Спецможливості
Технології

Затягнули збирання соняшнику — готуйтеся до втрат урожаю

28.09.2017
9984
Затягнули збирання соняшнику —  готуйтеся до втрат урожаю фото, ілюстрація

Строк збирання будь-якої культури обумовлюється насамперед закінченням процесу накопичення рослинами запасних поживних речовин — цукрів, білків, жирів та ін., а також особливостями культури, щодо осипання насіння. Окрім цих біологічних факторів, визначення строку прибирання соняшнику залежить від низки організаційно-технічних умов: намагання зібрати насіння за такого стану вологості, який дав би змогу використовувати або зберігати урожай без додаткового підсушування; зведення до мінімуму втрат під час збирання; забезпечення високої продуктивності роботи комбайнів та іншої техніки; зменшення витрат на весь комплекс збиральних робіт тощо.

 

Со­няш­ник за своєю біологічною особ­ливістю до­сти­гає нерівномірно. Фізіологічна стиглість соняшнику, зовнішньою оз­на­кою якої є по­жовтіння тиль­но­го бо­ку ко­ши­ка, на­стає че­рез 15–20 днів після цвітіння йо­го цен­т­раль­ної ча­с­ти­ни. З ча­сом кількість жов­тих ко­шиків соняшнику збільшується, а ті, що по­жовтіли раніше, на­бу­ва­ють зби­раль­ної стиг­лості. Пізніше, в міру підси­хан­ня, з’яв­ля­ють­ся сухі ко­ши­ки, кількість яких по­сту­по­во збільшується. Та­ким чи­ном, у будь-який відрізок ча­су на со­няш­ни­ко­во­му полі рос­ли­ни ма­ти­муть різний ступінь стиг­лості, при цьо­му співвідно­шен­ня між ни­ми з ча­сом змінюється.

Найбільший вро­жай насіння соняшнику і вихід олії бу­ло одер­жа­но за зби­ран­ня со­няш­ни­ку у фазі по­буріння країв ко­ши­ка і во­ло­гості насіння 16,1%. Та­кож ви­яв­ле­но, що в сухі ро­ки мак­си­мум у збільшенні вро­жаю соняшнику і олійності на­стає раніше, за по­вно­го по­жовтіння ко­шиків, а за спри­ят­ли­вої по­го­ди — пізніше, ко­ли ко­ши­ки по­буріють.

Ду­же важ­ли­во вірно виз­на­чи­ти строки зби­ран­ня со­няш­ни­ку в кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку. З цьо­го при­во­ду слід відміти­ти дві існу­ючі точ­ки зо­ру.

Пер­ша з них — це не­обхідність зби­ран­ня со­няш­ни­ку як­най­раніше, відра­зу після на­ко­пи­чен­ня су­хої ре­чо­ви­ни та олії, у так званій фізіологічній стиг­лості насіння соняшнику. До по­зи­тив­них сторін зби­ран­ня насіння соняшнику в цей період слід відне­с­ти: знач­не змен­шен­ня втрат вро­жаю і засміче­ності посівів на­ступ­них куль­тур па­да­ли­цею; мож­ливість як­най­раніше звільни­ти по­ле від со­няш­ни­ку, а та­кож ви­ко­ри­с­та­ти сирі ко­ши­ки для си­ло­су­ван­ня. Не­доліка­ми зби­ран­ня соняшнику в та­кий строк вва­жа­ють мож­ливість псу­ван­ня насіння че­рез не­своєчас­не до­ве­ден­ня йо­го до кон­диційної во­ло­гості. За­для уник­нен­ня цьо­го, йо­го слід підда­ва­ти штуч­но­му сушінню у теп­ло­вих су­шар­ках. Крім то­го, зби­ран­ня соняшнику в ранній строк знач­но змен­шує про­дук­тивність ро­бо­ти ком­байнів.

