Установки для доїння корів
У технології виробництва молока одним із головних завдань є створення адаптованого комплексу машин, який дає змогу швидко та якісно отримувати молоко високої якості за збереження його первинних властивостей. Нині впровадження сучасних технологій і техніки для доїння набуває величезної ваги.
У технології виробництва молока одним із головних завдань є створення адаптованого комплексу машин, який дає змогу швидко та якісно отримувати молоко високої якості за збереження його первинних властивостей. Нині впровадження сучасних технологій і техніки для доїння набуває величезної ваги.
І. Цинікін,
І. Календрузь,
ст. наук. співробітники УкрНДІПВТ
ім. Л.Погорілого
Провідним українським виробником доїльної техніки для різних технологій утримання і доїння корів є ВАТ "Брацлав". Для доїння корів за їхнього прив'язного утримання базовою є доїльна установка з молокопроводом УДМ "Брацлавчанка", яка може обслуговувати від 50 до 200 корів. Завдяки здійсненій останніми роками модернізації установок УДМ, їхня конструкція за технічним рівнем наближена до світових зразків установок цього типу. Так, звичайний для нас доїльний апарат АДУ-1 набув істотних конструкційних змін: місткість молочної камери колектора збільшена з 80 мл до 150 і 300 мл; застосований пульсатор із попарним доїнням дійок вимені корів - замість пульсатора АДУ 02.100 із жорстким режимом роботи; збільшений внутрішній діаметр молочного шланга; у конструкції вакуумної і молочної систем внутрішні діаметри молоко- і вакуум-проводів збільшені до 45 мм. Ці зміни дають змогу швидко та бережно видоювати корів і транспортувати молоко для подальшого охолодження і короткочасного зберігання.
Для автоматизованого промивання молочної системи розроблений і застосований промивальний автомат із гнучким керуванням процесу промивання, підігріванням мийних розчинів і дозованим їхнім застосуванням, що дає можливість підтримувати в належному санітарному стані поверхні, що контактують із молоком.
Поширюється зацікавленість молочних господарств технологією безприв'язного утримання корів із доїнням їх у доїльних залах на доїльних установках типу "Ялинка" і "Паралель". Останнім часом в Україні лише близько 4% корів доять у доїльних залах, тоді як у країнах із розвинутим молочним скотарством ситуація з доїльними залами протилежна. Так, у Нідерландах понад 96% корів доять у доїльних залах, у США і Німеччині - близько 80%.
Безприв'язне утримання корів із доїнням їх у залах дає змогу зменшити затрати праці до 1,5-2,0 люд.-год на 1ц молока (у 6-8 разів менше від середніх по Україні), зменшує рівень захворювань корів на мастит до 2-3%, дає можливість отримувати молоко найвищого гатунку, вести племінну роботу на належному рівні, створює комфортні умови праці операторові машинного доїння. Основною перевагою цієї технології є те, що вона дає змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування тварин.
Єдиною вітчизняною доїльною установкою для доїння корів у залах є доїльна установка УДЯ-16 "Ялинка" виробництва ВАТ "Брацлав". Ця установка забезпечує виконання таких технологічних операцій: впускання корів у доїльні станки, обмивання вимені теплою водою, машинне доїння корів, машинне додоювання та автоматичне знімання доїльних апаратів із вимені, випускання корів із станків, облік кількості молока від кожної корови і від усього стада, очищення молока від механічних домішок (фільтрацію), виведення молока з-під вакууму і транспортування його в танк-охолоджувач, промивання молокопроводу за заданою циклограмою. Коротку технічну характеристику доїльної установки УДЯ-16 наведено в табл. 1. Залежно від рівня автоматизації, доїльна установка може комплектуватися комп'ютеризованою системою розпізнавання корів і керування стадом. За функціональними можливостями та якістю виготовлення доїльна установка УДЯ-16 відповідає сучасним вимогам до облаштування доїльних залів.
Основним недоліком конструкції доїльних установок із станками типу "Ялинка" є відносно велика довжина доїльної зали порівняно з шириною. Так, для розміщення доїльної установки УДЯ-16 приміщення для доїння корів повинне мати мінімальні розміри 14,5 х 6 м. При цьому розміри траншеї, де працює оператор машинного доїння, - 2,2 х 11 м. Велика довжина доїльної зали зумовлена розташуванням корів у групових станках під кутом близько 30° до траншеї оператора, що дає змогу спостерігати стан вимені тварини ззаду і збоку. За таким компонуванням оператор проходить величезну відстань за час доїння, пересуваючись від однієї тварини до іншої. У результаті наприкінці доїння оператор дуже втомлюється і не може контролювати процеси доїння корів, припускається технологічних помилок. Цього недоліку позбавлені доїльні установки із станками типу "Паралель", у яких співвідношення ширини й довжини мінімальні, що значною мірою зумовило велике поширення установок цього типу в Україні. Тварини на цих установках розміщуються задом перпендикулярно траншеї оператора. Якщо в "Ялинці" відстань між суміжними доїльними місцями становить близько 1,1 м, то у "Паралелі" ця відстань - не більше 0,8 м, що зумовлює пересування оператора на мінімальну відстань під час доїння корів. Але під час доїння оператор не в змозі контролювати фізіологічний стан вимені через обмеженість огляду: він бачить лише задню частину вимені. Тому доїльні установки цього типу оснащені автоматизованими системами, які контролюють фізіологічний стан корів за удоєм, а видимі відхилення оператор вносить в автоматизовану систему вручну.
