Спецможливості
Технології

Зерно й шкідники в коморі — несумісні

06.10.2008
2124
Зерно й шкідники в коморі — несумісні фото, ілюстрація

У народі кажуть: “Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі”. Але в сховищі на зібране й засипане зерно чекають численні “нахлібники” — шкідники хлібних запасів, які завдають колосальних збитків.

У народі кажуть: “Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі”. Але в сховищі на зібране й засипане зерно чекають численні “нахлібники” — шкідники хлібних запасів, які завдають колосальних збитків.

В Україні зареєстровано понад 100 видів комірних шкідників. На практиці такого видового набору в одному складському приміщенні одночасно ніколи немає. Зазвичай, там оселяється чотири-шість видів. Найпоширенішими та найшкодочиннішими є комірний і рисовий довгоносики, малий борошняний і булавовусий хрущаки, борошноїди, зерновий шашіль, гороховий і квасолевий зерноїди, вогнівки, молі, кліщі. При цьому наявність деяких шкідників (грибоїди, кліщі) може слугувати індикатором вологості зерна, оскільки вони пошкоджують зернівки з вологістю понад 16 відсотків.
Щороку під час зберігання через шкідників втрачається від 5–10 до 30 і більше відсотків зібраного зерна, істотно знижується якість фуражного зерна. Так, від пошкодження комірним довгоносиком зерно кукурудзи втрачає у вазі до 35, а пшениці — до 50%. Схожість зерна знижується, відповідно, на 27 і 92%. Гусениці зернової молі виїдають близько 70% ендосперму кукурудзи, вага зерна при цьому знижується на 56%. Комірна зернова міль зменшує масу зерна пшениці на 40–50, а кукурудзи — на 60%, схожість зерна при цьому повністю втрачається.
Крім того, живлячись зерном, шкідники забруднюють його екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, трухлявиною, павутинням. Зерно склеюється в грудки, ущільнюється, в ньому підвищуються температура й вологість. Із пошкодженого зерна борошно буде низькосортне, з погіршеними хлібопекарськими та смаковими якостями. Пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що, проростаючи, псують його, виділяють шкідливі й канцерогенні речовини, утворюють отруйні для людей і тварин мікотоксини, відчутно знижують посівні якості насіння.
Надійний захист запасів зерна від шкідників можливий за дотримання системи заходів. Істотну роль у ній відіграють профілактичні заходи, які спрямовані на знищення в незавантажених складських приміщеннях наявних і недопущення проникнення в них нових шкідників. Їх здійснюють до засипання зерна в склади, а саме: готують технічну базу й роблять дезінсекцію зерносховищ. Профілактичні заходи передбачають постійне підтримання потрібного санітарного режиму в зерносховищах і на прискладській території, створення несприятливих умов (температура, вологість зерна) для розвитку та розмноження шкідників.
Зерносховища мають відповідати технічним і санітарним вимогам для забезпечення надійного зберігання зерна й зернопродуктів. Їх треба зводити на сухому, ізольованому від грунтових вод місці, добре герметизувати для можливості виконання в них фумігаційних робіт та обмеження проникнення гризунів і птахів.
Особливу увагу варто приділити ретельній підготовці складських приміщень до засипання зерна нового врожаю. Зерносховища потрібно звільнити від зерна, що в ньому зберігалося, та зернових розсипів, відходів, сміття й очистити місця, де оселяються і накопичуються комірні шкідники: підлогу, стіни, опорні стовпи, балки, кутки, пази, щілини, підпілля, тару, інвентар, обладнання — та прискладську територію.
Зметені зразки аналізують на наявність шкідників і роблять висновки щодо потреби дезінсекції. Зібране сміття вивозять і знищують (спалюють або закопують). Приміщення складів провітрюють, просушують, білять розчином хлорного вапна та проводять дезінсекцію.