Дру­га точ­ка зо­ру по­ля­гає у зби­ранні насіння со­няш­ни­ку тоді, ко­ли во­но ма­ти­ме во­логість, близь­ку до кон­дицій — 10–12%. Це дає змо­гу до­сяг­ти ви­со­кої про­дук­тив­ності праці на зби­ранні соняшнику і по­став­ля­ти насіння без­по­се­ред­ньо від ком­бай­на на хлібо­прий­мальні пунк­ти. Про­те в міру ви­си­хан­ня на пні збільшу­ють­ся втра­ти насіння соняшнику від оси­пан­ня та по­шко­д­жен­ня ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми ком­байнів. До то­го ж у Лісо­сте­пу Ук­раїни, особ­ли­во в північних рай­о­нах цієї зо­ни, до­сти­ган­ня со­няш­ни­ку ча­с­то пе­ребігає за не­спри­ят­ли­вих умов пізньої осені, і ли­ше в де­я­ких ви­пад­ках насіння мо­же до­стат­ньо ви­си­ха­ти на пні. Зібра­не за не­спри­ят­ли­вих умов насіння соняшнику має підви­ще­ну во­логість, а не­до­статнє за­без­пе­чен­ня гос­по­дарств за­со­ба­ми сушіння ча­с­то при­зво­дить до йо­го псу­ван­ня в ре­зуль­таті са­мозігріван­ня. Внаслідок цьо­го знач­но погіршується якість олії соняшнику: во­на має підви­ще­ну кис­лотність і стає не­при­дат­ною для хар­чу­ван­ня.

От­же, під час виз­на­чен­ня стро­ку зби­ран­ня со­няш­ни­ку слід оби­ра­ти «зо­ло­ту се­ре­ди­ну», тоб­то та­кий, за яко­го во­логість насіння на­бли­жається до кон­диційної, а втра­ти бу­дуть най­мен­ши­ми. У Лісо­сте­пу най­ви­щий вро­жай соняшнику і збір олії одер­жа­но, ко­ли по­над 70% рос­лин ма­ли бурі та сухі ко­ши­ки, а 8% — жовті, за во­ло­гості насіння 14,9%. Зби­ран­ня у фазі фізіологічної стиг­лості (ко­ли більшість ко­шиків має жов­те за­барв­лен­ня) ве­де до змен­шен­ня вро­жаю на 2 ц/га і ви­хо­ду олії — на 1,5 ц/га. У цей час насіння соняшнику має во­логість близь­ко 40% і по­тре­бує обов’яз­ко­во­го сушіння, тоб­то до­дат­ко­вих ви­т­рат.

У Цен­т­раль­но­му Сте­пу Ук­раїни, де кліма­тичні умо­ви дру­гої по­ло­ви­ни літа і по­чат­ку осені спри­ят­ливі для на­ко­пи­чен­ня су­хої ре­чо­ви­ни і олії, вро­жай повністю сфор­мо­ва­ний уже на час пер­шо­го стро­ку зби­ран­ня соняшнику. Од­нак під час та­ко­го зби­ран­ня соняшнику про­дук­тивність ком­байнів змен­шується вдвічі і більше, у бун­кер ра­зом із насінням соняшнику по­трап­ляє ве­ли­ка кількість си­рих ча­с­ти­нок ве­ге­та­тив­них ор­ганів, які ще більше зво­ло­жу­ють во­ло­ге насіння. От­же, не­обхідні до­дат­кові ви­т­ра­ти коштів і праці на не­гай­не йо­го очи­щен­ня та ви­су­шу­ван­ня. То­му оп­ти­маль­ним стро­ком зби­ран­ня соняшнику слід виз­на­ти та­кий, ко­ли пе­ре­важ­на більшість ко­шиків ма­ти­ме бу­ре за­барв­лен­ня. Запізнен­ня зі зби­ран­ням соняшнику до по­вно­го ви­си­хан­ня усіх рос­лин при­зво­дить до знач­но­го не­до­бо­ру вро­жаю (в се­ред­нь­о­му — 1,7 ц/га) че­рез збіль­шен­ня втрат насіння від са­мо­ви­мо­ло­чу­ван­ня й оси­пан­ня внаслідок по­шко­д­жен­ня ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми ком­байнів.

