рок, пра­цю­ють чо­ловіки-до­я­ри віком до 30 років: жінки не мо­жуть фізич­но втри­ма­ти підвісну ча­с­ти­ну, яка ва­жить близь­ко 3 кг, на ви­тяг­ну­тих ру­ках уп­ро­довж усь­о­го доїння (2,0-2,5 год). Крім то­го, опе­ра­тор зно­ву-та­ки пе­ре­су­вається вздовж доїльної тран­шеї.
Знач­ною мірою розв'язан­ню цих пи­тань сприяє доїльна ус­та­нов­ка ти­пу "Ка­ру­сель" (рис. 5 а, б). Кон­ст­рукція цієї ус­та­нов­ки та­ка, що ко­ро­ви за­хо­дять на круг­лу плат­фор­му, яка ру­хається, і ста­ють на доїльні місця. Плат­фор­ма са­ма до­став­ляє корів до опе­ра­то­ра, який пе­ре­бу­ває на од­но­му місці. Кар­кас станків плат­фор­ми дає змо­гу за­сто­со­ву­ва­ти маніпу­ля­то­ри для доїння корів, які змен­шу­ють на­ван­та­жен­ня на ру­ки опе­ра­то­ра.
За­сто­су­ван­ня доїльних ус­та­но­вок цьо­го ти­пу по­тре­бує ве­ли­ких за­трат на будівництво доїльної за­ли і прид­бан­ня са­мої ус­та­нов­ки, то­му за­сто­су­ван­ня цих ус­та­но­вок по ки­шені ли­ше ок­ре­мим гос­по­дар­ст­вам Ук­раїни.

Тип і кон­ст­рукція доїльних ус­та­но­вок істот­но впли­ва­ють на про­дук­тив­ність корів за лак­тацію, а ефек­тивність ек­сплу­а­тації доїльно­го об­лад­нан­ня за­ле­жить від кваліфікації опе­ра­то­ра, йо­го став­лен­ня до ро­бо­ти, умов праці то­що. Так, ос­нов­ною при­чи­ною, що зни­жує якість і про­дук­тивність праці опе­ра­то­ра, є йо­го не­раціональ­на ро­бо­ча по­за про­тя­гом усь­о­го ча­су доїння.

Се­ред кон­ст­рук­торів доїльних ус­та­но­вок існує дум­ка, що за­без­пе­чи­ти раціональ­ну ро­бо­чу по­зу опе­ра­то­рам не­мож­ли­во з ог­ля­ду на ана­томічні розміри тва­рин. Од­нак зістав­­лен­ня ста­ти­с­тич­них ха­рак­те­ри­с­тик лю­ди­ни й тва­ри­ни свідчить, що навіть вим'я найбільших за розміра­ми порід тва­рин за відповідно­го про­сто­ро­во-ком­по­ну­валь­но­го вирішен­ня ро­бо­чо­го місця мож­на розмісти­ти у зоні до­сяж­ності рук опе­ра­то­ра із збе­ре­жен­ням раціональ­ної ро­бо­чої по­зи. Так, найвід­да­леніша точ­ка об'єкта праці у фрон­тальній пло­щині опе­ра­то­ра розміще­на на відстані 450 мм від ча­с­ти­ни ту­лу­ба тва­ри­ни, яка ви­с­ту­пає вліво. Мак­си­маль­на відстань до­ся­ган­ня ру­ка­ми опе­ра­то­ра ста­но­вить 550 мм, що за відпо­відної ви­со­ти об'єкта праці за­без­пе­чує до­ступ до ньо­го із збе­ре­жен­ням раціо­наль­ної ро­бо­чої по­зи.
Досліджен­ня­ми ви­яв­ле­но такі ос­нов­ні не­доліки про­сто­ро­во-ком­по­ну­валь­но­го вирішен­ня ро­бо­чо­го місця, що зу­мов­лю­ють не­раціональність ро­бо­чої по­зи опе­ра­то­ра під час об­слу­го­ву­ван­ня доїль­них ус­та­но­вок: не­до­стат­ня або ве­ли­ка гли­би­на тран­шеї для опе­ра­то­ра, відда­леність стан­ка від тран­шеї, ве­ли­ка ши­ри­на стан­ка, розміщен­ня тва­рин під ку­том до тран­шеї, що збільшує відстань до об'єкта, мон­ту­ван­ня на стінках тран­шеї різних ко­мунікацій, що збільшує від­стань до об'єкта праці, не­раціональ­на кон­ст­рукція де­рев'яних на­стилів на дні тран­шеї.

Отже, всі доїльні ус­та­нов­ки ма­ють свої не­доліки і пе­ре­ва­ги, то­му під час ви­бо­ру об­лад­нан­ня для доїння корів потрібно вра­хо­ву­ва­ти цілу низ­ку умов кон­крет­но­го гос­по­дар­ст­ва для от­ри­ман­ня мак­си­маль­ної рен­та­бель­ності гос­по­да­рю­ван­ня.