Дезінсекцію здійснюють вологим способом, фумігацією та аерозольною обробкою. Обробку вологим способом рекомендується застосовувати, якщо приміщення недостатньо герметичні та заселені нестійкими проти інсектоакарицидів шкідниками (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки). Зерносховища, в яких виявлено довгоносиків, хрущаків, зерновий шашіль та інші небезпечні й стійкі проти інсектицидів шкідники, слід піддавати фумігації або аерозольній обробці. Обробляють склади перед засипанням зерна за температури не нижче 12°С, коли шкідники перебувають в активному стані.
Для дезінсекції незавантажених складів вологим способом використовують контактні інсектоакарициди:
 Актеллік 500 ЕС, 50% к.е., (піриміфос-метил, 500 г/л) — 0,5 г/м2;
Арріво, к.е., (циперметрин, 250 г/л) — 0,8 г/м2 (крім кліщів); Карате 050 ЕС, к.е. (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) — 0,4 мл/м2; К-обіоль, 2,5% к.е., (дельтаметрин, 25 г/л + піпероніл буксид, 250 г/л) — 0,2 мл/м2;
Простор 420, к.е. (біфентрин, 21,3 г/л + малатіон, 418,9 г/л) — 0,12–0,35 мл/м2;
Фастак, к.е. (альфа-циперметрин, 100 г/л) — 0,2 г/м2; Фуфанон 570, к.е. (малатіон, 270 г/л) — 0,8 мл/м2.
Одночасно знезаражують прискладську територію, зерноочисну техніку, інвентар, транспортери, тару. Витрата робочої рідини під час обробки складів становить 200 мл/м2, а під час дезінсекції прискладської території ії збільшують удвічі.
Допуск людей і завантаження складів дозволяється в разі використання Карате через 72 год, Фастаку — через 20 днів, інших препаратів — через 24 год, що слід враховувати під час проведення робіт у складах після дезінсекції.
Слід зазначити, що, попри високу ефективність хімічних інсектицидів проти шкідників запасів зерна, вони небезпечні для людей, тварин і довкілля. Крім того, за тривалого застосування препаратів, що містять одну діючу речовину, у шкідників може спостерігатися адаптація та підвищення резистентності до їхньої дії. Тому існує потореба в застосуванні альтернативних засобів захисту зерна під час зберігання його від шкідників, до яких належать препарати біологічні та рослинного походження.
В Інституті зернового господарства УААН вивчено ефективність та можливості використання для вологої обробки незавантажених складів біопрепарату Актофіт, 0,2% к.е., діючою речовиною якого є аверсектин С — продукт життєдіяльності грунтового гриба Streptomyces avermitis та антисептичного фітопрепарату Ганоль, в.с.р. (30% екстракт полину гіркого), їхніх сумішей між собою та з інсектицидом Актеллік. Встановлено високу токсичну дію (100% смертність) проти комплексу шкідників зернових запасів препарату Актофіт (2 мл/м2) та сумішей: Актеллік (0,25 мл/м2) + Актофіт (1 мл/м2), Актеллік (0,25 мл/м2) + Ганоль (4 мл/м2), Актофіт (0,1 мл/м2) + Ганоль (4 мл/м2). Витрата робочої рідини — 200 мл/м2.
Отже, для зменшення пестицидного навантаження та поліпшення санітарно-гігієнічного стану незавантажені зерносховища обробляють біопрепаратом Актофіт (2 мл/м2) або комбінують його з Ганолем чи інсектицидом Актеллік за потрібного зменшення вдвічі норм витрати кожного препарату.
Для фумігації герметичних незавантажених зерносховищ застосовують:
Фостоксин або Детіа-Газ-Екс-Т, круглі таблетки, пеллети (фосфід алюмінію, 560 г/кг) — 1–3 таблетки або 5–15 пеллет/м3; Магтоксин, круглі таблетки, пеллети (фосфід магнію, 282 г/кг) — 1–3 таблетки або 5–15 пеллет /м3;
Дегеш Плейтс /Стрипс, плити, стрічки (фосфід магнію 560 г/кг) — 1–3 пеллети на 30 м3 або 1–3 стрічки/600 м3; Алфос, таблетки (фосфід алюмінію, 560 г/кг) — 1–2 таблетки (3–6)/м3; Геліофос, таблетки, пеллети, порошок (фосфід алюмінію, 58 ± 2%) — 6 г/м3; Фостек, таблетки (фосфід алюмінію, 570 г/л) — 3–4 таблетки/м3.