У Східно­му Сте­пу Ук­раїни, де в період зби­ран­ня соняшнику стоїть за­зви­чай су­ха, ча­с­то з силь­ни­ми вітра­ми по­го­да, насіння со­няш­ни­ку на пні ви­си­хає швид­ко — на 1,5–2% що­­дня. За цих умов будь-яке запізнен­ня зі зби­ран­ням соняшнику при­зво­дить до знач­них втрат. Так, не­добір вро­жаю соняшнику від пе­ре­не­сен­ня зби­ран­ня на 13-й день після на­стан­ня зби­раль­ної стиг­лості ста­но­вить 2,5 ц/га. То­му в цій зоні оп­ти­маль­ний строк зби­ран­ня со­няш­ни­ку виз­на­чається на­явністю на полі 2/3 рос­лин з жов­то-бу­ри­ми, бу­ри­ми і су­хи­ми ко­ши­ка­ми, а 1/3 — з жов­ти­ми, за во­ло­гості насіння 18–20%. Зви­чай­но, та­ке насіння соняшнику по­тре­бує швид­кої об­роб­ки на то­ках для ви­да­лен­ня домішок і сушіння.

Уза­галь­ню­ючі дані на­уко­во­го і прак­тич­но­го досвіду вка­зу­ють на те, що в сте­по­вих рай­о­нах за не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня зби­ран­ня со­няш­ни­ку доцільно по­чи­на­ти, ко­ли во­логість насіння змен­шить­ся до 12–14%. Це відповідає при­близ­но та­ко­му співвідно­шен­ню рос­лин різно­го сту­пе­ня стиг­лості: 80–90% ко­шиків — жов­то-бурі, бурі і сухі, ре­ш­та — жовті. При цьо­му втра­ти насіння соняшнику під час зби­ран­ня не­значні: 1–1,5% ва­ло­во­го вро­жаю. Про­те втра­ти знач­но зро­с­та­ють за пе­ре­сто­ю­ван­ня, особ­ли­во під впли­вом силь­них вітрів.

На сьо­годні со­няш­ник зби­ра­ють пря­мим ком­бай­ну­ван­ням у термін від 7 до 25 днів. Здебільшо­го ма­со­ва за­готівля со­няш­ни­ку на хлібо­прий­маль­них підприємствах (еле­ва­то­рах) про­дов­жується про­тя­гом 15–20 днів. Та­кож зби­ран­ня со­няш­ни­ку най­доцільніше, ко­ли в йо­го посівах є не­знач­на кількість жов­то-бу­рих ко­шиків, а ре­ш­та — бурі. У цей період ма­со­ва ча­ст­ка су­хої ре­чо­ви­ни 1000 насінин соняшнику, олійність і вміст за­галь­но­го про­теїну до­ся­гає найбільших зна­чень.

Зби­ран­ня со­няш­ни­ку в пізніші стро­ки при­зво­дить до втрат вро­жаю — 2–3 ц/га і більше, що зу­мов­ле­но не тільки оси­пан­ням найбільш дозрілих, важ­ко­ва­го­вих насінин соняшнику, але і змен­шен­ням ма­си тих, що за­ли­ши­ли­ся в ко­ши­ках. Окрім то­го, за пе­ре­сто­ю­ван­ня олійність насінин соняшнику змен­шується на 2,5–3%.

Запізнен­ня зі зби­ран­ням со­няш­ни­ку при­зво­дить та­кож до за­бур’янен­ня полів па­да­ли­цею, що ус­клад­нює ви­ро­щу­ван­ня на­ступ­них куль­тур.

Пе­ре­сто­ю­ван­ня на ко­рені соняшнику вик­ли­кає ве­ликі втра­ти вро­жаю у всіх зо­нах ви­ро­щу­ван­ня в ро­ки, ко­ли ра­но на­стає не­спри­ят­ли­ва по­го­да, особ­ли­во, ко­ли ко­ши­ки ура­жені білою і сірою гни­ля­ми. При цьо­му насіння соняшнику не ви­си­хає, а ще більше зво­ло­жується, і на то­ках не всти­га­ють йо­го своєчас­но очи­с­ти­ти і про­су­ши­ти. Це спри­чи­нює са­мозігріван­ня во­ро­ху, псу­ван­ня олії і при­зво­дить до знач­но­го підви­щен­ня кис­лот­но­го чис­ла.

