Як діяти, коли сажка знову нагадує про себе?
Закінчився період збирання зернових колосових культур. Вегетаційний період 2018 року видався особливо складним і непередбачуваним. Мабуть, найнеприємнішим сюрпризом цього сезону стала велика кількість опадів у фазі молочно-воскової стиглості. Це призвело до значного погіршення якості як товарного зерна, так і насіннєвого матеріалу.
Великий ажіотаж у цьому році спричинила сажка. Дуже часто на елеваторах, тільки поглянувши на зерно, говорили здавачам, що на ньому сажка. Але чи дійсно це так?
Справа в тому, що зерно в цьому році, особливо зібране в середні і пізні строки, на Поліссі, і Лісостепу і північному Степу має специфічний «забруднений» колір. Бачачи його, співробітники лабораторій відразу ж згадували основний нормативний документ при прийманні зерна на елеватор — ДСТУ 30483-97, за яким зовнішній вигляд вищезгаданого зерна підпадає під опис сажкового: «зерно, у якого забруднена борідка, боріздка або частини поверхні спорами сажки, що визначають спочатку візуально, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою». Отже, «забруднений» колір візуально визначали саме як симптом сажки. І лише коли справа доходила до мікологічної експертизи, з’ясовувалося, що переважна частини спор належить збудникам не сажки, а пліснявих грибів.
Втім, занепокоєння лаборантів щодо сажки теж нерідко виявлялися цілком обгрунтованими. За попередніми даними, на сьогодні серед зразків, що потрапляють до Діагностичних центрів компанії «Сингента», кожен 12-й уражений твердою сажкою (Tilletia caries Tul.)
Для будь-якого фітопатолога зрозуміло, що сажка не могла з’явитися нізвідки. Як показують дані лабораторій, протягом щонайменше чотирьох попередніх років патоген активно нагадував про себе, накопичуючись в агроценозах. Частіше за все він зустрічався в Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, Тернопільській, Львівській, Закарпатській областях. Цього року патоген суттєво розширив ареал, охопивши Запорізьку, Дніпропетровську, Черкаську, Кіровоградську, Київську, Одеську, Вінницьку, Хмельницьку, Рівненську області. І, звичайно, скрізь хочуть знати: звідки й чому?
По-перше, хочу нагадати, що при зміні основних підходів до користування біоценозами природа невідворотно на це зреагує. А ми змінили багато чого:
Сівозміну. І, погодьтесь, змінили її суттєво. Зараз 5-пільна сівозміна вважається довгою, висів кукурудзи більше, ніж 2 роки на одному полі – не рідкість, так само, як соняшник по соняшнику. І на кожному кроці зустрічаються поєднання культур у сівозміні, які в підручнику чорним по білому не рекомендуються.
Основний спосіб обробітку ґрунту. Подивіться підручники з фітопатології: глибока зяблева оранка стоїть першою в переліку засобів захисту проти більшості інфекційних хвороб рослин.
Підхід до хімічних методів захисту. При виборі протруйника що традиційно було першим критерієм? Саме контроль сажкових хвороб. А основна маса українських аграріїв останні 10 років вважають, що вже навчилися контролювати сажку.
Контроль злакових бур’янів. Так, ми їх контролюємо безпосередньо в полях. Але не в лісосмугах чи на узбіччях доріг. Так само, як і хвороби чи шкідників.
Тож для посівної кампанії 2018 року проблема твердої сажки буде досить актуальною.
Великий вплив на показники ураженості рослин мають строки сівби, а точніше, температура і вологість у цей час. Максимальне проростання теліоспор у грунті відбувається за відносної вологості грунту 40-60%, а ураження проростків пшениці проходить за температури 5-10?С. Отже, при сівбі пшениці в пізні строки вірогідність ураження сажкою збільшується.
Для повного контролю твердої сажки в сучасних умовах слід використовувати діючі речовини з контактним та системним механізмом дії. В сучасних умовах максимального ефекту можна досягти при використанні флудіоксанілу та тебуконазолу. Норма внесення останнього повинна становити до 30 г на тонну насіння.
Крім того, радимо звертати увагу на такі показники, як:
Передпророслі зерна. Нормативними документами цей показник ніяк не обмежується, але ми радимо розглядати передпроросле насіння як домішку і не сіяти партії насіння з часткою передпророслого більше ніж 10%.
Пліснявіння насіння. Перше, що слід запам’ятати при визначанні кількості та видового складу плісняви на насінні — це те, що візуальної оцінки недостатньо. Для чіткого розуміння кількості і видового складу плісняви необхідно проводити фітопатологічну експертизу насіннєвого матеріалу. Слід розуміти, що плісняві гриби будуть активно розвиватися в осінньо-зимовий період
Розвиток септоріозу на насінні.
Тривалий період вологої погоди з сильними вітрами у фазу молочно-воскової стиглості насіння сприяв значному ураженню насіння озимої пшениці септоріозом колоса. За даними діагностичних центрів компанії «Сингента», на сьогодні зустрічаються партії насіння з ураженістю септоріозом 15 %. Дуже важливо контролювати розвиток St. nodorum починаючи з насіннєвого матеріалу, тобто з протруювання. Джерелом інфекції септоріозу колоса є також рослинні рештки (стерня, солома, полова) і зерно, де збудник зберігається у вигляді пікнід зі спорами або перитеціїв із сумками, в яких містяться сумкоспори. З останніх інфекція переходить на сходи, і потім упродовж усієї вегетації розвивається на всіх надземних органах аж до колоса і зерна.
На жаль, за десятиліття роботи вчені так і не винайшли ідеальної діючої речовини, яка б забезпечувала абсолютний захист проти всіх фітопатогенів. Саме тому більшість сучасних високоефективних протруйників є сумішами різних за дією хімічних сполук.
Звичайно, захист треба почати з сажкових захворювань, найбільш шкодочинних. Проти сажки ми радимо обов’язково використовувати системні діючі речовини, здатні проникати всередину. Світовий еталон контролю сажкових хвороб – тебуконазол. Тож рекомендуємо звертати увагу на продукти, які містять саме цю діючу речовину. Крім того, виходячи з умов, що склалися слід пам’ятати, що максимально ефективний протруйник повинен містити мінімум дві діючі речовини – системну і контактну. В цьому випадку Ви максимально захистите себе від усіх можливих негараздів осінньо-зимового періоду. Отже, в умовах посівної кампанії 2018 року основні діючі речовини для протруєння насіння – тебуконазол і флудіоксоніл.
Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, ТОВ «Сингента»