Тривалість фумігації за температури: 5…10°С — десять діб, 11…15°С — сім, 16…20°С — шість, 21…25°С — п’ять, понад 26°С — чотири доби. Слід звернути увагу на те, що оптимальна температура проведення фумігації має бути близько 15°С. Якщо температура нижча, таблетки з фумігантом можуть не розкластися повністю, що посприяє появі покоління комах, стійких до фосфіну.
Допуск людей і завантаження складських приміщень після повного провітрювання — 2–5 діб.
Якщо виконання фумігаційних робіт неможливе (недостатня герметичність складу, відстань від житлових приміщень менша 50 м), застосовують аерозольний спосіб дезінсекції Актелліком (0,04 г/м3) з витратою робочої рідини 20 мл/м3, експозиція — 24 години. Завантаження складів після провітрювання протягом доби по закінченні експозиції.
Превентивну та знезаражувальну хімічну обробку виконують спеціалізовані підприємства, що мають відповідні державні ліцензії на проведення вказаних робіт, за дотримання таких правил техніки безпеки:
1. Фумігації підлягають лише герметичні приміщення, розташовані на відстані не менше 50 м від житлових і 30 м — від виробничих приміщень, службових будівель і шляхів сполучення. Нові об’єкти, призначені для газації, будують на відстані не менше 200 м від житлових і 100 м — від виробничих приміщень.
2. Фумігацію дозволяється проводити за температури повітря в приміщенні не нижче 10 й не вище 35°С, сили вітру не більше 7 м/с.
3. Усі об’єкти перед знезараженням герметизують, із приміщень виносять воду, продукти харчування, хімічні речовини. Після застосування відповідних препаратів вхідні двері зачиняють на замок і герметизують клейовою стрічкою, папером тощо.
4. На знезаражуваній території суворо забороняється користуватися відкритим вогнем, палити, вживати їжу й воду. На межі зони знезаражування встановлюють попереджувальні та заборонні знаки безпеки.
5. Після знезаражування здійснюють дегазацію приміщень (провітрювання протягом 2–5 діб), після якої вміст шкідливих речовин у повітрі має не перевищувати ГДК.
6. Додаткові конкретні заходи з техніки безпеки під час робіт із фумігантами зазначено у відповідних інструкціях застосування кожного препарату.
Комплекс заходів із захисту зернопродукції під час зберігання від шкідників передбачає не лише профілактичну обробку й дезінсекцію зерносховищ, а й якісну підготовку зерна.
Підготовка зерна до зберігання — це вчасне збирання врожаю за оптимальної вологості, очищення його від насіння та залишків бур’янів, нестиглих зерен та інших домішок, сортування й просушування. Зерно слід розміщувати й зберігати роздільно за категоріями натуральної маси, засміченості, вологості. Свіже зерно зберігають окремо від зерна минулих років, насіннєве — окремо від продовольчого й фуражного.
Окремо слід складувати зерно з різною вологістю: сухе (до 14% вологості), середньої вологості (14,1–15,5%), вологе (15,6–17%), сире (17,1–19% вологості). Змішування зерна різної вологості в одну партію може спричинити самозігрівання й створити сприятливі умови для розвитку шкідливих комах і кліщів та збудників пліснявіння.
Вологість зерна має важливе значення для профілактики заселеності шкідниками, тому потрібно його просушувати до вологості 13%, а під час підготовки до тривалого зберігання — на 1,0–1,5% нижче.
Вчасні та якісні профілактичні роботи з підготовки зерносховищ, дезінсекція можуть вберегти зернопродукцію, яка зберігатиметься, від заселення та пошкодження шкідниками, зменшити затрати на проведення винищувальних заходів проти них.

Б.Терещенко,
канд. біол. наук
Г.Токарчук,
наук. співробітник,
Інститут зернового господарства УААН

Інтерв'ю
Фінансування по-новому. Як міжнародний бізнес допомагає малим та середнім агрогосподарствам України втриматися на ногах у надскладних умовах. Будьмо відвертими: українських фермерів ніхто особливо не «балував» пільговими умовами співпраці... Подробнее
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки

1
0