На відміну від доїльних установок типу "Ялинка" з прохідними станками (УДЯ-16), установки типу "Паралель" мають більшу кількість доїльних місць за однакової довжини траншеї оператора, переднє огородження, яке піднімається, дає змогу одночасно випускати всю групу корів із групового станка.
Така комбінація дала змогу відчутно підвищити продуктивність доїльних установок для доїння корів у доїльних залах (див. табл. 2).
Дальшим розвитком доїльних установок типу "Ялинка" є поєднання їхніх конструкцій із конструкцією типу "Паралель". У результаті "Ялинка" отримала переднє огородження корів у групових станках, корови в них розміщуються до траншеї оператора під кутом до 60° (замість 30° - у класичному варіанті), зросла продуктивність до рівня "Паралелі", а оператори отримали можливість контролювати фізіологічний стан корів.
Але відсутність на таких установках (УДЯ-16 та ін.) маніпуляторів для доїння, коли останній утримує підвісну частину доїльних апаратів біля вимені, а операторові залишається лише надіти доїльні стакани на дійки вимені, залишає напруженість праці обслуговуючого персоналу доволі високою. Цьому сприяє і зростання навантаження на оператора за підвищення продуктивності доїльних установок. Спостереженнями за експлуатацією доїльних установок зарубіжного виробництва встановлено, що вже через шість-вісім місяців, замість доярок, працюють чоловіки-дояри віком до 30 років: жінки не можуть фізично втримати підвісну частину, яка важить близько 3 кг, на витягнутих руках упродовж усього доїння (2,0-2,5 год). Крім того, оператор знову-таки пересувається вздовж доїльної траншеї.
Значною мірою розв'язанню цих питань сприяє доїльна установка типу "Карусель" (рис. 5 а, б). Конструкція цієї установки така, що корови заходять на круглу платформу, яка рухається, і стають на доїльні місця. Платформа сама доставляє корів до оператора, який перебуває на одному місці. Каркас станків платформи дає змогу застосовувати маніпулятори для доїння корів, які зменшують навантаження на руки оператора.
Застосування доїльних установок цього типу потребує великих затрат на будівництво доїльної зали і придбання самої установки, тому застосування цих установок по кишені лише окремим господарствам України.
Тип і конструкція доїльних установок істотно впливають на продуктивність корів за лактацію, а ефективність експлуатації доїльного обладнання залежить від кваліфікації оператора, його ставлення до роботи, умов праці тощо. Так, основною причиною, що знижує якість і продуктивність праці оператора, є його нераціональна робоча поза протягом усього часу доїння.
Серед конструкторів доїльних установок існує думка, що забезпечити раціональну робочу позу операторам неможливо з огляду на анатомічні розміри тварин. Однак зіставлення статистичних характеристик людини й тварини свідчить, що навіть вим'я найбільших за розмірами порід тварин за відповідного просторово-компонувального вирішення робочого місця можна розмістити у зоні досяжності рук оператора із збереженням раціональної робочої пози. Так, найвіддаленіша точка об'єкта праці у фронтальній площині оператора розміщена на відстані 450 мм від частини тулуба тварини, яка виступає вліво. Максимальна відстань досягання руками оператора становить 550 мм, що за відповідної висоти об'єкта праці забезпечує доступ до нього із збереженням раціональної робочої пози.
Дослідженнями виявлено такі основні недоліки просторово-компонувального вирішення робочого місця, що зумовлюють нераціональність робочої пози оператора під час обслуговування доїльних установок: недостатня або велика глибина траншеї для оператора, віддаленість станка від траншеї, велика ширина станка, розміщення тварин під кутом до траншеї, що збільшує відстань до об'єкта, монтування на стінках траншеї різних комунікацій, що збільшує відстань до об'єкта праці, нераціональна конструкція дерев'яних настилів на дні траншеї.
Отже, всі доїльні установки мають свої недоліки і переваги, тому під час вибору обладнання для доїння корів потрібно враховувати цілу низку умов конкретного господарства для отримання максимальної рентабельності господарювання.