Жито по-новому

Гібридне жито, котре з’явилося на українському ринку кілька років тому, перевернуло традиційні уявлення про цю культуру.

Врожайність жита вища, ніж пшениці, причому не тільки на пісках, а й на чорноземі, - це не міф, а реальність, переконує представник фірми KWS по північно-східному регіону Руслан Круподеря. «У вітчизняній практиці отримували врожайність жита до 10 т/га. Навіть на пісках в Козелецькому районі на Чернігівщині збирали до 7,4 т/га», — розповів Руслан Круподеря.

Секрет таких високих врожаїв — передусім у генетиці: всі ці результати були досягнуті на гібридному житі. Як відзначають представники компанії KWS, його врожайність за рівних умов на 20–25% вища, ніж сортового. Крім того, для гібридного жита, за словами Руслана Круподері, гібридне жито відрізняється високими хлібопекарськими характеристиками: число падіння — від 200 с і вище, натура — 700 г/л і вище.

З’явившись на українському ринку кілька років тому, гібридне жито перевернуло уявлення аграріїв про цю культуру. Адже через те, що традиційне, сортове жито давало 3–4 т/га в кращому разі, українські аграрії майже повністю згорнули вирощування цієї культури. В результаті посіви жита в Україні скоротилися до 150–160 тис. га. Тоді як, за оцінками асоціації «Борошномели України», для задоволення потреб вітчизняного ринку потрібно хоча б 175 тис. га.

Однак гібридне жито — це продукт інтенсивного типу. «Для отримання високого результату потрібно дотримуватись всіх технологічних особливостей вирощування», — розповідає Руслан Круподеря.

Як приклад він описав спільний з ФГ «Маруся» (Прилуцький р-н Чернігівської обл.) проект вирощування жита, в рамках якого компанія KWS надавала тільки насіння, а вирощування велося за тією ж технологією, що й на решті площ господарства. В результаті зібрано по 8,4 т/га гібриду ГУТТІНО, 7,6 т/га гібриду БРАЗЕТТО і 6,8 т/га гібриду КВС МАГНІФІКО, який був виведеий як силосний, однак можна залишати й на зерно.

Жито в ФГ «Маруся» сіяли після «євро-лайтнингового» соняшнику, виконавши попередньо оранку з коткуванням. Як пояснив Руслан Круподеря, після збирання попередника грунт був настільки сухий, що робити дискування не було сенсу. До того ж мала кількість опадів (усього 200 мм) у поєднанні з «євро-лайтнинговим» попередником загрожувала фітотоксичністю. Тому виконали глибоку оранку, щоб підняти на поверхню вологі шари грунту, і зразу ж провели коткування, щоб цієї вологи не втратити. Вирівнювання й підготовку посівного ложа виконували «Європаком». Сіяли з запізненням –—27 вересня, старою доброю СЗ-5,4.

Перед оранкою внесли врозкид 330 кг/га нітроамофоски 4:20:20 — щедро, з запасом, оскільки у господарства були на це гроші. Крім того, по 150 кг/га цього ж добрива внесли в рядки.

Перезимувало жито нормально. Навесні його підживили раз — селітрою нормою 200 кг/га. Від другого підживлення відмовилися, бо вологи в грунті бракувало. «Була б волога, можна було б внести ще 100 кг/га азоту», — розповідає Руслан Круподеря. Тоді б, на його думку, можна було б зібрати жита всі 10 т/га.

Система захисту господарства базувалася на препаратах компанії «Укравіт». В якості гербіциду використовувався препарат Агент. Одночасно з гербіцидом профілактично вносили  піретроїд Фас. Повторну профілактичну обробку піретроїдом виконали по прапорцевому листку перед цвітінням. Відтак проблем зі шкідниками не було.

З-поміж хвороб гібридне жито, за словами Руслана Круподері, уражується насамперед бурою листковою іржею. А ця хвороба, за його словами, легко контролюється внесенням будь-якого препарату азольної групи при перших проявах. У даному випадку, як і проти шкідника, працювали профілактично, і вносили 2-компонентним фунгіцидом. Також на жито вносили регулятор росту — ретардант.

На успішний результат вплинуло й те, що всі операції у фермерському господарстві виконувалися в оптимальні терміни – завдяки невеликим розмірам площ (близько 500 га)

Гібридне жито може цілком конкурувати з пшеницею. «Технологія його вирощування передбачає десь на 30% менше витрат, ніж технологія пшениці», - переконує Руслан Круподеря. Важливими перевагами жита перед пшеницею, особливо в умовах нинішніх змін клімату, є його посухостійкість та більш ефективне використання азоту. Наприклад, для формування 1 кг зерна й соломи жито потребує 2 кг азоту, тоді як пшениця — 2,5 кг. Не менш цінною особливістю є невибагливість до грунту: воно комфортно почувається і на піщаних, і на кислих, і на змитих грунтах.

При цьому гібридне жито може давати врожайність вищу, ніж пшениця. А на піщаних грунтах жито традиційно дає кращі врожаї, ніж пшениця.

Щоправда, ціни на жито не настільки вигідні, як на пшеницю. На даний момент трейдери закуповують продовольче жито по 3700–3800 грн/т. Після Нового року аграрії очікують на підвищення ціни до 4000–4200 грн/т.

Втім, і за межами Полісся є ареали піщаних грунтів, де вигідно вирощувати жито і конкуренція з боку Білорусі не така сильна. «Якщо на Чернігівщині виробники під час жнив відчувають труднощі з реалізацією, то на Харківщині наш клієнт, у якого я був, продав урожай ще на корню», — розповідає Руслан Круподеря. А на Дніпропетровщині господарства, які збирають на піщаних грунтах по 5–7,5 т/га, продають жито на «Дніпромлин».

На сьогодні гібридне жито, наприклад, у Чернігівській області, за оцінками Руслана Круподері, займає приблизно 25–30% площ під цією культурою. «Багато сіють на присадибних ділянках, як в селах досить великі за розміром, багато у одноосібників,», — розповідає він. Але якщо аграрії краще роззнайомляться з властивостями гібридного жита, то, як вважає Руслан Круподеря, площі під житом зростатимуть і цієї продукції вистачатиме не тільки для внутрішнього ринку, а й на експорт.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com