Олія соняшникова з кис­лот­ним чис­лом по­над 2,25 мг КОН не­при­дат­на для хар­чо­вих цілей і мо­же бу­ти ви­ко­ри­с­та­на ли­ше на технічні цілі. У разі ре­аль­ної за­гро­зи ура­жен­ня ко­шиків гни­ля­ми слід при­сту­па­ти до зби­ран­ня вро­жаю соняшнику в найбільш ранні до­пу­с­тимі стро­ки.

Насіння со­няш­ни­ку ви­со­ко­олій­­них сортів не­обхідно відра­зу після ком­бай­на на­прав­ля­ти на післяз­би­раль­ну до­роб­ку. При цьо­му слід ви­хо­ди­ти із ско­ро­чен­ня до 8–10 днів строків йо­го над­хо­д­жен­ня і не­обхідності швид­кої об­роб­ки си­рих і во­ло­гих насінин.

Пер­вин­не очи­щен­ня насіння со­няш­ни­ку від круп­них, лег­ких домішок і пи­­­­лу про­во­дять на го­ро­хо­очис­ни­ках або на се­па­ра­то­рах, об­лад­на­них си­та­ми з от­во­ра­ми діа­мет­­­­ром 10–15 мм.

За на­яв­ності вільних се­па­ра­торів су­хе насіння соняшнику без­по­се­ред­ньо після пер­вин­но­го очи­щен­ня спря­мо­ву­ють на вто­рин­не. Після цьо­го су­хе насіння соняшнику зва­жу­ють і за­ван­та­жу­ють у си­лос еле­ва­то­ра або у склад для три­ва­ло­го зберіган­ня. Під час зберіган­ня со­няш­ни­ку мо­же ви­ник­ну­ти не­обхідність у йо­го до­дат­ко­во­му охо­ло­д­женні, для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють ак­тив­не вен­ти­лю­ван­ня або пе­ремішу­ван­ня насіннєвої ма­си шля­хом її пе­реміщен­ня.

Си­ре і во­ло­ге насіння со­няш­ни­ку після пер­вин­но­го очи­щен­ня на­прав­ля­ють на сушіння. На хлібо­прий­маль­них підприємствах (еле­ва­то­рах) за­сто­со­ву­ють пе­ре­важ­но шахтні та ре­цир­ку­ляційні су­шар­ки, а на олійних за­во­дах, окрім шахт­них, знач­но по­ши­рені ба­ра­банні. Во­ло­ге й си­ре насіння соняшнику не­ба­жа­но на­ко­пи­чу­ва­ти у бун­ке­рах без ак­тив­но­го вен­ти­лю­ван­ня, ад­же у ньо­му швид­ко ви­ни­ка­ють не­га­тивні не­зво­ротні про­це­си.

Для три­ва­ло­го і без­печ­но­го зберіган­ня насіння со­няш­ни­ку має бу­ти ви­су­ше­ним до во­ло­гості 6–7%. Тим­ча­со­ве (до 7 діб) зберіган­ня насіння во­логістю не більше 10% мож­ли­ве за охо­ло­д­жен­ня або сушіння йо­го на ус­та­нов­ках ак­тив­но­го вен­ти­лю­ван­ня. Насіння соняшнику во­логістю по­над 16% про­су­шу­ють про­тя­гом до­би, а до 16% — про­тя­гом двох діб.

Зберіган­ня насіння з во­логістю 10–12% до­пу­с­кається про­тя­гом 8–9 діб.

Для сушіння ви­ко­ри­с­то­ву­ють ли­ше насіння соняшнику, яке прой­ш­ло пер­вин­не очи­щен­ня.

По­шко­д­жен­ня сім’янок со­няш­ни­ку ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми су­шиль­но­го об­лад­нан­ня не по­вин­не пе­ре­ви­щу­ва­ти 1%.

Нагріван­ня сім’янок під час сушіння в ру­хо­мо­му шарі для шахт­них су­ша­рок не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 50...60°С, для ба­ра­бан­них та пнев­мо­ба­ра­бан­них — 55...85, а під час сушіння в не­ру­хо­мо­му шарі — 45...55°С (табл. 5). Змен­шен­ня во­ло­ги за один про­пуск че­рез су­шар­ку без­пе­рерв­ної дії — 4–12, а періодич­ної (бун­ке­ри для вен­ти­лю­ван­ня і підло­гові при­ст­рої з підігрітим повітрям) — до 2% за го­ди­ну.

Зміна во­ло­гості під час сушіння насіннєво­го со­няш­ни­ку в ру­хо­мо­му шарі — 3–4% за один цикл, а в не­ру­хо­мо­му — 0,6–1,0%. Нагріван­ня сім’янок на ви­ході із су­шиль­ної ка­ме­ри шахт­них су­ша­рок не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 30...35°С, ба­ра­бан­них — 45...50 і су­ша­рок періодич­ної дії — 35...40°С.

Під час сушіння насіння соняшнику во­логістю по­над 14% шах­ти су­шар­ки пра­цю­ють послідо­вно. По­пе­ред­ньо очи­ще­ний во­рох по­трап­ляє в пер­шу су­шиль­ну ка­ме­ру (шах­ту) і після про­хо­д­жен­ня че­рез неї спря­мо­вується в охо­ло­д­жу­валь­ну ко­лон­ку, звідки охо­ло­д­же­не насіння зно­ву на­прав­ляється на сушіння в дру­гу су­шиль­ну ка­ме­ру. Потім че­рез охо­ло­д­жу­валь­ну ко­лон­ку во­но по­трап­ляє в бун­кер су­хо­го зер­на.

Далі про­во­дять вто­рин­не очи­щен­ня, після чо­го про­су­ше­не й очи­ще­не насіння со­няш­ни­ку зва­жу­ють і за­кла­да­ють на зберіган­ня.

У си­ро­вин­них це­хах олійних за­­­во­дів со­няш­ник після сушіння спря­мо­ву­ють спо­чат­ку на фракціону­ван­ня, а потім — на вто­рин­не очи­щен­ня. Після зва­жу­ван­ня насіння дрібної фракції йде на пе­ре­роб­ку, круп­ної — на зберіган­ня.

Під час сушіння насіння со­няш­ни­ку не­обхідно чітко до­три­му­ва­ти­ся тем­пе­ра­тур­них ре­жимів, ад­же як вищі, так і нижчі тем­пе­ра­ту­ри спри­я­ти­муть гідролізу жи­ру, окис­лен­ню йо­го зі збільшен­ням кис­лот­но­го чис­ла. Зо­к­ре­ма, це сто­сується насіння соняшнику пізніх строків зби­ран­ня з ви­со­ким вмістом во­ло­ги.

От­же, пізні терміни зби­ран­ня со­няш­ни­ку спри­чи­ню­ють ве­ликі втра­ти вро­жаю у всіх зо­нах йо­го ви­ро­щу­ван­ня, особ­ли­во в ро­ки з не­спри­ят­ли­вою осінньою по­го­дою. Насіння соняшнику не ви­си­хає, а ще більше зво­ло­жується. До то­го ж на то­ках йо­го не всти­га­ють своєчас­но очи­с­ти­ти і про­су­ши­ти, що спри­чи­нює са­мозігріван­ня во­ро­ху, псу­ван­ня олії соняшнику та знач­не підви­щен­ня кис­лот­но­го чис­ла. То­му та­ко­му вро­жаю потрібно приділи­ти мак­си­мум ува­ги і в най­ко­ротші терміни про­ве­с­ти післяз­би­раль­ну до­роб­ку насіння соняшнику. Особ­ли­во чітко слід до­три­му­ва­ти­ся тем­пе­ра­тур­них ре­жимів під час сушіння, що до­по­мо­же збе­рег­ти от­ри­ма­ний уро­жай від по­даль­шо­го псу­ван­ня та пев­ною мірою по­кра­щи­ти йо­го якість.

Н. Ящук, канд. с.-г. на­ук,
НУБіП Ук­раїни

Інтерв'ю
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в

1
0